Рішення

від 17.11.2017 по справі 701/553/17-ц

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/553/17-ц

Номер провадження2/701/315/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого -судді - Калієвського І.Д.

при секретарі - Брітан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємства Перлина в особі: директора ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог з боку позивача: Головного територіального управління юстиції в Черкаській області та відділ у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,1535 га., з кадастровим номером 7123185500.02:002.0127, яка розташована на території Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2011 році позивач уклав договір оренди земельної ділянки з приватним підприємством Перлина , ідентифікаційний код 32230768, яке розташовано у селі Молодецьке Маньківського району Черкаської області терміном на 5 років. Підписувати будь-які додаткові угоди до основного договору оренди, чи продовжувати термін договору оренди понад 5 років позивач наміру не мала. 6 грудня 2016 року позивач звернулась до приватного підприємства Перлина в особі ОСОБА_2 з письмовими заявами про те, що наміру продовжувати договори оренди даних земельних ділянок вона не має, тому просила ПП Перлина припинити після закінчення строку договорів оренди будь - яке використання її земельної ділянки, а також виплатити належну їй орендну плату в повному обсязі, вчасно та згідно чинного законодавства, яку відповідач отримав 8 грудня 2016 року, про що свідчить підпис директора ПП Перлина ОСОБА_2, на заяві. Однак відповідач відмовився передати позивачу земельну ділянку, посилаючись на те, що 01.09.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,1535 га., з кадастровим номером 7123185500:02:002:0127 на термін до 31 грудня 2030 року з дати його державної реєстрації, який зареєстровано державним реєстратором Жашківського районного управління юстиції ОСОБА_3, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 29014443 від 30.03.2016 року 13 год. 24 хв., номер запису про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 13939439, який зроблено 25.03.2016 року о 13 годині 08 хвилин. Отримавши від відповідача примірник даного договору з додатками до нього, позивач виявила, що підписи на даних договорах в графах Орендодавець зроблені не нею, а іншою особою. На акті приймання-передачі земельної ділянки, який був серед додатків до договору оренди землі, в графі Орендодавець також стояли підписи, зроблені не позивачем, а іншою особою. На акті встановлення меж земельних ділянок в натурі, який додано до договору оренди землі, у графі Власник/користувач земельної ділянки взагалі були відсутні підписи, хоча стояло прізвище та ініціали позивача. Про укладення даних договорів оренди земельних ділянок позивач дізналась від відповідача. Укладення цього договору суперечило намірам позивача, яку повністю задовольняв договір оренди землі, який було укладено нею з відповідачем в 2011 році, і змінювати його умови, продовжувати його дію, чи скасовувати цей договір позивач наміру не мала, про що й повідомила відповідача письмово в заяві від 6 грудня 2016 року, які відповідач отримав 8 грудня 2016 року, про що й розписався. Позивач звернулась до Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції з письмовою заявою про те, що підпис в договорі оренди земельної ділянки виконані не нею, укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем суперечить волі позивача, звідки 9 лютого 2017 року отримала відповідь про те, що підстави для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні, і Маньківське ВП рекомендує звернутись з даного приводу до суду самостійно. Аналогічні відповіді позивач отримала з усіх державних органів і силових структур, куди неодноразово звертався з письмовими заявами про захист своїх прав. Позивач вважає вказаний договір оренди землі недійсним, оскільки вона його не укладала з відповідачем та не підписувала. Позивач не надавала відповідачу згоди на укладення договору оренди належної їй земельної ділянки, а також договору доручення на укладення договору оренди та на вчинення інших дій, пов'язаних з його виконанням з іншими особами не укладала. Із письмовою заявою про державну реєстрацію договору оренди Земельної ділянки позивач до державного реєстратора не зверталась, також нікого не уповноважувала на звернення до державного реєстратора із письмовою чи електронною заявою про державну реєстрацію договорів оренди належної їй земельної ділянки, у зв'язку з чим передставник позивача вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Представник ПП Перлина в особі: ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи: Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви просить справу слухати у його відсутності.

Представник третьої особи: відділу у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи попереджений належним чином, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність.але згідно письмової заяви просить справу слухати у його відсутності.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: як дійсно встановлено в судовому засіданні, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,1535 га., з кадастровим номером 7123185500.02:002.0127, яка розташована на території Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.8,16). Судом встановлено, що 7 квітня 2011 році позивач уклав договір оренди земельної ділянки з приватним підприємством Перлина терміном на 5 років (а.с.58-59). 1 вересня 2015 року позивач уклала договір оренди земельної ділянки з ПП "Перлина" вже на термін до 31.12.2030 року (а.с.10-11). Даний договір згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.9) зареєстрований 25.03.2016 року. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 1 вересня 2015 року (а.с.12) вбачається факт передачі позивачем відповідачу в оренду даної земельної ділянки.

Позивач, згідно позовних вимог викладених в позовній заяві, та її представник в судовому засіданні вважають договір оренди від 1 вересня 2015 року недійсним та в зв"язку з цим просять скасувати його державну реєстрацію, оскільки як зазначає позивач наміру продовжувати договірні відносини з позивачем по закінченню дії договору оренди від 2011 року не мала, що підтверджує письмовою заявою від 06.12.2016 року (а.с.17), згідно якої вона повідомила про це відповідача, про існування договору від 2015 року дізналась коли відповідач відмовився повернути земельну ділянку.Згідно позовних вимог які позивач повністю підтримує зазначає, що підпис в договорі за 2015 рік не її, що спонукало до звернення в державні органи з відповідними заявами про захист її порушеного права ( поліція, органи прокуратури та інші державні органи), проте в судовому засіданні позивачка суду повідомила, що підпис в договорі оренди землі від 1 вересня 2015 року вона ставила особисто і вона ідентифікувала даний підпис, але відповідач ввів її в оману, оскільки вона думала, що підписує відомость за оранку землі..

Проте суд не може погодитися з позицією позивача та його представника, оскільки згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Відповідно до ст. 5 вищезгаданого закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також - реорганізація юридичної особи-орендаря не (підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотні умови договору оренди землі визначені ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, тобто волевиявлення сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним, і відповідати його внутрішній волі. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до положень ч. 2 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Судом в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи факт того, що між сторонами існують договірні відносини щодо оренди землі, які регулюються договором оренди землі від 1 вересня 2015 року, який оспорюється позивачем. Факт укладення даного договору позивач заперечує, але не заперечує проти того, що позивач особисто поставила свій підпис у даному договорі. Також позивач та його представник заперечували стосовно того, що протягом дії даного договору з 2016 по даний час позивачка отримувала належну орендну плату, оскільки вважали що орендна плата відноситься до догвору від 2011 року. Належність виконання обов"язку по сплаті орендної плати відповідачем за 2012-2016 рік підтверджується відповідними відомостями на видачу орендної плати за відповідні роки, що свідчить про те , що в цій частині орендар свої зобов"язання виконує належним чином, тобто орендна плата за 2016 рік отримана позивачем у розмірах, передбачених оспорюваним договором.

Позивачка та її представник не надали суду доказів про порушення орендарем умов договору оренди землі передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", та невиконання обов"язків передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі". Згідно з ч.1 ст. 32 ЗаконуУкраїни "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Посилання позивача та її представника на те, що спірний договір був підписаний внаслідок введення позивачки відповідачем в оману в судовому засіданні свого підтвердження не знайшло та дане твердження спростовується як поясненнями сторін так і матеріалами справи, в зв"язку з чим суд вважає за неможливе застосовувати в даному випадку положення ст. 229 ЦК України.

Згідно пояснень ОСОБА_2 та його представника в судовому засіданні вбачається, що укладення договору оренди землі від 01.09.2015 року не мало на меті нових договірних відносин з іншими сторонами, а як зазначив представник відповідача, даний договір укладався, з метою зміни істотних умов договору щодо збільшення орендної плати та строку дії договору, між тими самими сторонами з приводу однієї і тієї самої земельної ділянки, на що погодився позивач підписавши його, засвідчивши факт свого волевиявлення. З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до висновку, про відсутність будь-яких порушень прав позивача як власника земельної ділянки зі сторони відповідача та спростування твердження позивачки та її представника щодо неналежної реєстрації договору.

Позивачка в судовому засіданні підтвердила належність підпису їй особисто на договорі оренди землі від 01.09.2015 року, акті прийому-передачі земельної ділянки від 01.09.2015 р. та в відомості про видачу орендної плати за 2016 р.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крм випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. ст. 58 ЦПК України, належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запечень. Виходячи з положень ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем, не доведено в судовому засіданні належними та допустими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, як і не доведено в чому виразилось порушення прав позивача оспорюваним договором оренди землі, що дає суду підстави до відмови у задоволенні позову в повному обсязі..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-60, 80, 88, 118, 119, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 202, 203, 207, 210, 215, 229, 638 ЦК України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 15, 25, 30, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 2, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного Підприємства Перлина в особі: директора ОСОБА_2, третіх осіб без самостійних вимог з боку позивача: Головного територіального управління юстиції в Черкаській області та відділ у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

Суддя І.Д.Калієвський