Рішення

від 01.11.2016 по справі 910/15946/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016Справа №910/15946/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК»

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер»;

2. товариства з додатковою відповідальністю «Монтажне управління № 14»;

3. товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«Кримзалізобетон»;

4. товариства з обмеженою відповідальністю «ВС «Євпаторійський»;

5. публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон»

про стягнення заборгованості в розмірі 4 654 673,84 доларів США

за участю представників сторін:

від позивача: Чуйко Я.В. (довіреність № 762 від 27.11.2015);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: не з'явились;

від відповідача 4: не з'явились;

від відповідача 5: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

30.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» (далі - відповідач 1), товариства з додатковою відповідальністю «Монтажне управління № 14» (далі - відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» (далі - відповідач 3), товариства з обмеженою відповідальністю «ВС «Євпаторійський» (далі - відповідач 4) та публічного акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (далі - відповідач 5) про стягнення заборгованості в розмірі 4 654 673,84 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 умов договору про відкриття кредитної лінії № 48-В/08 від 10.04.2008, а відповідачами 2-5 договорів поруки від 08.04.2010.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США, заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США, 948 720,61 дол. США пені по кредиту та 378 984,58 дол. США пені по відсотках за користування кредитом.

Провадження у справі № 910/15946/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2016, розгляд справи призначено на 19.09.2016.

08.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав документи, витребувані ухвалою суду від 01.09.2016, для долучення до матеріалів справи.

19.09.2016 у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 01.09.2016 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 розгляд справи відкладено на 03.10.2016.

20.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав пояснення, зокрема, щодо строків дії договору про відкриття кредитної лінії № 48-В/08 від 10.04.2008.

03.10.2016 у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 01.09.2016 та 19.09.2016 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 розгляд справи відкладено на 17.10.2016.

17.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав документи, витребувані ухвалою суду від 03.10.2016, для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи, подав клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було задоволено судом на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 01.09.2016 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 розгляд справи відкладено на 01.11.2016.

19.10.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, у яких станом на 17.10.2016 визначив еквівалент позовних вимог у національній валюті України та просив стягнути з відповідачів солідарно: заборгованість по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США, що еквівалентно 49 002 501,00 грн; заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США, що еквівалентно 36 802 648,79 грн; 948 720,61 дол. США пені по кредиту, що еквівалентно 24 468 254,02 грн; 378 984,58 дол. США пені по відсотках за користування кредитом, що еквівалентно 9 774 311,72 грн.

01.11.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 01.09.2016 не виконали.

Ухвали в даній справі були розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України, а також надсилались відповідачу 2 на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були повернуті відправнику підприємством поштового зв'язку оскільки відповідач 2 не знаходиться за вказаною адресою. Викладене підтверджується витягами з офіційного веб-порталу судової влади України, а також поштовими поверненнями, долученими до матеріалів справи.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, відповідачі вважаються повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Однак, відповідачі в жодне судове засідання своїх повноважних представників не направили, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки їх представників у судові засідання до суду не надали, правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, відзивів на позов не надали, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників учасників судового процесу, судом встановлено наступне:

10.04.2008 між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» (далі - ЗАТ «Банк НРБ» або Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» (далі - ТОВ «Дігаймер» або позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 48-В/08 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого Банк зобов'язувався відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та окремими частинами (траншами) надати позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі повернути Банку кредит та сплатити проценти за користування ним.

З метою забезпечення належного виконання ТОВ «Дігаймер» його зобов'язань за кредитним договором, 08.04.2010 між публічним акціонерним товариством «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії» (далі - ПАТ «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії» або Банк) та:

- товариством з обмеженою відповідальністю «ВС «Євпаторійський» (далі - ТОВ «ВС «Євпаторійський») був укладений договір поруки;

- відкритим акціонерним товариством «Монтажне управління № 14» (далі - ВАТ «Монтажне управління № 14»), товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кримзалізобетон» (далі - ТОВ «БК «Кримзалізобетон»), відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» (далі - ВАТ «Кримзалізобетон») були укладені договори поруки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровані в реєстрі за № 3105, № 3065, № 3064 відповідно.

Згідно з положеннями п. 1.3 Статуту публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (далі - ПАТ «СБЕРБАНК» або Банк) вказане Товариство є правонаступником всього майна, прав та обов'язків ПАТ «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії», а також ЗАТ «Банк НРБ».

