Ухвала

від 20.03.2017 по справі 5011-76/14300-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.03.2017№ 5011-76/14300-2012

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Арована 2010 (далі - Товариство), м. Київ,

на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС), м. Київ,

у справі № 5011-76/14300-2012

за позовом приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав , м. Київ,

до Товариства

про стягнення 55 302,18 грн.,

за участю представників:

скаржника - Петришака А.Я. (довіреність від 24.07.2016 №б/н);

позивача - Ластовіна О.С. (довіреність від 12.09.2016 №б/н);

ВДВС - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог): 50 400 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.10.2011 № КБР-74/10/11 (далі -Договір); 1 768,83 грн. 3% річних; 3 133,35 грн. пені, а всього 55 302,18 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства 50 176, 80 грн. заборгованості з урахуванням втрат від інфляції; 3 132,34 грн. пені; 951,73 грн. 3% річних та 1 579,24 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.03.2013 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

31.01.2017 Товариством подано суду скаргу на бездіяльність ВДВС (далі - Скарга).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2017 Скаргу і додані до неї документи повернуто Товариству на підставі пунктів 3 і 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

08.02.2017 Товариство повторно подало суду Скаргу на бездіяльність ВДВС, мотивовану тим, що в провадженні ВДВС перебувало виконавче провадження №39747713, відкрите на підставі наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013; ВДВС за заявою стягувача було накладено арешт на все майно, належне Товариству; в подальшому постановою ВДВС від 21.11.2014 виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв'язку з тим, що в ході виконавчих дій не виявлено майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а також відсутні кошти на його рахунках; боржник 19.12.2016 звернувся до ВДВС із заявою про зняття арешту з його рахунків у зв'язку із поверненням виконавчого документа стягувачу; разом з тим, листом ВДВС від 24.01.2017 №17111/7 боржника була повідомлено про те, що оскільки останній не виконав вимоги виконавчого документа, не сплатив виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, то у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна та коштів боржника; при цьому, повернення виконавчого документа стягувачу має своїм наслідком закінчення виконавчого провадження, оскільки будь-яких дій державним виконавцем після такого повернення не вчиняється, а виконавчий документ може бути повторно поданий стягувачу; крім того, станом на 19.12.2016 стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа (сплив 21.11.2015); таким чином, враховуючи викладене, ВДВС повинен розблокувати та зняти арешт з рахунків боржника.

Відтак, Товариство у Скарзі просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність ВДВС щодо незняття арешту, накладеного на майно боржника після повернення виконавчого документа - наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 зі справи № 5011-76/14300-2012 про стягнення з Товариства 55 840,11 грн;

- зняти арешт, накладений на майно Товариства та скасувати інші вжиті державним виконавцем ВДВС заходи примусового виконання рішення щодо виконавчого провадження №39747713, відкритого на підставі виконавчого документа - наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 зі справи № 5011-76/14300-2012 про стягнення з Товариства 55 840,11 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017 Скаргу призначено до розгляду на 20.03.2017; зобов'язано ВДВС у строк до 13.03.2017 подати суду матеріали виконавчого провадження №39747713 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 зі справи №5011-76/14300-2012 для огляду в судовому засіданні; копії вказаних матеріалів для приєднання їх до матеріалів справи, а також письмові пояснення по суті скарги Товариства.

Станом на 20.03.2017 ВДВС вказаних документів суду не подано.

Представник скаржника у судовому засіданні 20.03.2017 підтримав Скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача надав пояснення по суті Скарги, проти її задоволення заперечив.

Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника і позивача господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні Скарги з огляду на таке.

Частинами першою і другою статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У розгляді Скарги судом встановлено таке.

12.09.2013 ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2013, зобов'язано боржника самостійно виконати рішення суду протягом 7 днів з дня винесення постанови.

Скаржник у встановлений державним виконавцем строк рішення у добровільному порядку не виконав.

10.01.2014 винесено постанову ВП №39747713 про накладення арешту на майно Товариства.

03.02.2014 і 22.04.2014 винесено постанови ВП №39747713 про арешт коштів божника.

Виконавче провадження №39747713 20.11.2014 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №45549281.

Постановою ВДВС від 21.11.2014 виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання у зв'язку з тим, що: перевіркою відкритих рахунків в банківських установах встановлено, що кошти на рахунках боржника відсутні; згідно з інформаційною довідкою в поряду доступу державних виконавців - в державному реєстрі прав на нерухоме майно відомості щодо боржника відсутні; виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документів, боржника та його майна не виявлено; разом з тим, постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника.

Скаржник вважає, що державний виконавець порушив чинне законодавство України та не виніс постанову про зняття арешту з майна боржника.

Доводи скаржника про те, що державний виконавець був зобов'язаний зняти арешт у зв'язку із поверненням наказу стягувачу, є необґрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач не виконав рішення і станом на день розгляду скарги грошові кошти позивачу не перерахував; доказів протилежного суду не подано.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Пунктом 2 частини першої статті 47 Закону передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, повернення виконавчого документа не позбавляє права повторного пред'явлення його до виконання.

Крім того, станом на 20.03.2017 триває зведене виконавче провадження №45549281, в рамках якого здійснюється виконання рішення суду від 24.12.2012, що підтверджується поясненнями представника Організації; доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до частин першої - третьої та п'ятої статті 60 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Вказана стаття регулює порядок зняття арешту із майна, зокрема, в таких випадках: коли виконавчі дії були проведені щодо майна, яке є власністю іншої особи, а не боржника; державним виконавцем було порушено порядок накладення арешту.

Проте оскільки зведене виконавче провадження не було завершено, то державний виконавець правомірно не застосовував наслідки, передбачені статтею 50 Закону, а саме зняття арешту.

З огляду на викладене господарський суд вважає за необхідне відмовити Товариству у задоволені Скарги.

Частиною третьою статті 121 2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Арована 2010 у задоволенні скарги на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 5011-76/14300-2012.

Суддя О. Марченко