Рішення

від 07.11.2017 по справі 904/4660/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/4660/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Агро", м. Олександрія Кіровоградської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Мар'ївка Софіївського району Дніпропетровської області

про стягнення 320 000 грн. 00 коп.

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_11 - представник, дов., від 31.03.2017р. №б/н (був присутній у судових засіданнях 18.05.2017р., 23.05.2017р., 08.06.2017р., 12.06.2017р., 15.06.2017р.);

ОСОБА_10 - представник, дов. від 31.03.2017р. №б/н (був присутній у судовому засіданні 15.06.2017р.);

ОСОБА_9. - представник, дов. від 10.04.2017р. №б/н (був присутній у судовому засіданні 15.06.2017р.);

ОСОБА_5 - директор, запит від 10.04.2017р. (був присутній у судовому засіданні 15.06.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.04.2017р. №1002495844;

Пацков М.Л. - адвокат, договір від 25.04.2017р. №250417-1.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 320 000 грн. 00 коп. - суми компенсації за порушення права інтелектуальної власності позивача на об'єкт авторського права: аудіовізуальний твір, назва: ІНФОРМАЦІЯ_1", скорочена назва: "ІНФОРМАЦІЯ_2", попередня назва: "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Відповідач у відзиві на позов (вх.№28163/17 від 17.05.2017р.) (в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України) просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - позивачем не надано доказів отримання патенту та доказів про дату, з якої йому належить право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу; - при видачі патенту на корисну модель не перевіряється наявність аналогічних продуктів; - право на корисну модель не є безумовним; - позивачем не надано доказів передавання компакт-диску, не вказаний формат компакт- диску, виробник, індивідуальний код компакт-диску, не вказана копія компакт-диску, не додано доказів, які б підтверджували належність компакт-диску ОСОБА_5; - предмет позову не визначений, аудіовізуальний твір не ідентифікований, його сюжет не є оригінальним, що підтверджується сканкопіями відеороликів з ідентичним сюжетом в мережі Інтернет; - позивач не довів наявність у ОСОБА_5 будь-яких авторських прав станом на 05.04.2016р.; - наданий позивачем авторський договір від 05.04.2016р. не є належним доказом у справі, оскільки є неукладеним; - позивачем не надано доказів про звернення з забороною на використання аудіовізуального твору, не надано доказів в підтвердження дій, вжитих позивачем для захисту своїх прав на аудіовізуальний твір; - відповідача не було ознайомлено з переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю, наказом по підприємству про встановлення комерційної таємниці, положенням про комерційну таємницю та посадовою інструкцією; - справи у трудових спорах між підприємством та його працівником, щодо правових відносин, які виникли під час трудових відносин, підвідомчі загальним судам.

Позивач у письмових поясненнях (вх.№29122/17 від 23.05.2017р.) зазначає про те, що: - відшкодування збитків на користь позивача є різновидом відповідальності за порушення відповідачем права інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а також за порушення прав інтелектуальної власності з боку відповідача; - 15.02.2017р. позивачем до Державної служби інтелектуальної власності було подано заявку на корисну модель; - з 02.03.2017р. права позивача на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_8 перебували під тимчасовою правовою охороною; - 25.04.2017р. було здійснено реєстрацію патенту на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_9"; - обов'язок доведення того, що продукт ідентичний тому, що охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту; - відповідач скопіював продукт, розроблений та запатентований позивачем; - твір було розроблено ОСОБА_5 в порядку індивідуальної розробки та під власним ім'ям; - з 01.04.2016р. ОСОБА_5 вважається першим автором аудіовізуального твору; - автор може, але не зобов'язаний використовувати для сповіщення про свої права знак охорони авторського права; - відповідно до пункту 3 Наказу від 01.09.2016р. №4 "Про комерційну таємницю" ознайомлення з положенням про комерційну таємницю всіх працівників підприємства, які мають доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, здійснюється шляхом підписання "Зобов'язання"; - 26.09.2016р. відповідачем було підписано "Зобов'язання"; - відповідача було ознайомлено з Положенням про комерційну таємницю до початку його роботи на підприємстві.

Також позивач у письмових поясненнях (вх.№31624/17 від 02.06.2017р.) зазначає про те, що: - автор може, але не зобов'язаний реєструвати своє авторське право на твір для засвідчення свого авторства, факту і дати опублікування твору; - аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" є результатом творчої діяльності ОСОБА_5, його було створено за унікальною думкою автора, відображено певний погляд та ставлення автора до предмета твору, тому він є неповторним; - позивачем було складено фінансовий звіт, в якому відображено баланс підприємства та фінансові результати за 2016рік; - положенням про комерційну таємницю позивача визначено, що рекламні інструменти, які використовуються підприємством з метою просування на ринок товарів (в тому числі і відеоролики) є комерційною таємницею позивача.

Крім того, позивач у клопотанні (вх.№31681/17 від 02.06.2017р.) про витребування доказів просить витребувати у відповідача: - первинні документи та документи фінансової звітності, що містять відомості про господарські операції (у тому числі договори, банківські виписки) з 09.11.2016р. стосовно дозатору для мішків бігбег; - податкову декларацію платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2016рік; - податкову декларацію платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 1 квартал 2017року. Також просить витребувати у Криворізької Північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області: - податкову декларацію платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2016рік; - податкову декларацію платника єдиного податку - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 1 квартал 2017 року.

Відповідач у клопотанні (вх.№33082/17 від 12.06.2017р.) про витребування доказів (в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України) просить витребувати у позивача для огляду у судовому засіданні наступні документи: - журнал обліку господарських операцій за 2016р.; - відомості 1-м (додаток 3) розділ 1 Облік готівки і грошових документів, розділ 2 (зворотна сторона). Облік грошових коштів та їх еквівалентів; - відомості 2-м Облік запасів (додаток 4); - відомість 3-м (додаток 5) Розділ 1. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами за податками й платежами, довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів Розділ 2 (зворотна сторона). Облік розрахунків з оплати праці; - відомості 4-м (додаток 6) Розділ 1. Облік необоротних активів та амортизації (зносу) Розділ 2 (зворотна сторона). Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів; - відомість 5-м (додаток 7) Розділ 1. Облік витрат Розділ 2. Облік витрат на виробництво Розділ 3. Облік доходів і фінансових результатів Розділ 4. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів; - оборотно-сальдова відомість (додаток 8).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань сторін про витребування вказаних у клопотаннях доказів, оскільки, на господарський суд не покладено обв'язку щодо збору доказів, а відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також відповідач у додаткових поясненнях (вх.№33079/17 від 12.06.2017р.) до відзиву на позов пояснює про те, що: - диск від 05.04.2016р. з аудіовізуальним твором не надано, оскільки його не існує; - позивач визнав, що диску з аудіовізуальним твором, який передано від ОСОБА_5, у позивача немає; - позивач не довів належними засобами доказування існування в нього авторського права на будь-який аудіовізуальний твір; - надані позивачем скріншоти не відтворюють ніякого аудіовізуального твору та могли бути сфальсивіковані позивачем за допомогою фотошопу; - відеофільм. який був переглянутий в судовому засіданні 08.06.2017р., не є оригінальним; - положення про комерційну таємницю на підприємстві в період роботи не існувало, відповідач не був з ним ознайомлений та не підписував його; - позивач не відтворював аудіовізуального твору, що був створений ОСОБА_5; - авторський договір від 05.04.2016р. між ОСОБА_5 та ТОВ "Алюр-Агро" не містить розміру авторської винагороди, що свідчить про його неукладеність.

Позивач у письмових поясненнях (вх.№582/17 від 26.10.2017р.) вважає висновок експерта від 29.09.2017р. №3053-17 таким, що не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки: - у призначенні судової експертизи не було необхідності; - висновок експерта не стосується обставин справи, та суперечить наявним у ній доказам; - предметом розгляду справи є встановлення факту порушення відповідачем законних прав позивача на об'єкти інтелектуальної власності; - предметом розгляду справи не є оскарження факту укладання авторського договору від 05.04.2016р. №1 та додатку до нього; - сторонами авторського договору від 05.04.2016р. №1 було в належний спосіб досягнуто згоди з усіх його умов; - посилання відповідача про неіснування авторського договору та не укладання його між сторонами не має підтвердження належними та допустими доказами; - авторський договір фактично виконувався сторонами, не оспорювався, довіреності були чинні та не відкликані, про що у справі містились письмові докази; - дослідження цих документів не потребувало спеціальних знань та залучення експерта у справі; - інформація щодо особи, яка підписала договір, який досліджувався експертом, не має жодного вагомого значення для розгляду справи по суті і не може впливати на прийняття рішення.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх.№58675/17 від 30.10.2017р.) до відзиву на позов з клопотанням про залучення до справи доказів зазначає, що: - надані докази, в тому числі і відеофільми на диску, який залучений до справі, про те, що аналогічні відеофільми транслюються в мережі Інтернет з 2014 року; - сам прилад використовувався з 2014р.; - відео аналогічного характеру існують раніше; - відеофільм, який було переглянуто в судовому засіданні, не є оригінальним; - за клопотанням відповідача до Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) була проведена експертиза запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентноздатності корисної моделі НОМЕР_4, номер заявки: НОМЕР_6, дата подання заявки: 15.02.2017р.; - згідно висновку експерта Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент): За результатами експертизи запатентованої корисної моделі встановлено, що корисна модель НОМЕР_4 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч. 2 ст.7 Закону, а саме: за пунктами 1, 2, 4, 5, 7 формули не є новою ; - пристрій на який посилається в своїх позовних вимогах позивач не об'єктом авторського права, так як не є новим, а є скопійованим позивачем з інших пристроїв; - не може бути об'єктом авторського права відеофільм невідомого походження в мережі Інтернет із зображенням зазначеного пристрою; - позивачем, з метою прийняття незаконного судового рішення про стягнення значної суми грошових коштів надані до позову як докази підроблені документи а саме: Авторський договір від 05.04.2016р. № 1, Акт приймання-передачі об'єкту авторського права від 05.04.2016р.

Крім того, відповідач у додаткових поясненнях (вх.№58675/17 від 30.10.2017р.) до відзиву на позов з клопотанням про залучення до справи доказів просить стягнути з позивача судові витрати на проведення почеркознавчої експертизи у сумі 4 771 грн. 60 коп., 1 110 грн. 00 коп. - на проведення експертизи запатентованої корисної моделі, 180 грн. 00 коп. - на послуги перекладу та 4 500 грн. 00 коп. - на послуги адвоката, посилаючись на те, що: - за проведення судової почеркознавчої експертизи сплачено 4 771 грн. 60 коп., що підтверджується Актом №3053-17 попереднього розрахунку вартості висновку експерта №3053-17 у справі №904/4660/17, рахунком на оплату від 10.07.2017р. №698 на суму 4 761 грн. 60 коп., платіжним дорученням від 05.09.2017р. № 0.0.841877780.1 на суму 4 771 грн. 60 грн.; - за проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності було сплачено 1 100 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2017р. №0.0.770683985.1; - за переклад патенту сплачено 180 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 16.05.2017р.; - щодо витрат на послуги адвоката додані до справи Додаткова угода від 25.04.2017р. до договору від 25.04.2017р. №250417-1 про надання правової допомоги адвоката, копія платіжного доручення від 25.04.2017р. №36 на суму 1 500 грн. 00 коп., копія платіжного доручення від 18.05.2017р. №37 на суму 2 000 грн. 00 коп.

Позивач у клопотанні (вх.№58733/17 від 31.10.2017р.), надісланому засобами електронного зв'язку просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку своїх уповноважених представників до судового засідання, що відбудеться 31.10.2017р. о 15:00год.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки:

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- відповідно до частини 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви;

- отже, по-перше, суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді; по-друге, строк розгляду справи з урахуванням того, що справу було зупинено провадженням та в подальшому поновлено, закінчується 03.11.2017р., клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України позивачем не подавалося; по-третє, позивачем не надано доказів неможливості явки у судове засідання уповноваженого представника;

- згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- суд вважає, що нез'явлення у судове засідання представника позивача не перешкоджає вирішенню спору, а тому доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

За ініціативою господарського суду Дніпропетровської області здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи „Діловодство спеціалізованого суду" на диск CD-R серійний номер 1008271BC15233.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Агро" надано авторський договір від 05.04.2016р. №1 (надалі - Авторський договір), в преамбулі якого зазначено, що авторський договір укладено між ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Олександрійським МВУМВС України в Кіровоградській області 02 червня 2009 року), як відчужувачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Агро", в особі ОСОБА_8, який діє на підставі Довіреності від 01 квітня 2016 року б/н, як набувачем, з іншого боку, разом надалі - Сторони (т. 1 а.с. 33-34, а.с. 229-231).

Відповідно до пункту 2.1 Авторського договору відчужувач у повному складі передає (відчужує) набувачу майнові права на об'єкт авторського права: аудіовізуальний твір, назва : ІНФОРМАЦІЯ_1, скорочена назва: ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередня назва: ІНФОРМАЦІЯ_3 , аудіовізуальний твір рекламного характеру, який розкриває потенційним користувачам основні можливості використання клапана-розтарювача бігбегів - ІНФОРМАЦІЯ_3 перший автор ОСОБА_5 (поштова адреса: АДРЕСА_1, індекс 28000) (надалі-об'єкт) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу, а саме: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта авторського права; інші майнові права на об'єкт авторського права, встановлені законом.

Відповідно до пункту 3.1 Авторського договору (в редакції Додаткової угоди від 05.04.2016р. №01) передача об'єкту відчужувачем набувачу здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту в день підписання цього договору; за вказаним актом передача об'єкту додатково можлива шляхом передання матеріального носія, в якому втілено об'єкт (наприклад, компакт-диску); при цьому сторони розуміють, що авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежить одне від одного; акт приймання-передачі об'єкту підписується сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 168, а.с. 233).

Позивачем також надано акт від 05.04.2016р. приймання-передачі об'єкту авторського права (Додаток №1 до Авторського договору) в якому зазначено, що його склали ОСОБА_5, як відчужувач, з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю Аллюр-Агро , як набувач, з іншого боку (надалі - Акт приймання-передачі) (т. 1 а.с. 35, а.с. 232).

Відповідно до пункту 1 Акту приймання-передачі відчужувач у повному складі передає (відчужує) набувачу майнові права на об'єкт авторського права: аудіовізуальний твір, назва: ІНФОРМАЦІЯ_1, скорочена назва: ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередня назва: ІНФОРМАЦІЯ_3 , аудіовізуальний твір рекламного характеру, який розкриває потенційним користувачам основні можливості використання клапана-розтарювача бігбегів - ІНФОРМАЦІЯ_3 перший автор ОСОБА_5 (поштова адреса: АДРЕСА_1, індекс 28000) (надалі-об'єкт) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу, а саме: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта авторського права; інші майнові права на об'єкт авторського права, встановлені законом.

Передача об'єкту відчужувачем набувачу здійснюється шляхом передання компакт-диску з аудіовізуальним твором в день підписання цього договору (пункт 2 Акту приймання-передачі).

Як вбачається матеріали справи містять наказ (розпорядження) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр-Агро" від 26.09.2016р. №5 про прийняття на роботу фізичної особи - ОСОБА_1 з 27.09.2016р. на посаду менеджера із збуту (т. 1 а.с. 18).

Відповідно до зобов'язання зі збереження комерційної таємниці від 26.09.2015р. ОСОБА_1 у якості співробітника - менеджера зі збуту в період трудових відносин із позивачем та протягом 3-х років після їх припинення зобов'язався: 1) не розголошувати відомості, що становлять комерційну таємницю підприємства, які можуть бути довірені або стануть відомі по роботі; 2) не передавати третім особам і не розкривати публічно відомості, що становлять комерційну таємницю підприємства, без згоди дирекції підприємства; 3) виконувати вимоги наказів, інструкцій та додатків із забезпечення збереження комерційної таємниці підприємства; 4) у разі спроби сторонніх осіб отримати відомості про комерційну таємницю підприємства негайно повідомляти про це дирекцію підприємства; 5) зберігати комерційну таємницю підприємства, організацій, фірм, банків з якими існують ділові відносини; 6) не використовувати знання комерційної таємниці для занять будь-якою діяльністю, яка в якості конкурентної дії може завдати шкоди підприємству; 7) у разі звільнення всі носії комерційної таємниці підприємства (рукописи, чернетки, роздруківки на принтері, копірі, диски, дискети та ін.), які перебували в розпорядженні, у зв'язку з виконанням службових обов'язків під час роботи на підприємстві, передати дирекції підприємства; 8) про втрату або недостачу носіїв комерційної таємниці (документів, пропусків, ключів від сховищ, сейфів (металевих шаф), особистих печаток та ін.), які можуть привести до розголошення комерційної таємниці підприємства, негайно повідомити дирекцію підприємства (т. 1 а.с. 32).

Відповідно до пункту 2.1.1 Положення про комерційну таємницю і конфіденційну інформацію ТОВ "Алюр-Агро" (надалі - Положення) комерційна таємниця - це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію; • усі види інформації, які вважаються комерційною таємницею ТОВ Аллюр-Агро , поділяються на дві групи: технічна інформація і комерційна інформація; • до технічної інформації належать незапатентовані науково-технічні розробки, бази даних та інші комп'ютерні програми, створені підприємством, усі види ноу-хау , технічні проекти, промислові зразки, незапатентовані товарні знаки тощо; об'єкти інтелектуальної власності, щодо яких отримано патенти або авторські свідоцтва охороняються також окремо чинним законодавством зокрема, Законами України: Про охорону прав на винаходи і корисні моделі , Про авторське право і суміжні права , Про охорону прав на промислові зразки , Про охорону прав на знаки для товарів і послуг ; • до комерційної інформації віднесено умови контрактів, дані про постачальників і покупців (контрагентів, партнерів), інформація про переговори, маркетингові дослідження, дані про розрахунок відпускних цін, розміри знижок тощо; • під комерційною таємницею ТОВ Аллюр-Агро розуміються відомості/інформація, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, маркетингові інструменти, інноваційними ідеями, базою даних ТОВ Аллюр-Агро , управлінням, фінансами та іншою діяльністю ТОВ Аллюр-Агро , що не є державною таємницею, розголошення (передача будь-яким способом, витік) яких може завдати шкоду інтересам ТОВ Аллюр-Агро (т. 1 а.с. 24-31).

Відповідно до наказу (розпорядженням) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр-Агро" від 09.11.2016р. №11 про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 було звільнено з 09.11.2016р. з посади менеджер зі збуту за власним бажанням відповідно до поданої заяви (т. 1 а.с. 23).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2017р. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (відповідач у справі) (дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 09.11.2016р., номер запису: 2 217 000 0000 001615), види діяльності - 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у., 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання.

Позивач у позові зазначає, що йому стало відомо що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідачем - Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 було розміщено інформацію про продаж товару ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 в розділі Товары доступний для купівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 , який за своїм зовнішнім виглядом та параметрами повністю відтворює продукт, створений Товариством з обмеженою відповідальністю Аллюр-Агро , що має назву ІНФОРМАЦІЯ_3 (компактний пристрій для оптимального розвантаження).

Приписами частини 1 статті 418 Цивільного кодексу України передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Позивач вважає що розміщуючи інформацію про продаж товару ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач порушує право інтелектуальної власності позивача; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною спору.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів; видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Згідно частини 1 статті 433 Цивільного кодексу України об'єктами авторського права є твори, зокрема аудіовізуальні твори.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017р. у справі №904/4660/17 позивача було зобов'язано надати: - аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (для перегляду у судовому засіданні); - докази в підтвердження дати створення аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1 (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії у справу); - докази в підтвердження того, що аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1 є оригінальним (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії у справу) (т. 1 а.с. 146-147).

Як вбачається на вимогу господарського суду позивачем разом з клопотанням (вх.№31622/17 від 02.06.2017р.) про долучення доказів було надано - компакт диск VS CD-R 700мв/80min 52х (т. 1 а.с. 151).

В подальшому у судовому засіданні 08.06.2017р. було оглянуто зміст наданого позивачем компакт диску VS CD-R 700мв/80min 52х, який, у тому числі, містить властивості файлу ІНФОРМАЦІЯ_1: тип файлу - файл МР4; розмір - 8,62 МБ (9 043 228 байт); створений - 29 травня 2017р., 12:11:01.

Отже, файл ІНФОРМАЦІЯ_1, який надано позивачем, було створено 29.05.2017р., тобто після порушення провадження у даній справі, у той час як Об'єкт за Актом приймання-передачі мав бути створений на момент складання Акту приймання-передачі, тобто до 05.04.2016р. (включно).

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2017р. у справі №904/4660/17 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на розгляд експерту поставлено наступне питання: чи належить ОСОБА_5 підпис на авторському договорі від 05.04.2016р. №1 (в графі "відчужувач - ОСОБА_5."), акті від 05.04.2016р. приймання-передачі об'єкту авторського права (Додаток №1 до авторського договору) (в графі "відчужувач - ОСОБА_5.") та довіреності від 01.04.2016р. (в графі Директор - ОСОБА_5")?.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.08.2017р. №3053-1 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі: 1. Підписи від імені ОСОБА_5 в графі "Відчужувач" в авторському договорі від 05.04.2016р. №1 (а.с. 229-231); в графі Відчужувач в акті приймання-передачі об'єкту авторського права від 05.04.2016р. (а.с. 232), який являється додатком №1 до авторського договору від 05.04.2016р. №1 - виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5; 2. Підпис від імені ОСОБА_5 в графі: Директор ТОВ Аллюр-Агро в довіреності від 01.04.2016р. (а.с. 234) - виконаний самим ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 10-13).

Статтею 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що

автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору; використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, матеріали справи не містять доказів як створення ОСОБА_5 аудіовізуального твору з назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 до 05.04.2016р. (включно), так і передання його позивачу відповідно до умов Авторського договору та Акту приймання-передачі.

Одночасно суд вважає помилковою думку позивача щодо того, що у призначенні судової експертизи на момент її призначення не було необхідності, оскільки, у відповідача виникли сумніви щодо підписання ОСОБА_5 ОСОБА_7 договору та Акту приймання-передачі, які і були в подальшому підтверджені висновком судової почеркознавчої експертизи. Помилковим є також твердження позивача, що висновок експерта не стосується обставин справи, оскільки факт укладення Авторського договору та Акту приймання-передачі аудіовізуального твору має значення для захисту права інтелектуальної власності, яким позивач вважає аудіовізуальний твір ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні таємниці.

Відповідно до частини 1 статті 505 Цивільного кодексу України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Оскільки, позивачем не було надано аудіовізуальний твір ІНФОРМАЦІЯ_1, створений ОСОБА_5 до моменту звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера зі збуту, суд не вбачає підстав стверджувати про порушення відповідачем комерційної таємниці підприємства позивача.

Також відповідно до наданого позивачем патенту на корисну НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України, винахідниками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_8, власником - Товариство з обмеженою відповідальністю Аллюр-Агро (т. 1 а.с. 104).

Відповідно висновку експертизи Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) щодо умов патентоздатності патенту (номер деклараційного патенту НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за результатами експертизи запатентованої корисної моделі встановлено, що корисна модель НОМЕР_4 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі та не є новою (т. 2 а.с. 42-47).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог, а тому відсутні правові підстави для стягнення визначеної позивачем компенсації за порушення права інтелектуальної власності.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі слід віднести за рахунок позивача, а також покласти на позивача витрати відповідача на проведення судової експертизи у розмірі 4 761 грн. 60 коп. (платіжне доручення від 05.09.2017р. № 0.0.841877780.1 на суму 4 771 грн. 60 грн.) та витрати на послуги адвоката у розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Одночасно на позивача не можуть бути покладені витрати, пов'язані з перекладом патенту у сумі 180 грн. 00 коп. та витрати на проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності у сумі 1 100 грн. 00 коп., оскільки такі витрати не відносяться до судових витрат у розумінні чинного Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про покладення на позивача витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд виходив з того, що матеріали справи містять оригінал договору від 25.04.2017р. №250417-1 про надання правової допомоги адвоката, та представництво, укладеного між відповідачем та адвокатом Пацковим Миколою Леонідовичем; копії додаткових угод від 25.04.2017р. та від 20.10.2017р. до договору від 25.04.2017р. №250417-1 про надання правової допомоги адвоката, та представництво; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.08.2005р. №1430, виданого ОСОБА_12; платіжні доручення від 25.04.2017р. №36 у сумі 1 500 грн. 00 коп., від 18.05.2017р. №37 у сумі 2 000 грн. 00 коп. та від 25.10.2017р. №Р24А310528170А14571 у сумі 1 000 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Агро" (28000, м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Червоноармійська, буд. 56, кв. 19; ідентифікаційний код 40375276) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53173, АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 4 761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 60 коп. - витрат на проведення судової експертизи та 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

06.11.2017р.