Постанова

від 04.10.2016 по справі 910/29411/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа№ 910/29411/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - Мельниченко Ю.А., довіреність № 09/06-16 від 09.06.2016;

від відповідача - Бежевець А.М., довіреність № 111 від 29.08.2016, Куценко О.О., довіреність № 98 від 27.10.2015,

розглянувши апеляційну скаргу Асоціації підприємств та організації по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/29411/14 (головуючий суддя - Смирнова Ю.М., судді - Отрош Ю.М, Спичак О.М.) за позовом Асоціації підприємств та організації по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення 17928,00 грн. за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, 112212,88 грн. збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б., які понесені позивачем внаслідок виконання укладеного між сторонами договору про відповідальне зберігання спортивної зброї від 01.10.2000, а також про повернення переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/29411/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/29411/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі №910/29411/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаній постанові суду касаційної інстанції вказано зокрема наступне. Висновки судів попередніх інстанцій щодо передачі предмета схову є суперечливими, а отже обставини справи в цій частині потребують додаткового дослідження. Крім того, як вбачається з договору, оплата утримання матеріально-відповідальної особи становить 120 грн. на місяць, в той же час, розраховуючи заборгованість в цій частині, позивач керується іншими критеріями (мінімальної заробітної плати, хоча в договорі така прив'язка відсутня), що також не враховано судами. Суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою приписи п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.2004.

Щодо вимог позивача про витребування майна, то апеляційний суд вважав названі вимоги обґрунтованими, оскільки згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем спортивному клубу відповідача стрілецько-спортивного знаряддя, а саме: установки для виконання вправ -8, МП-10 - 1 шт.; пульт управління - 1 шт.; гвинтівки спортивні пневматичні моделі Иж32-БК - 2 шт.; установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.; пульт управління установкою мішені, вир-ва ФРН - 1 шт., які були передано по акту від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999.

Проте, з акту від 06.12.1998 та накладної від 24.12.1999 вбачається, що перераховане стрілецько-спортивне знаряддя передане відповідачеві у відповідності до договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 (підстава набуття відповідачем цього знаряддя), при цьому у договорі значиться, що даний договір не обмежений строком дії, що також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

Під час нового розгляду позивачем було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом першої інстанції.

Так, предметом спору, розглянутим судом першої інстанції, були вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 332,00 грн. заборгованості за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, 145 688, 82 грн. збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б., які понесені позивачем внаслідок виконання укладеного між сторонами договору про відповідальне зберігання спортивної зброї від 01.10.2000, а також про повернення переданого на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/29411/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, а також збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б. на підставі договору від 01.10.2000, суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту передачі зброї у кількості 9 одиниць на зберігання за вказаним договором від 01.10.2000.

Щодо вимоги про повернення переданого на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком суд дійшов висновку про те, що договір про сумісну діяльність від 01.07.1993 не обмежений строком дії, належних та допустимих доказів розірвання або визнання недійсним цього договору позивач суду не надав, а отже відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог про повернення переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/29411/14 скасувати, та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апелянт зазначає, що підставою звернення до суду стала ліквідація Стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ" в квітні 2012 року і, як наслідок, необхідність повернення стрілецько - спортивного обладнання, переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993.

Крім цього, скаржник зазначає про те, що ним, протягом тривалого періоду, а саме: з 01.10.2000 по 30.11.2015, здійснюється відповідальне зберігання зброї відповідача по договору від 01.10.2000, а відповідач, всупереч умов цього договору не здійснив оплату оренди спеціалізованого металевого сейфу, витрат на охоронну сигналізацію та оплату утримання матеріально - відповідальної особи.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 04.10.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" в особі ректора Згуровського М.З. та Асоціацією підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 01.07.1993 укладено договір.

Згідно преамбули вказаного договору він укладений для сумісної діяльності по розвитку спорту та фізичної культури серед студентської молоді, особлива увага, при цьому буде надаватись стрілецьким олімпійським видам спорту.

Відповідно до умов вказаного договору Асоціація взяла на себе зобов'язання, зокрема, за рахунок своїх коштів здійснювати реконструкцію приміщення, установку станків і обладнання, тирів, забезпечувати збірну команду інституту сучасною спортивною зброєю, боєприпасами і спорядженням та ін., а НТУУ "КПІ" - передати в оренду Асоціації підвальне приміщення зони "А" для створення "Центру комплексного обслуговування олімпійських команд, спортивних товариств і відомств України по стрілецьким видам спорту" та ін.

У даному договорі зазначено, що він не обмежений строком дії.

Згідно листа спортивного центру КПІ за підписом Сичова С.Н. за вих. № 14 від 03.03.1996 на ім'я начальника Жовтневого РУВС ГУВС м. Києва центр просив видати направлення на реалізацію в комісійному порядку через Асоціацію 24 одиниць спортивної зброї за переліком, а решту зброї - знищити згідно діючого положення з повідомленням організації для зняття її з балансу інституту.

Начальником Жовтневого РУВС ГУВС м. Києва 18.04.1996 видано спортивному клубу ОСОУ КПІ направлення № 193 для реалізації спортивної вогнепальної зброї в кількості 24 одиниці згідно доданого списку.

Між спортивним клубом КПІ в особі директора Сичова С.А. та Асоціацією спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 15.05.1996 укладено угоду до договору про спільну діяльність від 01.07.1993, відповідно до умов якої Асоціація згідно направлення Жовтневого РУВС ГУВС м. Києва № 193 від 18.04.1996 здійснює реалізацію в комісійному порядку 24-х стволів спортивної зброї (лист №14 від 03.03.1996) та перераховує виручені кошти на рахунок спортивного клубу.

Листом б/н б/д в доповнення до угоди від 15.05.1996, декан Факультету фізичного виховання та спорту Сичов С.А. звернувся до генерального директора Асоціації Єгорова Ю.Б. та у зв'язку зі створенням Стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ" просив зброю, перераховану в угоді від 15.05.1996, перевести з розряду комісійної на баланс Асоціації з метою подальшого її використання для проведення учбово-тренувальних занять зі студентами Факультету фізичного виховання та спорту КПІ.

Директором спортивного центру Сичовим С.А., зав. кафедрою фіз. виховання А.І. Некрашевич та головою спортклубу Плаксиним А.Г. 02.09.1997 подано ректору НТУУ "КПІ" службову записку щодо створення на базі стрілецького тиру спортивного центру - стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ".

Відповідно до Статуту стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" він є структурним підрозділом ФФВС НТУ (КПІ).

Згідно до Статуту НТУ "Київський політехнічний інститут" він має право створювати структурні підрозділи з метою виконання основних завдань університету.

Між Асоціацією спортивної стрільби "Україна-Спорт" та стрілецько-спортивним клубом "КПІ-Київ" 26.07.1998 було укладено Договір № 1 про спільну діяльність, який погоджений з ректором НТУУ (КПІ).

Згідно Акту від 06.12.1998, складеного комісією у складі: голови спортивного клубу "КПІ-Київ" Сичова С.А., представника генерального засновника Асоціації "Україна-Спорт", заступника голови Центральної Ради ФСО "Колос" Чігвінцева А.А., директора ФСК "Буревісник" Савчука Г.У., до генерального директора Асоціації "Україна-Спорт" Єгорова Ю.Б., головного тренера збірної "КПІ" Балицького С.В. відповідно до договору про спільну діяльність від 01.07.1993 Асоціація "Україна-Спорт" передала, а спортивний клуб "КПІ-Київ" прийняв у користування наступне стрілкове обладнання:

- установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.

- пульт управління установками мішені, вир-ва ФРН - 1 комплект.

При цьому, у вказаному акті вказано, що відповідальність за зберігання та використання вказаного обладнання покладається на головного тренера Балицького С.В.

Даний Акт підписано вказаними членами комісії.

Згодом, а саме листом від 24.12.1999 № 960/5, директор спортивного центру Київського політехнічного інституту Сичов С.А. звернувся до Асоціації "Україна-Спорт".

У вказаному листі було зазначено, що Актом від 06.12.1998 спортивному клубу "КПІ" Асоціацією були передані установки для стрільби по рухливій мішені, у зв'язку зі створенням стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" та створенням на його базі центру з підготовки збірних команд університету, директор спортивного центру Київського політехнічного інституту Сичов С.А. просив передати у тимчасове користування додатково:

- установку для виконання вправ МП-8, МП-10, а також пульт управління;

- дві гвинтівки моделі ИЖ32-БК, кал. 4,5 мм.

При цьому, у вказаному листі було зазначено, що отримання установок та гвинтівок доручається головному тренеру НТУУ "КПІ" Балицькому С.В..

Позивач, на підставі звернення директора спортивного центру КПІ, 24.12.1999 по накладній № 16 від 24.12.1999 р., передав спортивному центру НТУУ "КПІ" установку для стрільби в кількості 1 шт., пульт керування в кількості 1 шт. та гвинтівки ИЖ-32-БК в кількості 2 шт., кал. 4,5 мм.

З боку отримувача вказана накладна підписана головним тренером НТУУ "КПІ" Балицьким С.В.

При цьому, у вказаній накладній міститься посилання на те, що установки та гвинтівки передаються спортивному центру КПІ у тимчасове користування.

Листом від 16.05.1998 вих. № 16/05-98 позивач повідомив декану ФФВС "КПІ" про те, що Асоціація не має права взяти зброю на баланс, однак готова прийняти її на відповідальне зберігання на підставі відповідного договору з НТУУ "КПІ" в особі ССК "КПІ-Київ".

Між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" в особі проректора Печеника Н.В. та Асоціацією підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 01.10.2000 було укладено договір, який затверджений проректором НТУУ "КПІ" Печеником Н.В. та підписаний від Стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ" Сичовим С.А.

Згідно умов вказаного договору:

1. 01.10.2000 відповідно до повідомлення №114 НТТУ "КПІ" передає безоплатно, на баланс по рахунку №018, Стрілецько-спортивному клубу "КПІ-Київ" 9 (дев'ять) одиниць спортивних пістолетів згідно опису від 01.10.2000 з відповідального зберігання Циганкова В.В.;

2. У зв'язку з відсутністю у Стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" ліцензії МВС України на право зберігання та використання вогнепальної зброї, а також спеціалізованого сховища зброї та боєприпасів, НТУУ "КПІ" в особі ССК "КПІ-Київ" передає Асоціації "Україна-спорт" під відповідальне зберігання спортивну зброю, перераховану в повідомленні №114 від 01.10.2000 та опису по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000 до закінчення ремонту стрілецького тиру та отримання відповідних ліцензій МВС України НТУУ "КПІ",

3. НТУУ "КПІ" здійснює оплату витрат, пов'язаних зі зберіганням та обслуговуванням спортивної зброї, перерахованої в повідомленні №114 від 01.10.2000 за узгодженою калькуляцією.

У калькуляції витрат на відповідальне зберігання та обслуговування спортивної зброї НТУУ "КПІ", яка підписана представниками ССК "КПІ-Київ" та Асоціацією "Україна-спорт" і затверджена проректором НТУУ "КПІ" Печеником Н.В. зазначено наступне: 1. Оренда металевого сейфа (двустворчатого, з двома внутрішними замками) - 36,00 грн. в місяць (включаючи оренду приміщення), 2. Витрати по охоронній і тривожній сигналізації - 72,00 грн. на місяць, 3. Оплата утримання матеріально-відповідальної особи (проведення регламентних робіт, забезпечення охорони зброї, звітність перед органами МВС) - 120 грн. в місяць.

У повідомленні №114 за жовтень 2000 року по рахунку 250 вказано, що від НТУУ "КПІ" до ССК "КПІ-Київ" передається безкоштовно майно з балансу на баланс по рах. 018 (згідно інвентаризаційного опису) на суму 3956 грн., знос 100%.

Позивачем долучено до матеріалів справи опис наявності матеріальних цінностей, які знаходяться на кафедрі фіз. виховання станом на 01 квітня 1996 року.

Вказаний опис містить 56 позицій (найменувань) зброї, при цьому в примітках по дев'яти позиціям міститься посилання на договір від 01.10.2000.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 332,00 грн. за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, 145 688, 82 грн. збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б., які понесені позивачем внаслідок виконання укладеного між сторонами договору про відповідальне зберігання спортивної зброї від 01.10.2000, а також про повернення переданого на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатом нового розгляду, місцевим господарським судом 11.04.2016 прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, а також збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б. на підставі договору від 01.10.2000, суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту передачі зброї у кількості 9 одиниць на зберігання за вказаним договором від 01.10.2000.

Щодо вимоги про повернення переданого на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком суд дійшов висновку про те, що договір про сумісну діяльність від 01.07.1993 не обмежений строком дії, належних та допустимих доказів розірвання або визнання недійсним цього договору позивач суду не надав, а отже відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог про повернення переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Також, судом у рішенні було вказано, що договір про сумісну діяльність від 01.07.1993 не обмежений строком дії, належних та допустимих доказів розірвання або визнання недійсним цього договору позивач суду не надав, а отже відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог про повернення переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення вказаних вимог позивача, з огляду на нижчевикладене.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача 19 332 грн. за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, 145 688, 82 грн. збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б. на підставі договору від 01.10.2000, слід зазначити наступне.

Як вже було зазначено, між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" в особі проректора Печеника Н.В. та Асоціацією підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 01.10.2000 було укладено договір, який затверджений проректором НТУУ "КПІ" Печеником Н.В. та підписаний від Стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ" Сичовим С.А.

Згідно умов вказаного договору:

1. 01.10.2000 відповідно до повідомлення №114 НТУУ "КПІ" передає безоплатно, на баланс по рахунку №018, Стрілецько-спортивному клубу "КПІ-Київ" 9 (дев'ять) одиниць спортивних пістолетів згідно опису від 01.10.2000 з відповідального зберігання Циганкова В.В.;

2. У зв'язку з відсутністю у Стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" ліцензії МВС України на право зберігання та використання вогнепальної зброї, а також спеціалізованого сховища зброї та боєприпасів, НТУУ "КПІ" в особі ССК "КПІ-Київ" передає Асоціації "Україна-спорт" під відповідальне зберігання спортивну зброю, перераховану в повідомленні №114 від 01.10.2000 та опису по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000 до закінчення ремонту стрілецького тиру та отримання відповідних ліцензій МВС України НТУУ "КПІ";

3. НТУУ "КПІ" здійснює оплату витрат, пов'язаних зі зберіганням та обслуговуванням спортивної зброї, перерахованої в повідомленні №114 від 01.10.2000 за узгодженою калькуляцією.

У калькуляції витрат на відповідальне зберігання та обслуговування спортивної зброї НТУУ "КПІ", яка підписана представниками ССК "КПІ-Київ" та Асоціацією "Україна-спорт" і затверджена проректором НТУУ "КПІ" Печеником Н.В. зазначено наступне: 1. Оренда металевого сейфа (двустворчатого, з двома внутрішними замками) - 36,00 грн. в місяць (включаючи оренду приміщення), 2. Витрати по охоронній і тривожній сигналізації - 72,00 грн. на місяць, 3. Оплата утримання матеріально-відповідальної особи (проведення регламентних робіт, забезпечення охорони зброї, звітність перед органами МВС) - 120 грн. в місяць.

У повідомленні №114 за жовтень 2000 року по рахунку 250 вказано, що від НТУУ "КПІ" до ССК "КПІ-Київ" передається безкоштовно майно з балансу на баланс по рах. 018 (згідно інвентаризаційного опису) на суму 3956 грн., знос 100%.

Позивачем долучено до матеріалів справи опис наявності матеріальних цінностей, які знаходяться на кафедрі фіз. виховання станом на 01 квітня 1996 року.

Вказаний опис містить 56 позицій (найменувань) зброї, при цьому в примітках по дев'яти позиціям міститься посилання на договір від 01.10.2000.

Висновок суду про не доведення передачі ґрунтується на тому, що інвентаризаційний опис №018 від 01.04.1996 містить 56 позицій (найменувань) зброї, тоді як позивач стверджує, що за договором від 01.10.2000 йому було передано на відповідальне зберігання дев'ять спортивних пістолетів.

Кількість переданих пістолетів і не повинна співпадати з загальною кількістю зброї, яка наведена в інвентаризаційному описі.

Разом з тим, до 56 одиниць проінветаризованої зброї входять спірні 9 пістолетів.

Крім цього, згідно відповіді Солом'янського управляння поліції Головного управління у місті Києві Національної поліції України за №вх3250/125/55/05-16 від 10.03.2016 позивачем у спеціалізованому сховищі для зберігання зброї, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курська, 4 зберігається вогнепальна зброя згідно переліку.

Судом співставлено перелік зброї, перебування якої у позивача встановлено перевіркою, з інвентаризаційним описом. Наведені в листі поліції 9 пістолетів дійсно містяться в переліку наведеному в інвентаризаційному описі.

Наведене також є підтвердженням того, що вказані 9 одиниць спортивної зброї перебувають на зберіганні у позивача.

Дослідивши всі докази у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність обставин з передачі спірних пістолетів.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 року, відповідно із вказаної дати втратив чинність Цивільний кодекс Української РСР.

Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України шодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що правовідносини сторін у даній справі хоча і виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, проте продовжили існувати після, підлягають застосуванню положення саме Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою, договір укладений між сторонами 01.10.2000 є договором зберігання.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Апеляційний суд погоджується з позицію місцевого господарського суду щодо відхилення доводів відповідача про неукладеність договору від 01.10.2000, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У договорі від 01.10.2000 міститься посилання на предмет договору, а саме: перерахована в повідомленні №114 від 01.10.2000 та описі по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000 зброя у кількості 9 одиниць та погоджено оплату витрат, пов'язаних зі зберіганням та обслуговуванням спортивної зброї, перерахованої в повідомленні №114 від 01.10.2000 за узгодженою калькуляцією.

При цьому, до матеріалів справи позивачем долучено калькуляцію від 01.10.2000, яка підписана та затверджена тими ж особами, що і договір від 01.10.2000.

Щодо строку дії цього договору, то він укладений під скасувальною умовою, а саме відповідно до ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Так, у договорі від 01.10.2000 вказано про те, що НТУУ "КПІ" в особі ССК "КПІ-Київ" передає Асоціації "Україна-спорт" під відповідальне зберігання спортивну зброю, перераховану в повідомленні №114 від 01.10.2000 та опису по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000 до закінчення ремонту стрілецького тиру та отримання відповідних ліцензій МВС України НТУУ "КПІ".

Враховуючи наведене, договір від 01.10.2000 є укладеним.

Щодо доводів відповідача про відсутність оригіналу вказаного договору, слід зазначити, що позивачем до суду було надано його нотаріально посвідчену копію.

За наведених обставин, вказаний документ є належним доказом відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 946 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У калькуляції витрат на відповідальне зберігання та обслуговування спортивної зброї НТУУ "КПІ" зазначено наступне: 1. Оренда металевого сейфа (двустворчатого, з двома внутрішними замками) - 36,00 грн. в місяць (включаючи оренду приміщення), 2. Витрати по охоронній і тривожній сигналізації - 72,00 грн. на місяць, 3. Оплата утримання матеріально-відповідальної особи (проведення регламентних робіт, забезпечення охорони зброї, звітність перед органами МВС) - 120 грн. в місяць.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:

- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;

- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Калькуляцією передбачено, що витрати на відповідальне зберігання та обслуговування спортивної зброї сплачуються поклажодавцем помісячно у визначеній сумі.

Отже, із наведеного слідує, що відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу кошти за оренду металевого сейфу, витрати по охоронній і тривожній сигналізації та за утримання матеріально-відповідальної особи в останній день кожного місяця протягом усього періоду зберігання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.10.2000 р. по 30.11.2015 р. у загальній сумі 165 020, 82 грн., з яких: 19 332 грн. - за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, 145 688,82 грн. - збитків у вигляді зарплати матеріально-відповідальної особи Єгорова Ю.Б.

При цьому, позивачем здійснено розрахунок заборгованості з оплати на утримання матеріально-відповідальної особи, з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлювалась на відповідний рік згідно Закону України "Про державний бюджет України", хоча в договорі така прив'язка відсутня, на що також звернув увагу і Вищий господарський суд України.

Враховуючи те, що калькуляцією витрат чітко визначено суму за утримання матеріально-відповідальної особи у розмірі 120 грн., а зміни щодо цього сторонами до договору не вносились, здійснення позивачем за таких обставин нарахування заборгованості з урахуванням мінімальної заробітної плати є необґрунтованим.

Також слід зазначити що наведена плата здійснюється за надання послуг однією юридичною особою іншій. Тому, ототожнення вартості послуг з розміром заробітної плати є безпідставним.

Тому, позивачем безпідставно здійснено розрахунок за даною вимогою у сумі понад 120 грн. в місяць.

Щодо розрахунку заборгованості за оренду спеціалізованого сейфу і витрат на охоронну сигналізацію, то він відповідає умовам укладеного між сторонами договору та відповідно є вірним.

Разом з тим, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, заявивши про його застосування.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

По частині вимог позивача строк позовної давності сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України (вимоги про стягнення боргу за період з 01.10.2000 по 01.01.2001).

Отже, до решти вимог, строк пред'явлення яких не сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України, підлягають застосуванню правила саме Цивільного кодексу України про позовну давність.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 зазначеної статті за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане (п. 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.08.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

У даному випадку, як було встановлено судом відповідач був зобов'язаний виконувати своє грошове зобов'язання з оплати позивачу коштів за оренду спеціалізованого сейфу, витрат на охоронну сигналізацію та витрат на утримання матеріально-відповідальної особи в останній день кожного місяця.

Позовна заява подана до суду 29.12.2014.

Враховуючи наведені положення законодавства та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України від 29.08.2013 № 10 періодом, за який позивачем було пропущено строк позовної давності є період до 29.12.2011 року.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду спеціалізованого сейфу, витрат на охоронну сигналізацію та витрат на утримання матеріально-відповідальної особи підлягають задоволенню за період з 29.12.2011 року по 30.11.2015 року.

Судом з урахуванням вказаного здійснено перерахунок, заявлених до стягнення вимог та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 296 грн. заборгованості за оренду спеціалізованого сейфу, 2 592 грн. витрат на охоронну сигналізацію та 4 320 грн. витрат на утримання матеріально-відповідальної особи.

У задоволенні решти вимог в наведеній частині судом відмовляється.

Щодо позовних вимог про повернення переданого відповідачеві на підставі договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 стрілецько-спортивного обладнання за наведеним в акті від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999 переліком, суд зазначає наступне.

Між Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" в особі ректора Згуровського М.З. та Асоціацією підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 01.07.1993 укладено договір.

Згідно преамбули вказаного договору він укладений для сумісної діяльності по розвитку спорту та фізичної культури серед студентської молоді, особлива увага, при цьому буде надаватись стрілецьким олімпійським видам спорту.

Відповідно до умов вказаного договору Асоціація взяла на себе зобов'язання, зокрема, за рахунок своїх коштів здійснювати реконструкцію приміщення, установку станків і обладнання, тирів, забезпечувати збірну команду інституту сучасною спортивною зброєю, боєприпасами і спорядженням та ін., а НТУУ "КПІ" - передати в оренду Асоціації підвальне приміщення зони "А" для створення "Центру комплексного обслуговування олімпійських команд, спортивних товариств і відомств України по стрілецьким видам спорту" та ін.

У даному договорі зазначено, що він не обмежений строком дії.

Між спортивним клубом КПІ в особі директора Сичова С.А. та Асоціацією спортивної стрільби "Україна - Спорт" в особі генерального директора Єгорова Ю.Б. 15.05.1996 укладено угоду до договору про спільну діяльність від 01.07.1993, відповідно до умов якої Асоціація згідно направлення Жовтневого РУВС ГУВС м. Києва № 193 від 18.04.1996 здійснює реалізацію в комісійному порядку 24-х стволів спортивної зброї (лист №14 від 03.03.1996) та перераховує виручені кошти на рахунок спортивного клубу.

Листом б/н б/д в доповнення до угоди від 15.05.1996, декан Факультету фізичного виховання та спорту Сичов С.А. звернувся до генерального директора Асоціації Єгорова Ю.Б. та у зв'язку зі створенням Стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ" просив зброю, перераховану в угоді від 15.05.1996, перевести з розряду комісійної на баланс Асоціації з метою подальшого її використання для проведення учбово-тренувальних занять зі студентами Факультету фізичного виховання та спорту КПІ.

Директором спортивного центру Сичовим С.А., зав. кафедрою фіз. виховання А.І. Некрашевич та головою спортклубу Плаксиним А.Г. 02.09.1997 подано ректору НТУУ "КПІ" службову записку щодо створення на базі стрелкового тиру спортивного центру - стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ".

Згідно Акту від 06.12.1998, складеного комісією у складі: голови спортивного клубу "КПІ-Київ" Сичова С.А., представника генерального засновника Асоціації "Україна-Спорт", заступника голови Центральної Ради ФСО "Колос" Чігвінцева А.А., директора ФСК "Буревісник" Савчука Г.У., до генерального директора Асоціації "Україна-Спорт" Єгорова Ю.Б., головного тренера збірної "КПІ" Балицького С.В. відповідно до договору про спільну діяльність від 01.07.1993 Асоціація "Україна-Спорт" передала, а спортивний клуб "КПІ-Київ" прийняв у користування наступне стрілкове обладнання:

установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.

пульт управління установками мішені, вир-ва ФРН - 1 комплект.

При цьому, у вказаному акті вказано, що відповідальність за зберігання та використання вказаного обладнання покладається на головного тренера Балицького С.В.

Даний Акт підписано вказаними членами комісії, що не спростовано доказами.

Згодом, а саме 24.12.1999, директор спортивного центру Київського політехнічного інституту Сичов С.А. звернувся до Асоціації "Україна-Спорт" листом від 24.12.1999 № 960/5.

У вказаному листі було зазначено, що Актом від 06.12.1998 спортивному клубу "КПІ" Асоціацією були передані установки для стрільби по рухливій мішені, у зв'язку зі створенням стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" та створенням на його базі центру з підготовки збірних команд університету, директор спортивного центру Київського політехнічного інституту Сичов С.А. просив передати у тимчасове користування додатково:

установку для виконання вправ МП-8, МП-10, а також пульт управління;

дві гвинтівки моделі ИЖ32-БК, кал. 4,5 мм.

При цьому, у вказаному листі було зазначено, що отримання установок та гвинтівок доручається головному тренеру НТТУ "КПІ" Балицькому С.В.

Позивач, на підставі звернення директора спортивного центру КПІ, 24.12.1999 по накладній № 16 від 24.12.1999 р., передав спортивному центру НТУУ "КПІ" установку для стрільби в кількості 1 шт., пульт керування в кількості 1 шт. та гвинтівки ИЖ-32-БК в кількості 2 шт., кал. 4,5 мм.

З боку отримувача вказана накладна підписана головним тренером НТУУ "КПІ" Балицьким С.В.

При цьому, у вказаній накладній міститься посилання на те, що установки та гвинтівки передаються спортивному центру КПІ у тимчасове користування.

Отже, вказаними документами, а саме Актом від 06.12.1998, накладною № 16 від 24.12.1999 р. підтверджується передача від позивача до спортивного клубу "КПІ", який є структурним підрозділом ФФВС НТУ (КПІ).

Посилання відповідача на те, що Акт від 06.12.1998 було підписано не уповноваженими особами з боку СК "КПІ" відхиляються колегією суддів.

Так, у вказаному Акті містяться підписи, зокрема, голови спортивного клубу "КПІ-Київ" Сичова С.А. та головного тренера збірної "КПІ" Балицького С.В, на якого згідно вказаного Акту було покладено відповідальність за зберігання та використання вказаного обладнання.

При цьому, додатковим підтвердженням отримання СК "КПІ" вказаного в Акті обладнання є лист від 24.12.1999 № 960/5.

У вказаному листі було зазначено, що Актом від 06.12.1998 спортивному клубу "КПІ" Асоціацією були передані установки для стрільби по рухливій мішені.

Отже, вказаним листом СК "КПІ" додатково підтвердив отримання за Актом від позивача установки для стрільби по рухливій мішені та пульту управління установками мішені.

