ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 р. № 5/719-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головую чого (доповідача), Грека Б.М., По доляк О.А.,
за участю повноважних пред ставників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційні ск арги Суб' єкту підприємниць кої діяльності - фізичної ос оби ОСОБА_1 та Малого прив атного виробничо-торгівельн ого підприємства "ВМ" на рішен ня господарського суду Сумсь кої області від 19 березня 2009 ро ку та постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 22 червня 2009 року у спр аві за позовом Малого приват ного виробничо-торгівельног о підприємства "ВМ" до Суб' єк ту підприємницької діяльнос ті - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 17500 грн. та зобо в' язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернув ся до господарського суду Су мської області з позовом до в ідповідача про стягнення 17500 г рн., в тому числі 5500 грн. збитків , завданих неможливістю вико ристання на власний розсуд д ля отримання доходів торгіве льних місць, переданих відпо відачу за договорами №№22,23 від 4 січня 2004 року, 1200 грн. неустойки за несвоєчасне повернення т оргівельних місць; про зобов ' язання відповідача поверн ути позивачу торгівельні міс ця №№22,23 в стані, в якому було од ержано в оренду; про стягненн я з відповідача судових витр ат, в тому числі 1000 грн. за оплат у послуг адвоката.
Рішенням господарськ ого суду Сумської області ві д 19 березня 2009 року (суддя Гудим В.Д.) в задоволенні позову від мовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарськог о суду від 22 червня 2009 року ріше ння суду скасовано частково та прийнято в цій частині нов е рішення. В частині стягненн я з відповідача на користь по зивача 12000 грн. неустойки та пов ернення торгівельних місць № №22,23 в стані, в якому їх було оде ржано в оренду позов задовол ений. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12000 грн. не устойки. Зобов' язано відпов ідача повернути позивачеві т оргівельні місця №№22,23 в стані , в якому їх було одержано в ор енду за договорами №№22,23 від 4 с ічня 2004 року. В іншій частині рі шення суду залишено без змін .
Не погоджуючись з пр ийнятою постановою суду апел яційної інстанції, Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 п росить її скасувати в частин і задоволення позовних вимог про повернення торгівельних місць №№22,23 та стягнення 12000 грн . неустойки, посилаючись на не правильне застосування судо м норм матеріального і проце суального права, а рішення мі сцевого господарського суду залишити без змін.
В касаційній скарзі мал е приватне виробничо-торгіве льне підприємство "ВМ" просит ь скасувати оскаржувані судо ві рішення в частині відмови в позові про стягнення 5500 грн. збитків.
Обговоривши доводи к асаційних скарг, вивчивши ма теріали справи, суд вважає, що касаційні скарги не підляга ють задоволенню, а постанова апеляційного господарськог о суду підлягає залишенню бе з змін з наступних підстав.
Як встановлено апеляційн им господарським судом, 4 січн я 2004 року між сторонами у справ і були укладені договори №№22,2 3, згідно умов яких позивач пер едає, а відповідач приймає є у платне користування торгове льні місця №22 та №23 на територі ї ринку, розташованого за адр есою: м.Суми, вул. Леваневськог о, 2-Ж, розмір яких складає відп овідно до умов договорів 6,9 кв .м та 5,3 кв.м відповідно, для тор гівлі непродовольчими товар ами.
За взаємною згодою сторін т ермін дії укладених договорі в був продовжений до 26 грудня 2007 року.
Листом б/н від 12.12.2007 року відпо відач повідомив позивача про свій намір використання пер еважного права оренди торгов ельних місць №22, №23 на 2008 рік.
Листом №30 від 8 січня 2008 року п озивач повідомив відповідач а про необхідність звільненн я торговельних місць №22, №23, у з в'язку із закінченням догові рних відносин між сторонами.
Тобто, відповідач після при пинення дії укладених догово рів не повернув позивачеві в казані торговельні місця, а п родовжував ними користувати сь.
Звертаючись з позовом до с уду, позивач просив суд зобов ' язати відповідача поверну ти торговельні місця №№22, 23 в ст ані, в якому вони були одержан і в оренду та стягнути з відпо відача 5500 грн. спричинених зби тків, оскільки відповідач пе решкоджає позивачу отримува ти дохід від використання то рговельних місць, що не були п овернуті після закінчення ді ї укладених договорів, а тако ж стягнення 12000 грн. неустойки з а несвоєчасне повернення тор говельних місць.
Приймаючи постанову, суд ап еляційної інстанції проанал ізувавши наявні в матеріалах справи документи, правильно встановив той факт, що укладе ні між сторонами у справі дог овори №№22, 23 від 4 січня 2004 року є с аме договорами найму (оренди ).
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивіль ного кодексу України за дого вором найму (оренди) наймодав ець передає або зобов'язуєть ся передати наймачеві майно у користування за плату на пе вний строк.
Згідно ст.785 Цивільного код ексу України у разі припинен ня договору найму наймач зоб ов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в як ому була одержана, з урахуван ням нормального зносу, або у с тані, який було обумовлено в д оговорі.
Якщо наймач не виконує обов 'язку щодо повернення речі, на ймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойк и у розмірі подвійної плати з а користування річчю за час п рострочення.
На підставі ст.33 ГПК Україн и кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається, як на підставу св оїх вимог і заперечень.
Як правильно встановлено а пеляційним господарським су дом, після закінчення строку дії укладених сторонами у сп раві договорів відповідач то ргівельні місця, в стані в яко му вони були одержані в оренд у, позивачеві не повернув.
Тому, враховуючи викладене , апеляційний господарський суд правильно скасував рішен ня місцевого господарського суду в частині відмови в задо воленні позову щодо стягненн я з відповідача неустойки та зобов' язання повернути тор гівельні місця і стягнув з ві дповідача на користь позивач а 12000 грн. неустойки та зобов' я зав відповідача повернути по зивачеві торгівельні місця № №22,23 в стані, в якому їх було оде ржано в оренду за договорами №№22,23 від 4 січня 2004 року.
Відповідно до частини 2 ст атті 224 Господарського кодекс у України, під збитками розум іються витрати, зроблені упр авленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які уп равнена сторона одержала б у разі належного виконання зо бов'язання або додержання пр авил здійснення господарськ ої діяльності другою стороно ю.
Враховуючи факт відсутно сті доказів підтверджуючих н аявність збитків, завданих п озивачеві неправомірною пов едінкою відповідача, апеляці йний господарський суд обгру нтовано залишив без змін ріш ення місцевого господарсько го суду в частині відмови поз ивачеві про стягнення з відп овідача 5500 грн. збитків.
За таких обставин, постанов а суду відповідає вимогам за кону і обставинам справи, том у підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 22 червня 2009 року залишити без змін, а касацій ні скарги Суб' єкту підприєм ницької діяльності - фізичн ої особи ОСОБА_1 та Малого приватного виробничо-торгів ельного підприємства "ВМ" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дереп а
Судді Б.Грек
О.Подол як
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2009 |
Оприлюднено | 07.12.2009 |
Номер документу | 6276374 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні