Ухвала

від 02.03.2015 по справі б/н

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/305/15

Номер справи місцевого суду: б/н

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кулаковський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Кулаковського А.О.,

суддів: Дирдіна О.Д., Сенатора Л.І.,

при секретарі Стояновій Л.І.,

за участю:

представників власників арештованого майна ТОВ «Еко-Севіс» і ФОП ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 кримінальне провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з рідиною, відповідно товаротранспортної накладної без номеру від 31.01.2015 р., «шламові води» , об'ємом 26м3, який знаходиться на автостоянці TOB «Автодор» , за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 20, а також 12 скляних банок з відібраними зразками рідини, вилученої з напівпричепа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, -

встановила:

Як вбачається з оскаржуваної ухали суду першої інстанції та матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160160001277 від 30.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, 29.10.2014 року до Іллічівського MB ГУ МВС України в Одеській області надійшло повідомлення про те, що TOB «Югер» (код 32184172), ПП «Центр екологічної безпеки» (код 37549098), TOB «Еджаст Груп» (код 38573561) та TOB «Автотехцентр» (код 30851352) шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами.

31.01.2015 р. співробітниками СДСБЕЗ Іллічівського MB ГУМВС України в Одеській області при виїзді з території Іллічівського морського порту був зупинений вантажний автомобіль марки «МАН» , державний реєстраційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом у вигляді цистерни, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

В ході огляду автомобіля та напівпричепа до нього встановлено, що напівпричіп завантажено рідиною схожою на мазуту, згідно товаротранспортної накладної без номера від 31.01.2015, вантажем є шламові води об'ємом 26м3, а відповідно до довідки №10/01 від 31.01.2015 року, виданої TOB «Еко-Сервис» вантажем є змішані нафто залишки у кількості 26м3.

Також, в ході огляду місця події відібрані зразки рідини, яка знаходиться у напівпричепі, у 12 скляних банок, крім того напівпричіп у вигляді цистерни, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був вилучений та направлений на автостоянку TOB «Автодор» за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 20.

Розглянувши клопотання прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, директор ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2, які вказують, що вони є власниками арештованого майна, звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження в якому вони вказують про те, що оскаржили вказану ухвалу одразу ж після того, як їм стало відомо про її існування 23.02.2015 року.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 просять ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну і необґрунтовану та, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні зазначеного клопотання прокурора, посилаючись на те, що судове рішення ухвалено з порушенням вимог КПК України, вказуючи, що клопотання прокурора про накладення арешту було розглянуто слідчим суддею у день його надходження до суду, навіть без намагання викликати у судове засідання власників майна, на яке було накладено арешт, що є порушенням вимог ч. 1 ст.172 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавив власників (володільців) майна можливості висловити свою думку щодо заявленого клопотання, надати відповідні докази на підтвердження своєї позиції та фактично позбавив їх доступу до правосуддя. Крім того, ані напівпричіп, ані рідина, що знаходиться у ньому, не є майном підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Ані TOB «Еко-Севіс» , ані ОСОБА_2 не перебувають у договірних відносинах з вказаними в клопотанні прокурора підприємствами, взаєморозрахунки з ними не проводили, жодного відношення до цих підприємств не мають. Ані власник напівпричіпу, ані власник рідини, яка знаходиться у ньому, не мають жодного відношення до кримінального правопорушення та осіб, щодо яких проводиться досудове розслідування. Також апелянти вказують про те, що у даному кримінальному провадженні питання накладення арешту на це майно вже розглядалось. Так, ухвалами апеляційного суду Одеської області від 09 та від 11 лютого 2015 року в задоволенні клопотання про накладення арешту на вищевказане майно слідчому було відмовлено, арешт з цього майна було знято, з цього часу жодні обставини у кримінальному провадженні не змінились, мотиви накладення арешту в обох клопотаннях є однаковими.

Заслухавши доповідача, представників власників арештованого майна ТОВ «Еко-Севіс» і ФОП ОСОБА_2 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення і доводи апеляційної скарги та просили про її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та вивчивши доводи клопотання та апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що процесуальний строк на оскарження ухвали суду підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин. Про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянти дізналися лише 23.02.2015 року, коли прибули за місцем знаходженням свого майна - напівпричепу з вантажем нафто відходів, які за попререднім рішенням апеляційного суду не підлягали арешту.

У відповідності із законом, процесуальний строк відраховується з моменту одержання копії оскаржуваної ухвали, тому апелянтами ОСОБА_5 і ОСОБА_2 вказаний строк пропущено не було.

Оскаржувана ухвала слідчого судді не є обґрунтованою і не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт може бути накладеним на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, за умов, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 цього кодексу, а також на рухоме і нерухоме майно, майнові права та інш., з метою забезпечення можливої конфіскації,спеціальної конфіскації або цивільного позову.

З матеріалів справи не вбачається, що який-небудь особі у кримінальному провадженні повідомлено про підозру. За викладених в клопотанні прокурора обставин не встановлено, чи має ТОВ «Еко-Сервіс» нести цивільну відповідальність за шкоду, завданими діями підозрюваного, обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів приймає до уваги позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про неможливість ухвалення рішень про арешт майна щодо осіб, які не є підозрюваними (не повідомлено про підозру в порядку ст. 278 КПК України), або осіб, яки в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того ч.4 ст. 171 КПК України передбачає, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинно бути співмірною із розміром шкоди, завданою кримінальним порушенням. Між тим, будь яких даних про розмір шкоди ні в клопотанні слідчого ні в ухвалі суду не вказано.

З матеріалів клопотання та ухвали суду про накладення арешту не випливає, яким чином ТОВ «Еко-Сервіс» перебуває у відносинах з підприємствами, щодо яких проводиться досудове розслідування, яким чином проводяться взаєморозрахунки між ними і яким чином власник рідини, яка знаходилась у напівпричепі, має відношення до кримінального правопорушення, яке розслідується за ст. 190 ч.1 КК України.

Крім того, судом при ухваленні рішення про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно не враховано, що ця міра заходу забезпечення кримінального провадження створює безпідставні перешкоди у здійсненні законної підприємницької діяльності вищезазначених підприємств.

Також слід зазначити, що напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який використовувався ОСОБА_2 для перевезення вантажу - нафтовідходів на підставі договору № 020115 від 02.01.2015 року, не відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України.

Розгляд клопотання прокурора було проведено у відсутності власника майна.

Клопотання про накладення арешту на вказане майно у даному кримінальному провадженні направлялося на розгляд місцевого суду трічі.

Рішення слідчих суддів оскаржувалися директором ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_2 до апеляційного суду.

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 09.02.2015 року, та від 11.02.2015 року в задоволенні клопотання про накладення арешту на вищевказане майно слідчому було відмовлено, арешт з цього майна було знято.

Вказані рішення оскарженню не підлягають та набрали чинності.

З того часу обставини у кримінальному провадженні не змінились, мотиви накладення арешту в усіх клопотаннях є однаковими.

Між тим до теперішнього часу зазначені ухвали суду апеляційної інстанції залишаються без виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Клопотання директора ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2015 року задовольнити.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Еко-Севіс» ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2015 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з рідиною, відповідно товаротранспортної накладної без номеру від 31.01.2015 р., «шламові води» , об'ємом 26м3, який знаходиться на автостоянці TOB «Автодор» , за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 20, а також 12 скляних банок з відібраними зразками рідини, вилученої з напівпричепа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2- скасувати та ухвалити нову ухвалу , якою в задоволенні вказаного клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене майно відмовити та повернути вказане майно власнику.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

А.О. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Сенатор