Також, згідно вказаного листа головного тренера збірної "КПІ" Балицького С.В. було уповноважено на отримання установки для стрільби, пульту керування, та гвинтівок ИЖ-32-БК.

В свою чергу, 24.12.1999 по накладній № 16 від 24.12.1999 р. позивач передав спортивному центру НТУУ "КПІ" вказане обладнання та гвинтівки.

Зазначена накладна з боку отримувача підписана Балицьким С.В.

Вказані докази у сукупності підтверджують отримання структурним підрозділом відповідача вказаного обладнання та гвинтівок.

Позивач, звертаючись до суду із вимогою про витребування майна від відповідача переданого згідно Акту від 06.12.1998 та накладної № 16 від 24.12.1999 р., вказував на те, що у зв'язку з ліквідацією відокремленого підрозділу НТУУ "КПІ" - стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ", договір про сумісну діяльність припинив свою дію, отже позивач набув права вимоги повернення, переліченого в Акті та накладній майна.

Згідно ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно преамбули вказаного договору його метою є сумісна діяльність по розвитку спорту та фізичної культури серед студентської молоді, особлива увага, при цьому буде надаватись стрілецьким олімпійським видам спорту.

У даному договорі зазначено, що він не обмежений строком дії.

Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Враховуючи те, що стрілецько - спортивний клуб "КПІ - Київ", якому позивачем було передано майно на підставі договору від 01.07.1993 року, та який від юридичної особи здійснював правомочності за цим договором, було ліквідовано, досягнення мети вказаного договору в подальшому стало неможливим.

Отже, відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір від 01.07.1993 року припинив свою дію з ліквідацією структурного підрозділу. Створення нового підрозділу для виконання договору та сам факт продовження виконання сторонами умов договору не підтверджено.

У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали (ч. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, позивач набув права вимоги повернення вказаного вище майна.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності стосовно даної вимоги.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

У даному випадку строк виконання зобов'язання з повернення позивачу майна визначено не було, отже перебіг позовної давності почався від дня, коли у позивача виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таке право в свою чергу виникло у позивача з моменту ліквідації стрілецько - спортивного клубу "КПІ - Київ", коли досягнення мети укладеного договору стало не можливим та відповідно він у зв'язку з цим припинив свою дію.

Згідно інформації Головного Управління статистики у м. Києві (т.4, а.с. 86) вказаний відокремлений підрозділ закрито 09.04.2012 року.

Отже, з наступного дня розпочав перебіг трирічний строк позовної давності щодо вимог про повернення майна та відповідно який станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (29.12.2014) ще не сплив.

Таким чином, позивачем строк на звернення до суду з даною вимогою пропущено не було.

За наведених обставин, вимога позивача про повернення майна підлягає задоволенню.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення - про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Асоціації підприємств та організації по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/29411/14 за позовом Асоціації підприємств та організації по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі №910/29411/14 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/12164/15, яким позов Асоціації підприємств та організації по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, ідентифікаційний код 02070921) на користь Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" (02002, м.Київ, вул. Флоренції, 1/11, ідентифікаційний код 16282911) 1 296 грн. заборгованості за оренду спеціалізованого сейфу, 2 592 грн. витрат на охоронну сигналізацію, 4 320 грн. витрат на утримання матеріально-відповідальної особи та 1 991 грн. судового збору.

Зобов'язати Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, ідентифікаційний код 02070921) повернути Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" (02002, м.Київ, вул. Флоренції, 1/11, ідентифікаційний код 16282911) стрілецько-спортивне знаряддя:

установку для виконання вправ МП-8, МП-10 - 1 шт.;

пульт управління - 1 шт.;

гвинтівки спортивні пневматичні моделі Иж32-БК - 2 шт.;

установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.;

пульт управління установкою мішені, вир-ва ФРН - 1 шт.

У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Стягнути з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, ідентифікаційний код 02070921) на користь Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт" (юридична адреса: 02002, м.Київ, вул. Флоренції, 1/11, поштова адреса: 03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 23, кв. 14, ідентифікаційний код 16282911) 2 190 грн. 10 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи №910/29411/14 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко