Ухвала

від 17.08.2017 по справі 5004/639/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

"17" серпня 2017 р. Справа № 5004/639/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І.

суддя Демянчук Ю.Г.

суддя Крейбух О.Г.

без виклику учасників судового процесу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Луцької міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій"

до Головного управління держгеокадастру у Волинській області

про визнання припиненим та розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до господарського суду Волинської області про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005 р., зобов'язання внести відповідні записи, залучивши у даному спорі у якості відповідачів Луцьку міську раду, приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", Управління Держкомзему у м.Луцьку.

Рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/639/12 від 22.08.12р. позивачу - підприємцю ОСОБА_1 - у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.125-127, т.1).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимога позивача визнати договір оренди земельної ділянки № 289 від 15.02.2005р. припиненим не відповідає способам захисту прав, які встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України. Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову про визнання договору оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р. припиненим та його розірвання, немає правових підстав для задоволення позову про зобов'язання Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.08.12р. у справі 5004/639/12 про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки від 15.02.2005р. №289 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити (а.с. 137-139, т.1).

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2012 року (а.с. 204-209, т.1) апеляційна скарга підприємця ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення господарського суду Волинської області від 22.08.12 р. у справі № 5004/639/12 скасовано та прийняте нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 р. за №289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщенням магазину АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. В решті позову позивачу відмовлено.

Постанова набрала законної сили 28.11.12р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.03.13р. (а.с.58-59, т.2) замінено у виконавчому провадженні ВП №36438762 щодо виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/639/12-2 від 25.12.2012р., виданого на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р., боржника - управління Держкомзему у м. Луцьку (43000, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 21, код 21742875) на його правонаступника - Головне управління Держземагенства у Волинській області (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67).

На постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12р. подавалися касаційні скарги:

- особою, яка не була стороною у даній справі: підприємцем ОСОБА_4 від 04 липня 2014 р. (а.с.78-79, т.2). Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.14р. (а.с.130-133, т.2) касаційне провадження у справі №5004/639/12 господарського суду Волинської області за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12р. припинено;

- відповідачем: приватним акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" від 11.11.14р. (а.с.138-142, т.2). Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.14р. (а.с.136-137, т.2) касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12 у справі №5004/639/12 господарського суду Волинської області та додані до неї документи повернути заявникові без розгляду у зв'язку із порушення ним вимог статті 109 ГПК України;

- відповідачем: приватним акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" від 02.12.15р. (а.с.151-155, т.2). Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.15р. (а.с.148-150, т.2) відмовлено заявнику у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12 у справі №5004/639/12 господарського суду Волинської області та додані до неї документи, повернуто заявникові без розгляду.

Також відповідачем - приватним акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" подавалася заява до Верховного суду України через Вищий господарський суд України про перегляд судових рішень Вищого господарського суду України від 23.02.2015р. (а.с.167-186, т.2).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.02.15р. (а.с.164-165, т.2) відмовлено приватному акціонерному товариству "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" у допуску справи № 5004/639/12до провадження Верховного Суду України.

- особою, яка не була стороною у даній справі: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від 10.04.17р. (а.с.6-10, т.3). Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.17р. (а.с.184-188, т.3) касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. у справі № 5004/639/12 припинено.

26.06.17р. до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 5004/639/12 від 28.11.2012р. звернувся позивач - підприємець ОСОБА_1.

Для розгляду вказаного клопотання на підставі розпорядження Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.17р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. проведено повторний автоматичний розподіл справи, та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначено колегію: Юрчук М.І. - головуючий суддя, Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г. - судді.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд вказав наступне: виходячи зі змісту норм ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 3акону України Про оренду землі , набуття права власності нерухомого майна, в даному випадку приміщення магазину №4 з літнім кафе та приміщенням магазину АДРЕСА_1 тягне собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно.

Разом з тим при винесенні постанови Рівненським апеляційним господарським судом у мотивувальній частині рішення було зазначено таке: поряд з тим колегія суддів вважає, що припиненим договір оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", має бути лише в частині земельної ділянки площею 0.0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1. Такий висновок суду апеляційної інстанції співвідноситься із вимогами ст.377 ЦК України, ст.ст. 120, 141 Земельного Кодексу України, частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі , про які у даній постанові зазначалося вище. Щодо припинення договору оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., який укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799" в частині земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування магазину №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1, то оскільки позивачем не зазначений розмір земельної ділянки у позовній заяві та уточненні до позову, суд апеляційної інстанції самостійно не може його визначити, незважаючи на наявний у справі Висновок експертного дослідження №7688, який складений Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 18.07.12р. В цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На думку заявника - підприємця ОСОБА_1 - площа 0,0472 га, яка зазначена в рішенні суду як площа земельної ділянки під магазином та літнім кафе, фактично є площею земельної ділянки, необхідною для їх обслуговування. В позові позивачем якраз не було зазначено площу під самими об'єктами магазинів. Це підтверджується зокрема планом земельної ділянки площею 0,0472га, який є додатком до рішення Луцької міської ради № 68/4 від 24.12.2014 р, з якого очевидно, що земельна ділянка площею 0,0472га охоплює магазини ОСОБА_1, а також усі сусідні торгові кіоски, які розміщені біля нього, та з трьох боків прилягає впритул до приміщення підземного туалету, яке належить ПрАТ ВОПАС .

Таким чином зазначення площі 0,0472га в постанові Рівненського апеляційного господарського суду, як площі під об'єктами ФОП ОСОБА_1 є опискою, оскільки відповідно до мотивувальної та резолютивної частини рішення в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо припинення договору оренди в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування об'єктів ОСОБА_1 було відмовлено із наведенням відповідного обґрунтування в постанові.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

За цих обставин заявник просить винести ухвалу, якою виправити описку в мотивувальній та резолютивній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду, згідно з якою викласти: на стор. 5 абз. 15 в наступному вигляді: Поряд з тим колегія суддів вважає, що припиненим договір оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799" має бути лише в частині земельної ділянки, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1 .

На стор. 7 абз. 5 резолютивної частини рішення в наступному вигляді: визнати припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 р. за №289 в частині земельної ділянки, на якій розташований магазин № 4 з літнім кафе, приміщенням магазину АДРЕСА_1.

В обґрунтування зазначених обставин додатково надає завірену копію рішення Луцької міської ради від 24.12.2014р. № 68/4 з додатком - планом земельної ділянки площею 0,0472 га за адресою АДРЕСА_1.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши заяву позивача - підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 5004/639/12 від 28.11.2012р., приходить до висновку про відсутність підстав для вчинення такої процесуальної дії з огляду на таке.

За змістом частини 1 статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення:

вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам;

результатів арифметичних дій.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок судового збору, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

З приводу застосування коментованої статті Вищим господарським судом України надавалися роз'яснення.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" 1562 зазначено таке. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні. Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін. Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку. Роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз'ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз'яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції. Про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. Згідно із статтями 101 і 111-9 ГПК апеляційна і касаційна інстанції вправі прийняти додаткове рішення, роз'яснити чи виправити його лише стосовно прийнятих ними процесуальних документів, але не рішень, прийнятих у першій інстанції. З урахуванням того, що згідно зі статтями 26 і 27 ГПК правами сторони користуються треті особи, останні також можуть звертатися до господарського суду з заявами, про які йдеться у статті 89 названого Кодексу. Господарським судам слід також мати на увазі, що практично не виключено звернення державного або іншого органу, на який покладено виконання рішення, із заявою про роз'яснення чи виправлення рішення господарського суду. У такому випадку питання про задоволення або відхилення цієї заяви необхідно вирішувати з урахуванням характеру допущеної помилки чи описки та їх впливу на можливість виконання рішення.

Зазначаючи у своїй заяві, що площа 0,0472 га, яка зазначена в рішенні суду, як площа земельної ділянки під магазином та літнім кафе, фактично є площею земельної ділянки, необхідною для їх обслуговування позивач фактично намагається дати переоцінку доказам та обставинам у справі, які були зокрема встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12р.

Адже зазначення площі земельної ділянки, щодо якої мав бути припиненим договір оренди земельної ділянки, був вказаний (визначений) позивачем (його повноважним представником ОСОБА_9.) у заяві про уточнення позовних вимог (а.с.34-35, т.1) - у розмірі 0,0472га на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зазначені вимоги позивачем обґрунтовувалися письмовими доказами.

Прохання про виправлення описки направлене фактично на виключення із постанови Рівненського апеляційного господарського суду площі земельної ділянки, що у свою чергу змінює зміст процесуального рішення.

Редакції абзацу, вказаного у постанові, що набрала законної сили від 28.11.12р. Редакції абзацу, що пропонується позивачем за результатами виправленої описки; Поряд з тим колегія суддів вважає, що припиненим договір оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", має бути лише в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1. Поряд з тим колегія суддів вважає, що припиненим договір оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", має бути лише в частині земельної ділянки, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщення магазину АДРЕСА_1 . Визнати припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 р. за №289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщенням магазину АДРЕСА_1. Визнати припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 р. за №289 в частині земельної ділянки, на якій розташований магазин № 4 з літнім кафе, приміщенням магазину АДРЕСА_1 .

Окрім того в обґрунтування клопотання про виправлення описки позивач надає нові докази, які виникли (2014 рік) після набрання законної сили постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.12р.

Як зазначалося судом апеляційної інстанції вище, із посиланням на частину 1 статті 89 ГПК України, виправлення описки є недопустимим, якщо воно змінює зміст процесуального рішення.

З огляду на вищевикладене у задоволенні клопотання позивача - підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 5004/639/12 від 28.11.2012р. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 89, 99 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача - підприємця ОСОБА_1 про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду по справі № 5004/639/12 від 28.11.2012р. відмовити.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.