Рішення

від 08.12.2017 по справі 404/7307/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7307/14-ц

Номер провадження 2/404/9/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

Головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. З урахуванням заяви від 23.02.2016 року (т. 1 а.с. 216-219), просить:

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя будинок АДРЕСА_1 та автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2:

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 60/100 частку будинку АДРЕСА_2

- виділити ОСОБА_4 в натурі 60/100 частки вищевказаного будинку згідно варіант № 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року;

- визнати право власності за ОСОБА_2 на 40/100 частку спірного будинку;

- виділити в натурі ОСОБА_2 40/100 частку будинку АДРЕСА_3, згідно варіанту 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року;

- визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 згідно варіанту 1 розподілу житлового будинку, надвірних будівель та споруд з відхиленням від ідеальних часток, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі половини ринкової вартості автомобіля марки Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 1358 від 27.07.2015 року складає 91 736,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони з 18.09.1993 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син, ОСОБА_5. Спільне подружнє проживання з відповідачем не склалося, в результаті чого рішення суду від 26.09.2013 року шлюб було розірвано. За час шлюбу подружжям набуте наступне майно: будинок АДРЕСА_5 та автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач стверджує, що між нею та колишнім чоловіком у період шлюбу не було ніяких домовленостей щодо вищевказаного майна. На теперішній час взаємної згоди щодо поділу майна не досягнуто, відповідач категорично ігнорує всі пропозиції ОСОБА_1 та відкидає запропоновані нею варіанти розподілу спільного будинку та автомобіля. В зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача (т. 1 а.с. 22-24). У вказаних запереченнях відповідач зазначає, що факти та обставини, викладені у позові у викривленому і спрощеному вигляді, що не відображає дійсних обставин справи. Так ОСОБА_2 зазначає, що дитина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з ним у житловому будинку АДРЕСА_5. Вказаний будинок, заявлений до розділу як спільне майно, насправді був придбаний на подаровані відповідачу батьком грошові кошти у розмірі 7000 дол. США. Позивач має власну квартиру, в які переїхала за власним бажанням, забравши всі власні речі і на момент переїзду не мала претензій майнового характеру, оскільки була досягнута попередня домовленість про компенсацію частки у спільному майні подружжя грошовими коштами. Але вимоги щодо виплат непропорційно зросли. Водночас відповідач не може їх задовольнити, також не може продати будинок, оскільки це позбавить житла не тільки його, а й неповнолітнього сина, який знаходиться на його утриманні. Після припинення шлюбних відносин відповідач самостійно несе тягар утримання майна, продовжує проводити ремонт автомобіля і подвір'я будинку (встановлення забору) самостійно, за власний кошт, сам купує будівельні матеріали і запасні частини. Враховуючи викладене, а також те, що оскільки ОСОБА_1 порушено порядок застосування норм матеріального права, які діяли на момент відносин, а викладені у позовній заяві факти не відповідають дійсності, не доведені належними, допустимими і достовірними доказами, відповідач вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_6 з 1982 року. Свідку відомо, що сторони придбали будинок АДРЕСА_7 за кошти батьків, разом робили ремонт, прибирали, перекривали дах, самі робили внутрішні роботи, обкладали будинок - робітники.

Свідок ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_8 з народження. Свідку відомо, що сторони 10-ть років проживали у тещі. Будинок АДРЕСА_9 купили у тещиного брата. Ремонт у спірному будинку проводився за часів проживання у ньому позивача. Кошти на придбання спірного будинку та автомобіля позичив батько позивача. Ремонт будинку сторони робили самі, проте перекриття даху та обкладення будинку робили робітники.

Свідок ОСОБА_8, який є батьком позивача, проживає АДРЕСА_10. Гроші на ремонт будинку АДРЕСА_9 він надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 2011 році в сумі 30000,00 дол. США після продажу квартири в квітні 2008 року, а розписку написано в 2011 році. Відповідачу було відомо про отримані в борг кошти. Ремонт робився до 2013 року. Свідок стверджує, що особисто допомагав робити ремонт.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 18.09.1993 року, про що свідчить актовий запис № 984, Кіровського рай ЗАГС м. Кіровограда (т. 1 а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

07.05.2003 року на ім'я ОСОБА_2 придбано житловий будинок з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_12 Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 07.05.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кріпким Ю.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 1013 (т. 1 а.с. 6), а також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 619055 від 23.05.2003 року Обласного комунального підприємства Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації (т. 1 а.с. 7).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, 31.05.2013 року автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстровано за ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 9).

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Аналогічні положення викладені в ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання спірного житлового будинку сторонами по справі.

Відповідно до п.п. 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року №11, вирішуючи спір між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу й залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Отже, житловий будинок по АДРЕСА_4, а також автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є об'єктами спільної сумісної власності подружжя й підлягає поділу за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 зазначає, що спірний житловий будинок не є спільним майном, оскільки був придбаний на кошти в сумі 7000,00 дол. США, які подаровані відповідачу його батьком, ОСОБА_11. На підтвердження даного факту ОСОБА_2 зазначає про наявність розписки. Проте, суду вказану розписку надано не було.

Також, згідно п. 3 договору купівлі-продажу житлового будинку продаж спірного будинку вчинено за 23911,00 грн.

Станом на 07.05.2003 року офіційний курс валюти 100 дол. США по відношенню до гривні становив 533,35 грн. Відтак, вартість будинку у доларах США становить 4483,20 дол. США (23911,00 грн. / 5,3335), що значно менше, від суми отриманих як стверджує відповідач коштів у дар.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи викладене, договір дарування 7000,00 дол. США повинен був бути укладений у письмовій формі та підлягав би нотаріальному посвідченню. Доказів вчинення вказаних дій та наявності договору, який би відповідав формі встановленій Законом, суду не надано.

Також, в матеріалах справи міститься рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 кошти в сумі 20000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 466 000 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн.(т. 1 а.с. 195).

На виконання вищевказаного рішення суду 21.12.2015 року видано виконавчий лист (т. 2 а.с. 74). 26.12.2015 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ відкрито виконавче провадження № 49729911 з примусового виконання вказаного виконавчого листа (т. 2 а.с. 75).

Посилаючись на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2015 року відповідач стверджує, що він за свої кошти здійснював ремонт спірного будинку. Кошти в сумі 20000,00 дол. США отримав у борг у свого батька, ОСОБА_11.

З вищевказаного рішення суду вбачається, що позов ОСОБА_11 про стягнення боргу за договором позики у формі боргової розписки спочатку був пред'явлений до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, проте в подальшому відносно останньої був залишений без розгляду.

ОСОБА_1 категорично заперечує проти факту отримання її колишнім чоловіком грошових коштів в сумі 20000,00 дол. США у борг у свого батька.

Таким чином, суд не надано доказів, що вищевказаний договір позики був укладений в інтересах сім'ї і кошти витрачені на ремонт будинку.

Також, на обґрунтування заперечень ОСОБА_2 додатково зазначив, що він як замовник 01.10.2011 року уклав договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 32 з ТОВ Н.Т.К.ОКТАН (підрядник) (т. 1 а.с. 220-221), за умовами якого замовник доручає підряднику власними силами і засобами згідно затвердженого кошторису виконати поточний ремонт будинку по АДРЕСА_4.

Згідно п. 3.1. вищевказаного договору, договірна ціна вартості робіт, що доручаються підряднику за договором, на підставі розрахунків, складає 260 867,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 43 477,84 грн.).

Судом встановлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих з офіційного сайту Міністерства юстиції України, основним видом економічної діяльності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Н.Т.К. ОКТАН ідентифікаційний код - 35900535 є оптова торгівля паливом. Проте, поміж інших видів діяльності ТОВ Н.Т.К. ОКТАН відсутній такий вид діяльності як надання послуг з проведення ремонту житлових будинків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договір на виконання ремонтно-будівельних робіт № 32 від 01.10.2011 року та документи додані до нього (прибуткові касові ордери, довідки та відомості) не є належними та допустимими доказами в розумінні вимог цивільного процесуального законодавства України, а тому не можуть бути покладені в основу ухваленого судом рішення по даній справі.

Судом також не приймається в якості доказу, поданого на обґрунтування заперечень відповідача, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт № 32 від 01.10.2011 року, в якому у розділі Опалення зазначено про встановлення котла-колонки Арістон (т. 1 а.с. 248) виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 8 пункту 28 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 938 (чинного станом на 2011 рік), споживач зобов'язаний не підключати нові (додаткові) газові прилади і пристрої, не змінювати місце їх розташування та не втручатися в роботу внутрішньобудинкових систем газопостачання без узгодження з виконавцем (газопостачальним підприємством).

Таким чином, заміна або переміщення газових приладів споживача має здійснюватися з урахуванням вимог нормативних документів і внесенням змін в технічну документацію, а отже споживач зобов'язаний узгодити заміну встановлених газових приладів у своєму приміщенні із газопостачальним підприємством.

Доказів того, що у 2011 році ОСОБА_2 було узгоджено заміну газових приладів в своєму будинку із ВАТ Кіровоградгаз суду не надано.

Проте, в матеріалах справи (т. 2 а.с. 68-73) міститься акт про приймання закінченого будівництвом об'єкту системи газопостачання від 23.05.2010 року, акт приймання в експлуатацію завершеного будівництва системи газопостачання (нове будівництво), реконструкція, встановлення додаткового обладнання, заміна від 25.05.2010 року та робочий проект на газопостачання житлового будинку АДРЕСА_5.

З вищевказаних документів вбачається, що заміна ВПГ та КС (дим.) на котел/колонку (турбо) Ariston здійснено у 2010 році з дозволу ВАТ Кіровоградгаз .

Водночас, судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 60-61), остання в період з 18.09.1993 року (дата реєстрація шлюбу) по 26.09.2013 року (рішення суду про розірвання шлюбу) працювала на різних посадах в дошкільному навчальному закладі № 43, який наразі іменується Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 43 Горобинка комбінованого типу, та отримувала заробітну плату (т. 2 а.с. 57-59).

Таким чином, жодних належних та допустимих доказів того, що спірний будинок придбано та проведені в ньому поліпшення (ремонтні роботи) вчинені за особисті кошти ОСОБА_2 суду не надано, а відтак будинок АДРЕСА_5 є спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, свідки, допитані за клопотанням сторони позивача підтвердили відомі їм обставини щодо придбання спірного нерухомого майна, а також проведення ремонтних робіт у будинку спільно подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Жодного свідку зі сторони відповідача допитано не було, оскільки клопотання про їх виклик в судове засідання для дачі показів по суті позовних вимог не заявлялося, хоча в запереченнях ОСОБА_2 зазначалося про такий намір.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2014 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 41-42).

У висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року зазначено, що відповідно до діючих рекомендацій при розгляді експертом можливості розподілу об'єктів нерухомого майна відповідно до часток у право власності кожного співвласника, експерт керується як вимогами нормативних документів, та і вимогами нормативно-правових актів чинними в галузі будівництва на території України.

Комплексне вирішення даних питань з наданням повної об'єктивної та всебічної відповіді можливо лише в разі, якщо об'єкт дослідження як в правовій та і технічній площі відповідає вимогам, при яких можливо розглядати варіанти розподілу об'єктів нерухомого майна.

В зв'язку з тим, що до складу об'єкту дослідження входять самочинно збудовані реконструйовані переплановані об'єкти нерухомого майна, на даному етапі відсутня можливість надання повної об'єктивної та всебічної відповіді до моменту визначення права власності на самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна, які входять до складу об'єкту дослідження.

Виходячи лише з технічної точки зору, при цьому порівнюючи фактичне об'ємно-просторове рішення житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_13 функціональне використання приміщень, а також вимоги нормативних документів, експертом зазначено, що поділ приміщень житлового будинку за літ. А,а,а1,а2 на дві окремі ізольовані квартири з окремими виходами назовні та рівнем комфорту не нижчим за ті, які регламентовані ДБН В.2.2-15-05 Будинки і споруди. Житлові будинки, та прилеглих надвірних будівель та споруд згідно часток 1/2 та 1/2 вбачається можливим при умові відступу від ідеальних часток.

Експертом у відповідності до вищевказаного висновку було запропоновано два варіанти розподілу спірного будинку.

Позивач просила провести розподіл житлового будинку у відповідності до варіанту № 1 запропонованого експертом. Відповідач в свою чергу проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Відтак, враховуючи недоведеність обставин, викладених у запереченнях ОСОБА_2, а також відсутність його побажань щодо розподілу будинку у відповідності з одним із двох запропонованих експертом варіантів, суд погоджується з доводами позивача щодо варіанту поділу будинку відповідно до висновку № 1 від 09.11.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне провести розподіл житлового будинку за варіантом № 1 висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року.

При даному поділі будинку та надвірних споруд частка відповідача зменшилась на 20/100. Відповідно до висновку експерта в зв'язку з відступом від ідеальним часток з позивача підлягає стягненню на користь відповідача грошова компенсація за 20/100 частки в розмірі 27196,00 грн.

Відповідно до п.181 та п.182 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України, окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Оскільки рішенням суду за позивачем у даній справі ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння, вона має право на 1/2 частину земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно.

Згідно даних технічного звіту про топографо-геодезичні роботи по тахометричному зніманню ділянки по АДРЕСА_13 який виконано ТОВ СИГМА-ЗЕМЛЕПРОЕКТ , наданої експерту в якості додаткових матеріалів, земельна ділянка в плані має форму чотирьохкутника, площею 940,0 кв.м.

При дослідженні в натурі експертом були виконані необхідні заміри згідно п. 3.5 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

На час дослідження земельна ділянка огороджена фізичними межами.

В наслідок камеральної обробки даних, які були одержані при обмірювальних роботах, та даних геодезичних вишукувань на дану земельну ділянку, встановлено, що межі земельної ділянки мають такі лінійні розміри:

17,56 м - по фасаду зі сторони АДРЕСА_14 (7,32 + 0,22 +8,63 + 1,39);

52,84 м - довжина лівої бокової межі (30,82 + 22,02);

18,43 м - довжина задньої межі (7,97 + 10,46);

52,03 м - довжина правої бокової межі (21,38 + 30,65).

Фактична площа земельної ділянки складає 940,00 кв.м.

Ідеально відповідно до площі земельної ділянки 940,0 кв.м. в частках позивачу 1/2, відповідачу 1/2 належить: ОСОБА_1 - частка 1/2 - 470,0 кв.м. (940,0 х 1/2); ОСОБА_2 - частка 1/2 -470,0кв.м. (940 х 1/2).

З урахуванням технічних норм та з урахуванням запропонованих варіантів розподілу житлового будинку і надвірних будівель на розгляду суду запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_14, АДРЕСА_11 між співвласниками в частках по 1/2.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_4 згідно варіанта 1 порядку користування земельною ділянкою (графічний додаток № 5) до варіанту 1 розподілу домоволодіння висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи № 1 від 09.11.2015 року.

Крім того, враховуючи рівність часток подружжя у праві спільної сумісної власності на спірний автомобіль, що визначено ч. 1 ст. 70 СК України, відсутність домовленості між ними та шлюбного договору щодо визначення іншого розміру їхніх часток у праві власності на нього у разі поділу майна, а також за відсутності підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя шляхом збільшення частки майна позивача та/або відповідача, суд приходить до висновку, що розмір часток сторін у праві спільної сумісної власності на автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є рівним та становить 1/2 частину даного автомобіля за кожним.

Частиною 4 ст.71 СК України встановлено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя № 11 від 21 грудня 2007 року визначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому не суперечитиме закону передання у натурі усього майна лише одному з подружжя з присудженням другому з подружжя за його згодою грошової компенсації вартості його частки.

В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21 грудня 2007 року роз'яснено судам, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2015 року по справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу (т. 1 а.с. 114-115).

Згідно висновку експерта № 1358 судової авто товарознавчої експертизи, кладеного 27.07.2015 року експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, середня ринкова ціна КТЗ Volkswagen Transporter Т4 Combi 2.4 TDi, 2003 року випуску, станом на момент проведення експертизи (27.07.2015 року) складає 183473,90 грн. (т. 1 а.с. 128-129).

Згідно обліково-реєстраційних даних Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Кіровограда та Кіровоградського району та НАІС ДДАІ МВС України, автомобіль Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 09.06.2015 року перереєстровано на нового власника (т. 1 а.с. 189).

Враховуючи викладене, так як сторони не досягли згоди щодо спірного транспортного засобу, позивач не заперечує проти того, щоб транспортний засіб залишався у нового власника і просить стягнути з ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частки даного майна, то суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Питання розподілу судового збору вирішується у відповідності до ст. 88 ЦПК України, зокрема, у відповідності до частини 1 цієї статті стороні, на користь якої ухвалено рішенні, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Щодо стягнення з відповідача 6000,00 грн. витрат на правову допомогу, то відповідно до ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративний справах № 4191-VI, від 20.12.2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року № 1774-VIII внесено зміни до вищевказаного Закону, а саме: у статті 1 слова "встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі" замінено словами і цифрою "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року".

Станом на 2014 рік 40% від встановленої законом мінімальної заробітної плати становить 487,20 грн.; станом на 01.01.2015 року - 487,20 грн.; станом на 01.09.2015 року - 551,20 грн.; станом на 01.01.2016 року - 551,20 грн.; станом на 01.05.2016 року - 580,00 грн.; з 01.12.2016 року - 640,00 грн.; станом на 01.01.2017 року - 640,00 грн.

Згідно даних журналу судового засідання, довідки-розрахунку кількості годин та вартості годин, які затрачено представником позивача для надання правової допомоги ОСОБА_1, адвокатом Добрострой О.С. витрачено: 02.12.2014 року (складання клопотання про призначення експертизи) - 1 година, 02.12.2014 року (участь у судовому засіданні) - 17 хвилин, 05.12.2014 року (складання клопотання про призначення експертизи) - 10 хвилин; 08.12.2014 року - 15 хвилин;

13.02.2015 року (участь у судовому засіданні) - 45 хвилин, 21.05.2015 року (участь у судовому засіданні) - 55 хвилин, 30.05.2015 року (складання заяви про допит свідків) - 30 хвилин, 16.09.2015 року (складання заяви про забезпечення позову) - 1 година, 19.11.2015 року (ознайомлення з матеріалами справи в суді) - 1 година, 04.12.2015 року (участь у судовому засіданні) - 10 хвилин;

23.02.2016 року (участь у судовому засіданні) - 10 хвилин, 26.02.2016 року (ознайомлення з матеріалами справи в суді) - 1 година, 06.04.2016 року (складання заперечення на клопотання про призначення нової судово-будівельної експертизи) - 2 години, 06.04.2016 року (участь у судовому засіданні) - 40 хвилин, 30.05.2016 року (участь у судовому засіданні) - 40 хвилин, 15.06.2016 року (участь у судовому засіданні) - 45 хвилин, 06.10.2016 року (участь у судовому засіданні) - 2 хвилини; 25.09.2017 року (участь у судовому засіданні) - 1 хвилина, 23.10.2017 року (ознайомлення з матеріалами справи в суді) - 1 година.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги, щодо відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. документально підтвердженні (т. 1 а.с. 18-19, т. 2 а.с. 179-188) та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити

В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1:

Визнати право власності в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 на 60/100 частки будинку АДРЕСА_9, розташованого по АДРЕСА_15 та виділити це майно в натурі згідно варіанта № 1 до висновку № 1 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.11.2015 року, складеного експертами Науково-дослідної лабораторії судових експертиз (позначено синім кольором), а саме:

В житловому будинку А :

1-5 приміщення (част.) площею 18,2 кв.м.;

В прибудові за літ. а1 :

1-7 приміщення площею 6,2 кв.м.;

В прибудові за літ. а2 :

1-5 приміщення (част.) площею 14,7 кв.м.;

В прибудові за літ. а :

1-6 приміщення площею 4,6 кв.м.;

По господарським будівлям та спорудам:

прибудова до гаража за літ. Г;

ганок за літ. кр.;

водопровід за літ. + 1/2 част.;

ворота за літ. N2;

хвіртка за літ. N1 1/2 част.;

огорожа за літ. N3 ? част.;

вимощення за літ. І 1/2 част.

Визнати право власності в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2 на 40/100 частки будинку АДРЕСА_9, розташованого по АДРЕСА_15 та виділити це майно в натурі згідно варіанта № 1 до висновку № 1 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.11.2015 року, складеного експертами Науково-дослідної лабораторії судових експертиз (позначено жовтим кольором), а саме:

В житловому будинку А :

1-2 приміщення площею 15,9 кв.м.;

1-3 приміщення 7,9 кв.м.;

1-4 приміщення 9,0 кв.м.;

В прибудові за літ. а1 :

1-1 приміщення площею 11,0 кв.м.;

По господарським будівлям та спорудам:

гараж за літ. Г;

надбудова над гаражем за літ. Г;

убиральня за літ. Ж;

фундамент за літ. Е;

водопровід за літ. + 1/2 част.;

ворота за літ. N2;

хвіртка за літ. N1 1/2 част.;

огорожа за літ. N3 ? част.;

вимощення за літ. І 1/2 част.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікацій номер - НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) компенсацію вартості майна з врахуванням відступу від ідеальних часток в сумі 27196,00 грн.

Згідно варіанту №1 до висновку № 1 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.11.2015 року, складеного експертами Науково-дослідної лабораторії судових експертиз:

- демонтувати дверний блок між приміщеннями 1-4 (пл. 9,0 кв.м.), та 1-7 (пл. 6,2 кв.м.) з подальшим закладанням дверного прорізу та штукатуренням з обох сторін;

- між приміщеннями 1-5 (пл. 32,9 кв.м.) та 1-4 (пл. 9,0 кв.м.) закласти дверний проріз з подальшим штукатуренням з обох сторін;

ОСОБА_1:

- між приміщенням 1-5 (пл. 32,9 кв.м.) та приміщенням 1-7 (пл. 6,2 кв.м.) влаштувати дверний проріз з подальшим встановленням дверного блоку у відповідності до схематичного плану варіанту 1 розподілу житлового будинку;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-5 (пл. 32,9 кв.м.) залишити без змін;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-6 (пл. 4,6 кв.м.) залишити без змін;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-7 (пл. 6,2 кв.м.) залишити без змін.

ОСОБА_2:

- відновити в приміщенні 1-1 (пл. 11,0 кв.м.) колись існуючий дверний проріз назовні у відповідності до схематичного плану варіанту 1 розподілу житлового будинку з подальшим встановленням подвійного дверного блоку;

- в приміщенні 1-1 (пл. 11,0 кв.м.) провести перепланування у відповідності до схематичного плану варіанту 1 розподілу житлового будинку;

- в новоутвореному приміщенні пл. 3,8 кв.м. влаштувати приміщення суміщеного сантехнічного вузла у відповідності до вимог нормативних документів;

- в новоутвореному приміщенні пл. 6,7 кв.м. влаштувати приміщення коридору у відповідності до вимог нормативних документів;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-4 (пл. 9,0 кв.м.) залишити без змін;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-2 (пл. 15,9 кв.м.) залишити без змін;

- існуюче функціональне призначення приміщення 1-3 (пл. 7,9 кв.м.) залишити без змін.

Визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_14, АДРЕСА_11 в м. Кіровограді між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно варіанту № 1 (графічний додаток № 5) висновку № 1 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 09.11.2015 року, складеного експертами Науково-дослідної лабораторії судових експертиз, згідно з яким:

ОСОБА_1 з часткою 1/2 виділити в користування земельну ділянку площею 418,5 кв.м: під частиною житлового будинку літ. А,а,а1 , обмежену лініями 14-15-16-17-11-12-13-14, прибудовою до гаражу літ. Г , ділянку вільну від забудови, обмежену лініями 9-10-6-7-8-Г-9; (в графічному додатку зображено синім кольором).

Разом в користування перейде 470,0 кв.м. (88,8 + 329,7 + 51,5), що відповідає ідеальній частці.

ОСОБА_2 з часткою 1/2 виділити в користування земельну ділянку площею 418,5 кв.м: під частиною житлового будинку літ. А,а,а1 , обмежену лініями 18-14-15-16-17-Б-18; фундаментом літ. Е , убиральнею літ. Ж , ділянку вільну від забудови, обмежену лініями 12-11-В-8-12; гаражем літ. Г ділянку вільну від забудови обмежену лініями 1-2-3-4-5-6-10-9-А-1 (в графічному додатку зображено жовтим кольором).

Разом в користування перейде 470,0 кв.м. (69,1 + 2 87,0 + 62,4 + 51,5), що відповідає ідеальній частці.

Залишити в загальному користуванні співвласників земельну ділянку площею 103,0 кв.м. обмежену лініями 1-2-3-4-5-6-7-12-13-14-18-1 для проїзду, проходу на земельні ділянки, користування та обслуговування інженерних комунікацій, відповідно кожному по 51,5 кв.м. (103,0 х 1/2) (в графічному додатку зображено білим кольором).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікацій номер - НОМЕР_2) грошову компенсацію половини ринкової вартості автомобіля Volkswagen Transporter, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 91736,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікацій номер - НОМЕР_2) 2331,96 грн. судового збору, 8400,90 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, а також 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда