Рішення

від 06.02.2017 по справі 911/3982/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р. Справа № 911/3982/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Екопроект , м. Київ,

до відповідача приватного підприємства Термо-Плюс , с. Крушинка Васильківського району Київської області,

про стягнення 214 957,58 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники учасників провадження:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 17.03.2016р. №121;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Альянс-Екопроект , м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.12.2016 №0612/01 до відповідача - приватного підприємства Термо Плюс , с. Крушинка Васильківського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 214 957,58 грн., з яких: 190 283,54 грн. основного боргу за договором підряду від 29.04.2014 №29/04, 5 349,00 грн. 3% річних та 19 325,05 грн. інфляційних втрат.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір підряду №29/04 від 29.04.2014, відповідно до якого відповідач зобов'язався власними силами та засобами виконати обумовлені договором роботи, а позивач - надати майданчик для проведення робіт, прийняти роботи та їх оплатити. Додатковою угодою від 23.05.2014 сторони погодили порядок здійснення позивачем передоплати в сумі 1 200 000,00 грн. Додатковою угодою від 01.12.2014 сторони погодили придбання позивачем та передачу відповідачу частини матеріалів на суму 370 918,80 грн., у зв'язку з чим була змінена загальна ціна договору та встановлена в розмірі 1 377 926,40 грн. Позивач твердить, що здійснив оплату робіт відповідачу всього в сумі 1 350 209,99 грн., тоді як фактично згідно актів КБ-2в робіт було прийнято на суму 1 159 926,45 грн., тобто різниця становить 190 283,54 грн.

Зазначену суму позивач вважає помилково перерахованими коштами та на підставі ст. 1212 ЦК України просить суд стягнути з відповідача дану суму. Крім того, посилаючись на ст.6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 №227/95, відповідно до якої підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти, позивач вважає, що відповідач мав обов'язок повернути зазначені кошти в п'ятиденний строк від дати підписання останнього акту КБ-2в та дати останньої оплати (09.12.2015), у зв'язку з чим твердить про прострочення грошового зобов'язання та нараховує відповідачу в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 15.12.2015 по 21.11.2016 в сумі 5 349,00 грн. та інфляційні втрати за грудень 2015 - жовтень 2016 в сумі 19 325,05 грн.

Ухвалою від 09.12.2016 порушено провадження у справі №911/3982/16 та призначено справу до розгляду на 10.01.2017.

05.01.2017 від позивача надійшли додаткові документи із супровідним листом від 04.01.2017 №04/01/17, а також заява про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, в якій відповідач одночасно змінив підстави та предмет поданого позову, просив суд стягнути з відповідача 190 283,54 грн. авансу, 5% штрафу в сумі 68 896,32 грн. та пеню у розмірі 33 740,04 грн.

Так, позивач твердить, що умовами укладеного між сторонами договору підряду в редакції додаткової угоди від 01.12.2014 було передбачено виконання робіт відповідачем в строк до 30.01.2015, тоді як останній Акт КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 були сторонами підписані 09.12.2015, що свідчить про прострочення виконання робіт відповідачем більше ніж на 20 днів, що в порядку пункту 8.5 Договору має наслідком сплату відповідачем позивачу штрафу в розмірі 5% від ціни договору, та надає право позивачу як замовнику достроково розірвати договір підряду, повідомивши відповідача не менш як за 10 календарних днів до дати розірвання. У цьому випадку, на твердження позивача, відповідач протягом 5 календарних днів з моменту розірвання договору мав повернути позивачу різницю між вартістю фактично виконаних робіт та розміром здійсненої передоплати, а у випадку прострочення повернення - сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач твердить, що повідомив відповідача про розірвання договору листом від 19.02.2016 №1902/01, який відповідач отримав 11.03.2016, а отже, договір підряду є розірваним з 22.03.2016. В зв'язку з цим, позивач на підставі пункту 8.5 Договору просить суд стягнути з відповідача 68896,32 грн. штрафу 5% від ціни договору за прострочення виконання робіт більше ніж на 20 календарних днів, 190 283,54 грн. різниці між вартістю прийнятих підрядних робіт та здійсненою передоплатою, а також 33740,04 грн. пені за прострочення повернення коштів за період з 28.03.2016 по 28.09.2016, всього 292 919,90 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.01.2017 подав суду додаткові документи, які просив долучити до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.01.2017 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог з мотивів, наведених в ухвалі, розгляд справи відклав на 23.01.2017.

20.01.2017 позивач подав суду заяву від 20.01.2017 №20/01/17 про зміну підстав позову, у якій просив суд стягнути з відповідача спірні кошти у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору підряду №29/04 від 29.04.2014 та порушенням норм, що регулюють зобов'язальні відносини, зокрема ст.ст. 509, 629, 837, та на підставі ст. 530 ЦК України.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Відповідач подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на обґрунтування заперечень проти позову. Зокрема були подані направлені 20.01.2017 позивачу як замовнику робіт рахунки-фактури від 10.01.2017 на оплату виконаних робіт та Акти здачі-прийняття робіт до вказаних рахунків, підписані з боку виконавця - приватного підприємства Термо Плюс , а також дві видаткові накладні від 18.01.2017 (підписані з боку постачальника приватного підприємства Термо Плюс ). Крім того, в поданому клопотанні було зазначено про надання суду укладеної 27.09.2016 з ТОВ фірмою "Агропакінвест" у справі №911/2318/16 мирової угоди, однак, яким чином ця мирова угода стосується відносин сторін у справі, відповідачем не зазначено, копію зазначеної мирової угоди позивачем до клопотання не подано.

В судовому засіданні 23.01.2017 розпочато розгляд справи по суті та в порядку частини третьої ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.02.2017 до 10 год. 15 хв., у зв'язку з прийняттям до розгляду заяви про зміну підстав позову та необхідністю надати час відповідачу подати відзив з врахуванням поданої заяви, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

В судове засідання 06.02.2017 з'явились представники позивача, які в усних поясненнях позов підтримали та просили його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений особисто під розпис.

Згідно підпункту 3.9.2 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Екопроект , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Альянс-Екопроект ), до відповідача - приватного підприємства Термо Плюс , с Крушинка Васильківського району Київської області Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту - ПП Термо Плюс ), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України). Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

29.04.2014 між ТОВ Альянс-Екопроект (замовник) та ПП Термо Плюс (підрядник), було укладено договір підряду №29/04 (далі Договір), згідно якого підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами виконати роботи з виносу мереж водопроводу з-під забудови на будівельному майданчику на перетині вул. Семашка та просп. Перемоги над конструкцією стаціонарного комплексу станції метрополітену Житомирська та прилеглої території у Святошинському районі міста Києва. Відповідно до умов Договору:

- Ціна договору є динамічною, становить 1 495 855,20 грн. з ПДВ, може бути переглянута шляхом укладення додаткових угод (пункти 2.1, 2.2, 2.3 Договору);

- Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені договором, та передати їх замовнику в термін, що не перевищує 90 робочих днів з дати підписання сторонами договору. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання Акту форми КБ-2в, довідки КБ-3, виконавчої документації на весь об'єм виконаних робіт та передачі мережі на баланс Київводоканалу (розділ 3 Договору);

- Замовник на протязі 10 банківських днів з дати підписання цього договору перераховує суму передоплати підряднику в розмірі 1200000,00 грн. Остаточний розрахунок не пізніше 15 банківських днів після приймання комісією всіх робіт шляхом підписання останнього акту приймання виконаних робіт (розділ 4 Договору);

- У разі порушення підрядником строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт (пункт 8.4 Договору);

- У разі порушення підрядником строків виконання робіт більш як на 20 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від ціни договору. В цьому випадку замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це підрядника письмово не менш як за 10 календарних днів до дати розірвання. У випадку дострокового розірвання договору з підстав, вказаних в цьому пункті, підрядник зобов'язаний повернути замовнику протягом 5 календарних днів з дати розірвання різницю між сумою передоплати, перерахованої замовником, та вартістю фактично виконаних підрядником та прийнятих за Актами приймання КБ-2в. У випадку прострочення повернення вказаної суми, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання (пункт 8.5 Договору);

- Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору без будь-яких зобов'язань перед підрядником, якщо підрядник не розпочинає роботи протягом двох тижнів з дати, коли він має їх розпочати, або якщо роботи виконуються з грубими порушеннями вимог будівельних норм, або якщо роботи виконуються настільки повільно, що існують обґрунтовані підстави вважати, що роботи не будуть виконані в строк. В цьому випадку замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника письмово не менш як за 10 днів та вимагати від підрядника відшкодування збитків. При цьому сума передоплати підлягає поверненню протягом 5 календарних днів з дати розірвання договору. У випадку прострочення повернення суми підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання (пункт 8.6 Договору);

- Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань (пункти 11.1, 11.2 Договору);

- Цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою, крім випадків, визначених пунктами 5.4.3, 8.5, 8.6 цього договору (пункт 11.5 Договору).

Додатковою угодою №1 від 23.05.2014 сторони внесли зміни до пункту 4.1 договору щодо перерахування передоплати замовником траншами на підставі заявок підрядника.

Додатковою угодою №2 від 01.12.2014 сторони дійшли згоди щодо придбання замовником та передачу підряднику частини матеріалів на загальну суму 370 918,80 грн. (пункт 1). Також сторони дійшли згоди про виконання підрядником додаткових робіт на загальну суму 102 427,20 грн. (пункт 2). У зв'язку з цим сторони дійшли згоди про зміну ціни договору, та виклали пункт 2.1 Договору в новій редакції, відповідно до якої ціна договору становить 1 377 926,40 грн. з ПДВ , а також виклали в новій редакції Додатки №№1-4 до договору та доповнили договір Додатками №5 та №6 - локальними кошторисами на додаткові роботи і матеріали кутів поворотів.

Також у пункті 12 додаткової угоди №2 сторони погодили продовжити строк виконання робіт за договором до 30.01.2015 , а також погодили, що до 15.02.2015 підрядник зобов'язується підготувати, оформити та передати замовнику повний пакет документів для здачі в експлуатацію результату виконаних робіт, а саме оригінал Акту введення в експлуатацію побудованого водопроводу (в 4-х примірниках), підписаний ПАТ Київводоканал , оформлений, завізований та погоджений відповідно до вимог законодавства.

Відносини сторін за правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1.1 договору в редакції пункту 11 Додаткової угоди №2 передбачено, що замовник перераховує суму передоплати в розмірі 1 240 000,00 грн. частинами (траншами на підставі заявок замовника.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи платіжних доручень, позивач сплатив замовнику кошти в оплату робіт за договором всього в сумі 1 350 209,99 грн. , а саме сплатив: платіжними дорученнями від 27.05.2014 №1371 - 100 000,00 грн.; від 11.06.2014 №1381 - 320 000,00 грн.; від 02.07.2014 №1414 - 270 000,00 грн.; від 22.09.2014 №1439 - 150 000,00 грн.; від 10.11.2014 №8 - 200 000,00 грн.; від 25.12.2014 №1559 - 160 000,00 грн.; від 30.12.2014 №9 - 40 000,00 грн.; від 17.08.2015 №1783 - 15 068,22 грн.; від 09.12.2015 - 95 141,77 грн.

Крім того, згідно акту від 06.10.2014 Прийняття та передачі матеріалів в монтаж замовник передав підряднику частину матеріалів (труби сталеві). Разом із тим, суд зазначає, що під час передачі матеріально-технічних ресурсів замовником підряднику не відбувається переходу права власності, оскільки законом передбачено інший механізм відображення та обліку ресурсів, які передаються замовником підряднику.

Так відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.07.2010 №2/12-21/10359 «Щодо правильності врахування в актах приймання виконаних будівельних робіт вартості матеріалів поставки замовника та вартості будівельних матеріалів, отриманих від розбирання будівель та використаних при будівництві нової споруди» вартість матеріалів поставки замовника, безоплатно переданих підряднику за Актом передачі та вкладених у будівництво, включається в обсяг виконаних робіт за фактичною вартістю їх придбання з урахуванням сплаченого податку на додану вартість. За підсумками Акта приймання виконаних будівельних робіт вартість таких матеріалів наводиться довідково . При проведенні взаєморозрахунків за виконаний обсяг робіт вартість матеріалів поставки замовника з урахуванням сплаченого податку на додану вартість вираховується з підсумку, наведеного у типовій формі № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат", і не підлягає оплаті.

Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються договором.

Пунктом 3.1 договору в редакції пункту 12 Додаткової угоди №2 сторони погодили, що підрядник зобов'язується в строк до 30.01.2015 виконати та передати замовнику результати робіт, а в строк до 15.02.2015 - надати повний пакет документів для здачі в експлуатацію результату виконаних робіт.

До матеріалів справи залучено копії підписаних представниками обох сторін та скріплених печатками обох сторін Актів виконаних підрядних робіт КБ-2в та відповідних ним довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, всього на суму 1 159 926,45 грн., а саме:

за серпень 2014 року на суму 306 328,84 грн. (підписаний 22.08.2014),

за листопад 2014 року №2 на суму 141 210,24 грн. (підписаний 28.11.2014),

за грудень 2014 року на суму 38 468,40 грн. (підписаний 18.12.2014),

за серпень 2015 року на суму 15068,22 грн. (підписаний 14.08.2015)

та за грудень 2015 року №2 на суму 658 850,75 грн. (підписаний 09.12.2015),

що свідчить, по-перше, про те, що передана підрядником та прийнята замовником частина робіт за вказаними актами була виконана з значним простроченням (майже на один рік), а по-друге, частина робіт на суму 217 999,95 грн. (1377926,40 грн. (ціна договору) - 1 159 926,45 грн.(вартість прийнятих робіт) взагалі не була виконана та передана замовнику.

Доказів передання замовнику повного пакету документів для здачі об'єкта в експлуатацію, зокрема підписаного ПАТ Київводоканал акту введення в експлуатацію водопроводу, суду також не подано.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з яким позивач в порядку пункту 8.5 Договору набув право достроково розірвати договір із підрядником шляхом письмового повідомлення не менш як за 10 календарних днів до дати розірвання.

Зазначене відповідає положенням частини 1 ст. 651 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач направив відповідачу листа від 19.02.2016 №1902/01, яким повідомив його про дострокове розірвання договору, а також просив в порядку пункту 8.5 Договору повернути суму 190 283,54 грн. (різниця між вартістю прийнятих за договором робіт 1 159 926,45 грн. та сумою передоплати 1 350 209,99 грн.) впродовж 5 календарних днів з дати розірвання договору (копія листа, опису вкладення в лист та фіскального чеку Укрпошти від 29.02.2016 № 6310 залучені до матеріалів справи). Як свідчить витяг з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень, зазначений лист був отриманий відповідачем 11.03.2016.

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За таких обставин, судом встановлено факт розірвання з 22.02.2016 договору підряду від 29.04.2014 №29/04.

Відповідно до частини 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин з моменту розірвання договору у відповідача припинився обов'язок з виконання робіт, та на підставі пункту 8.5 Договору виникло зобов'язання протягом 5 календарних днів, а саме до 26.03.2016 включно здійснити повернення різниці між сумою передоплати та вартістю фактично виконаних підрядником та прийнятих за Актами робіт, а саме в сумі 190 283,54 грн., що відповідачем здійснено не було.

Суд звертає увагу на те, що в порядку частини 4 ст. 653 ЦК України позивач не вимагає повернення виконаного за договором, а саме не вимагає повернення коштів, сплачених за фактично виконані роботи, а просить повернути різницю між вартістю виконаних робіт та розміром сплачених грошових коштів.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 190 283,54 грн. є обґрунтованою, законною та такою, яку належить задовольнити.

Суд не приймає в якості доказів належного виконання робіт за Договором подані відповідачем ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт від 10.01.2017 на загальну суму 176 618,70 грн., та видаткові накладні від 18.01.17 на поставку позивачу контейнера вартістю 14400,00 грн. та від 18.01.2017 на поставку позивачу труб вартістю 4893,50 грн.

По-перше, у зазначених документах в якості підстави складення зазначені рахунки-фактури від 10.01.2017 і відсутнє посилання на спірний договір підряду від 29.04.2014 №29/04. По-друге, вони складені та направлені позивачу після розірвання договору підряду і припинення зобов'язань сторін за цім договором, а також після порушення 09.12.2016 судом провадження у справі № 911/3982/16. По-третє, роботи за актами та товари за накладними позивачем не прийняті, про що свідчить відсутність підписів уповноважених осіб позивача у поданих документах.

У зв'язку із простроченням повернення коштів позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України 5 349,00 грн. 3% річних та 19 325,05 грн. інфляційних втрат за період з 15.12.15 по 21.11.16.

Положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням втрат від інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Положення частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати процентів річних та інфляційних втрат застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 5.2 Постанови Вищий господарський суд України наголошує, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках зокрема, повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав. Така ж позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14.

Разом із тим в даному випадку, з настанням факту розірвання договору у підрядника настало саме грошове зобов'язання повернути протягом п'яти календарних днів різницю між виплаченим авансом та вартістю фактично прийнятих робіт, відповідно цей обов'язок є саме грошовим зобов'язанням, прямо передбаченим умовами пункту 8.5 Договору підряду, який в порядку ст.ст. 11, 509 ЦК України є джерелом зобов'язальних відносин сторін.

Разом із тим, період прострочення позивачем визначено невірно, оскільки прострочення даного грошового зобов'язання настало лише 27.03.2016, а не 15.12.2015, як твердить позивач.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку процентів річних та інфляційних втрат за період з 27.03.2016 по 21.11.16, суд встановив, що зазначені вимоги слід задовольнити частково в сумі 3743,28 грн. процентів річних та 18 480,41 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір в порядку ст. 49 ГПК України суд покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Екопроект задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства Термо Плюс (08635, Київська обл., Васильківський район, с. Крушинка, вул. Київська, буд. 20, ідентифікаційний код 31189269)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Екопроект (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд 4, ідентифікаційний номер 32554344)

190 283,54 грн. (сто дев'яносто тисяч двісті вісімдесят три гривні п'ятдесят чотири копійки) основного боргу ;

3743,28 грн. (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок) процентів річних ;

18 480,41 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень сорок одну копійку) інфляційних втрат ;

3 187,61 грн. (три тисячі сто вісімдесят сім гривень шістдесят одну копійку) судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 22.02.2017.

Суддя О.В. Конюх