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на даний час за пошуком:

- ідентифікаційного коду 04772900 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що вказаний ідентифікаційний код юридичної особи належить товариству з додатковою відповідальністю «Монтажне управління № 14» (далі - ТДВ «Монтажне управління № 14»). Таким чином, суд дійшов висновку, що правонаступником ВАТ «Монтажне управління № 14» є ТДВ «Монтажне управління № 14»;

- ідентифікаційного коду 01267308 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що вказаний ідентифікаційний код юридичної особи належить публічному акціонерному товариству «Кримзалізобетон» (далі - ПАТ «Кримзалізобетон»). Таким чином, суд дійшов висновку, що правонаступником ВАТ «Кримзалізобетон» є ПАТ «Кримзалізобетон».

Пунктом 8.1 кредитного договору встановлений обов'язок позичальника повернути Банку кредит, наданий в межах відповідного розміру ліміту кредитної лінії, встановленого п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) складає:

а) з часу укладення цього договору і по 08.05.2009 включно - 1 900 000,00 дол. США;

б) починаючи з 09.05.2009 включно і по 09.04.2010 ліміт кредитної лінії щомісячно (з кожного 09 числа місяця) зменшується на суму, що дорівнює 158 335,00 дол. США, зі здійсненням останнього платежу в сумі 158 315,00 дол. США не пізніше 09.04.2010.

Згідно з п. 1.4 кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 09.04.2010.

08.04.2010 між ПАТ «СБЕРБАНК» та ТОВ «Дігаймер» була укладена додаткова угода № 10 до договору про відкриття кредитної лінії № 48-В/08 від 10.04.2008 (далі - додаткова угода № 10), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.4 кредитного договору в наступній редакції: «Останній день дії кредитної лінії - 30.04.2015».

Пунктом 6.1 кредитного договору встановлений обов'язок позичальника сплачувати Банку проценти у розмірі, що зазначений в п. 1.3 цього договору.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 13% річних.

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 10 сторони дійшли згоди викласти п. 1.3 кредитного договору в наступній редакції: «Розмір процентів за користування кредитом в період з дати укладення цього договору і до 31.12.2009 (включно) складає 13% річних, а починаючи з 01.01.2010 і по 30.04.2015 (включно) складає 10,35% річних».

Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і фактична кількість днів у році по останній календарний день місяця включно (п. 6.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 6.4 кредитного договору сума кредиту враховується при нарахуванні процентів з дня його надання (включно). День повернення кредиту/траншу не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п. 6.5 кредитного договору нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в останній день дії кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією.

На виконання умов кредитного договору ПАТ «СБЕРБАНК» надало ТОВ «Дігаймер» грошові кошти в загальному розмірі 1 900 000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 918585 від 15.04.2008, № 1011008 від 24.04.2008, № 1249586 від 22.05.2008, № 1446088 від 09.06.2008, № 1979025 від 21.07.2008, № 2375036 від 18.08.2008, № 2804869 від 16.08.2008, копії яких долучені до матеріалів справи.

Так, ПАТ «СБЕРБАНК» зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами кредитного договору, виконало. Проте, ТОВ «Дігаймер», в порушення умов кредитного договору, кредит Банку не повернуло та проценти за користування ним не сплатило.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, та з урахуванням заяви, поданої 19.10.2016, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США, що еквівалентно 49 002 501,00 грн; заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США, що еквівалентно 36 802 648,79 грн; 948 720,61 дол. США пені по кредиту, що еквівалентно 24 468 254,02 грн; 378 984,58 дол. США пені по відсотках за користування кредитом, що еквівалентно 9 774 311,72 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Позичальник - ТОВ «Дігаймер», а також його поручителі - ТОВ «ВС «Євпаторійський», ТДВ «Монтажне управління № 14», ТОВ «БК «Кримзалізобетон» та ПАТ «Кримзалізобетон», документів, які підтверджують оплату ними заборгованості перед ПАТ «СБЕРБАНК» або спростовують доводи останнього, суду не надали.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом за період з 01.08.2009 по 25.08.2016 включно, наданий представником ПАТ «СБЕРБАНК», суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами кредитного договору, а загальний розмір процентів за користування кредитом, нарахованих протягом вказаного періоду, становить 1 426 968,65 дол. США.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги ПАТ «СБЕРБАНК» про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США та заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, ПАТ «СБЕРБАНК» просило стягнути 948 720,61 дол. США пені по кредиту та 378 984,58 дол. США пені по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1.4 кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 09.04.2010.

Пунктом 6.6 кредитного договору передбачено, що проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 6.1-6.5 цього договору позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших трьох робочих днів місяця, наступного за тим, за яким вони нараховані.

Проценти, нараховані за місяць в якому відповідно до п. 1.4 цього договору настає останній день дії кредитної лінії, повинні бути сплачені не пізніше такого дня (п. 6.7 кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ТОВ «Дігаймер» зобов'язання з повернення кредиту, а також сплати процентів за користування ним не виконав, отже допустив порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором, а саме: за несвоєчасне повернення кредиту/траншу у строки, які встановлено п. 8.1 цього договору, а також за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які встановлено ст. 6 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.3 кредитного договору передбачено, що нарахування пені, яка передбачена цим договором, припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання, за невиконання якого така пеня була застосована до позичальника.

Крім того, відповідно до п. 9.1 кредитного договору передбачено, що пеня і штрафи розраховуються у валюті кредиту і сплачується в гривнях в еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день їх сплати. Пеня та штрафи розраховуються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені по кредиту, а також пені по процентах за користування кредитом, суд встановив, що вказані розрахунки виконані не вірно. У зв'язку з цим, судом були здійснені власні розрахунки.

Розрахунок пені по кредиту:

Період заборгованостіРозмір заборгованості (дол.США)Кількість днів простроченняРозмір пені (0,05% за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ) (%)Розмір пені (дол.США) 30.12.2014-26.08.2016 4 669,37 606 0,05 1 415,01 11.10.2013-14.04.2014 1 895 330,63 186 6,5 127 303,04 15.04.2014-26.08.2016 1 895 330,63 865 0,05 819 730,23 Всього 948 448,28 Розрахунок пені по процентах за користування кредитом:

Період заборгованостіРозмір заборгованості (дол.США)Кількість днів простроченняРозмір пені (0,05% за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ) (%)Розмір пені (дол.США) 30.12.2014-26.08.2016 1 080 646,15 606 0,05 327 435,74 13.01.2015-26.08.2016 16 933,75 592 0,05 5 012,46 05.02.2015-26.08.2016 16 933,75 569 0,05 4 817,72 05.03.2015-26.08.2016 15 295,00 541 0,05 4 137,57 04.04.2015-26.08.2016 16 933,75 511 0,05 4 326,64 08.05.2015-26.08.2016 16 387,50 477 0,05 3 908,54 05.06.2015-26.08.2016 16 933,75 449 0,05 3 801,68 04.07.2015-26.08.2016 16 387,50 420 0,05 3 441,48 06.08.2015-26.08.2016 16 933,75 387 0,05 3 276,73 04.09.2015-26.08.2016 16 933,75 358 0,05 3 031,19 06.10.2015-26.08.2016 16 387,50 326 0,05 2 671,24 05.11.2015-26.08.2016 16 933,75 296 0,05 2 506,23 04.12.2015-26.08.2016 16 387,50 267 0,05 2 187,80 07.01.2016-26.08.2016 16 933,75 228 0,05 1 930,48 04.02.2016-26.08.2016 16 933,75 203 0,05 1 718,80 04.03.2016-26.08.2016 15 841,25 170 0,05 1 346,57 06.04.2016-26.08.2016 16 933,75 142 0,05 1 202,31 07.05.2016-26.08.2016 16 387,50 112 0,05 917,73 04.06.2016-26.08.2016 16 933,75 80 0,05 677,36 05.07.2016-26.08.2016 16 387,50 51 0,05 417,89 04.08.2016-26.08.2016 16 933,75 21 0,05 177,81 Всього 378 943,97 Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені по кредиту, а також пені по процентах за користування кредитом є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню у розмірі меншому, ніж визначено позивачем, а саме: 948 448,28 дол. США - пеня по кредиту; 378 943,97 дол. США - пеня по процентах за користування кредитом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

У п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що за змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях).

19.10.2016 представник позивача подав письмові пояснення, у яких визначив еквівалент розміру позовних вимог у національній валюті України станом на 17.10.2016. Водночас, згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, такий еквівалент розміру позовних вимог повинен визначатись станом на день подання позову.

Таким чином, оскільки даний позов був направлений поштою 26.08.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення в цінний лист, еквівалент розміру позовних вимог у національній валюті України повинен визначатись з урахуванням офіційного курсу, встановленого Національним банком України на 26.08.2016 - 25,329215 грн за 1 дол. США, і становить:

- 48 125 508,50 грн для вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США;

- 36 143 995,73 грн для вимоги про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США;

- 24 023 450,40 грн для вимоги про стягнення пені по кредиту в розмірі 948 448,28 дол. США;

- 9 598 353,29 грн для вимоги про стягнення пені по процентах за користування кредитом у розмірі 378 943,97 дол. США.

Судом встановлено, що 08.04.2010 між ПАТ «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії» (правонаступником якого є ПАТ «СБЕРБАНК»), як кредитором, та ТОВ «ВС «Євпаторійський», як поручителем, був укладений договір поруки у простій письмовій формі, згідно з умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником - ТОВ «Дігаймер», його зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 6.4 вищевказаного договору поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і припиняється у випадку належного виконання боржником або поручителем усіх зобов'язань, передбачених в ст. 2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

Крім того, 08.04.2010 між ПАТ «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росії» (правонаступником якого є ПАТ «СБЕРБАНК»), як кредитором, та ВАТ «Монтажне управління № 14» (правонаступником якого є ТДВ «Монтажне управління № 14»), ТОВ «БК «Кримзалізобетон», ВАТ «Кримзалізобетон» (правонаступником якого є ПАТ «Кримзалізобетон»), як поручителями, були укладені договори поруки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровані в реєстрі за № 3105, № 3065, № 3064 відповідно, згідно з умовами якого поручителі поручились перед кредитором за виконання боржником - ТОВ «Дігаймер», його зобов'язань за кредитним договором.

Пунктами 6.4 вищевказаних договорів поруки передбачено, що вказані договори набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення і припиняються у випадку належного виконання боржником або поручителями усіх зобов'язань, передбачених в ст. 2 цього договору, а також з інших підстав, передбачених законодавством України. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 6-2662цс15 від 20.04.2016).

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування ним настав 30.04.2015.

Відповідно, встановлений ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України, шести місячний строк для пред'явлення кредитором вимог до поручителів, що обраховується від дня настання строку виконання зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, сплив 30.10.2015.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 6-2662цс15 від 20.04.2016).

ПАТ «СБЕРБАНК» документів, що підтверджують звернення в судовому порядку до поручителів у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, протягом встановленого ч. 4 ст. 599 Цивільного кодексу України строку, суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що порука ТОВ «ВС «Євпаторійський», ТДВ «Монтажне управління № 14», ТОВ «БК «Кримзалізобетон» та ПАТ «Кримзалізобетон» перед ПАТ «СБЕРБАНК» за зобов'язаннями ТОВ «Дігаймер» на момент звернення Банку до суду припинилась, а відтак - позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту і процентах за користування ним, а також пені по кредиту та пені по процентах за користування кредитом з вказаних Товариств, як солідарних боржників, задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неналежного виконання ТОВ «Дігаймер» його договірних зобов'язань, судовий збір у розмірі 206 700,00 грн підлягає стягненню з вказаного Товариства.

Керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» (99042, м. Севастополь, вул. Назукіна, буд. 5; ідентифікаційний код 23660242) на користь публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; ідентифікаційний код 25959784) на користь публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; ідентифікаційний код 25959784) 206 700,00 грн (двісті шість тисяч сімсот грн 00 коп.) заборгованість по кредиту в розмірі 1 900 000,00 дол. США (один мільйон дев'ятсот тисяч дол. США 00 центів), що еквівалентно 48 125 508,50 грн (сорока восьми мільйонам ста двадцяти п'яти тисячам п'ятистам восьми грн 50 коп.); заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1 426 968,65 дол. США (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім дол. США 65 центів), що еквівалентно 36 143 995,73 грн (тридцяти шести мільйонам ста сорока трьом тисячам дев'ятистам дев'яносто п'яти грн 73 коп.); пеню по кредиту в розмірі 948 448,28 дол. США (дев'ятсот сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім дол. США 28 центів), що еквівалентно 24 023 450,40 грн (двадцяти чотирьом мільйонам двадцяти трьом тисячам чотирьомстам п'ятдесяти грн 40 коп.); пеню по процентах за користування кредитом у розмірі 378 943,97 дол. США (триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок три дол. США 97 центів), що еквівалентно 9 598 353,29 грн (дев'яти мільйонам п'ятистам дев'яносто восьми тисячам трьомстам п'ятдесяти трьом грн 29 коп.); 206 700,00 грн (двісті шість тисяч сімсот грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 листопада 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань