Рішення

від 29.06.2017 по справі 924/374/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2017 р.Справа № 924/374/16

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі: Головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Виноградова В.В., суддя Заверуха С.В. розглянувши матеріли справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строймайстер" м. Старокостянтинів, Хмельницької області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м.Хмельницький

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" м. Хмельницький

2) агропромислового науково - виробничого підприємства "Візит" с. Тамашпіль, Хмільницького району, Вінницької області

про визнання біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. укладеної між ТОВ "Захід - Схід" та АНВП "Візит" недійсною

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №10-01/17 від 10.01.2017р.

відповідач-1: не з'явився

відповідач-2: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 12.01.2017р.

третя особа: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України.

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Строймастер" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., укладеної між відповідачами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.06.2016р. у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено набуття права власності на окремо визначене майно, що є предметом спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., укладену між відповідачами.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що саме позивач є власником під'їзної залізничної колії. Крім цього останнім правильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання угоди недійсною, оскільки станом на день подачі позову залізничні рейки не були вивезені на територію відповідача-2 та не перебували у його володінні, а тому у позивача не було підстав застосовувати такий спосіб захисту, як витребування майна на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України. Відхиляючи клопотання відповідача-2 про застосування строків позовної давності до вимог позивача апеляційний господарський суд зазначив, що останній дізнався про наявність біржової угоди та порушення свого права 31.03.2016, коли відбувався демонтаж залізничної колії, а матеріали справи не містять доказів того, що позивач знав чи міг дізнатися про її укладення (біржової угоди) до зазначеної дати.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017р. скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2016р. у справі №924/374/16. Справу №924/374/16 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду.

Вищим господарським судом зазначено, що апеляційним господарським судом не встановлено жодних правовстановлюючих документів, які б свідчили про належність майна, зазначеного у спірній біржовій угоді, як позивачу, так і особам, які за твердженням останнього відчужували йому під'їзну залізничну колію. Разом з тим, право власності позивача на земельну ділянку, на якій знаходиться майно, не може підтверджуватись листом міського голови, а технічний паспорт на майновий комплекс, як і Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є лише документами, яким оформлюється право, але не є правочинами, на підставі якого право власності виникає, змінюється чи припиняється, тобто правовстановлюючими документами.

В той же час, вказано, що відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд не дослідив належним чином весь ланцюг правовідносин щодо відчуження майна, яке було включено до спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., зокрема не встановив форму власності майна (під'їзної колії) на момент його передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання, а також послідуючих його відчужень аж до виникнення, як зазначає позивач, у нього права власності на зазначене майно.

Наголошено, що дослідження зазначених обставин у даній справі є важливим для правильного вирішення спору.

В постанові Вищим господарським судом зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити форму власності майна (під'їзної колії) на момент його передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання, а також послідуючих його відчужень, і в залежності від установлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №924/374/16 передано на новий розгляд судді Танасюк О.Є.

Ухвалою від 24.03.2017р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду. Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

До початку розгляду справи надійшло клопотання позивача про колегіальний розгляд справи, посилаючись на її складність та великий об'єм документів.

Враховуючи клопотання позивача, на підставі заяви судді Танасюк О.Є. від 20.04.2017р. відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.04.2017р. за підписом керівника апарату суду ОСОБА_4 подальший розгляд справи №924/374/16 призначено до розгляду в колегіальному складі суддів: Танасюк О.Є. (головуючий), ОСОБА_5, ОСОБА_6

Ухвалою суду від 20.04.2017р. справу прийнято до провадження колегією суддів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що право власності на внутрішньо площадкову під'їзну залізничну колію належить йому, так як наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 635 від 09.09.1997р. вирішено передати до статутного фонду ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» вищезазначену залізничну колію, а 19.03.2009р. ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» продав внутрішньо площадкову під'їзну залізничну колію ТОВ „Бора Девелопмент» , що підтверджується видатковою накладною № М-00000050 від 19.03.2009р. та податковою накладною № 186 від 19.03.2009р. В свою чергу на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р. право власності на внутрішньо площадкову під'їзну залізничну колію від ТОВ „Бора Девелопмент» перейшло до ТОВ „Строймайстер» , що підтверджується актом приймання-передачі від 23.04.2009р. та видатковою накладною № ЛНА-000097 від 23.04.2009р.

Таким чином вказує, що ТОВ „Захід-Схід» не мав права укладати біржову угоду з агропромисловим НВП „Візит» у зв'язку з тим, що не мав права власності на внутрішньо площадкову під'їзну залізничну колію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. У поясненнях від 19.04.2017р., додаткових поясненнях від 30.05.2017р. не погоджується з твердженням відповідача про те, що рухоме майно не може входити до майнового комплексу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, якщо інше не встановлено договором або законом. Наголошує, що на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р., укладеного між ТОВ „Бора Девелопмент» та ТОВ „Строймайстер» до позивача перейшло право власності на майновий комплекс № 5 загальною площею 665,6 кв. м. та рухоме майно під'їзної залізничної колії при станції Старокостянтинів-1 довжиною 2636м., яка входить до майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20. Також зазначає, що право власності на під'їзну залізничну колію підтверджується технічним паспортом від 26.10.2016р., Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.10.2016р.

Звертає увагу, що в біржовій угоді купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. відсутнє місце розташування проданого нерухомого майна, строки виконання та біржова угода не завірена нотаріально, що є порушенням ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України та інших нормативно-правових актів.

Також вказує, що в біржовій угоді не вірно зазначено код ЄДРПОУ продавця, що вказує на фіктивність угоди.

З приводу права власності позивача на земельну ділянку по вул. І. Франка, 20 в м. Старокостянтинів зазначає, що таке право підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24007329 від 09.07.2014р., договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2014р., актом приймання-передачі земельної ділянки від 09.04.2014р.

Позивач звертає увагу, що в технічному паспорті залізничної під'їзної колії від 2005р., наданого відповідачем-2 відсутня сторінка №5, де мав би бути план (схема) місцезнаходження під'їзної залізничної колії, сторінка №9, де має бути схема примикання під'їзної залізничної колії до станційних колій. Також в даному технічному паспорті відсутній договір купівлі-продажу та не вказано скільки сторінок пронумеровано в технічному паспорті, що є порушенням формування технічного паспорта.

Представник позивача в судовому засіданні надав примірник адвокатського запиту від 24.05.2017р. №24-07/17, адресованого приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з приводу надання інформації та документів щодо права власності ТОВ „Бора Девелопмент» на майновий комплекс №5, до якого входила під'їзна залізнична колія при станції Старокостянтинів-1 довжиною 2636 м., що заходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20 на момент укладення договору від 23.04.2009р. про задоволення вимог іпотекодержателя. Повідомив, що відповіді на запит станом на 19.06.2017р. позивач не отримав.

Представник відповідача-1 (ТОВ „Захід - Схід» ) в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача-1 повернута до суду із відміткою відділення поштового зв'язку: „за закінченням терміну зберігання» .

Представник відповідача-2 (АНВП „Візит» ) у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в позові відмовити. Посилається на те, що агропромислове науково-виробниче підприємство «Візит» правомірно здійснило купівлю залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1, довжиною 500м, Р-43, за 70000 грн. (протокол № 1 біржових торгів від 06.05.2009р.), на підставі біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний номер 0080 від 28.05.2009р. та акту приймання-передачі майна від 28 травня 2009р. та отримало Технічний паспорт залізничної під'їзної колії товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід» при станції Старокостянтинів-1. Починаючи з 28.05.2009р. дана колія перебуває на балансі АПНВП «Візит» (довідка № 159 від 05.05.2016р.). Придбання АНВП „Візит» під'їзної залізничної колії відбулось в процесі ліквідаційної процедури у справі №5/145-Б. Відповідач наголошує, що позивач не надав жодних документів, які б підтверджували належність ТОВ „Строймайстер» залізничної під'їздної колії при станції Старокостянтинів-1 Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО »Південно-західна залізниця» довжиною 505м. На підставі зазначеного просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області в судове засідання не з'явився. У письмовому поясненні від 04.05.2017р., додатковому поясненні від 30.05.2017р. вказує, що відповідно до Статуту Старокостянтинівський завод „Металіст» був державним підприємством агропромислового комплексу, яке належало до загальнодержавної /республіканської/ власності. Також відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25.07.1996р. №1496 форма власності Сторокостянтинівського заводу „Металіст» була загальнодержавною власністю.

У 1997р. регіональним відділенням прийнято рішення щодо приватизації об'єктів, що знаходяться в загальнодержавній власності, зокрема, Сторокостянтинівський завод „Металіст» (наказ від 11.04.1997р. №249).

Повідомляє, що ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» створено в процесі приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» відповідно до Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств» та змін до нього. До статутного капіталу акціонерного товариства увійшло, зокрема, і спірне майно. Зазначає, що відповідно до Інвентаризаційного опису основних засобів станом на 01.12.2006р. на ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» обліковувалася внутріплощадкова залізнична дорога, інвентаризаційний номер 202003. Повідомляє, що процес приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» завершено на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 19.04.2007р. №170. З приводу позовних вимог вказує, що регіональне відділення не наділене повноваженнями контролю відчуження майна акціонерного товариства.

Ухвалою суду від 31.05.2017р. судом було викликано в судове засіданні ліквідатора ТОВ „Захід - Схід» арбітражного керуючого ОСОБА_8, однак останній в судове засідання не з'явився.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 11.04.1997р. №249 видано дозвіл на приватизацію об'єктів, що знаходяться у загальнодержавній власності, зокрема, Сторокостянтинівський завод „Металіст» .

Відповідно до Статуту, затвердженого 07.12.1992р., Старокостянинівський завод „Металіст» був державним підприємством агропромислового комплексу, яке належало до загальнодержавної (республіканської) власності, що підтверджується також довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25.07.1996р. №1496.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 09.09.1997р. №635 відповідно до ст. 14 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств» та на виконання наказу №607 від 29.08.1997р. було перетворено державне підприємство Старокостянтинівський завод „Металіст» у відкрите акціонерне товариство „Старокостянтинівський завод „Металіст» .

Як вбачається із додатку до даного наказу, ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський завод «Металіст» об'єкти нерухомості, в тому числі внутрішню залізничну дорогу, інвентарний номер 202003.

Відповідно до Інвентаризаційного опису основних засобів станом на 01.12.2006р. на ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» обліковувалася внутріплощадкова залізнична дорога, інвентаризаційний номер 202003. Процес приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» завершено на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 19.04.2007р. №170.

03.11.2003р. між ВАТ „Старокостянтинівський завод «Металіст» (орендодавець) та ТОВ «Захід-Схід» (орендар) був укладений договір оренди залізничної під'їзної колії № 43/2, за умовами якого орендодавець під'їзної залізничної колії надає право орендарю подачі і прибирання вагонів по своїй під'їзній колії довжиною 500 п.м., строком на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі 100,00 грн. в місяць (п. 1.1. договору). Договір набирає чинності з моменту відправлення першого вагона і діє до 01.11.2008р. (п. 3.2. договору).

10.12.2003р. між ДТГО „Південно-Західна залізниця» (Залізниця) та ТОВ «Захід-Схід» (користувач) укладено договір про подачу та забирання вагонів при станції Староконстантинів-1, на умовах якого здійснювалася подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до станції Старокостянтинів-1 Південно-Західної залізниці через стрілку № ІІ і обслуговується локомотивом залізниці. Розгорнута довжина під'їзної колії становить 650 погонних метрів (власника - 500 п.м., залізниці - 150 п.м.) (п. п. 1, 2 договору). Договір укладений терміном на 5 років (з 10.12.2003р. по 09.12.2008р.).

На підставі заяви ТОВ „Захід-Схід» від 10.08.2005р., ТОВ Спеціалізоване геодезичне підприємство „Геоатлас» було виготовлено технічний паспорт залізничної під'їзної колії ТОВ „Захід-Схід» при станції Старокостянтинів-1 Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО „Південно-Західна залізниця» . В п. 2 Пояснювальної записки вказано, що залізнична колія ТОВ „Захід-Схід» знаходиться на балансі ТОВ „Захід-Схід» і є його власністю. Залізничну колію ТОВ „Захід-Схід» викупило у ВАТ „Металіст» . У вказаному технічному паспорті відсутні сторінки 5, 9.

При цьому, ТзОВ СГП «Геоатлас» , яке виготовляло технічний паспорт, в листі від 20.04.2016р. за № 21 за підписом директора ОСОБА_9 повідомило, що при виготовленні технічного паспорту залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів - 1 Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО „Південно-Західна залізниця» жодних правовстановлюючих документів на цю колію ТОВ «Захід-Схід» надано не було. Договір купівлі-продажу залізничної під'їзної колії, на який посилався ТОВ „Захід-Схід» у своїй заяві на виготовлення технічного паспорту так і не був наданий. Крім того, зазначає, що вказаний технічний паспорт не був представлений Жмеринській дирекції залізничних перевезень для погодження, а тому не вважається належною технічною документацією та не міг бути підставою для подальшого підписання договору на подачу вагонів для ТОВ „Захід-Схід» .

Відповідно до договору застави основних засобів від 19.09.2007р. ВАТ „Старокостянтинівський завод «Металіст» в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання гарантії №019/08-11/9058 від 12.09.2007р. передав у заставу ВАТ „ОСОБА_10 ОСОБА_11» належні йому на праві власності основні засоби, у т.ч. і внутрі площадкову залізничну дорогу довжиною 2636 м. Майно, що заставляється знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, 20 (п. п. 1.2., 1.4. договору).

12.01.2009р. арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ „Захід-Схід» ОСОБА_8, під час ліквідаційної процедури товариства, в присутності бувшого начальника приймального пункту ТОВ „Захід-Схід» ОСОБА_12 складено акт обстеження пункту, який знаходиться на території заводу „Металіст» в м. Старокостянтинів по вул. І.Франка, 20. Під час обстеження встановлено, що ВАТ „Захід-Схід» орендувало приймальний пункт у заводу „Металіст» . На момент обстеження майна, яке належить підприємству банкруту ТОВ „Захід-Схід» на території приймального пункту не виявлено, крім під'зної колії, яка примикає до станції Старокостянтинів-1.

В акті проведення інвентаризації майна ТОВ „Захід-Схід» від 03.02.2009р. зазначено, що арбітражним керуючим-ліквідатором ОСОБА_8 було виявлено належне ТОВ „Захід-Схід» майно - залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 Жмеринецької дирекції залізничних перевезень ДТГО „Південно-Західна залізниця» довжиною 505 м., ширина колії 1520 мм., колія №1, Р-43 корисною довжиною 481м. та навантажувальна колія Р-50 корисною довжиною 24 м.

16.02.2009р. Хмельницьким представництвом „Південно-Західна універсальна товарна біржа» (біржа), товариством з обмеженою відповідальністю „Захід-Схід» в особі ліквідатора ОСОБА_8 (замовник) та брокером Південно-Західної універсальної товарної біржі ПП ОСОБА_13 (брокер) укладено угоду № 1/1602 на організацію проведення торгів.

Згідно з п.1 угоди замовник доручає, а біржа зобов`язується здійснювати практичні дії з організації проведення торгів по реалізації активів (майна), що знаходиться в розпорядженні замовника.

Угода № 1/1602 від 16.02.2009р. підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідно до протоколу біржових торгів з продажу майна від 06.05.2009р. № 1 залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500 м Р-43 продано агропромисловому науково-виробничому підприємству «Візит» за 70000 грн.

28.05.2009р. Хмельницьким представництвом Південно-Західної універсальної товарної біржі на підставі заяви ТОВ „Захід-Схід» (продавець) та агропромисловим науково-виробничим підприємством «Візит» (покупець) укладено біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна. Дана біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрована на Південно-Західній універсальній товарній біржі, реєстраційний №0080 від 28.05.2009р.

Відповідно до п. 1 біржової угоди, продавець продав, а покупець придбав: залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500 м. Р-43.

Згідно з п. 2 угоди, продаж вчинено за 70000,00 грн. без ПДВ відповідно до протоколу біржових торгів № 1 проведених 06.05.2009р. Хмельницьким представництвом Південно-Західної універсальної товарної біржі, розрахунки між „покупцем» та „продавцем» здійснено, ще до підписання даної угоди.

Відповідно до п. 3 угоди, продавець свідчить, що зазначене майно на момент укладення цієї угоди нікому іншому не продано, не подаровано, іншим способом не відчужено, під заставою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього а також прав і претензій щодо нього у третіх осіб, як у межах, так і за межами України, немає.

Угода набуває чинності з моменту її підписання та підлягає нотаріальному посвідченню за домовленістю сторін (п. 6 угоди).

Біржова угода підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

В матеріалах справи наявні видаткова накладна №М-00000050 від 19.03.2009р. та податкова накладна від 19.03.2009р., згідно яких ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» на підставі договору М-00000036 від 04.03.2009р. продав внутріплощадкову залізничну дорогу ТОВ „Бора Девелопмент» .

Однак договір М-00000036 від 04.03.2009р., на який є посилання у видатковій накладній №М-00000050 від 19.03.2009р. у справі відсутній.

Натомість на вимогу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 надано договір купівлі-продажу майнового комплексу від 21.02.2009р., укладений між ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» (продавець) та ТОВ „Бора Девелопмент» (покупець), відповідно до умов якого продавець продає (передає у власність покупця), а покупець купує (приймає у власність) та сплачує визначену даним договором ціну за майновий комплекс №5 господарський, загальною площею 665,6 кв.м., реєстраційний номер 21797276, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5.

Згідно з п. 1.2.2. договору за даними Старокостянтинвського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації (ОСОБА_5 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.02.2009р. за №21895138) майновий комплекс складається: столярний цех (літ. А, №1) площею 620,7 кв.м.; кладова (літ. Б, №1) площею 38,5 кв.м.; переїздна будка (літ В, №1) площею 6,4 кв.м.

Пунктами 1.3., 1.4. договору визначено, що набуття права власності на об'єкт у покупця відбувається після державної реєстрації договору. Об'єкт передається покупцю в день підписання договору згідно з актом прийому-передачі.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №601.

26.02.2009р. Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації прийнято рішення про реєстрацію права власності ТОВ „Бора Девелопмент» на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5, на підставі договору купівлі-продажу, р№ 601 від 23.04.2009р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22009211 від 26.02.2009р.

Житомирським окружним адміністративним судом в постанові від 05.05.2015р. по справі №2-а-1012/10/0670 за позовом ТОВ „Строймайстер» до Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій встановлено, що доказів того, що ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» та ТОВ „Бора Девелопмент» під час укладання договорів купівлі-продажу майнових комплексів від 21.02.2009р., зокрема, №601 завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду не надано, як і не надано відповідного вироку суду. Таким чином, судом зроблено висновок, що факт перебування у власності ТОВ „Бора Девелопмент» майнових комплексів підтверджений встановленими обставинами, і подальша передача цих комплексів ТОВ „Строймайстер» за договорами про задоволення вимог іпотекодержателя та про задоволення вимог іпотекодержателя відповідає ознакам операції з поставки у розумінні п. 1.4. ст. 1 Закону №168/97-ВР як об'єкта оподаткування з нарахуванням суми податку на додану вартість.

23.04.2009р. між ТОВ „Бора Девелопмент» (іпотекодавець) та ТОВ „Строймайстер» іпотекодержатель укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя ВМЕ №168496, згідно умов якого ТОВ «Бора Девелопмент» передав, а ТОВ «Строймайстер» прийняв у власність майновий комплекс № 5 господарський, загальною площею 665,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5.

Відповідно до п. 2 договору майновий комплекс, право власності на який передається за цим договором іпотекодержателю є предметом договору іпотеки, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 31.03.2009р. за реєстровим №1275, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем за договором безпроцентної позики №2, що укладений 31.03.2009р.

Згідно з п. 3 договору майновий комплекс, що є предметом цього договору належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 21.02.2009р. за реєстровим №601. Право власності іпотекодавця зареєстроване Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації 26.02.2009р., реєстраційний номер 21797276, запис №526 в книзі 2.

Пунктом 8 договору про задоволення вимог іпотекодержателя визначено, що право власності на майновий комплекс у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації.

Пунктом 9 договору передбачено, що майновий комплекс передається іпотекодержателю в день підписання цього договору, згідно з актом прийому-передачі нерухомого майна. Названий акт містить перелік та вартість нерухомого майна, що входить до складу майнового комплексу і переходить у власність іпотекодержателя відповідно до цього договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1646. Також договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05.05.2017р.

23.04.2009р. між ТОВ „Бора Девелопмент» та ТОВ „Строймайстер» підписано акт прийому-передачі нерухомого та рухомого майна (додаток №1 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р.) за умовами п. 1 якого іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв у власність майновий комплекс № 5 господарський, загальною площею 665,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5.

Згідно з п. 2 акту прийому-передачі, за даними Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації (ОСОБА_5 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.04.2009 р. за № 22520761) майновий комплекс складається із: столярний цех (літ. А, № 1) площею 620,7 кв. м., кладова (літ. Б, № 1) площею 38,5 кв. м., переїзна будка (літ. В, № 1) площею 6,4 кв. м., а також рухомого майна під'їзної залізничної колії до станції Старокостянтинів-1 довжиною 2636м.

Відповідно до п. 5 акту прийому - передачі, акт є невід`ємною частиною договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р.

Акт прийому-передачі нерухомого майна та рухомого майна підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна №ЛНА-000097 від 23.04.2009р., відповідно до якої ТОВ „Бора Девелопмент» продало ТОВ „Строймайстер» внутріплощадкову залізничну дорогу на підставі договору №168496 від 23.04.2009р.

05.05.2009р. Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації прийнято рішення про реєстрацію права власності ТОВ „Строймайстер» на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22637012 від 05.05.2009р.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31.10.2016р. №71847553 за ТОВ „Строймайстер з 07.02.2013р. зареєстровано на праві власності майновий комплекс загальною площею 665 м.кв. в м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20, блок 5, однією з складових частин якого є залізнодорожна колія 2636 м.п.

09.07.2014р. між Старокостянтинівською міською радою (продавець) та ТОВ „Строймайстер» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець згідно рішення 36 (позачергової) сесії Старокостянтинівської міської ради від 24.12.2013р. №22 п.3 зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі та відповідно до чинного законодавства України передати у власність земельну ділянку, що знаходиться у віданні Старокостянтинівської міської ради площею 18,9116 га та розташована у м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20, а покупець зобов'язується прийняти названу земельну ділянку та оплатити її вартість (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка, яка є предметом договору має такі правові характеристики: площа - 18,9116 га; форма власності - комунальна; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

09.07.2014р. між Старокостянтинівською міською радою та ТОВ „Строймайстер» підписано акт приймання-передачі земельної ділянки до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2014р., який є невід'ємною частиною договору від 09.07.2014р.

Право власності на земельну ділянку площею 18,9116 га, розташована за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20 зареєстровано 09.07.2014р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24007329 від 09.07.2014р.

Листом від 14.09.2016р. №92 Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації повідомлено, що інформація щодо права власності ТОВ „Захід-Схід» на залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м. Р-43 за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20 в Старокостянтинівському БТІ ОР відсутня. Також повідомляє про відсутність інформації щодо права власності АНВП „Візит» на залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м. Р-43 за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20.

Згідно довідки ТОВ „Строймайстер» від 06.06.2016р. вих. №06/06-16 на балансі товариства рахується під'їзна залізнична колія до станції Старокостянтинів-1 довжиною 2636м., яка придбана ТОВ „Строймайстер» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р., який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за номером 1646.

26.10.2016р. ТОВ „Строймайстер» виготовлено технічний паспорт на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20, блок 5. Серед переліку об'єктів, які входять до майнового комплексу значиться залізнодорожня колія загальною протяжністю до залізничного вузла 2636 метрів погонних, з них по території ТОВ „Строймайстер» 2033 погонних метрів.

Виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на адвокатський запит ОСОБА_14 (представника позивача) від 07.10.2016р. №07-10/16-1 надано відповідь від 01.11.2016р. №47/18-24-2846/2016 з приводу належності на праві власності земельної ділянки в м. Старокостянтинів по вул. І. Франка, 20. Повідомлено, що дана земельна ділянка з 2004р. на умовах оренди належала ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» . На підставі п. 2 рішення Старокостянтинівської міської ради від 10.02.2004р. №18 „Про передачу в оренду земельної ділянки» був укладений договір оренди земельної ділянки №337 від 24.03.2004р. між Старокостянтинівською міською радою та ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» терміном до 01.02.2007р., а на підставі п. 31 рішення 13 сесії Старокостянтинівської міської ради №37 поновлено договір оренди земельної ділянки терміном до 01.03.2012р. Повідомляє, що на підставі п. 3 рішення 36 (позачергової) сесії Старокостянтинівської міської ради від 24.12.2013р. №22 „Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки НАВ №248504. На даний час ТОВ „Строймастер» по вул. І. Франка, 20 в м. Старокостянтинів має право власності на земельну ділянку площею 18,9116 га. Також повідомляє, що будь-яких заходів щодо реєстрації права власності (користування) за ТОВ „Захід-Схід» та АНВП „Візит» на земельні ділянки на території м. Старокостянтинова не проводилися.

В матеріалах справи наявний договір оренди №29/04-16 від 29.04.2016р., укладений між ПАТ „Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» (орендодавець) та ТОВ „ОСОБА_15 Майстер Україна» (орендар), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування внутрішню площадку, розташовану за адресою: м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 43/1 для розміщення на ній металевих рейок, металопрокату, будівельних матеріалів, автомобілів, устаткування та обладнання орендаря.

На підставі акту приймання-передачі площадки від 29.04.2016р. ПАТ „Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» передано ТОВ „ОСОБА_15 Майстер Україна» у тимчасове платне користування вказану площадку площею 1200 кв.м.

У довідці ОСОБА_16 управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві від 25.07.2016р., виданій директору „ОСОБА_15 України» власником якого являється ТОВ „Строймайстер» ОСОБА_17 повідомлено, що в рамках кримінального провадження №12016100010005641 від 30.05.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, не встановлено підтвердження факту права власності АНВП „Візит» на під'їзну залізничну колію, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20. Зазначено, що по даному факту проводиться розслідування та встановлюються факти незаконного привласнення майна, яке належить ТОВ „Строймастер» посадовими особами ТОВ „Захід-Схід» .

Як вбачається із довідки СВ Хмельницького ВП ГУ Національної поліції у Хмельницькій області від 30.05.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010005641 внесені матеріали досудового розслідування за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, щодо неправомірних дій посадових осіб ТОВ „Захід-Схід» , які шахрайським шляхом заволоділи під'їзною залізничною колією при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м Р-43 та в подальшому продали її через Південно-Західну універсальну товарну біржу НВП „Візит» . Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2005-2007 роках вказана під'їзна залізнична колія знаходилась на балансі заводу „Металіст» та була здана в оренду ТОВ „Захід-Схід» , в подальшому завод було ліквідовано та все майно заводу перейшло у власність ТОВ „СтройМайстер» .

У довідці вказано,що в подальшому встановлено, що ТОВ „Захід-Схід» в особі ліквідатора ОСОБА_8 реалізувало зазначену колію у 2009р через Південно-Західну універсальну товарну біржу НВП „Візит» .

В ході розслідування в результаті проведення заходів встановлено та здійснено наступні дії:

1. Допитано колишніх працівників заводу „Металіст» , а саме головного бухгалтера ОСОБА_18, яка повідомила про те, що зазначена колія перебувала на балансі підприємства і дійсно була здана в оренду ТОВ „Захід-Схід» , операцій по реалізації колії вона не проводила, що підтверджуються відповідними бухгатгерськими документами.

2. Встановлено та допитано в якості свідка директора ТОВ „Геоатлас» , який повідомив, що до нього дійсно зверталось ТОВ „Захід-Схід» щодо виготовлення технічної документації на під'їзну залізничну колію, однак технічний паспорт був виготовлений не в повному обсязі та є недійсним по причині того, що ТОВ „Захід-Схід» не надало документів щодо права власності зазначеної колії, про що свідчить також офіційна відповідь від ТОВ „Геоатлас» на запит ОСОБА_16

3. Було надано офіційний запит в рамках кримінального провадження до Південно-Західної універсальної товарної біржі, директором якої на даний час являється ОСОБА_11, який також пояснив, що на час продажу зазначеної колії він не являвся директором біржі і де знаходиться архів йому не відомо. Вказане підприємство по місцю реєстрації не знаходиться та має ознаки фіктивності, гр. ОСОБА_11 від надання інформації в рамках кримінального провадження ухиляється, на контакт не виходить. На даний час тривають заходи спрямовані на встановлення місцезнаходження зазначеного громадянина та архіву підприємства.

4. Допитано в якості свідка начальника станції „Старокостянтинів-1» , який підтвердив відсутність в наданому йому технічному паспорті на колію, документів на право власності.

5. Допитано в якості свідка колишнього директора заводу „Металіст» гр. ОСОБА_19, який повідомив, що в період до 2007 року площадку заводу та колію було передано в оренду ТОВ „Захід-Схід» , документи щодо реалізації колії він не підписував.

6. Встановлено місцезнаходження та опитано колишнього ліквідатора ТОВ „Захід-Схід» ОСОБА_8, який пояснив, що йому не відомо де на даний час знаходяться документи, які підтверджують право власності. Інформацію по реалізації вищевказаної залізничної колії через біржу надавати відмовився.

7. В ході розслідування було надано запит до Фіскальної служби в м. Хмельницький та Головного управління статистики в Хмельницькій області щодо проведення фінансово-господарських операцій та активів. Інформація щодо наявності активів на ТОВ „Захід-Схід» в період 2007-2009р.р. відсутня.

8. Отримано відповідь з ДПІ м. Хмельницький про те, що у базі відсутні будь - які відомості щодо знаходження на балансі ТОВ „Захід - Схід» основних засобів.

СВ Хмельницького ВП ГУ Національної поліції у Хмельницькій області зазначено, що на даний час триває подальше розслідування даного кримінального правопорушення.

Позивач посилаючись на те, що він є власником залізничної під'їзної колії, що знаходиться в м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20, звернувся з позовом про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., на підставі якої ТОВ "Захід - Схід" продало АНВП "Візит" частину залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500 м. Р-43.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 07.03.2017р., судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013 р., якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК.

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Вимоги позивача направлені на визнання недійсним біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. укладеної товариством з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід» (продавець) та Агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» (покупець), з огляду на те, що власником майна, яке є предметом спірної угоди купівлі-продажу є товариство з обмеженою відповідальністю «Строймайстер» .

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 07.03.2017р. у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області судом було витребувано інформацію з приводу форми власності залізничної під'їзної колії на момент її передання Фондом державного майна України та правомірності такого передання.

Як слідує із пояснень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 04.05.2017р. та від 30.05.2017р. під'їзна залізнична колія в м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20 до 1997р. перебувала у загальнодержавній власності у державного підприємства - Старокостянтинівський завод „Металіст» .

У 1997р. регіональним відділенням ФДМ України по Хмельницькій області прийнято рішення щодо приватизації об'єктів, що знаходяться у загальнодержавній власності, зокрема, Сторокостянтинівський завод „Металіст» (наказ від 11.04.1997р. №249). В процесі приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» було створено ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» (наказ від 09.09.1997р. №635), до статутного капіталу якого увійшло, зокрема, і спірне майно. Процес приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» завершено на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 19.04.2007р. №170.

Отже, в процесі приватизації залізнична під'їзна колія з державної форми власності перейшла у приватну власність.

З приводу правомірності такого передання , то регіональне відділення ФДМ України по Хмельницькій області пояснило, що ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» створено в процесі приватизації державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» відповідно до Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств» та змін до нього, прийнятих Верховною Радою України від 19.02.1997р. та на виконання Наказу ДМ України від 04.03.1997р. №241 „Про затвердження переліку об'єктів групи Б, В, Г підготовка до приватизації держаного майна яких буде проводитися у 1997 році» .

Під'їзна залізнична колія увійшла до складу цілісного майнового комплексу заводу „Металіст» і згідно додатку до наказу від 09.09.1997р. №635, ОСОБА_3 відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області передано до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський завод «Металіст» як об'єкт нерухомості, зокрема внутрішня залізнична дорога, інвентарний номер 202003.

Після переходу права власності на вказане майно до ВАТ „ Старокостянтинівський завод „Металіст» , тобто завершення приватизації, регіональне відділення ФДМ України по Хмельницькій області , відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України „Про приватизацію державного майна» , як державний орган приватизації не має права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами цих підприємств.

З огляду на зазначене, подальше розпорядження майном здійснювалось ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» самостійно відповідно до установчих документів.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює підстави набуття права власності та зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу від 21.02.2009р. реєстровий №601, укладеного між ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» (продавець) та ТОВ „Бора Девелопмент» (покупець), право власності на майновий комплекс №5 господарський, загальною площею 665,6 кв.м., реєстраційний номер 21797276, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5 перейшло до ТОВ „Бора Девелопмент» .

26.02.2009р. Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації прийнято рішення про реєстрацію права власності ТОВ „Бора Девелопмент» на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5, на підставі договору купівлі-продажу, р№ 601 від 23.04.2009р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22009211 від 26.02.2009р.

Судом встановлено, що 23.04.2009р. між ТОВ „Бора Девелопмент» (іпотекодавець) та ТОВ „Строймайстер» (іпотекодержатель) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя ВМЕ №168496, згідно умов якого ТОВ «Бора Девелопмент» передав, а ТОВ «Строймайстер» прийняв у власність майновий комплекс №5 господарський, загальною площею 665,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору майновий комплекс, право власності на який передається за цим договором іпотекодержателю є предметом договору іпотеки, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 31.03.2009р. за реєстровим №1275, в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань перед іпотекодержателем за договором безпроцентної позики №2, що укладений 31.03.2009р.

Пунктом 8 договору про задоволення вимог іпотекодержателя визначено, що право власності на майновий комплекс у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1646. Також договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05.05.2017р.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з п. 2 акту прийому-передачі нерухомого та рухомого майна від 23.04.2009р., який є невід'ємною частиною договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р., до складу майнового комплексу, який передається у власність позивачу увійшла під'їзна залізнична колія до станції Старокостянтинів-1 довжиною 2636м.

Таким чином, позивач на підставі положень ст. 37 Закону України "Про іпотеку" реалізував своє право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки, оформивши за собою право власності на іпотечне майно, а саме, майновий комплекс №5, загальною площею 665,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5, до складу якого увійшла під'їзна залізнична колія довжиною 2636м.

Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Враховуючи, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р. та рішення Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації від 05.05.2009р. про реєстрацію права власності ТОВ „Строймайстер» на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Франка, 20, блок 5, прийнятого на підставі договору від 23.04.2009р. не оскаржені в судовому порядку, є дійсними, тому судом приймаються до уваги.

Як вбачається із п. 3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя майновий комплекс, що є предметом цього договору належить іпотекодавцю (ТОВ „Бора Девелопмент» ) на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 21.02.2009р. за реєстровим №601.

Житомирським окружним адміністративним судом в постанові від 05.05.2015р. по справі №2-а-1012/10/0670 за позовом ТОВ „Строймайстер» до Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій встановлено, що доказів того, що ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» та ТОВ „Бора Девелопмент» під час укладання договорів купівлі-продажу майнових комплексів від 21.02.2009р., зокрема, №601 завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду не надано, як і не надано відповідного вироку суду. Таким чином, судом зроблено висновок, що факт перебування у власності ТОВ „Бора Девелопмент» майнових комплексів підтверджений встановленими обставинами, і подальша передача цих комплексів ТОВ „Строймайстер» за договорами про задоволення вимог іпотекодержателя та про задоволення вимог іпотекодержателя відповідає ознакам операції з поставки у розумінні п. 1.4. ст. 1 Закону №168/97-ВР як об'єкта оподаткування з нарахуванням суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що судовим рішенням по справі №2-а-1012/10/0670 встановлено та підтверджено факт перебування у власності ТОВ „Бора Девелопмент» майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2009р. №601, укладеного з ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» та подальшу передачу цього комплексу ТОВ „Строймайстер» за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідність задоволення вимог іпотекодержателя чинному законодавству, зазначені обставини в силу ст. 35 ГПК України не потребують доказування при розгляді даної справи.

Таким чином, із наявних у справі документів прослідковується ланцюг правовідносин щодо відчуження залізничної під'їзної колії, яка входила до складу майнового комплексу загальною площею 665,6 кв.м., розташованого в м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20 , блок 5:

- від державного підприємства Старокостянтинівський завод „Металіст» до відкритого акціонерного товариства Старокостянтинівський завод „Металіст» в процесі приватизації згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 09.09.1997р. №635 та додатку до нього;

- від ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» до ТОВ „Бора Девелопмент» на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 21.02.2009р. за реєстровим №601;

- від ТОВ „Бора Девелопмент» до ТОВ „Строймастер» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р. та акту прийому-передачі нерухомого та рухомого майна до даного договору від 23.04.2009р.

Отже, вищезазначені докази стверджують, що саме ТзОВ „Строймайстер» є власником під'їзної залізничної колії.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31.10.2016р. №71847553 наданої ТОВ «Строймайстер» , за останнім з 07.02.2013р. зареєстровано на праві власності майновий комплекс загальною площею 665 м.кв. однією з складових частин якого є залізнодорожна колія 2636 м.п.

Рішення про реєстрацію за ТОВ „Строймайстер» права власності на залізнодорожну колію 2636 м.п. не оскаржувалося ні на момент його прийняття, ні під час розгляду справи в суді, отже є дійсним.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що залізнична під'їзна колія не перейшла у власність позивача, оскільки в договорі купівлі-продажу майнового комплексу від 21.02.2009р. та договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р. вона не зазначена.

Як вбачається з матеріалів справи, залізнична під'їзна колія є складовою частиною майнового комплексу №5 загальною площею 665,6 кв.м., розташованого в м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20, блок 5, який під час приватизації перейшов у приватну власність ВАТ Старокостянтинівський завод „Металіст» , а в подальшому до позивача.

Положеннями ст. 191 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Чинним законодавством не врегульовано питання щодо віднесення залізничних під'їзних колій до рухомого чи нерухомого майна.

Положеннями ст. 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності.

Статтею 1 Закону України „Про залізничний транспорт» встановлено, що під'їзні колії це залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

З наведеного вище вбачається, що під'їзна колія слугує окремим шляхом для під'їзду залізничного транспорту з загальної залізничної колії на територію того чи іншого підприємства, організації тощо. При цьому, належати ці колії можуть не обов'язково такому підприємству чи організації, у зв'язку з чим і виникає складність оформлення права власності на під'їзну колію як окремого об'єкта права власності, а не складової майнового комплексу.

Наказом Міністерства юстиції від 14.04.2009р. №660/5 були розроблені Методичні рекомендації стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації. Пунктом 1.2. цих Правил було визначено, що при здійсненні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід ураховувати частину першу статті 186 Кодексу ( 435-15 ), згідно з якою річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Так, приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому, є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальним правилом приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. Водночас державній реєстрації підлягає право власності на головну річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ у розділі "опис нерухомого майна".

Частиною 4 ст. 5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону № 834-VIII від 26.11.2015р. визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на залізничні колії.

Враховуючи, що залізнична під'їзна колія є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 665,6 кв.м., розташованого в м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20, блок 5, вона була об'єктом відчуження в складі даного майнового комплексу під час укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу від 21.02.2009р. та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.04.2009р.

При цьому, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 31.10.2016р. №71847553 залізнодорожна колія 2636 м.п. є однією з складових частин майнового комплексу загальною площею 665 м.кв., розташованого в м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20, блок 5, право власності на яких зареєстровано за позивачем.

У постанові від 07.03.2017р. Вищим господарським судом України зазначено, що право власності позивача на земельну ділянку, на якій знаходиться майно, не може підтверджуватись листом міського голови.

Відповідно до норм ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Чинне законодавство в контексті норм ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст. 328, 330, 377 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Відповідно, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. Тобто, власник об'єкту нерухомості в будь-якому випадку претендує на визначення характеру правовідносин щодо земельної ділянки (її частину) на якій цей об'єкт розміщений, не залежно від того чи було зареєстроване право на земельну ділянку за попереднім власником об'єкту. В свою чергу, власник земельної ділянки, з огляду на ризики втрати певної її частини, не позбавлений права використовувати механізми захисту своєї власності шляхом визнання недійсними актів, які прямо або опосередковано порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2014р. укладеного між Старокостянтинівською міською радою (продавець) та ТОВ „Строймайстер» (покупець), позивач придбав у власність земельну ділянку, що знаходиться у віданні Старокостянтинівської міської ради площею 18,9116 га та розташована у м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20.

Передача вказаної земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2014р., який є невід'ємною частиною договору від 09.07.2014р.

Право власності на земельну ділянку площею 18,9116 га, розташована за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20 зареєстровано 09.07.2014р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24007329 від 09.07.2014р.

Таким чином, на даний час позивач є власником земельної ділянки в м. Старокостянтинів по вул. Франка, 20, на якій розміщена під'їзна залізнична колія довжиною 2636м., право власності на яку також зареєстровано за позивачем.

Натомість в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на під'їзну залізничну колію ТОВ „Захід-Схід» , яким було продано спірне майно АНВП „Візит» згідно біржової угоди від 28.05.2009р.

Наявні у справі договір оренди залізничної колії від 03.11.20-3р. №43/2 укладений між ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» та ТОВ „Захід-Схід» , акт обстеження умов роботи на під'їзній колії та станції примикання від 10.12.2003р. та договір на подачу та забирання вагонів при станції Староконстантинів-1, укладений між Південно-західною залізницею та ТзОВ „Захід-Схід» від 10.12.2003р. свідчать про те, що частина під'їзної залізничної колії довжиною 500 м. була у користуванні ТзОВ „Захід-Схід» лише на умовах оренди.

Будь-яких доказів перебування під'їзної залізничної колії у власності ТОВ „Захід-Схід» матеріали справи не містять.

Акт інвентаризації від 03.02.2009р. та звіт ліквідатора ТзОВ «Захід-Схід» ОСОБА_8 від 27.02.2009р., не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів права власності на колію ТОВ „Захід-Схід» , оскільки складені ним одноособово, без посилання на будь-які підтверджуючі документи.

Щодо акту обстеження від 12.01.2009р., то його зміст підтверджує, що орендовані ТОВ „Захід-Схід» приймальний пункт та залізнична колія, знаходяться на території заводу „Металіст» та примикають до станції Старокостянтинів-1.

Посилання відповідача на ОСОБА_11 обстеження місця проведення навантажувальних робіт №131 від 17.10.2006р., в якому зазначено що колія перебуває на балансі власника, є необґрунтованими, оскільки за своїм призначенням даний акт ніяк не може підтверджувати право власності ТОВ „Захід-Схід» . Крім того даний акт суперечить договору оренди залізничної колії від 03.11.2003р. №43/2 між ВАТ «Старокостянтинівський завод «Металіст» та ТзОВ «Захід-Схід» , який діяв до 01.11.2008р.

Не можуть бути прийняті в якості належного та допустимого доказу на підтвердження права власності ТзОВ „Захід-Схід» на під'їзду залізничну колію технічний паспорт виготовлений у 2005р. СГП «Геоатлас» , оскільки: а) частина колії до 01.11.2008р. перебувала лише у користуванні відповідача-2 на підставі договору оренди залізничної колії від 03.11.2003р. № 43/2, укладеного між ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» та ТОВ „Захід-Схід» ; б) у технічному паспорті відсутні сторінки 5, 9, а сам паспорт не прошитий і не скріплений печаткою СГП «Геоатлас» ; в) з листа № 21 від 20.04.2016р. за підписом директора ТзОВ СГП «Геоатлас» , яке виготовляло вказаний технічний паспорт вбачається, що при виготовленні технічного паспорту залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів - 1 Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО «Південно - Західна залізниця» від 2005 року жодних правовстановлюючих документів на цю колію ТОВ «Захід-Схід» надано не було, договір купівлі-продажу залізничної під'їзної колії на який посилався ТОВ „Захід-Схід» у своїй заяві на виготовлення технічного паспорту не було надано.

Також як вбачається з листа від 14.09.2016р. №92 Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації було повідомлено, що інформація щодо права власності ТОВ „Захід-Схід» та АНВП „Візит» на залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м. Р-43 за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20 в Старокостянтинівському БТІ ОР відсутня.

З огляду на зазначене, на момент укладення спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. ТОВ „Захід-Схід» не був власником залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500 м Р-43, а тому не мав права її продавати.

Як слідує з Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 09.09.1997р. №635 та додатку до нього, відкритому акціонерному товариству Старокостянтинівський завод „Металіст» було передано лише одну залізничну дорогу, інвентарний номер 202003. Зазначена залізнична дорога з інвентарним номер 202003 також відображена в Інвентарному описі основних засобів ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» станом на 01.12.2006р. В зазначених документах не вказано розмір залізничної колії. Однак, згідно договору застави основних засобів від 19.09.2007р. ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» передано в заставу ВАТ „ОСОБА_10 ОСОБА_11» належні йому на праві власності основні засоби, у т.ч. і внутріплощадкову залізничну дорогу довжиною 2636 м., яка в подальшому перейшла до позивача.

Судом враховується, що чинне законодавство не містить такого поняття як „внутріплощадкова залізнична колія» , зокрема Закон України „Про залізничний транспорт» та Статут залізниць України містять лише поняття „під'їзна залізнична колія» . При цьому, додані до матеріалів справи докази, свідчать про те, що колія, яка була у власності ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» , хоча і не зовсім вірно названа у приватизаційних, а в подальшому відповідно і у первинних документах внутріплощадковою, є єдиною під'їзною залізничною колією, яка пролягає від заводу до станції Старокостянтинів-1. Зазначене не заперечується представниками сторін в судових засіданнях.

Тим більше, представники позивача та відповідача-2 стверджують, що залізнична під'їзна колія при станції Старокостянтинів-1 довжиною 500м., яка була предметом біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. є частиною залізничної під'їзної колії, яка раніше належала ВАТ Старокостянтинівський завод »Металіст» .

Як було встановлено судом, згідно договору оренди залізничної колії від 03.11.20-3р. №43/2 ВАТ „Старокостянтинівський завод „Металіст» було передано в користування ТОВ „Захід-Схід» частину під'їзної залізничної колії довжиною 500 м. в м. Старокостянтинів по вул. І. Франка, 20, що стало однією із підстав під час банкрутства останнього її інвентаризації та продажу АНВП „Візит» .

Крім того, суд також погоджується із твердженням позивача, що біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Положеннями Порядку введення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.02.2003р. № 67/7388 визначено, що адреса нерухомого майна є ідентифікатором нерухомого майна.

Однак, в біржовій угоді купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. відсутнє місце розташування нерухомого майна.

Також в біржовій угоді не вірно зазначено код ЄДРПОУ продавця ТОВ „Захід-Схід» (00412607 замість 31792101).

Разом з тим, необґрунтованим є твердження позивача про те, що спірна біржова угода підлягала нотаріальному посвідченню на підставі ст. 657 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України „Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному

посвідченню.

Щодо правомірності вибраного позивачем способу захисту свого порушеного права, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовий зміст ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України вказує на те, що право продажу майна належить його власникові.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому ст. 388 ЦК України визначено умови витребування майна від добросовісного набувача.

Статтею 391 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою ж застосування такого способу захисту, як витребування майна на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України, є перебування майна у володінні та користуванні особи до якої слід заявити вимогу, а саме у АНВП „Візит» .

Однак з ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016р. у справі 683/946/16-к вбачається та неодноразово підтверджено представниками ТОВ „Строймайстер» та АНВП „Візит» у судових засіданнях, що 31.03.2016р. залізничні рейки в кількості 34 шт. з залізничної колії, яка веде на територію заводу ТзОВ „ОСОБА_15 Майстер Україна» було демонтовано та складено неподалік території заводу ТзОВ „ОСОБА_15 Майстер Україна» , яке в свою чергу користується майном ТОВ „Строймайстер» . Всі учасники конфлікту мали доступ до вказаних рейок, оскільки вони знаходилися на відкритій території.

Оскільки, залізничні рейки не вивозилися відповідачем АНВП „Візит» а останнє обґрунтовувало свої права на колію оспорюванню біржовою угодою, ТзОВ „Строймайстер» 19.04.2016р. подало позов про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р.

Лише після прийняття господарським судом Хмельницької області рішення у даній справі від 15.06.2016р. залізничні рейки були вивезені представниками АНВП „Візит» на власну територію. На вказаній обставині неодноразово наголошувалося представником АНВП „Візит» під час дачі пояснень в суді.

Таким чином, станом на день подачі позову залізничні рейки не були вивезені на територію АНВП „Візит» та не перебували у його володінні, а тому у позивача ТОВ „Строймайстер» не було підстав застосовувати такий спосіб захисту, як витребування майна на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України, що не виключає можливості звернення з таким позовом в подальшому у разі відмови повернення майна.

Відповідно до ч. 1. ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Згідно з умовами ч. ч. 1,3 ст. 215, Цивільного кодексу України зазначає, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 нього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Як зазначалося вище правовий зміст ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України вказує на те, що право продажу майна належить його власникові.

Враховуючи, що в процесі розгляду справи судом не здобуто, а сторонами не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у ТОВ „Захід-Схід» , на момент продажу під'їзної залізничної дороги, прав власника, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту, а спірна біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. визнанню недійсною.

Щодо заяви відповідача АНВП «Візит» про застосування позовної давності, то така заява визнається судом необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи, зокрема, ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 15.04.2016р. у справі 683/946/16-к вбачається, що позивач дізнався про наявність біржової угоди та порушення свого права 31.03.2016р. коли відбувався демонтаж залізничної колії. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач знав чи міг дізнатися про наявність біржової угоди до зазначеної дати. Наявність оголошення про продаж залізничної колії банкрута ТОВ „Захід-Схід» ніяким чином не доводить того факту, що позивач у якого не було ніяких відносин з ТзОВ „Захід-Схід» повинен був здогадатися, що продається саме його колія.

Окрім того, слід зазначити, що наявність оголошення у газеті, не можна ототожнювати з фактом укладання угоди.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р. є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Згідно зі ст. 49 ГПК України при задоволенні позовних вимог, судових збір покладається на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009 року укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" та агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід" (29000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31792101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строймастер" (31104 Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул. І.Франка, 20, код ЄДРПОУ 36389754) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову, 757,90 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 90 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Стягнути з агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" (22067 Вінницька область, Хмільницький район, с.Томашпіль, вул. І.Богуна, 19, код ЄДРПОУ 02129063) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Строймастер" (31104 Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул. І.Франка, 20, код ЄДРПОУ 36389754) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову, 757,90 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 90 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Повне рішення складено 30.06.2017р.

Головуючий суддя О.Є. Танасюк

Суддя В.В. Виноградова

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим. : 1 - до справи,

2 - позивачу, (31104, м. Старокостянтинів, Хмельницької обл., вул. І. Франка,20);

3 - відповідачу 1 (29000, АДРЕСА_2) - простим;

4 - відповідачу 2 (22067, с. Томашпіль, Хмільницького р-ну, Вінницької обл., вул. І. Богуна,19);

5 - третій особі м. (29000, Хмельницький, вул. Соборна, 75) простим.