Постанова

від 19.04.2007 по справі 8/274

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/274

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.04.2007                                                                                           № 8/274

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від прокурора -          не з'явився,

від позивача 1 -          не з'явився,

від позивача 2 -          Степанов Д.П.,

 від відповідача -          не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора Дарницького району міста Києва на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006

   від  

 у справі № 8/274  

 за позовом                               Прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі                                                   1. Міністерства аграрної політики України,

                                      2. Корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа”

 до                                                   Товариства  обмеженою відповідальністю Агрофірма "Колос ЛТД"

 про                                                  стягнення 562 731,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

 Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, Корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа” звернувся з позовом про стягнення з відповідача в доход державного бюджету на р/р Державного казначейства України № 31234561800078, МФО 820172, код ЗКПО 20055032, Банк – Операційне управління Державного казначейства України, по коду бюджетної класифікації 24061300 “кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгоспвиробникам та іншим суб'єктам господарювання” (символ звітності банку 461) в сумі 562 731,60 грн.

Прокурор, доповнивши позовні вимоги, просив вилучити у ТОВ Агрофірма “Колос ЛТД” комбайн “Джон Дір” шасі НО 9500х666534, двигун RG 6076Н 574634 та передати Корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа”.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 у справі № 8/274 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача-2, встановив наступне:

Згідно п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.1996 № 166 “Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 503) на корпорацію “Украгропромбіржа” покладено виконання функцій державного агента з отримання і використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки фірми “Джон Дір”, поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладення з ними договорів її продажу на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років під заставу сільськогосподарської продукції, які передбачають розрахунки за цю техніку.

17.09.1996 між корпорацією “Украгропромбіржа”, КСП “Колос”, правонаступником якого є відповідач, та Талалаївським хлібоприймальним підприємством укладено договір № 1 про поставку сільгосптоваровиробнику зернозбиральних комбайнів фірми “Джон Дір” на умовах розстрочки платежу та поставку в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку.

Відповідно до акту № 5 від 04.07.1996 передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми “Джон Дір”, корпорація “Украгропромбіржа” передала, а КСП “Колос” прийняло згідно накладної № 5 і доручення № 121 від 02.07.2006 техніку, а саме комбайн М-9500, жатку для зернових, ремінний підбирач та запасні частини, всього на суму 150 100 доларів США.

15.09.1996 між КСП “Колос”, як заставодавцем, та корпорацією “Українська універсальна агропромислова біржа”, як заставодержателем, уклали договір застави № 1, відповідно до п. 1.1 якого на забезпечення позики, яка подана заставодержателю Експортно-імпортним банком США по кредитному договору в сумі 199,6 млн.дол. США, під яку Уряд України видав гарантію повернення у відповідності з умовами гарантійної структурної угоди з урядом США від 10.05.1995 під постачання сільськогосподарської техніки фірми “Джон Дір” і за умовами фінансового обслуговування Державним експортно-імпортним банком України як фінансовим агентом заставодавець заставляє належне йому майно, а саме: продовольче зерно пшениці м'якої 3-го класу на суму 209469 дол. США, яке буде вирощуватись в період з 1996 по 2000-2001 роки на підставі укладення корпорацією “Украгрпромбіржа” з ним договору поставки техніки фірми “Джон Дір” на умові розстрочки платежу терміном на 6 років.

Як вбачається із змісту договору поставки № 1 від 17.09.1996, даний договір укладено відповідно до “Порядку передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єкта господарювання зернозбиральних комбайнів фірми “Джон Дір”, проведення розрахунків за отриману ними техніку та поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції”, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, Державного комітету по матеріальних резервах від 22.05.1996 № 155/113/63 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1996 за № 302/1327.

Наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії “Хліб України” від 22.08.1997 № 14/185/56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.1997  за № 388/2192, затверджено Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми “Джон Дір” та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів (далі - Порядок), а також визнано таким, що втратив чинність Порядок передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральних комбайнів фірми “Джон Дір”, проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставку до державного резерву сільськогосподарської продукції, затверджений наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України і Державного комітету України по матеріальних резервах від 22.05.1996 № 155/113/63 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.1996 за №302/1327.

Висновок суду першої інстанції про визначення в договорі лише ціни сільськогосподарської техніки та відсутності в договорі умов щодо відсотків та витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, які відповідач повинен сплатити позивачу-2, як державному агенту з отримання та використання кредитів для закупівлі зернозбиральної техніки, спростовується п. 4 Порядку, згідно якого товаровиробники, які отримали техніку за рахунок кредитів США, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, розраховуються з Державним бюджетом щорічно до 1 жовтня шляхом поставки, починаючи з 1997 року, до державних ресурсів у рахунок державного замовлення продовольчого зерна до повного погашення вартості техніки з урахуванням сплати відсотків та всіх витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту і витрати постачальника на виконання робіт, передбачених договором поставки техніки, відшкодовуються товаровиробником власними коштами або за рахунок зменшення суми запасних частин, які будуть поставлятись товаровиробнику протягом п'яти років згідно з договором поставки техніки.

За умовами договору позивач-2 зобов'язався поставити і передати відповідачу техніку, вказану в пункті 2.1 договору, а відповідач зобов'язався прийняти від позивача-2 зазначену техніку по акту передачі-приймання зернозбиральних комбайнів фірми “Джон Дір”.

Оскільки в акті передачі-приймання № 5 від 04.07.1996 та в договорі № 1 від 17.09.1996 переліки техніки не відрізняються один від одного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фактично техніка була отримана відповідачем 04.07.1996, а договір від 17.09.1996 укладено між сторонами щодо визначення порядку розрахунку за отриману сільськогосподарську техніку та інших істотних умов договору.

Згідно п. 3.2. договору відповідач зобов'язався поставити хлібоприймальному підприємству для розрахунків із позивачем-2 за отриману техніку, за обслуговування кредиту протягом шести років продовольче зерно м'якої пшениці 3-го класу в строки не пізніше 1 жовтня щорічно: 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 р.р.

Пунктом 2.1 договору визначено вартість техніки у сумі 209 469 доларів США.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1708 виключено з 01.12.2000 у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.1998 № 2057 “Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996-1997 роках сільськогосподарську техніку американських фірм “Джон Дір” та “Кейс Корпорейшн”, зокрема, слова “шляхом поставки до державного резерву пшениці (м'якої) третього класу за ціною 115 доларів США за тонну”. Отже, зазначеним встановлювалось проведення розрахунків лише грошовими коштами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем, в рахунок оплати вартості отриманої техніки станом, на 01.10.2000 було поставлено пшениці 3 кл. в кількості 540,037 т. та сплачено власними коштами 64260 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з Державним бюджетом ТОВ АФ “Колос”.

Крім того, відповідач в 2003 р. сплатив власними коштами 25 000 грн., що за курсом долара, встановленим НБУ на момент проведення платежу, становить 4688,8 доларів США.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично сплатив 94149,6 доларів США. Згідно довідки, наданої позивачем-2, про стан розрахунків з державним бюджетом ТОВ АФ “Колос” за отриману зернозбиральну техніку фірми “Джон Дір” станом на 01.01.2006, заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 111 432,0 доларів США.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки згідно ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, загальний строк позовної давності встановлювався в три роки, а строк виконання зобов'язань по договору встановлений до 1 жовтня 2001 року, то строк позовної давності не сплив на момент набрання чинності (01.01.2004) ЦК України. Тому, до спірних правовідносин необхідно застосовувати правила про позовну давність, встановлені ЦК України.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач-2 під час розгляду справи в суді першої інстанції надав клопотання про поновлення строків позовної давності, мотивоване тим, що сплата коштів 08.08.2003 відповідачем на суму 25000 грн. та направлення гарантійного листа від ТОВ АФ “Колос” № 169 від 30.07.2005, згідно з якою відповідач визнає заборгованість та зобов'язується її погасити до 2008 року, є належними доказами переривання та обчислення строку позовної давності спочатку.

Суд першої інстанції, розглядаючи подане позивачем-2 клопотання, сприйняв його як заяву про застосування позовної давності. Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може у зв'язку з тим, що подання позивачем-2 такого клопотання було спричинене вимогою суду про обґрунтування саме позивачем-2 поважності причини пропуску позовної давності, що вбачається із протоколу судового засідання від 23.11.2006 та ухвали господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006, в той час як ЦК України не встановлює обов'язковості застосування строків позовної давності.

Колегія суддів вважає помилковою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідачем вчинено дії, які свідчать про визнання ним заборгованості, що згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перериває перебіг строку позовної давності. Такими діями, зокрема, є сплата коштів 08.08.2003 відповідачем на суму 25000 грн., лист ТОВ АФ “Колос ЛТД” № 169 від 30.07.2005 про визнання заборгованості із зобов'язанням її погасити до 2008 року, а також укладення угоди про порядок відшкодування витрат державного бюджету, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів України у 2001 році, згідно якої відповідач зобов'язався відшкодувати витрати в сумі 205 581,6 доларів США за договором № 1 від 17.09.1996.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати товару і матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у сумі 562 731,60 грн., позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо вилучення у ТОВ АФ “Колос ЛТД” комбайну та передачі його постачальнику корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа” необхідно зазначити наступне.

Як на підставу для повернення комбайну прокурор посилається на п. 13 Порядку, в якому зазначено, що в разі невиконання протягом 6 місяців після встановленого терміну зобов'язань по розрахункам за отриману техніку, відшкодування відсотків по всіх витратах на обслуговування іноземних кредитів та витрат постачальника на виконання робіт, вказаних в п. 2 Порядку та передбачених договором поставки, товаровиробник зобов'язаний повернути отриману техніку постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки техніки.

Таке посилання прокурора не може бути прийнято колегією суддів до уваги у зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем вартості отриманої техніки, майно набуте відповідачем на підставі договору, який не визнаний недійсним та не є розірваним, а тому правові підстави для повернення техніки відсутні.

Крім того, позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриману техніку та повернення комбайну є взаємовиключними, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості одночасного стягнення з покупця вартості майна та повернення сплаченого, навіть частково, майна продавцю (постачальнику).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора щодо вилучення у ТОВ АФ “Колос ЛТД” комбайну та передачі його постачальнику корпорації “Українська Універсальна Агропромислова Біржа”.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне подання Заступника прокурора Дарницького району міста Києва підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 у справі № 8/274 – частковому скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційне подання Заступника прокурора Дарницького району міста Києва задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2006 у справі № 8/274 скасувати частково.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Колос ЛТД” (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Березівка, р/р 26003400122001 в Талалаївському ТВБВ, МФО 353445, код 30866070) в доход державного бюджету на розрахунковий рахунок Державного казначейства України, МФО 820172, код ЗКПО 20055032, Банк – Операційне управління Державного казначейства України, по коду бюджетної класифікації 24061300 “кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгоспвиробникам та іншим суб'єктам господарювання” (символ звітності банку 461) в сумі 562 731,60 грн.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Колос ЛТД” (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Березівка, р/р 26003400122001 в Талалаївському ТВБВ, МФО 353445, код 30866070) до Державного бюджету України 5627, 31 грн. державного мита за подання позову.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Колос ЛТД” (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Березівка, р/р 26003400122001 в Талалаївському ТВБВ, МФО 353445, код 30866070) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          В іншій частині рішення залишити без змін.

8.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Колос ЛТД” (Чернігівська область, Талалаївський район, с. Березівка, р/р 26003400122001 в Талалаївському ТВБВ, МФО 353445, код 30866070) до Державного бюджету України  2813,66 грн. державного мита за розгляд апеляційного подання.

9.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 8/274 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді