Постанова

від 23.01.2018 по справі 13/187

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2018 р. м. Київ Справа № 13/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Яковлєва М.Л.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача-1: згідно протоколу судового засідання від відповідача-2: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-1: згідно протоколу судового засідання від третьої особи -2: згідно протоколу судового засідання від Прокуратури міста Києва: згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішеннягосподарського суду міста Києва від 05.07.2011 суддя Курделючук І.Д. повний текст складено 05.07.2011 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Покровська", м. Київ до 1) комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", м. Київ ; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Ойл", м. Київ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_2, м. Київ за участю Прокуратури міста Києва, м. Київ простягнення заборгованості, визнання права власності

За результатом розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У черві 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Покровська" (надалі - ТОВ "Покровська звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (надалі - Київське МБТІ/відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Ойл" (надалі - ТОВ "Вітал-Ойл"/ відповідач-2,) про стягнення заборгованості та визнання права власності ( т. 1, а.с 7-10).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.06.2011 до участі у даній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві ( т.1, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 позов задоволено; визнано за ТОВ "Покровська" право власності на будівлю загальною площею 750,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" провести технічну інвентаризацію зазначеної будівлі та державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Покровська" на зазначену будівлю. Стягнуто з ТОВ "Вітал-Ойл" 20 000,00 грн заборгованості та вирішено питання розподілу судових витрат (т.1, а.с.103-113).

В подальшому, у жовтні 2011 року, ТОВ "Покровська" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що загальна площа будівлі, на яку за позивачем визнано право власності є меншою, аніж вказано в судовому рішенні, що є обставиною, яка має істотне значення для справи та яка не була відома заявнику ( т.1, а.с. 143-144).

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.11.2011 у справі № 13/187 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Покровська" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано право власності ТОВ "Покровська" на будівлю загальною площею 719,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" провести технічну інвентаризацію зазначеної будівлі та державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Покровська" на зазначену будівлю. Вирішено питання судових витрат ( т.1, а.с. 191-199).

Прокурор з даним рішенням не погодився, вступив у справу шляхом подачі на рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2011 у справі № 13/187 апеляційної скарги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2011 у справі № 13/187 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2011 у справі № 13/187 за касаційною скаргою третьої особи у справі - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було скасовано, а справу № 13/187 направлено до господарського суду м. Києва для нового розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Покровська" про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у даній справі за нововиявленими обставинами (т. 2 а.с. 148-156).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2013 у справі №13/187 у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 товариству з обмеженою відповідальністю "Покровська" відмовлено.

Рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 залишено без змін. (т. 2 а.с.217- 223).

ОСОБА_2 з рішенням господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 не погодилась та звернулась у травні 2017 року до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати як незаконне та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_2 (надалі-Верніченко С.М./скаржник) посилалась на те, що місцевий господарський суд, розглядаючи справу, допустив порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема, статей 182, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Покровська", не будучи на момент звернення до суду власником новоствореної спірної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, набуло такого права на підставі оскаржуваного рішення.

ОСОБА_2 у поданій нею апеляційній скарзі зазначає, що даним рішенням суд вирішив питання про набуття позивачем права власності на будівлю, що знаходиться на земельній ділянці, яка останньому не належить ані на праві власності, ані на іншому речовому праві.

При цьому суд не залучив до участі у даній справі особу, якій в дійсності належить земельна ділянка, порушивши тим самим її права на захист своїх прав та законних інтересів ( т. 2, а.с. 11-15).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 ОСОБА_2 поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187, апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про залучення до участі у справі № 13/187 правонаступника третьої особи - задоволено та здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 13/187 та замінено третю особу - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на її правонаступника - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України ( т. 2, а.с. 99-102).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 13/187 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (відповідач-1)- ОСОБА_2 ( т. 2, а.с. 121-123).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 припинено провадження у справі № 13/187 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Припиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що земельну ділянку, на якій розташована спірна будівля, ОСОБА_2 придбала 09.01.2014 року, тобто вже після прийняття рішення у справі № 13/187, що в свою чергу, виключає можливість впливу цього рішення на її права та обов'язки стосовно сторін у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі № 13/187 (головуючий суддя: Кондратова І.Д., судді: Ємельянов А.С., Нєсвєтова Н.М.) касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 скасовано, а справу № 13/187 передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду ( т. 2, а.с. 194-198).

Направляючи справу № 13/187 на новий розгляд, суд касаційної зазначив, що залучаючи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 року ОСОБА_2 до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 на підставі ст. 27 ГПК України, та в подальшому припиняючи провадження у справі, в зв'язку з відсутністю правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, суд апеляційної інстанції дійшов взаємовиключних висновків. Окрім того, оцінка правомочностей попереднього власника земельної ділянки на час вирішення спору у справі, а також обставин набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку та її обізнаність про наявність обмеження у використанні земельної ділянки, у зв'язку з розміщенням на ній об'єкту, що перебуває у власності іншої особи, судом апеляційної інстанції не здійснювалась.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 13/187 прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 та призначено її розгляд на 21.12.2017.

20.12.2017 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_2 було подано додаткові пояснення з урахуванням постанови ВГСУ від 15.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2017 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 відкладено на 23.01.2018.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав.

Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення адвоката скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вбачається з матеріалів справи № 13/187, позовні вимоги ТОВ "Покровська" мотивовані відмовою ТОВ "Вітал-Ойл" від сплати орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень № 37/11-1 від 17.01.2011 у розмірі 20 000,00 грн. з підстав невизнання позивача власником будівлі, яка є предметом вищевказаного договору.

Разом з тим, позивач зазначав, що до статутного фонду ТОВ "Покровська" його засновником ОСОБА_4 було здійснено внесок у вигляді нерухомого майна на суму 8 000 000,00 грн, до складу якого увійшли: земельна ділянка, загальною площею 0,0235 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала засновнику на підставі Державного акту на право приватної власності на зазначену земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 23.04.2002, приватна будівля, яка є незавершеним будівництвом та знаходиться на вказаній земельній ділянці, а також проектна документація на дану будівлю.

ТОВ "Покровська", вважаючи себе власником майна, переданого його учасниками у власність товариства, як вклад до статутного фонду, обґрунтовує свої вимоги тим, що стаття 376 Цивільного кодексу України надає йому право, як власнику земельної ділянки звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно, яке самочинно на ній збудоване, якщо це не порушує права інших осіб та стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ "Покровська", виходячи з того, що спірне майно, яким є будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, було предметом будівництва учасника цього товариства, а в подальшому передано цим учасником до статутного фонду позивача в якості вкладу, разом із земельною ділянкою, на якій ця споруда будувалась, відтак, дане майно в контексті статті 177 Цивільного кодексу України є річчю, а в силу приписів статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність і це право виникло у ТОВ "Покровська" з 04.08.2010 - моменту державної реєстрації Статуту товариства. Оскільки відповідач не визнає позивача власником новозбудованої споруди, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання за ним права власності на новозбудовану будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку статті 392 Цивільного кодексу України та задоволення вказаної позовної вимоги.

Водночас, судом було встановлено, що відповідач-2, відмовляючись виконувати зобов'язання за договором оренди № 37/11-1 від 17.01.2011 зі сплати орендних платежів, порушує права ТОВ "Покровська", як власника будівлі, на отримання орендної плати, а, відтак, право останнього на стягнення заборгованості по орендній платі підлягає судовому захисту.

Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_2 зазначає, що вона придбала земельну ділянку площею 0,0235 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 09.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.

На підтвердження вказаним обставин ОСОБА_2 надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої станом на 25.04.2017.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що постановлене господарським судом міста Києва рішення від 05.07.2011 у справі № 13/187 стосується його прав та обов'язків, адже суд не залучив її до участі у справі як власника земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, право власності на яку було визнано за ТОВ "Покровська".

Наведеним, на переконання скаржника, суд першої інстанції порушив права останнього на захист своїх прав та законних інтересів.

Проте, колегія суддів не погоджується із наведеними доводами скаржника апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вказував адвокат скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції, що купуючи земельну ділянку (місце розташування: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2,) ОСОБА_2 не знала про розташування на ній нежитлового приміщення, оскільки остання (ОСОБА_2.) не приймала особистої участі на прилюдних торгах, а купувала земельну ділянку через представника (за довіреністю).

В подальшому ОСОБА_2 стало відомо, що на придбаній нею на прилюдних торгах земельної ділянки розташоване нежитлове приміщення.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 758/3493/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Покровська про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знести самочинне будівництво відмовлено повністю.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2015 обґрунтоване тим, що ТОВ Покровська стало власником будівлі на підставі рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2011 року, яке набрало законної сили та не було скасоване, а тому суд не знайшов підстав для звільнення самовільно зайнятою земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже зазначалось вище, ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2013 у справі №13/187 у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 товариству з обмеженою відповідальністю "Покровська" відмовлено. Рішення господарського суду м. Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 залишено без змін.

Судовою колегією апеляційного господарського суду встановлено, що рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 у апеляційному порядку не оскаржувалось, а, відтак, вказане рішення набрало законної сили.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. (рішення у справі "Рябих проти Росії" (п. 46 рішення).

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України", у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі "Брумареску проти Румунії", параграф 61).

Так, в апеляційній скарзі апелянт стверджує, що постановлене господарським судом міста Києва рішення від 05.07.2011 у справі № 13/187 стосується його прав та обов'язків, адже суд не залучив його до участі у справі як власника земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, право власності на яку було визнано за ТОВ "Покровська". Наведеним, на переконання апелянта, суд першої інстанції порушив права останнього на захист своїх прав та законних інтересів.

Однак, як вже зазначалось вище, скаржник набув право власності на земельну ділянку лише 09.01.2014, тобто після прийняття господарським судом міста Києва рішення у справі №13/187 від 05.07.2011, відповідно це рішення не стосувалось прав та обов'язків скаржника, оскільки такі не могли бути порушеними на момент його прийняття.

Крім того, як пояснив у судовому засіданні адвокат скаржника. ОСОБА_2 не зверталася до суду про визнання недійсними результатів торгів від 08.01.2014 з реалізації земельної ділянки (місце розташування: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2) скасування протоколу № 10135116/1 від 08.01.2014 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції і не заперечувалось адвокатом скаржника, що 28.07.2017 ОСОБА_2 звернулась до позивача з листом, в якому просила розглянути питання щодо укладення з нею договору-купівлі продажу земельної ділянки або договору оренди земельної ділянки (на умовах погоджених сторонами).

Так, згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доводи скаржника з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним висновками.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 281, 282 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 у справі № 13/187 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Справу № 13/187 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено - 25.01.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

М.Л. Яковлєв