Рішення

від 12.03.2018 по справі 826/10382/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2018 року № 826/10382/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон (далі також -

позивач, ТОВ А-пілон )

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, Держархбудінспекція)

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 378,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено в чому конкретно полягає суть вчиненого позивачем порушення частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , а також чітко не прописано яке саме правопорушення вчинене позивачем, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , вчинене ТОВ А-пілон .

Водночас позивач вказує на порушення процедури проведення позапланової перевірки, за результатами якої винесено оскаржувану постанову, оскільки його не ознайомлено з письмовим звернення гр.ОСОБА_1 та інших, яке стало підставою для проведення згаданої перевірки; перевірка проводилась за відсутності посадових осіб позивача; не дотримано принцип територіальності при проведенні перевірки, оскільки позивач знаходиться в місті Умані, а об'єкт - в місті Вінниця.

Розгляд справи про правопорушення, який мав місце після проведення позапланової перевірки, відбувся за відсутності належного повідомлення позивача, що позбавило його можливості надати свої пояснення та документи, що спростовують висновки позапланової перевірки, з якими він не погоджується.

Крім того, оскаржувану постанову від імені Держархбудінспекції підписано головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_2, однак інформація про наявність у нього повноважень для прийняття такого рішення в оскаржуваній постанові відсутня.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Не заперечував щодо розгляду справи у спрощеному, а надалі у письмовому провадженні

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про його проведення.

У письмовому запереченні на позовну заяву відповідач щодо позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, стверджуючи про дотримання процедури проведення позапланової перевірки ТОВ А-пілон та про порушення останнім законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2016 року на підставі колективного письмового звернення гр.ОСОБА_1 та інших посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК Будкомфорт-2 (м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109), ТОВ А-пілон (Черкаська область, місто Умань, вул.Артема, 88), ТОВ Укрінжинірбуд (Київська область, Києво-Святошинський район, с.Білгородка, вул.Тернівська, -А), за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016.

Перевіркою встановлено, що за адресою: вул.Свердлова, 118 у м.Вінниці на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Вінницькій області від 05.11.2015 №ВН 083153090003 (далі - Декларація), генеральним підрядником ТОВ Укрінжинірбуд на замовлення ЖБК Будкомфорт-2 (далі - Замовник) розпочаті будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Проектна документація розроблена ТОВ А-пілон , передана замовнику будівництва ЖБК Будкомфорт-2 для виконання будівельних робіт на вищевказаному об'єкті будівництва, розроблена без отримання відповідних технічних умов, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У зв'язку з викладеним Держархбудінспекцією стосовно ТОВ А-пілон складено протокол про правопорушення від 10.03.2016 та повідомлено про розгляд справи про правопорушення 25.03.2016 о 10.00 год. в приміщенні Держархбудінспекції.

Надалі відповідачем винесено припис від 10.03.2016, яким ТОВ А-пілон зобов'язано в термін до 11.04.2016 в установленому законом порядку усунути вищевказане порушення.

Листом від 10.03.2016 №40-212-10/1746 Держархбудінспекції надіслала на адресу ТОВ А-пілон копії вищевказаних акта перевірки від 10.03.2016, оригінал припису від 10.03.2016 та оригінал протоколу про правопорушення від 10.03.2016.

За результатами розгляду справи правопорушення Держархбудінспекцією винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419, відповідно до якої ТОВ А-пілон визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , за яке накладено штраф у розмірі 124 020,00 грн.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з Положенням одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положеннями статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №503 (далі - Порядок №553).

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, поміж іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відтак, Держархбудінспекція наділена повноваженнями щодо здійснення позапланової перевірки суб'єктів містобудування.

Однак на підтвердження правомірності проведення позапланової перевірки позивача відповідачем не надано жодних доказів, в тому числі: копію звернення гр.ОСОБА_3 та інших громадян, про яке як на підставу проведення перевірки міститься посилання в акті перевірки, копію наказу про проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку №553).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

На підтвердження дотримання вищевказаних правових норм щодо надіслання в установленому порядку та строки на адресу позивача для ознайомлення та надання зауважень копії акту та оригіналу протоколу про правопорушення відповідач також не надав суду відповідних доказів.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, вищевказані документи були надіслані на його адресу з порушенням установленого строку та надійшли до нього після розгляду справи про правопорушення, тобто після 25.03.2016.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача, що такі дії відповідача позбавили ТОВ А-пілон можливості надати відповідні письмові пояснення та докази, направити свого представника для участі в розгляді справи про правопорушення, за результатами якої винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, що не узгоджується з вимогами Порядку №553 та призвело в подальшому до прийняття неправильного по суті рішення про накладення на позивача штрафу з огляду на таке.

За висновком відповідача вчинене позивачем правопорушення полягає в тому, що проектна документація щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: вул.Свердлова, 118 у м.Вінниці, розроблена ТОВ А-пілон без отримання відповідних технічних умов, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Частиною другою статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

- додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

- не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

- не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Однак вищевказані правові норми не містять конкретних вимог проектної організації чи архітектора щодо розроблення проектної документації на будівництво об'єкта містобудування із отриманням технічних умов.

Посилання на інший нормативно-правовий акт, який містить такі вимоги відповідачем у вищевказаних акті перевірки та в протоколі про правопорушення не вказано.

Крім того, позивачем надано до суду копію технічних умов до інженерного забезпечення об'єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки від 11.08.2015 №04-7109/16, виданих ЖБК Будкомфорт-2 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яку він був позбавлений можливості надати в ході позапланової перевірки та під час розгляду справи про правопорушення, у зв'язку з недотримання відповідачем вимог Порядку №553.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про відсутність вчиненого ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності та про відсутність у зв'язку з цим у відповідача підстав для накладення на нього штрафу. Тому оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

У зв'язку з цим доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та складення і підписання неуповноваженою особою оскаржуваної постанови, судом не оцінюються, оскільки встановлених судом порушень щодо прийняття цієї постанови достатньо для визнання її протиправною та скасування.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.04.2016.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені ним у зв'язку зі сплатою судового збору в указаному розмірі.

Водночас суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн. з огляду на таке.

Згідно з приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте суду не надано доказів на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає стягнення на його користь цих витрат в указаному ним розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон (20300, Черкасьска область, м.Умань, вул.Артема, 88, код ЄДРПОУ 33283412) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 292-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова