Постанова

від 07.12.2017 по справі 922/2070/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 922/2070/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 01.08.2017р.;

від 1-го відповідача - не з'явився;

від 2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» , м. Харків (вх.3013Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» , м. Харків,

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Маре» , м. Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» , м. Київ,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дель Маре" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 9675,00грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 238301,90грн. основного боргу та 3749,65 грн. - витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу провадження по справі припинено; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду з посиланням на положення статей 33,34, пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, статей 526,553-559, 610, 612, 625,692, Цивільного кодексу України мотивовано тим, що відповідачем ТОВ "Універсальна гільдія" було порушено строки оплати за договором; проте, оскільки ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» не було доведено факту виконання свого договірного обов'язку з надання покупцю рахунків-фактур, на підставі яких, відповідно до умов договору здійснюється оплата товару, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних у розмірі 20607,69грн., 3% річних в сумі 5130,68грн. та пені у розмірі 46367,59грн. ОСОБА_2 того, місцевим господарським судом було зазначено, що оскільки ТОВ "Універсальна гільдія" було сплачено ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» частину суми основної заборгованості за договором від 14.04.2016р. №156-ПУ-ПТП у розмірі 2000,00грн., саме після звернення до суду з відповідною позовною заявою, предмет спору в цій частині припинив існування та відповідно, провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 46367,59грн. пені, 5130,68 грн. 3% річних та 20607,69грн. інфляційних.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що господарським судом першої інстанції не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено умов укладеного між сторонами договору, а саме пункту 4.4. договору поставки від 14.04.2016р. №30/Р, яким встановлено, що покупець сплачує 100% вартості товару (партії товару) шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця впродовж 21 банківського дня з моменту отримання товару, отже нарахування штрафних санкцій при зверненні до суду з відповідною позовною заявою було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 02.11.2017р.

30.10.2017р. 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10973, від 02.11.2017р. вх.№11091), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» , рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. відкладено розгляд справи на 15.11.2017р.

14.11.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення (вх.№11622).

15.11.2017р. 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№11663).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. відкладено розгляд справи на 29.11.2017р.; зобов'язано позивача та 2-го відповідача надати обґрунтований розрахунок (контррозрахунок) суми штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних) з посиланням на наявні в матеріалах справи видаткові накладні, здійснений у відповідності до умов пункту 4.4. договору поставки від 14.04.2016р. №30/Р, яким встановлено, що покупець сплачує 100% вартості товару (партії товару) шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця впродовж 21 банківського дня з моменту отримання товару, та з урахуванням здійснення 2-им відповідачем оплати за поставлений товар (за посиланням на наявні в матеріалах справи платіжні доручення).

29.11.2017р. апелянтом на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017р. подано до апеляційного господарського суду розрахунок штрафних санкцій по договору поставки №30/Р від 14.04.2016р., укладений між позивачем та ТОВ "Універсальна гільдія" (вх.№12292).

29.11.2017р. 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вх.№12297).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017р. відкладено розгляд справи на 07.12.2017р.; зобов'язано позивача та 2-го відповідача завчасно надати до Харківського апеляційного господарського суду письмові пояснення та докази в обґрунтування на підтвердження сплати 2-им відповідачем та отримання позивачем в день подання позовної заяви (21.06.2017р.) частини суми основного боргу за поставлений товар в сумі 2000,00грн.

29.11.2017р. 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі (вх.№12320), в яких на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017р. повідомляє, що у справі №922/2070/17 (т.1 а.с.106) знаходиться платіжне доручення №1214 від 21.06.2017р., яке свідчить про сплату ТОВ «Універсальна гільдія« на користь позивача цієї суми за поставлений товар. Також, просить суд звернути увагу на призначення платежу, згідно якого «згідно рахунку №916 від 22.11.2016р.« , позивач визнав цю сплату та зменшив позовні вимоги, про що суд першої інстанції повідомив в заяві від 01.09.2017р. (т.1 а.с.26-27).

04.12.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду уточнений розрахунок суми штрафних санкцій по договору поставки від 14.04.2016р. №30/Р (вх.№12474).

05.12.2017р. 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі (вх.№12557).

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 07.12.2017р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 46367,59грн. пені, 5130,68грн. 3% річних та 20607,69грн. інфляційних.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 07.12.2017р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повернуте повідомлення про вручення поштового відправлення та підпис уповноваженого представника 2-го відповідача на листі - повідомленні про відкладення розгляду справи (т.1 а.с.101-115).

Судова колегія зазначає, що апеляційним господарським судом було виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, про що також свідчить штамп на зворотній сторінці ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017р. про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013р.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.04.2016р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» (надалі- постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №30/Р (надалі - договір) (т.1 а.с.10-12), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця папір (надалі - товар), визначений в замовленнях та видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (пункт 1.1. договору).

Розділом 2 договору сторони погодили строки і умови поставок.

Так, поставка товару постачальником проводиться на підставі замовлення покупця, складеного у прийнятній для сторін формі (усній, письмовій тощо). Замовлення покупця приймається постачальником до обов'язкового виконання та в повному обсязі. Замовлення оформляється покупцем і направляється постачальнику одним з декількох, перерахованих нижче, способів:

• по телефону, по факсу:НОМЕР_1;

• в електронному вигляді на е-mаіІ: zbut-kbf@ukr.net

• в іншій прийнятній формі.

Замовлення має містити наступну інформацію:

• найменування товару;

• кількість товару по кожній позиції асортиментного ряду;

• дату замовлення;

Постачальник на підставі отриманого замовлення формує рахунок-фактуру, в якому зазначає перелік та вартість замовленого товару. Вказаний рахунок-фактура надається Покупцю засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою впродовж однієї доби з моменту отримання замовлення і є підставою для оплати товару.

Поставка товару здійснюється впродовж 7 (семи) календарних днів з моменту розміщення замовлення.

Передача товару проводиться на складі постачальника, розташованого по вул.Паперовій, буд.З1 в м. Коростишів представнику покупця на умовах самовивозу. За погодженням сторін постачальник може здійснювати відвантаження товару на адресу покупця.

Постачальник проводить оформлення всіх документів, необхідних для поставки товару покупцю. При передачі товару постачальник надає представнику покупця наступні документи: видаткову накладну, оригінал рахунку-фактури, а також специфікацію. Постачальник оформлює (реєструє) податкову накладну згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України.

Зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним, а товар поставленим покупцеві в момент передачі товару представнику покупця та підписання сторонами видаткової накладної на цей товар. З цього моменту покупець несе всі ризики загибелі або пошкодження товару (пункти 2.1.-2.8. договору).

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику вартість товару за договірною ціною, передбаченою в рахунках-фактурах.

Покупець сплачує 100% вартості товару (партії товару) шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця впродовж 21 банківського дня з моменту отримання товару. Вартість товару може корегуватись в залежності від наявних ринкових умов (пункт 4.4. договору).

Відповідно до пункту 5.2. договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати або поставки товару винна сторона сплачує інші стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення або вартості недопоставленого товару поставки за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторони і діє до 14.04.2017року (пункт 8.1. договору)

ОСОБА_2 того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором від 14.04.2016р. №30/Р, 17.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дель Маре« (надалі- поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» (надалі - кредитор) було укладено договір поруки (надалі - договір поруки) (т.1 а.с.77), відповідно до умов якого, поручитель поручається перед кредитором щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна Гільдія« (надалі - боржник) зобов'язань за договором поставки № 30/Р від 14.04.2016р. (надалі- основний договір), який укладено між кредитором (в основному договорі іменується - постачальник), боржником (в основному договорі іменується - покупець) в частині обов'язку сплатити грошові кошти в розмірі 9675,00грн. за договором поставки № 30/Р від 14.04.2016р., що укладений між кредитором та боржником (пункт 1.1. договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки, передбачений цим договором обов'язок поручителя перед кредитором обмежується лише обов'язком сплатити грошові кошти в розмірі 9675,00грн. за договором поставки № 30/Р від 14.04.2016р., що укладений між кредитором та боржником.

Як зазначає позивач, ним було виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару відповідачу на загальну суму 2930563,48грн., що підтверджується наступними документами: копіями видаткових накладних №914 від 02.12.2016р. на суму 47487,50грн. (т.1 а.с.13) ; №941 від 09.12.2016р. на суму 69815,20грн. (т.1 а.с.14); №948 від 12.12.2016р. на суму 28879,60грн. (т.1 а.с.15); №861 від 22.11.2016р. на суму 137794,60грн. (т.1 а.с.16) №21 від 14.04.2016р. на суму 127134,00грн. (т.1 а.с.18) , №44 від 21.04.2016р. на суму 70999,00грн. (т.1 а.с.19); №64 від 05.05.2016р. на суму 46505,00грн. (т.1 а.с.20); №78 від 12.05.2016р. на суму 127512,00грн. (т.1 а.с.21), №85 від 12.05.2016р. на суму 11833,80грн. (т.1 а.с.22), №102 від 19.05.2016р. на суму 42991,20грн. (т.1 а.с.23); №116 від 24.05.2016р. на суму 36754,20грн. (т.1 а.с.24); №117 від 24.05.2016р. на суму 86776,20грн.(т.1 а.с.25); №136 від 27.05.2016р. на суму 14484,00грн. (т.1 а.с.26); №138 від 30.05.2016р. на суму 8108,20грн. (т.1 а.с.27); №148 від 31.05.2016р. на суму 107569,79грн. (т.1 а.с.28); №149 від 31.05.2016р. на суму 22944,60грн. (т.1 а.с.29), №155 від 02.06.2016р. на суму 34280,99грн. (т.1 а.с.30); №161 від 03.06.2016р. на суму 3852,93грн. (т.1 а.с.31); №165 від 06.06.2016р. на суму 7416,50грн. (т.1 а.с.32); №166 від 07.06.2016р. на суму 6911,20грн. (т.1 а.с.33); №315 від 08.06.2016р. на суму 135021,60грн. (т.1 а.с.34); №371 від 16.06.2016р. на суму 223846,50грн. (т.1 а.с.35); №404 від 27.06.2016р. на суму 68185,80грн. (т.1 а.с.36); №564 від 08.09.2016р. на суму 222777,00грн. (т.1 а.с.37); №578 від 12.09.2016р. на суму 129773,00грн. (т.1 а.с.38); №617 від 26.09.2016р. на суму 75735,00грн. (т.1 а.с.39) ; №661 від 03.10.2016р. на суму 54054,00грн. (т.1 а.с.40); №762 від 06.10.2016р. на суму 71631,00грн. (т.1 а.с.41); №683 від 06.10.2016р. на суму 83349,00грн. (т.1 а.с.42); №693 від 11.10.2016р. на суму 134554,50грн. (т.1 а.с.43); №708 від 17.10.2016р. на суму 67608,00грн. (т.1 а.с.44); №709 від 17.10.2016р. на суму 125077,50грн. (т.1 а.с.45); №758 від 26.10.2016р. на суму 71307,00грн. (т.1 а.с.46) ; №812 від 04.11.2016р. на суму 66225,80грн. (т.1 а.с.47); №817 від 08.11.2016р. на суму 66006,80грн. (т.1 а.с.48); №832 від 14.11.2016р. на суму 67729,00грн. (т.1 а.с.49) ; №843 від 15.11.2016р. на суму 71390,70грн. (т.1 а.с.50) ; №887 від 22.11.2016р. на суму 134986,10грн. (т.1 а.с.51).

Як зазначає позивач, покупець за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2930563,48грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду Харківської області з позовною заявою (т. 1 а.с.4-77) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Маре» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» про солідарне стягнення 322082,86грн., з яких: 249976,90грн. основного боргу, пеня у розмірі 46367,59грн., 3% річних в сумі 5130,68грн. та інфляційних в сумі 20607,69грн.

На підтвердження часткової сплати та наявності заборгованості за поставлений товар позивачем було додано до матеріалів справи платіжні доручення, відповідно до яких: по рахунку на оплату №43 від 14.04.2016р. (т.2 а.с.35) на суму 99000,00грн. згідно платіжних доручень від 18.05.2016р. на суму 28134,00грн., від 13.05.2016р. на суму 12000,00грн., від 06.05.2016р. на суму 12000,00грн., від 29.04.2016р. на суму 21000,00грн., від 29.04.2016р. на суму 12000,00грн., від 28.04.2016р. на суму 21000,00грн., від 28.04.2016р. на суму 21000,00грн. (т.1 а.с.204-210); по рахунку на оплату №62 від 21.04.2016р. (т.2 а.с.42) на суму 70999,00грн. згідно платіжних доручень від 23.05.2016р. на суму 19999.00грн., від 20.05.2016р. на суму 9000,00грн., від 19.05.2016р. на суму 21000,00грн., від 18.05.2016р. на суму 21000,00грн. (т.1 а.с.200-203); по рахунку на оплату №89 від 05.05.2016р. (т.2 а.с.48) на суму 34505,00грн. згідно платіжних доручень від 05.08.2016р. на суму 25505,00грн., від 03.08.2016р. на суму 9000,00грн. (т.1 а.с.178-179); по рахунку на оплату №102 від 12.05.2016р. (т.2 а.с.58) на суму 127512,00грн. згідно платіжних доручень від 26.09.2016р. на суму 19512,00грн., від 23.09.2016р. на суму 30000,00грн.,від 22.09.2016р. на суму 21000,00грн., від 15.09.2016р. на суму 15000,00грн., від 13.09.2016р. на суму 21000,00грн., від 12.09.2016р. на суму 21000,00грн. (т.1 а.с.157-161,164); по рахунку на оплату №112 від 12.05.2016р. (т.2 а.с.57) на суму 11833,80грн. згідно платіжного доручення від 13.05.2016р. (т.1 а.с.199); по рахунку на оплату від 19.05.2016р. №128 (т.2 а.с.37) на суму 42991,20грн. згідно платіжних доручень від 01.06.2016р. на суму 9991,20грн., від 31.05.2016р. на суму 21000,00грн., від 31.05.2016р. на суму 12000,00грн. (т.1 а.с.196-198); по рахунку на оплату №142 від 24.05.2016р. (т.2 а.с.40) на суму 36754,20грн. згідно платіжних доручень від 02.06.2016р. на суму 6754,20грн., від 01.06.2016р. на суму 30000,00грн. (т.1 а.с.194-195); по рахунку на оплату №143 від 24.05.2016р. (т.2 а.с.41) на суму 36000,00грн. згідно платіжних доручень від 03.06.2016р. на суму 12000,00грн., від 02.06.2016р. на суму 24000,00грн. (т.2 а.с.192-193); по рахунку на оплату №211 від 06.06.2016р. (т.2 а.с.49) на суму 8899,80грн. згідно платіжного доручення від 05.07.2016р. на суму 8899,80грн. (т.1 а.с.188); по рахунку на оплату №212 від 07.06.2016р. (т.2 а.с.51) на суму 8293,44грн. згідно платіжного доручення від 05.07.2016р. (т.1 а.с.187); по рахунку на оплату №313 від 08.07.2016р. (т.2 а.с.52) на суму 135021,60грн. згідно платіжних доручень від 06.09.2016р. на суму 83021,60грн., від 06.09.2016р. на суму 52000,00грн. (т.1 а.с.168-169); по рахунку на оплату від 19.07.2016р. №368 (т. 2 а.с.38) на суму 223846,50грн. згідно платіжних доручень від 06.09.2016р. на суму 49846,50грн., від 05.09.2016р. на суму 12000,00грн., від 30.08.2016р. на суму 9000,00грн., від 29.08.2016р. на суму 12000,00грн., від 19.08.2016р. на суму 12000,00грн., від 16.08.2016р. на суму 9000,00грн., від 12.08.2016р. на суму 12000,00грн., від 09.08.2016р. на суму 12000,00грн., від 29.07.2016р. на суму 21000,00грн., від 27.07.2016р. на суму 21000,00грн., від 26.07.2016р. на суму 12000,00грн., від 25.07.2016р. на суму 21000,00грн., від 21.07.2016р. на суму 21000,00грн. (т.1 а.с.170-177,180-184); по рахунку на оплату №585 від 12.09.2016р. (т.2 а.с.59) на суму 129773,00грн. на підставі платіжних доручень від 31.10.2016р. на суму 31273,00грн., від 26.10.2016р. на суму 40500,00грн., від 25.10.2016р. на суму 58000,00грн. (т.1 а.с.145-147); по рахунку на оплату №644 в 26.09.2016р. (т.2 а.с.28) на суму 757350грн. згідно платіжного доручення від 13.10.2016р. (т.1 а.с.151); по рахунку на оплату №697 від 03.10.2016р. (т.2 а.с.46) на загальну суму 54054,00грн. згідно платіжного доручення від 08.11.2016р. (т.1 а.с.144); по рахунку на оплату №736 від 06.10.2016р. (т.2 а.с.50) на суму 83349,00грн. згідно платіжних доручень від 25.10.2016р. на суму 21349,00грн., від 17.10.2016р. на суму 50000,00грн., від 13.10.2016р. на суму 12000,00грн. (т.1 а.с.148-150); по рахунку на оплату №747 від (т.2 а.с.56) на суму 134554,50грн. згідно платіжних доручень від 21.11.2016р. на суму 22054,50грн., від 21.11.2016р. на суму 40500,00грн., від 21.11.2016р. на суму 21000,00грн., від 18.11.2016р. на суму 21000,00грн., від 16.11.2016р. на суму 30000,00грн. (т.1 а.с.132-136); по рахунку на оплату №762 від 17.10.2016р. (т.2 а.с.36) на суму 67608,00грн. згідно платіжних доручень від 14.11.2016р. на суму 3000,00грн., від 10.11.2016р. на суму 24000,00грн., від 10.11.2016р. на суму 18000,00грн., від 08.11.2016р. на суму 22608,00грн. (т.1 а.с.140-143); по рахунку на оплату №763 від 17.10.2016р. (т.2 а.с.63) на суму 125077,50грн. згідно платіжних доручень від 15.11.2016р. на суму 29077,50грн., від 15.11.2016р. на суму 51000,00грн., від 14.11.2016р. на суму 45000,00грн. (т.1 а.с.137-139); по рахунку на оплату №820 від 26.10.2016р. (т.2 а.с.29) на суму 71307,00грн. згідно платіжного доручення від 22.11.2016р. (т.1 а.с.131); по рахунку на оплату №890 від 08.11.2016р. (т.2 а.с.54) на суму 68006,80грн. згідно платіжних доручень від 06.12.2016р. на суму 20000,00грн., від 01.12.2016р. на суму 48006,80грн. (т.1 а.с.125-126); по рахунку на оплату №913 від 14.11.2016р. (т.2 а.с.61) на суму 67729,00грн. згідно платіжних доручень від 18.01.2017р. на суму 16729,00грн., від 15.12.2016р. на суму 12000,00грн., від 13.12.2016р. на суму 12000,00грн., від 09.12.2016р. на суму 12000.00грн., від 06.12.2016р. на суму 15000,00грн. (т.1 а.с.120-124); по рахунку на оплату №923 від 15.11.2016р. (т.2 а.с.62) на суму 71390,70грн. згідно платіжних доручень від 08.02.2016р. на суму 5390,70грн., від 26.01.2017р. на суму 21000,00грн., від 24.01.2017р. на суму 40000,00грн., від 18.01.2017р. на суму 5000,00грн. (т.1 а.с.116-119); по рахунку на оплату №971 від 22.11.2016р. (т.2 а.с.39) на суму 161986,10 згідно платіжних доручень від 28.02.2017р. на суму 25186,10грн., від 27.02.2017р. на суму 21000,00грн., від 23.02.2017р. на суму 27000.00грн., від 21.02.2017р. на суму 27000,00грн., від 15.02.2017р. на суму 21000,00грн., від 13.02.2017р. на суму 21000,00грн., від 08.02.2017р. на суму 19800,00грн. (т.1 а.с.109-115).

ОСОБА_2 того, 04.09.2017р. позивачем було подано до господарського суду Харківської області заяву (вх.№28110 (т.2 а.с.26-27), в якій повідомляв суд про зменшення суми основної заборгованості на 2000,00грн., оскільки в день звернення до суду (21.06.2017р.) 2-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» було здійснено додатковий платіж за договором, у зв'язку з чим сума основної заборгованості яка підлягає до стягнення становить 247976,90грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у даній справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дель Маре" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 9675,00грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» 238301,90грн. основного боргу та 3749,65 грн. - витрат по сплаті судового збору; в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу провадження по справі припинено; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог, з підстав викладених вище (т.2 а.с.73-78).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України, а саме статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення та відповідно припинення провадження у справі в частині стягнення 2000,00грн. основного боргу не було враховано приписів господарського процесуального законодавства, а саме пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пункті 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» також вказано, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу , знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові ,а не припинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна гільдія» було прострочено виконання зобов'язання в частині повної та вчасної оплати за договором, проте, з матеріалів справи вбачається, що 21.06.2017р. (тобто, в день подання позовної заяви, але до порушення провадження у даній справі 22.06.2017р.) ТОВ ПАТ " Універсальна гільдія" було перераховано ТОВ "Коростишівська паперова фабрика" 2000,00грн. основної заборгованості за договором від 14.04.2016р. №30/Р (що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 21.06.2016р. №1214 на суму 2000,00грн. (т.1 а.с.106).

З матеріалів справи, а саме заяви позивача поданої до господарського суду Харківської області (т.2 а.с.26-27) та додаткових пояснень поданих 2-им відповідачем до апеляційного господарського суду (вх.№12320 від 29.11.2017р.) (т.3 а.с.110) вбачається, що сторони підтверджують здійснення даного платежу, та відповідно зменшення суми основного боргу.

З огляду на вищевикладене, оскільки частину суми основної заборгованості в сумі 2000,00грн. було сплачено 2-им відповідачем в день подання позовної заяви - 21.06.2017р., а провадження у даній справі порушено - 22.06.2016р., тобто предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 2000,00грн., та повторно наголошує на тому, що господарський суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про припинення провадження у справі в цій частині.

ОСОБА_2 того, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що ним було належним чином виконано прийняті на себе зобов'язання за договором в частині поставки товару на загальну суму 2930563,48, що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними (т.1 а.с.13-51), на підтвердження часткової оплати в сумі 2682586,08 та відповідно наявності заборгованості заявленої до стягнення до матеріалів справи було додано платіжні доручення (т.1 а.с.106-210).

Судова колегія зазначає, що при дослідженні доданих позивачем до матеріалів справи видаткових накладних та платіжних доручень, встановлено невідповідність сум зазначених позивачем в позовній заяві, сума основної заборгованості є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, однак, враховуючи обмеження суду розміром позовних вимог, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню лише на визначену позивачем суму.

Колегія суддів також не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних у розмірі 20607,69грн., 3% річних в сумі 5130,68грн. та пені у розмірі 46367,59грн., з тих підстав, що позивачем не було доведено факту виконання ним свого договірного обов'язку з надання покупцю рахунків-фактур, на підставі яких, відповідно до умов договору здійснюється оплата товару, з наступних підстав.

Як вбачається зі місту укладеного між сторонами договору, а саме пункту 4.4., покупець сплачує 100% вартості товару (партії товару) шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця впродовж 21 банківського дня з моменту отримання товару. Вартість товару може корегуватись в залежності від наявних ринкових умов.

Зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним, а товар поставленим покупцеві в момент передачі товару представнику покупця та підписання сторонами видаткової накладної на цей товар. (пункт 2.8. договору).

Отже, обов'язок зі сплати товару настає саме з моменту отримання товару, а не з дати отримання рахунку - фактури, проте господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зазначених обставин враховано не було.

Так, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Як було зазначено вище, пунктом 5.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати або поставки товару винна сторона сплачує інші стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення або вартості недопоставленого товару поставки за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.

ОСОБА_2 того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем до господарського суду першої інстанції та до апеляційного господарського суду розрахунки нарахованих штрафних санкцій, колегія суддів зазначає, що сума пені, інфляційних та 3% річних є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, однак, враховуючи обмеження суду розміром позовних вимог, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню лише на визначену позивачем суму.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів суми боргу, підлягають задоволенню в сумі 9675,00грн., з огляду на те, що умовами укладеного договору поруки від 17.03.2017р. передбачено, що обов'язок поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дель Маре« перед кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» , обмежується лише обов'язком сплатити грошові кошти в розмірі 9675,00грн. за договором поставки № 30/Р від 14.04.2016р., що укладений між кредитором - ТОВ «Коростишівська паперова фабрика» та боржником - ТОВ «Універсальна Гільдія« .

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за позовної заяви суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017р. у справі №922/2070/17 скасувати частково та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дель Маре" (61038, м. Харків, вул. Батицького, 8, код 40223472, рах. 26006052214696 в ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО351533) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" (04116, АДРЕСА_1, код 40250820, рах. 26008210373646 в ПАТ «Прокредитбанк» в м. Київ, МФО320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» (61013, м. Харків, вулиця Шевченка, 32, офіс 226, код 40199618, рах. 26000500201352 в ПАТ «ОСОБА_2 Банк» , МФО300614) солідарно 9675,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна гільдія" (04116, АДРЕСА_1, код 40250820, рах.26008210373646 в ПАТ «Прокредитбанк» в м. Київ, МФО320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівська паперова фабрика» (61013, м.Харків, вулиця Шевченка, 32, офіс 226, код 40199618, рах.26000500201352 в ПАТ «ОСОБА_2 Банк» , МФО 300614) 238301,90грн. основного боргу, пеню у розмірі 46367,59грн., 3% річних в сумі 5130,68грн., інфляційні в сумі 20607,69грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4831,24грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити"

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2017р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Камишева Л.М.