Рішення

від 22.08.2017 по справі 911/1717/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017Справа №911/1717/17

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна

компанія Термастіл-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр

Хема

про стягнення 160.692,17 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий

центр Хема

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна

компанія Термастіл-Україна

про визнання недійсним акту здачі-прийняття робіт № ІБКПо-000017 від

11.04.2017 та стягнення 600.840,60 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Єфанов А.В., довіреність № б/н від 03.07.2017

Нестеришин Т.С., довіреність № б/н від 03.07.2017

Данилюк Т.В., керівник за наказом № 01/03/15 від 04.03.2015

Стеренчук Р.П., довіреність № б/н від 03.07.2017

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема про стягнення 160.692,17 грн., з яких: 141.269,28 грн. основного боргу, 12.729,72 грн. пені, 5.288,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.404,95 грн. - 3% річних внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань по сплаті виконаних будівельних робіт згідно договору підряду № 01/08-1 від 01.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 порушено провадження у справі № 911/1717/17 та призначено справу до розгляду на 06.07.2017.

Відповідач у поданому 05.07.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідачем у відповідності до графіку фінансування робіт (додаток № 3 до договору) здійснено оплату робіт в загальній сумі 718.000,00 грн. Залишок оплати (остаточний розрахунок) повинен бути здійснений після закінчення виконання належним чином робіт та підписання акту виконаних робіт. У додатку № 2 до договору визначено, що роботи виконуються у строк до 15.09.2016. Листом від 28.09.2016 позивач повідомив відповідача про те, що завершення робіт буде 16.10.2016. За умовами п. 5.2, 5.3 договору передання робіт оформлюється актом підписаним обома сторонами. Проте позивач своєчасно та якісно роботи не виконав, підтвердженням чого є відсутність підписаного обома сторонами акту виконаних робіт та численне листування між сторонами.

Позивачем 05.07.2017 до відділу діловодства суду подано документи.

Відповідачем в судовому засіданні 06.07.2017 подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 911/1717/17 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 911/1717/17 на 15 днів.

В судовому засіданні 06.07.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.08.2017.

11.07.2017 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна про

1) визнання недійсним підписаного Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ІБКПо-000017 від 11.04.2017;

2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема 600.840,60 грн., з яких: 310.404,60 грн. неустойка за несвоєчасне виконання монтажних робіт за договором № 01/08-1 від 01.08.2016, 16.000,00 грн. витрат на проведення експертизи недоліків виконаної роботи та їх причин та 274.436,00 грн. відшкодування вартості виправлених за рахунок ТОВ НВЦ Хема недоліків в роботі, допущених ТОВ ІБК Термастіл-Україна за договором № 01/08-1 від 01.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2017 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 911/1717/17.

Відповідачем за первісним позовом 11.08.2017 до відділу діловодства суду подано документи по справі.

Відповідач за зустрічним позовом у поданому 11.08.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що замовником не було надано проектну документацію, тому відповідачем було за власний кошт виготовлено проектну документацію необхідну для виконання умов договору та проведення робіт. Дату здачі робіт було погоджено 16.10.2016. 27.09.2016 були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт де була висунута претензія стосовно якості поведених робіт. Строк усунення вказаних недоліків не був визначений у вказаних актах. 16.01.2017 роботи були завершені, що підтверджує сам позивач у своєму листі № 1 від 16.01.2017. Під час прийняття робіт були виявлені деякі несуттєві недоліки, які були усунуті 25.01.2017. Проте позивач остаточні акти виконаних робіт відмовився підписати та не вказав жодної підстави відмови від їх підписання. Зазначає, що готовність об'єкта до експлуатації та відсутність порушення ДБН підтверджується зареєстрованою в реєстрі державної архітектурно-будівельної інспекції по м. Києву декларацією КВ 143170111315. Вважає, що подане позивачем експертне дослідження викликає сумніви, оскільки не є висновком експерта та не було призначено на підставі процесуального документу. Вважає, що вартість робіт та матеріалів, проведених ТОВ Будвервісзахід є умисно завищеними. Роботи проведенні ТОВ Будвервісзахід не є роботами по усуненню недоліків, а є ремонтними роботами, що проведенні внаслідок неправильної експлуатації будівлі. Відповідач не погоджується з періодом нарахування пені з 18.10.2016 по 18.04.2017, оскільки об'єкт здано в експлуатацію в січні 2017 року. Зважаючи на те, що замовником не було встановлено строку усунення недоліків про що не було зазначено в актах від 27.09.2016, вважає нарахування пені безпідставним.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 15.08.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 15.08.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні 15.08.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні 15.08.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 15.08.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.08.2017.

Відповідачем за зустрічним позовом 19.08.2017 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що в порушення вимог пункту 5.2 договору № 1/08-1 від 01.08.2016 замовник акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання у триденний строк не склав та не представ підряднику, тому підрядник мав законні права скласти односторонній акт, який є підставою для проведення остаточного розрахунку. В судовому засіданні 15.08.2017, представник ТОВ НВЦ Хема визнав факт отримання акту від 11.04.2017 року на загальну суму 141.269,28 грн. та не надав доказів складення в строк визначений п. 5.2 договору акту з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, що стало підставою для складення одностороннього акту відповідачем. Вважає, що твердження позивача, стосовно порушень ДБН при будівництві безпідставні так як і посилання на те, що в зв'язку з саме наявними недоліками він відмовився підписати акти виконаних робіт, оскільки ТОВ НВЦ Хема 03.01.2017 подало декларацію КВ 143170111315 про готовність до експлуатації об'єкта, яка була зареєстрована 11.01.2017. Це свідчить про те, що об'єкт готовий до експлуатації, відсутні порушення ДБН, про що зазначено замовником в пункті 17 вказаної декларації.

Позивач за зустрічнім позовом у поданих 22.08.2017 до відділу діловодства суду поясненнях зазначає, що після отримання від підрядника акту здачі-прийняття робіт від 11.04.2017 у визначений договором строк надав мотивовану відмову від підписання цього акту, оскільки не усунуто недоліки робіт про які позивач неодноразово вказував раніше. Оскільки позивач своєчасно заявив про недоліки у роботі, тому акт від 11.04.2017 підписаний в односторонньому порядку відповідачем не може вважатись актом, який свідчить по прийняття робіт та є підставою для розрахунків по договору. зазначає, що в акті не вказано про те. що замовник відмовився від підписання акту, що є обов'язковим у відповідності до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України. Роботи не були завершені підрядником належним виконанням у відповідності з умовами договору та були неякісними. Листи ТОВ ІБК Термастіл-Україна від 24.01.2017 та від 26.01.2017 також підтверджують той факт, що належним чином роботи не були виконані ТОВ ІБК Термастіл-Україна та навіть 25.01.2017 здійснювалися окремі роботи по усуненню недоліків (як, втім, не призвели до повного усунення недоліків). З приводу реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації у січні місяці 2017 року зауважує що наявність цієї декларації жодним чином не свідчить про те, що будівельні роботи виконані якісно, а у сторін відсутні претензії одна до одної з даного приводу. Вважає, що висновок є письмовим доказом, який відповідає усім вимогам до належності та допустимості доказів. У зв'язку з не усуненням відповідачем недоліків виконаної роботи позивачем 06.06.2017 було укладено договір підряду № 78/8 з ТОВ Будсервісзахід . Факт виконання ТОВ Будсервісзахід робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000045 від 30.06.2017 на суму 274.436,00 грн., які сплачені позивачем повністю.

Відповідачем за зустрічним позовом 22.08.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості вивчення матеріалів зустрічного позову та надання обґрунтованих пояснень суду. Також зазначає, що представник перебуває у відрядженні з 21.08.2017 по 23.08.2017.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судове засідання 22.08.2017 не з'явився.

Суд розглянувши подане клопотання відзначає наступне

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання.

Доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 22.08.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема (замовник) було укладено договір № 01/08-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору підрядник зобов'язується на свій ризик, у встановлений договором термін у межах договірної ціни (додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору) власними й залученими ресурсами й коштами виконати будівельні роботи з виготовлення і поставці матеріалів та монтажу (далі - роботи) на об'єкті і здати замовникові, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи й оплати їх.

Об'єктом в договорі визначено лабораторію в м. Києві по вул. Командарма Уборевича, 23.

Спір за первісним позовом виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач в порушення умов договору вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість та нараховані штрафні санкції. Спір же за зустрічним позовом виник внаслідок того, що на думку позивача відповідач не виконав роботи належним чином, внаслідок чого позивачем понесено збитки у вигляді витрат на експертизу та усунення недоліків у виконаних роботах, а також нараховані штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом повністю не підлягають задоволенню та вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 3.1 договору орієнтована ціна робіт наведена в додатку № 1 та становить 848.144,00 грн.

У додатку № 1 визначено наступні види робіт за договором та їх вартість: виготовлення і поставка матеріалів фасаду і покрівлі - 657.494,00 грн.; доставка - 21.000,00 грн.; монтаж матеріалів фасаду і покрівлі - 169.620,00 грн., що разом становить 848.144,00 грн.

Згідно додатку № 3 (Графік фінансування) оплата замовником мала проводитись наступним чином: 02.08.2016 у розмірі 230.000,00 грн., 30.08.2016 у розмірі 250.000,00 грн. та 15.09.2016 у розмірі 368.114,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що замовником здійснено оплату робіт підряднику в наступному порядку: 02.08.2016 в сумі 230.000,00 грн., 26.08.2016 в сумі 250.000,00 грн., 30.09.2016 в сумі 138.000,00 грн., 13.10.2016 в сумі 100.000,00 грн., загалом в розмірі 718.000,00 грн.

Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 4.1 договору строки виконання робіт передбачаються календарним графіком виконання робіт (додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору.

В додатку № 2 до договору визначено строк виконання робіт - 14.09.2016.

Як стверджує підрядник та підтверджує замовник сторонами в подальшому узгоджено строк виконання робіт - 16.10.2016.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва о'бєкта відповідно з графіком фінансування. Виконує проміжні платежі (за матеріали, виконані роботи, етапи робіт, комплекс робіт) на підставі акту виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт підрядник передає замовнику не пізніше 25-го числа звітного місяця. Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє перелік, кількість, якість робіт указаних в акті й підписує його чи відмовляє в підписанні, вказуючи на недоліки. У разі мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, а у разі непредставлення недоліків у зазначений термін, роботи вважаються прийнятими і підрядник має право скласти односторонній акт, який є підставою для розрахунків по договору, що не звільняє підрядника від усунення допущених з його вини помилок. Замовник розраховується за етапи робіт згідно з графіком фінансування.

Як свідчать матеріали справи 27.09.2016 сторонами складено акти здачі-приймання виконаних робіт, в яких зазначено наступні претензії замовника щодо якості монтажних робіт: не щільно укладена мінеральна вата в профіля; не щільно та з перекосами зафіксовано вітрозахисну мембрану.

Підрядник зазначає, що ним було усунуто недоліки в роботах та 26.01.2017 повторно надіслані акти виконаних робіт замовнику на підписання. Однак, ані актів про усунення недоліків ані доказів їх надіслання замовнику підрядником не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як зазначає підрядник та не заперечує замовник підрядником було надано замовнику на підписання акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ІБКПо-000017 від 11.04.2017 на суму 141.269,28 грн., підписаний з боку підрядника.

Матеріали справи свідчать, що замовник у відповідності до умов п. 5.2 договору листом № 9 від 08.05.2017 надав підряднику мотивовану відмову від підписання акту, обґрунтовуючи її тим, що підрядником не усунуто недоліки робіт, про які вказував замовник у своїх листах № 3 від 07.02.2017, № 4 від 13.03.2017 та № 5 від 10.04.2017.

Оскільки підрядником не доведено усунення ним недоліків в роботах та за наявності відмови замовника від підписання акту здачі-прийняття робіт, суд приходить до висновку, що роботи за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ІБКПо-000017 від 11.04.2017 на суму 141.269,28 грн. не є такими, що надані підрядником та прийняті замовником без зауважень.

Відповідно до п. 5.3 договору остаточний розрахунок за виконані роботи з підрядником здійснюється протягом 3-х робочих днів після підписання останнього акту виконаних робіт. Розрахунки між замовником і підрядником ведуться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 857 Цивільного кодексу України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно з п. 9.1 договору підрядник виконує роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм й правил, календарного графіку виконання робіт.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що замовником не було виконано у визначені договором строки, у повному обсязі та належним чином роботи, що є предметом договору, а тому у підрядника відсутній обов'язок по сплаті цих робіт.

З огляду на викладене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 141.269,28 грн. основного боргу, 12.729,72 грн. пені, 5.288,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.404,95 грн. - 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Матеріалами справи підтверджується те, що підрядник в порушення умов договору, зобов'язання щодо виконання робіт у визначений строк не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 12.4 договору у випадку несвоєчасного виконання монтажних робіт згідно графіка виконаних робіт (додаток № 2) підрядник повертає замовнику кошти за кожен день затримки монтажу у розмірі 1% від вартості монтажних робіт.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача 310.404,60 грн. неустойки нарахованої за період з 18.10.2016 по 18.04.2017 (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Як свідчать матеріали справи замовник листом № 4 від 13.03.2017 повідомив підрядника про замовлення проведення експертизи щодо недоліків виконаної підрядником роботи та їх причин.

Так, між замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Будівельна експертиза було укладено договір про надання послуг № 010 від 21.03.2017, відповідно до умов якого ТОВ НТЦ Будівельна експертиза зобов'язалося провести будівельно-технічну експертизу та надати висновок про причини виникнення конденсату на стелі та виявити місця протікання мембрани даху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 23.

Згідно платіжного доручення № 73 від 23.03.2017 замовник здійснив оплату вартості проведення ТОВ НТЦ Будівельна експертиза експертизи в розмірі 4.000,00 грн.

Між замовником та Державним підприємством Науково-дослідний інститут будівельного виробництва 23.03.2017 було укладено договір № 84-17, за умовами якого ДП НДІБВ зобов'язалося виконати роботи з проведення аналізу проектної документації, результатів технічного обстеження та розробки рекомендацій по удосконаленню конструкцій покриття будівлі за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 23.

Згідно платіжного доручення № 74 від 24.03.2017 замовник здійснив оплату ДП НДІБВ вартості робіт в розмірі 12.000,00 грн.

На виконання умов договору про надання послуг № 010 від 21.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Будівельна експертиза складено висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 123 від 31.03.2017, згідно якого встановлено ряд порушень вимог ДБН В.2.6-14-97.

На виконання умов договору № 84-17 від 23.03.2017 Державним підприємством Науково-дослідний інститут будівельного виробництва надано рекомендації щодо необхідності виконання певних заходів для забезпечення подальшої експлуатації будівлі за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 23.

Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Листом № 5 від 10.04.2017 замовник надіслав підряднику висновок № 123 та пред'явив вимогу про усунення недоліків, вказаних цьому у висновку.

Проте, підрядник у відповідь листом № 24 від 19.04.2017 відхилив вимогу про усунення недоліків та вимагав в свою чергу сплатити залишок суми боргу в розмірі 141.269,28 грн.

Листом № 7 від 26.04.2017 замовник звернувся до підрядника з метою отримання остаточної відповіді чи буде підрядник усувати недоліки в будівництві та повідомив, що у разі відмови ремонті роботи будуть розпочато замовником 10.05.2017 самостійно.

Підрядник листом № 30 від 28.04.2017 не повідомив замовника про намір усувати недоліки в будівництві, а знов вимагав сплати боргу за поставлені матеріали.

У зв'язку з не усуненням підрядником недоліків виконаної роботи та фактичною відмовою зробити це, замовником 06.06.2017 було укладено договір підряду № 78/8 із Товариством з обмеженою відповідальністю Будсервісзахід .

Відповідно до умов договору підряду № 78/8 від 06.06.2017 ТОВ Будсервісзахід зобов'язалось виконати для замовника роботи по усуненню недоліків на покрівлі лабораторного приміщення за адресою: м. Київ вул. Академіка Єфремова, 23 (перейменована з вул. Командарма Уборевича), що були виявлені під час виконання будівельних робіт попереднім підрядником ТОВ ІБК Термастіл-Україна (підрядником), а замовник прийняти і оплатити виконані роботи на основі актів здачі-приймання робіт. Перелік недоліків фіксується сторонами в акті попереднього обстеження стану покрівлі від 29.05.2017, який є невід'ємною частиною договору № 78/8 від 06.06.2017.

Відповідно до п. 2.1. договору № 78/8 від 06.06.2017 визначено, що загальна вартість робіт по договору складає 274.436,00 грн.

ТОВ Будсервісзахід згідно договору № 78/8 від 06.06.2017 виконало роботи по усуненню недоліків на покрівлі лабораторного приміщення за адресою: м. Київ вул. Академіка Єфремова, 23 вартістю 274.436,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000045 від 30.06.2017, підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору.

Замовником на виконання умов договору № 78/8 від 06.06.2017 повністю перераховано ТОВ Будсервісзахід кошти за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.06.2017, від 08.06.2017, від 04.07.2017 на загальну суму 274.436,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що сума в розмірі 16.000,00 грн. про сплату за проведення експертних досліджень та сума в розмірі 274.436,00 грн. про сплату за усунення недоліків у виконаних підрядником роботах є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань підрядником за договором.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання підрядником договірного зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги про стягнення 290.436,00 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ІБКПо-000017 від 11.04.2017 недійсним, суд відзначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Так ст. 20 Господарського кодексу України передбачає, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом наведених норм господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Акти здачі-приймання виконаних робіт/послуг за своїми ознаками до індивідуального акту не відноситься, оскільки є лише письмовим оформленням факту виконання робіт або надання послуг, а не актом ненормативного характеру.

Отже, заявлена позивачем вимога про визнання акту здачі-прийняття виконаних робіт не відповідає встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту.

Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, в задоволенні зустрічного позову в частині позовних вимог про визнання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ІБКПо-000017 від 11.04.2017 недійсним слід відмовити.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю. Разом з цим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Термастіл-Україна (36034, м. Полтава, вул. Зіньківська, 52, код ЄДРПОУ 39125019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Хема (03179, м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 23, код ЄДРПОУ 24934233) 310.404 (триста десять тисяч чотириста чотири) грн. 60 коп. неустойки, 290.436 (двісті дев'яносто тисяч чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. збитків, 9.012 (дев'ять тисяч дванадцять) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 31.08.2017.

Суддя В.В.Сівакова