Ухвала

від 01.08.2017 по справі 22/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.08.2017Справа № 22/238 Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" на бездіяльність та дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві у справі № 22/238

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр"

до Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення заборгованості

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 22/238 (суддя Самсін Р.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" 33748 грн. 58 коп. основного боргу, 338 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

29.08.2011 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі № 22/238 (суддя Привалов А.І.) відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від № 12.08.2011 у справі № 22/238 до 31.01.2017.

26.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" на бездіяльність та дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві у справі № 22/238.

Обгрунтовуючи вказану скаргу, скаржник (стягувач) зазначає, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває на виконанні наказ Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 у справі № 22/238, а також ряд інших виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника - Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа". Однак, в порушення положень ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не було винесено (не було направлено) стягувачу постанови, з якої б вбачалось, які виконавчі провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження.

Крім того, скаржник зазначив, що за повідомленням боржника, з його рахунку були списані певні грошові кошти, які повинні бути на депозитному рахунку органу ДВС (грошові кошти у розмірі 88901 грн. 91 коп. були списані 19.05.2017, грошові кошти у розмірі 44814 грн. 15 коп. були списані 02.06.2017). Скаржник зазначає, що станом на дату подачі скарги грошові кошти стягувачу (скаржнику) не перераховані, хоча з рахунків боржника була списана достатня сума грошових коштів, та, враховуючи положення п. 11 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, такі кошти повинні були бути перераховані скаржнику по 31.05.2017.

Крім того, скаржник зазначив, що наразі у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві перебувають виконавчі провадження пов'язані з трудовими відносинами, за якими до вказаного відділу ДВС ще у 2016 році були подані заявм та документи, що зумовлюють обов'язкове зупинення проведення виконавчих дій, а саме: фінансові документи, що свідчать про погашення боргу всіх стягувачів (за трудовими відносинами) ОСОБА_2, заяви про заміну стягувачів на ОСОБА_2 у зв'язку з цим, ухвали Шевченківського районного суду про порушення проваджень за цими заявами, відповідні повідомлення представника стягувачів (ТОВ Україна інвестиційна ) та боржника про обов'язковість зупинення виконавчих проваджень та недопущення подвійного стягнення.

Скаржник (стягувач) зазначив, що лише за одним виконавчим провадженням (на користь ОСОБА_3.) до відділу ДВС подана заява від 12.04.2017 разом із оригіналом ухвали суду від 05.04.2016 про заміну стягувача на ОСОБА_2, та лише за цим виконавчим провадженням, на думку скаржника, можливе поновлення виконавчого провадження та здійснення дій, в тому числі виплати коштів.

При цьому, скаржник зазначає, що він не має інформації , чи всі вказані виконавчі провадження на даний час зупинені, проте зазначає що усно державний виконавець заявив про намір здійснити виплати саме за цими виконавчими провадженнями.

Крім того, скаржник зазначив, що у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві також перебувають на виконанні виконавче провадження на користь скаржника (стягувача) та аналогічні (за черговістю погашення виплат): на користь ТОВ ВПГ , ТОВ Київський бізнес центр , ТОВ Побутелектротехніка , тощо.

Скаржник зазначив, що оскільки виконавчі провадження третьої черги стягнення на момент надходження коштів від боржника на депозитний рахунок органу ДВС зупинені (мають бути зупинені), єдиними законними діями, на думку скаржника, є: поновлення одного виконавчого провадження, пов'язаного з трудовими відносинами (за оригіналом відповідної ухвали суду) та перерахування грошових коштів в рахунок погашення вказаного виконавчого провадження; розподіл (виплата) коштів, що залишаються, між стягувачами четвертої черги, в тому числі скаржнику.

Враховуючи викладене, скаржник зазначає, що очевидною є бездіяльність Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр".

За таких обставин, скаржник просить суд: 1) визнати незаконною бездіяльність Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві (його посадових осіб), що полягає у незупиненні виконавчих проваджень, за якими подані до відділу ДВС копії ухвал Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття проваджень за заявами ОСОБА_2 та/або ТОВ Україна інвестиційна про заміну стягувача; невинесенні / ненаправленні постанови (ви) про приєднання виконавчих проваджень відносно боржника у зведене виконавче провадження; неперерахування грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр"; 2) визнати незаконними дії Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві щодо поновлення зупинених виконавчих проваджень щодо стягнення боргів, пов'язаних з трудовими відносинами без оригіналів ухвал суду про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача); 3) зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві здійснити перерахунок грошових коштів, що наявні на його депозитному рахунку, Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" у належних сумах.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" на бездіяльність та дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві у справі № 22/238, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5 , 6, 9 частини першої статті 63 , статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Суд зазначає, що враховуючи викладені скаржником підстави (обставини, на яких ґрунтуються вимоги) та предмет скарги, суд дійшов висновку, що у поданій до суду скарзі йдеться про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, що стосуються не лише (конкретно) виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 у справі № 22/238, а й у скарзі йдеться про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з виконанням інших виконавчих проваджень, відкритих щодо Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа", в тому числі щодо зведеного виконавчого провадження (зокрема, щодо незупинення виконавчих проваджень, за якими подані до відділу ДВС копії ухвал Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття проваджень за заявами ОСОБА_2 та/або ТОВ Україна інвестиційна про заміну стягувача; невинесенні / ненаправленні постанови (ви) про приєднання виконавчих проваджень відносно боржника у зведене виконавче провадження; щодо поновлення зупинених виконавчих проваджень щодо стягнення боргів, пов'язаних з трудовими відносинами без оригіналів ухвал суду про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).

Однак, суд зазначає, що у п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 зазначено, що якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121--2 ГПК.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів.

Суд зазначає, що предмет скарги повинен бути чітко визначений скаржником у прохальній частині скарги, оскільки резолютивна частина ухвали суду, винесеної за результатом розгляду скарги, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Таким чином, скаржник повинен обґрунтувати вимоги не лише шляхом зазначення підстав скарги (обставин, на яких скарга ґрунтується, суті порушеного права), а й шляхом зазначення чітких вимог, з якими він звертається до суду та шляхом застосування якого способу захисту суд повинен здійснити захист порушених прав скаржника - тобто, зазначити, які саме дії/бездіяльність державного виконавця скаржник вважає протиправними та в якій формі виразились такі дії (у формі певних актів, рішеннях, тощо).

Однак, суд зазначає, що з прохальної частини скарги не вбачається чіткого предмету скарги саме що стосується виконання рішення суду у справі № 22/238 , оскільки вимоги, викладені скаржником, стосуються бездіяльності та дій державного виконавця, пов'язаних не лише з виконанням рішенням у справі № 22/238, а й з виконанням інших рішень судів.

Крім того, суд зазначає, що скаржник повинен чітко обґрунтувати, зазначивши у скарзі, обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тобто чітко сформулювати підстави скарги.

Водночас, з огляду на викладені скаржником у скарзі обставини (неправомірні, на думку скаржника, дії та бездіяльність державного виконавця щодо виконання в тому числі інших рішень судів стосовно того самого боржника), суд дійшов висновку, що скаржником не вказано конкретні підстави скарги саме щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 22/238 .

Суд зазначає, що з прохальної частини скарги суд не може дійти висновку, які саме дії та бездіяльність державного виконавця саме в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 22/238 скаржник вважає незаконними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржником не вказано чіткого предмету та підстав скарги саме щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 22/238, у зв'язку з чим подана скаржником (боржником) скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як встановлено судом, враховуючи викладені скаржником обставини скарги, у поданій до суду скарзі йдеться про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, що стосуються не лише (конкретно) виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 у справі № 22/238, а й у скарзі йдеться про оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з виконанням інших виконавчих проваджень, відкритих щодо Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа", в тому числі щодо зведеного виконавчого провадження.

Водночас, у п. 9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 зазначено, що якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121--2 ГПК.

Разом з тим, оскільки з поданої скаржником до суду скарги не вбачається, щодо яких конкретно виконавчих проваджень скаржник оскаржує дії/бездіяльність державного виконавця (що стосуються виконання рішень загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ), суд позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності обставин для відмови у прийнятті скарги в тій частині, що стосується виконання рішень загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" на бездіяльність та дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у міст Києві у справі № 22/238 повернути скаржнику без розгляду.

Суддя І.М. Отрош