Ухвала

від 02.07.2010 по справі 2-а-874/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-874/09 02.07.2010

Головуючий у 1-й інстанції Раєвич Т.М.

Суддя - доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

2010 року липня місяця 02 дня колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого: Вовненко Г.Ю., суддів: Кутової Т.З., Шаманської Н.О., при секретарі: Красилюку В.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області

(далі - УПФ)

на постанову Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2009 р. за позовом ОСОБА_2 до УПФ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У листопаді 2009 р. позивач звернувся в суд з позовом до УПФ, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо неперерахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. Про соціальний захист дітей війни (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 р. до 31 грудня 2007 р. та зобов'язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості.

Постановою Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2009 р. позов задоволено частково.

Зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 р. з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за розміром, встановленим ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 р. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (цалі - Закон від 9 липня 2003 р.) та провести відповідні виплати.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність постанови в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців ційшла висновку, що скарга не піцлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Положення ст. 6 Закону віц 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, згідно з пунктом 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. Про Державний бюджет України на 2006 рік дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2006 р.

До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік із положень Закону України від 20 груцня 2005 р. Про Державний бюцжет України на 2006 рік виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього жЗакону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопад 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 р. не приймалос рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. Пр Державний бюджет України на 2006 рік .

Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопад 2004 р., безпосередньо у 2006 р. запроваджено не було.

В свою чергу, пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р Про Державний бюджет України на 2007 рік дію ст. 6 Закону від 18 листопада 200- р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідают Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закон; України від 19 грудня 2006 р. Про Державний бюджет України на 2007 рік , яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 11 цього ж Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акті або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дні ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закон; від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування (за той період, коли ДІЇ цієї норми не була зупинена). Однак, УПФ у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Таким чином, в межах позовних вимог право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням НА відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільовогс використання коштів УПФ, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведенш виплат із власних джерел фінансування останнього.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судовоїпостанови та відмови позивачу у задоволенні всіх вимог.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області відхилити, а постанову Єланецького районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сшпт з моменту проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді