Ухвала

від 15.03.2017 по справі 393/154/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/329/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

15.03.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської областіу складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Гайсюка О.В., Карпенка О.Л.

за участь секретаря - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства Вікторія на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року, за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства Вікторія , треті сторони Реєстраційня служба Новгородківського управління юстиції, відділ Держгеокадастру у Новгородківському районі, до фермерського господарства Вікторія про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що у 2006 року між нею та ФГ Вікторія було укладено договір оренди землі, на підставі якого вона передала в оренду належну їй земельну ділянку площею 8,7397 га, строком на 10 років.

01 грудня 2015 року, у зв'язку з тим, що договір оренди землі нею було втрачено, вона звернулася до господарства надати їй його копію.

Але замість згаданого договору від 2006 року їй надали інший договір, зареєстрований відділом Держкомзему у Новгородківському районі 30 грудня 2011 року, який вона не підписувала і взагалі не знала про його існування. .

Посилаючись на відсутність вільного волевиявлення на укладення договору просила суд визнати вказаний договір недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ФГ ''Вікторія'' без номеру та дати договору оренди землі зареєстрованого 30.12.2011 року та скасовано його державну реєстрацію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ФГ ''Вікторія'' просить скасувати рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема, зазначає, що вирішуючи позов суд безпідставно прийняв до уваги висновки судової почеркознавчої експертизи, яка не відповідає вимогам закону.

В засіданні апеляційного суду представник ФГ ''Вікторія'' підтримав доводи апеляційної скарги, а представник ОСОБА_2 просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки, на його думку, рішення суду є правильним та справедливим.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Визнаючи недійсним правочин суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог, встановивши, що спірний договір оренди землі позивач не підписувала.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.

За правилами ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2, на підставі державного акту серії ІКР № 08130 від 21.09.2005 року, є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,7397 га, розташованої на території Інгуло-Камянської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 7).

З матеріалів справи убачається, що між ОСОБА_2 як орендодавцем та ФГ Вікторія - орендарем, було укладено договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований 30.12.2011 року. (а.с. 64-66)

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 906 від 15.08.2016 року, проведеної на підстави ухвали суду, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у вказаному договорі оренди землі виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Договір оренди спірної земельної ділянки укладено у письмовій формі та зареєстровано у відділі Держкомзему у Новгородківському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.11р. за № 352340004001735 (а. с. 64-66). Таким чином, договір є укладеним.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦПК України, є підставою для визнання його недійсності.

Відтак, суд обґрунтовано визнав недійсним договір оренди земельної ділянки площею 8,7397 га, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Вікторія строком на 10 років.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Правильне визначення моменту початку перебігу строку позовної давності визначає наскільки правильно буде вирішено спір. Неправильне визначення цього моменту призводить до штучного скорочення або подовження строку позовної давності.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України особа, яка подає позов, (позивач) повинна довести в суді, що вона не мала можливості довідатися про порушення свого права раніше.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 дізналася про порушення свого права лише у березні 2016 року з листа на її адресу голови ФГ Вікторія ОСОБА_3 (а.с. 10)

Зазначене узгоджується з доводами позивача про те, що у 2006 році між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років і одержуючи щорічно орендну плату вона вважала, що ця плата надається саме за вказаним договором.

Як зазначила ОСОБА_2 в позовній заяві вона втратила екземпляр договору оренди землі укладений нею з ФГ Вікторія у 2006 році, а тому звернулася до господарства із заявою ознайомитися з його змістом. Ознайомившись зі змістом наданого їй договором оренди вона з'ясувала, що його зареєстровано 30.12.2011 року.

При цьому, в тексті договору взагалі не зазначено дати його укладення.

Отже, немає підстав вважати, що ОСОБА_2 було чи могло бути відомо про існування договору оренди землі зареєстрованого 30.12.2011 року, який вона не підписувала, а тому висновок суду першої інстанції про те, що строк позовної давності позивачем не було пропущено є обґрунтованим.

Також, неможна погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи № 906 від 15.08.2016 року є неповним чи неясним.

Порядок призначення та проведення судових експертиз, а також досліджень, регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5 (далі Інструкція №53/5).

Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах № 8 від 30.05.1997 року роз'яснив, що висновок експертизи визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Проте, на переконання колегії суддів, висновок експертного дослідження є повним, ясним та категоричним, оскільки являє собою докладний опис проведених досліджень та зроблених у результаті них висновків викладених у пунктах 1-5 та 6 щодо питань заданих судом. (а.с. 90-93)

Крім того, в суді першої інстанції експерт ОСОБА_4 надав відповіді та роз'яснення й підтвердив наданий ним висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_2 в оспореному договорі оренди землі виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою.

Таким чином, висновок експерта відповідає вимогам Інструкції №53/5, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

Також, не спростовують висновків суду й посилання відповідача на те, що ФГ Вікторія належним чином виконувало умови договору в частині сплати орендної плати.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню не підлягає з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України як ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Вікторія відхилити.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: