Вирок

від 16.07.2009 по справі 1-40-09

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-40-09

Вирок

Іменем України

16 липня 2009 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого: Чонки В.В.

при секретарі: Сташук В.П.

за участю прокурора: Леськіва Ю.В.,

адвокатів: ОСОБА_3.,

ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Горохові справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новосілки Горохівського району, українця, гр.України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, військовозобовязаного, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.1, 162 ч.1, ст. 296 ч.4 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Шклинь Горохівського району, українця, гр.. України з неповною середньою освітою, не одруженого, невійськовозобовязаного, раніше не судимого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2,

встановив:

В ніч з 23 на 24 лютого 2009 року, неповнолітній підсудний ОСОБА_2. за домовленістю з підсудним ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного спяніння умисно, з метою вчинити насильство щодо громадянина ОСОБА_5, порушуючи недоторканність житла останнього, розташованого в АДРЕСА_3, протиправно, відкрито, проникли в це житло внаслідок чого спричинили ОСОБА_5. та його брату ОСОБА_6. легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя та незначною стійкою втратою працездатності.

В судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_2. свою вину в інкримінованому йому злочині за ст.. 162 ч.1 КК України визнав, щодо інкримінації йому злочину за ст.. 296 ч.4 КК України вини не визнає. Будучи допитаним суду пояснив, що дійсно в той вечір в родинному колі в будинку ОСОБА_1 розпивали спиртне. Особисто він випив біля 200 грамів горілки. В розмові з ОСОБА_1 запропонував останньому піти до будинку ОСОБА_10 і вияснити причини наклепу на нього з боку ОСОБА_5 начебто за викрадений мобільний телефон. ОСОБА_1 погодився і вони пішли до будинку ОСОБА_6. Знайшовши в гаражі молоток та деревяну палицю, проникли в будинок без дозволу господаря, а потім стали наносити почергово удари ОСОБА_5 та його брату ОСОБА_6, які в той час спали. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочин, передбаченого ст.. 162 ч.1 КК України визнав повністю, суду дав аналогічні показання показанням неповнолітнього підсудного ОСОБА_2..

Крім повного визнання вини підсудними у незаконному, проникненні до житла, факт скоєння ними злочину стверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 23 лютого 2009 року біля 22-ї години до нього додому прийшов переночувати його рідний брат ОСОБА_5, який вранці збирався потягом їхати до Луцька. Вночі, пошкодивши вхідні двері у будинок проникли підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які побили його та брата ОСОБА_5. При цьому били молотком та деревяною палицею в різні ділянки тіла. Вхідні двері та скляні шиби були пошкоджені. На даний час претензії матеріального та морального характеру до підсудних немає. Де на даний час знаходиться його брат, який є також в справі потерпілим йому невідомо.

Свідок ОСОБА_7, будучи допитана в судовому засіданні пояснила, що в ніч на 24 лютого 2009 року її братів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 побили ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які проникли в будинок без дозволу братів. Тілесні ушкодження на їх тілах вона бачила особисто. Жодних стосунків брати з підсудними не підтримували. Брат ОСОБА_5 подавати заяву в міліцію бажання не виявив.

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_2. ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що син ОСОБА_2 розповів їй, що вони разом з ОСОБА_1 вночі 24 лютого 2009 року проникли у будинок ОСОБА_6 і побили братів через те, що один з них пустив по селу плітки, що начебто її син викрав у ОСОБА_5 мобільного телефона і не хоче повертати. Спричинені матеріальні збитки потерпілим відшкодували.

ОСОБА_9 будучи допитаним в якості свідка при проведенні досудового слідства пояснив, що вранці 24 лютого 2009 року його син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розповідали, що побили братів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за те, що один з братів розпустив чутки начебто ОСОБА_2 викрав у нього мобільного телефона.

Заявою потерпілого ОСОБА_10. від 25.02.2009 р. (а.с.8) стверджується, що тілесні ушкодження йому нанесли ОСОБА_2 та ОСОБА_9.

З протоколу огляду місця події від 25.02.2009 року (а.с.9) та фотознімками до нього вбачається, що при незаконному проникненні до житла ОСОБА_10 були пошкодженні вхідні двері.

Висновком судово-медичної експертизи за №66 від 18 березня 2009 року (а.с.107-108) стверджується, що потерпілому ОСОБА_6. були спричинені легкі тілесні ушкодження, що потягнули за собою короткочасний розгляд здоровя.

Аналізуючи матеріали справи досліджені в суді, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що органом досудового слідства дії підсудних ОСОБА_2. та ОСОБА_1. за ст.ст. 296 ч.4, 162 ч.1 КК України кваліфікували невірно. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_9 мали намір вияснити стосунки з ОСОБА_5, який начебто серед односельців розпустив слухи, що ОСОБА_2 викрав у нього мобільний телефон. В нічний час, долаючи перешкоди шляхом пошкодження вхідних дверей, підсудні порушуючи шляхом недоторканність житла, протиправно, відкрито, проникли в чуже житло без дозволу власника і застосували фізичне насильство спричинивши братам ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя. Ознак хуліганства в діях підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд не вбачає, адже підсудні ставили собі за мету незаконного проникнення у житло ОСОБА_10 застосувати насильницької дії щодо потерпілих і реалізували свій злочинний намір. Отже, на думку суду злочинні дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ст.. 162 ч.1 КК України на ст.. 162 ч.2 КК України як незаконне проникнення до житла з застосуванням насильства, а за ст.. 296 ч.4 КК України їх слід виправдати.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєння ними злочину, всі обставини справи, їх особи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, в скоєному злочині щиро каються, на момент скоєння злочину ОСОБА_2. був неповнолітнім. Обидва підсудних характеризуються позитивно, на утриманні ОСОБА_1 двоє неповнолітніх дітей.

Злочин скоєний підсудними відноситься до категорії середньої тяжкості. За таких обставин, суд вважає, що підсудним слід обрати покарання в межах даної статті, обравши покарання яке було б достатнє для їх виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів з застосуванням ст.ст. 75,104 КК України.

До обставин, що помякшують покарання підсудним суд відносить щире їх каяття та неповнолітній вік ОСОБА_2..

До обставин, що обтяжують їх покарання суд відносить вчинення злочинів в групі осіб за попередньою змовою та в стані алкогольного спяніння.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

засудив:

Підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні ними злочину, передбачених ст. 162 ч.2КК України, та обрати їм покарання у вигляді - 3 (трьох) роки позбавлення волі, кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Засудженого неповнолітнього ОСОБА_2. на підставі ст.ст. 75,104 КК України також звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

зобовязати засуджених не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

За ст.. 296 ч.4 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - виправдати.

Речові докази по справі молоток, держак лопати (а.с.60) знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в солідарному порядку на користь держави суму в 486 (чотириста вісімдесят шість) гривень 77 копійок за проведену дактилоскопічну експертизу.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2. та ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В.В.Чонка