Постанова

від 19.07.2018 по справі 826/10382/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10382/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Власенкова О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Лічевецького І.О.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А-пілон до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю А-пілон (далі - позивач, ТОВ А-пілон ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 1 378,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено в чому конкретно полягає суть вчиненого позивачем порушення частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , а також чітко не прописано яке саме правопорушення вчинене позивачем, відповідальність за яке передбачена абзацом другим частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , вчинене ТОВ А-пілон .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог вповному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що у березні 2016 року на підставі колективного письмового звернення гр.ОСОБА_2 та інших посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ЖБК Будкомфорт-2 (м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109), ТОВ А-пілон (Черкаська область, місто Умань, вул.Артема, 88), ТОВ Укрінжинірбуд (Київська область, Києво - Святошинський район, с.Білгородка, вул.Тернівська, -А), за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016.

Перевіркою встановлено, що за адресою: вул.Свердлова, 118 у м.Вінниці на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Вінницькій області від 05.11.2015 №ВН 083153090003 (далі - Декларація), генеральним підрядником ТОВ Укрінжинірбуд на замовлення ЖБК Будкомфорт-2 (далі - Замовник) розпочаті будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Проектна документація розроблена ТОВ ТОВ А-пілон , передана замовнику будівництва ЖБК Будкомфорт-2 для виконання будівельних робіт на вищевказаному об'єкті будівництва, розроблена без отримання відповідних технічних умов, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У зв'язку з викладеним Держархбудінспекцією стосовно ТОВ А-пілон складено протокол про правопорушення від 10.03.2016 та повідомлено про розгляд справи про правопорушення 25.03.2016 о 10.00 год. в приміщенні Держархбудінспекції.

Надалі відповідачем винесено припис від 10.03.2016, яким ТОВ А-пілон зобов'язано в термін до 11.04.2016 в установленому законом порядку усунути вищевказане порушення.

Листом від 10.03.2016 №40-212-10/1746 Держархбудінспекції надіслала на адресу ТОВ А-пілон копії вищевказаних акта перевірки від 10.03.2016, оригінал припису від 10.03.2016 та оригінал протоколу про правопорушення від 10.03.2016.

За результатами розгляду справи правопорушення Держархбудінспекцією винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 №051/40-212-10/2419, відповідно до якої ТОВ А-пілон визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , за яке накладено штраф у розмірі 124 020,00 грн.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правомірності здійснення державно - будівельного контролю відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з Положенням одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положеннями статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №503 (далі - Порядок №553).

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, поміж іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відтак, Держархбудінспекція наділена повноваженнями щодо здійснення позапланової перевірки суб'єктів містобудування.

Однак на підтвердження правомірності проведення позапланової перевірки позивача відповідачем не надано жодних доказів, в тому числі: копію звернення гр.ОСОБА_3 та інших громадян, про яке як на підставу проведення перевірки міститься посилання в акті перевірки, копію наказу про проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку №553).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

На підтвердження дотримання вищевказаних правових норм щодо надіслання в установленому порядку та строки на адресу позивача для ознайомлення та надання зауважень копії акту та оригіналу протоколу про правопорушення відповідач також не надав суду відповідних доказів.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, вищевказані документи були надіслані на його адресу з порушенням установленого строку та надійшли до нього після розгляду справи про правопорушення, тобто після 25.03.2016.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що такі дії відповідача позбавили ТОВ А-пілон можливості надати відповідні письмові пояснення та докази, направити свого представника для участі в розгляді справи про правопорушення, за результатами якої винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, що не узгоджується з вимогами Порядку №553 та призвело в подальшому до прийняття неправильного по суті рішення про накладення на позивача штрафу з огляду на таке.

Щодо висновку відповідача вчинене позивачем правопорушення полягає в тому, що проектна документація щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: вул.Свердлова, 118 у м.Вінниці, розроблена ТОВ А-пілон без отримання відповідних технічних умов, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , колегія суддів звертає увагу на наступне.

Частиною 2 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про архітектурну діяльність архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані:

- додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування;

- не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови;

- не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Однак вищевказані правові норми не містять конкретних вимог проектної організації чи архітектора щодо розроблення проектної документації на будівництво об'єкта містобудування із отриманням технічних умов.

Колегія суддів звертає увагу на те, що посилання на інший нормативно-правовий акт, який містить такі вимоги відповідачем у вищевказаних акті перевірки та в протоколі про правопорушення не вказано.

Окрім вище зазначеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем надано до копію технічних умов до інженерного забезпечення об'єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки від 11.08.2015 №04-7109/16, виданих ЖБК Будкомфорт - 2 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яку він був позбавлений можливості надати в ході позапланової перевірки та під час розгляду справи про правопорушення, у зв'язку з недотримання відповідачем вимог Порядку №553.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком позивача про відсутність вчиненого ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності та про відсутність у зв'язку з цим у відповідача підстав для накладення на нього штрафу, а тому оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та складення і підписання не уповноваженою особою оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

Так, оскільки встановлених порушень щодо прийняття цієї постанови достатньо для визнання її протиправною та скасування тому зазначені вище обставини не оцінюються судом апеляційної інстанції.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість доводів позивача.

19 червня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного Державною архітектурно - будівельної інспекції України подано заяву про повернення надміру сплаченого збору.

Надаючи оцінку зазначеній вище заяві, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

У відповідності до пп.2) п.3 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (чинного на момент звернення з апеляційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, що у разі подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5% розміру майнових вимог, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до адміністративного суду заявлено майнову вимогу на суму 124 020, 00 грн., отже за подання апеляційної скарги загальна сума до сплати становить: 1860,30 *150% =2 790, 45 грн.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали апелянтом надано заяви про усунення недоліків у справі від 23 травня 2018 та від 11 червня 2018 року, до яких надано відповідно платіжне доручення №1616 від 08.05.2018 року, у сумі 2 067, 00 грн. та квитанцію №1291120010 від 11.06.2018, у сумі 723, 45 грн. (2 067, 00 грн. + 723, 45 грн. = 2 790, 45 грн.).

Проте, апелянтом відповідно до платіжного доручення №1807 від 18.05.2018 року повторно помилково сплачено суму судового збору у розмірі 723, 45 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення надміру сплаченого судового збору, у розмірі 723, 45 грн. та стягнення означених коштів з Державного бюджету України на користь Державної архітектурно - будівельної інспекції України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року - без змін.

Повернути надміру сплачену суму судового збору шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь Державної архітектурно - будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, р/р 35215088078803, МФО банку 820172), у розмірі 723 (семиста двадцять трьох) гривень 45 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 липня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

І.О. Лічевецький