Постанова від 15.05.2007 по справі 14/396

14/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "15" травня 2007 р.       Справа №  14/396

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали справи № 14/396

за позовом: Приватного підприємства "Модулор", м. Світловодськ  

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції,                        м. Світловодськ     

про скасування акта  

Секретар судового засідання - Адаменко А.В.

Представники сторін:

від позивача - Федорук А.Г., довіреність б/н від 24.10.2006 р.;

від відповідача - Кійко С.С. , довіреність № 10  від 19.12.06р.;

від відповідача - Драний О.В , довіреність № 1  від 18.01.07р.;

від відповідача - Комишова Л.П. , довіреність № 2  від 18.01.07р.;

від відповідача - Татаренко М.В., довіреність № 4 від 18.01.2007 р.; А.В.,

від прокуратури - Ситник Г.М., посвідчення № 444;

Подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень Світловодської ОДПІ №0000102310\0 від 10.03.2006 р., №0000102310\1 від 07.04.2006 р., №0000102310\2 від 14.06.2006 р., згідно яких до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція по податку на додану вартість в розмірі 63 400 186,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про порушення податковою службою при складанні акту та прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки, як вважає позивач, виключивши з податкового кредиту ПП “Модулор” суми податку на додану вартість, сплаченого контрагентам разом з попередньою оплатою за товар, відповідач діяв з перевищенням повноважень та у спосіб не передбачений законами України.

Позивач стверджує, що відповідачем незаконно були застосовані штрафні санкції до позивача за неіснуючі порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та пункт 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В запереченнях на позов відповідач вважає вимоги ПП “Модулор” необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                              ВСТАНОВИВ:

ДПА у Кіровоградської області та Світловодською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача.

Документальною перевіркою встановлено порушення ПП “Модулор” підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, завищено податковий кредит за перевіряємий період на 126 800 372 грн., а саме за лютий 2005 р. - 75 000 000 грн., березень 2005 р. - 33 182 333 грн., квітень 2005 р. - 384 514 грн., травень 2005 р. - 18 085 261 грн., червень 2005 р. - 148 264 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 01.03.2006 р. №27-2310-20650527.

В акті перевірки також зазначено, що в зв”язку з проведенням повернення ТОВ “Місячно сяйво” та ПП “Альпрей” попередньої оплати ПП “Модулор” та коригування податкового кредиту, але без дотримання вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до підприємства будуть застосовані штрафні санкції відповідно до вимог чинного законодавства.

Акт перевірки став підставою для прийняття Світловодською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 10.03.2006 р. №000102310\0 про застосування до позивача з посиланням на статтю 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафної (фінансової) санкції в розмірі 63 400 186 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в процедурі  апеляційного узгодження, за результатами розгляду скарг позивача спірне рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення. В зв”язку з чим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №000102310\1 від 07.04.2006 р., №000102310\2 від 14.06.2006 р.

Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в силу наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПП “Модулор” згідно з договорами купівлі-продажу нафтопродуктів здійснював передоплату за товар постачальникам нафтопродуктів ПП “Альпрей” та ТОВ “Місячне сяйво”. Суми податку на додану вартість, що сплачені позивачем в ціні товару, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесені до податкового кредиту.

В деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2005 р. позивачем задекларовано податковий кредит по операціях з ПП “Альпрей”  в сумі 108 182 333,33 грн., в деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2005 року позивачем задекларовано податковий кредит по операціях з ТОВ “Місячне сяйво” в сумі 46 888 162,31 грн.

Оскільки ПП “Модулор” нафтопродуктів не отримано,  здійснено повернення грошових коштів від ТОВ “Місячне сяйво” та ПП “Альпрей”, позивачем в вересні 2005 року проведено коригування  податкового кредиту по податку на додану вартість  до зменшення по податковим накладним на суму повернутих грошових коштів  від ТОВ “Місячно сяйво” на суму 46 888 162,76 грн. та від ПП “Альпрей” на суму  108 182 333,33 грн.

На запит Світловодської ОДПІ №850\2310 від 10.02.2006 р. ДПІ у Солом”янському районі м. Київа надана відповідь від 21.02.2006 р. про те, що ТОВ “Місячне сяйво” протягом квітня-серпня 2005 року податкову звітність до податкового органу не подавало.

На запит Світловодської ОДПІ №8490\2310 від 10.02.2006 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва надана відповідь від 22.02.2006 р. про те, що свідоцтва платника ПДВ ПП “Альпрей” за актом від 21.10.2005 р. №5\48 скасовано відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Слід зазначити, що відповіді органів податкової служби на запити відповідача не містять конкретної інформації щодо сплати або несплати ПП “Альпрей” та ТОВ “Місячно сяйво” до державного бюджету податку на додану вартість по господарським операціям з ПП “Модулор”.

Дані відповіді сталі підставою  держаній податковій службі для висновку  про порушення ПП “Модулор” підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та завищення податкового кредиту за перевіряємий період на 126 800 372 грн., а саме лютий 2005 р. - 75 000 000 грн., березень 2005 р. - 33 182 333 грн., квітень 2005 р. - 384 514 грн., травень 2005 р. - 18 085 261 грн., червень 2005 р. - 148 264 грн., а відповідно заниження податкового зобов”язання по податку на додану вартість.

Згідно пункту 1.7 статті 1 цього Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій – або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -  в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За нормою підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься  до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що при здійсненні перевірки ПП “Модулор” на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з ПП “Альпрей” та ТОВ “Місячно Сяйво” надані податкові накладні, які не мали  недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Даного факту відповідач не заперечив.

В Законі України “Про податок на додану вартість” для віднесення відповідних сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Отже, якщо навіть вважати відповіді органів податкової служби м. Києва щодо контрагентів позивача, як несплату останніми податку на додану вартість до бюджету по господарським операціям з ПП “Модулор”, то дана обставина не  може впливати на віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачену в ціні нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону платник податку – особа, яка згідно з цим Законом зобов”язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 статті 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10).  

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.          

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

За таких обставин господарський суд вважає безпідставним твердження Світловодської ОДПІ про недотримання позивачем вимог пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при здійсненні коригування податкового кредиту в зв”язку з поверненням ТОВ “Місячно сяйво” та ПП “Альпрей” попередньої оплати ПП “Модулор”.

Крім того, згідно змісту спірних податкових повідомлень-рішень штрафна (фінансова) санкція по податку на додану вартість в сумі 63 400 186 грн. нараховано податковим органом з посиланням на пункт 17.1.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми.

Донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, можливе лише на підставі податкового повідомлення-рішення.

Навіть, якщо вважати, що позивач невірно визначив суму податкового кредиту та невірно обрахував суми податкових зобов”язань з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах, згідно спірного податкового повідомлення-рішення донарахування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за даними операціями місця не мало, а тому у податкового органу були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу  адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000102310/0 від 10.03.2006 року, № 0000102310/1 від 07.04.2006 року, № 0000102310/2 від 14.06.2006 року про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість у розмірі 63400186,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, банк отримувача ГУДКУ у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь Приватного підприємства "Модулор", (27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94а, кв. 232, код ЄДРПОУ 20650527, п/р 26001052601051 в філії Розрахунковий центр ПриватБанку м. Києва, МФО 320649) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційної інстанції через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя