Постанова

від 08.12.2009 по справі 2а-930/2009

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-930

2009 року

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

    08.12.2009 р.                                                                   смт. Розівка

    Місцевий Розівський районний суд Запорізької області у складі:

    головуючого по справі: судді         Коржова А.В.

    з участю секретаря судового засідання     Пригінської О.В.

    розглянув  в порядку письмового провадження в залі Розівського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Іванівнидо Управління пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до Адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління пенсійного фонду України і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги “Дітям війни”,суд -

                                    В С Т А Н О В И В :                                      

    25.11.2009 до Розівського районного суду надійшов адміністративний позов від  ОСОБА_1 Іванівни1942 року народження до Управлінняпенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до Адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління пенсійного фонду України і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги “Дітям війни”.

    В своєму позові позивачкавказала, що вiдповiдно до ст. 1 Закону України вiд 18 листопада 2004 року № 2195-IV «Про соцiальний захист дiтей вiйни» вона являється «дитиною вiйни», про що свiдчить вiдмiтка у її пенсiйному посвiдченнi.

    Згiдно статтi 6 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, який набрав чинностi 1 сiчня 2006 року, розмiр її пенсiї пiдвищується на 30 (тридцять) вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком. Як зазначено у пункті 2 статтi З Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» державнi соцiальнi гарантiї дiтям вiйни, встановленi цим законом не можуть бути обмеженi або скасованi iншими нормативно правовими актами.

    ОСОБА_2 України 20 грудня 2005   року був прийнятий Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рiк” та 19 грудня 2007 року був прийнятий Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рiк”, якими була призупинена дiя статті 6 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, про збiльшення розмiру пенсiї на 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.

    Однак, згiдно рiшення Конституцiйного суду України вiд 9 липня 2007 року № 6-рп по справi             № 1-29\2007рiк, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституцiї України, та статями 45, 51 , , 63, 65 Закону України “Про Конституцiйний суд України” було визнано неконституцiйними положення статей 71, 77   Законiв України “Про державний бюджет України на 2006 рiк” та “Про державний бюджет України на 2007 рiк” та вирiшено поновити пiльги для дiтей вiйни. Рiшення Конституцiйного суду України є обов’язковим до виконання на територiї України, остаточним i не може бути нiким оскаржено. Тому, вiдповiдно до частини 2 статтi З Закону України “Про соцiальний захист дiтей вiйни” державнi соцiальнi гарантiї дiтям вiйни, встановленi цим законом, не можуть бути обмеженi або скасованi  іншими нормативно правовими актами.

    Згiдно частини 2 статтi 19 та частини 3 статтi 22 Конституцiї України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, зобов’язанi дiяти на пiдставi та в межах повноважень та у спосiб, що передбачений Конституцiєю та Законами України. При прийняттi нових законiв або внесення змiн до чинних законiв не допускається звуження змiсту та обсяги iснуючих прав та свобод.

    Таким чином, їїпозовнi вимоги вiдповiдають як нормам нацiонального, так i мiжнародного законодавства - ч. 1 ст. 1 Протоколу №1 до Конвенцiї про захист прав людини i основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, а також практицi Європейського Суду з прав людини, як джерелу права.

    В своїй позовній заяві позивачка заявила клопотання про витребування довідки про розмір сплаченої пенсії та довідку про розмір виконаних доплат з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до чинного часу та довідку з визначенням конкретної суми заборгованості, яка утворилась внаслідок недоплати щомісячної надбавки до пенсії 30% згідно Закону «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-ІV, та про індексування щомісячної суми боргу за весь час прострочення, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до чинного часу.

        Згідно наданої довідки, управління державного ПФУ в Розівському районі Запорізької області, про розмір пенсії, надбавка “дітям війни”  до пенсiї виплачується у таких розмiрах: травень, червень 2008 року у розмірі 48,1 грн., з липня по вересень 2008 року у розмірі 48,2 грн., з жовтня 2008 року по листопад 2009 року у розмірі 49,8 грн.. Що стосується суми заборгованості по виплаті щомісячної надбавки до пенсії як “дитині війни”, так заборгованості у управління державного ПФУ в Розівському районі Запорізької області по виплаті щомісячної надбавки до пенсії як “дитині війни” не має. Виплати проводяться згідно діючого законодавства.

    Через бездiяльнiсть Вiдповiдача, за перiод з 09.07.2007 року по цей час нею недоотримана дуже значна для неї сума, яка мала бути їйнарахована та виплачена.

    Вiдповiдно до статтi 99 Кодексу Адмiнiстративного судочинства України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлюється рiчний строк, який обчислюється з дня коли особа дiзналася, або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав та свобод. Про належнi їй, як   дитинi вiйни виплати, вонане була повiдомлена вiдповiдачем, про факт порушення її прав вона дізналась від інших постраждалих від порушень дітей війни.

          Отже, грубе порушення її прав на момент винесення рiшення Конституцiйного суду України тривало, але їй про такi порушення стало вiдомо від інших постраждалих від порушень дітей війни.

             Тому просить суд:

    1. Визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30% підвищення її пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, такі дії визнані як незаконні згідно Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, та Рішення Конституцiйного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у 2008 році.

    2. Зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу, з урахуванням підвищень її на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за строк з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням індекса інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.

    3. У якості доказу витребувати у відповідача довідку про розмір сплаченої пенсії та довідку про розмір виконаних їй доплат, оскільки вона сама собі не нараховує та не сплачує пенсію та не видає довідку про розмір сплаченої пенсії та довідку про розмір виконаних їй доплат, згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу.

    4. У якості доказу витребувати у відповідача довідку з визначенням конкретної суми заборгованості, яка утворилась  внаслідок недоплати їй щомісячної надбавки до пенсії 30% згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу.

    5. Поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважної причини, оскільки позивачка впізнала про пропущення своїх прав від інших постраждалих від порушень, позивачка не могла знати, що відповідач порушить ст.3, ст.19 Конституції України і буде порушувати права позивача як людини. Слід зазначити, що ці правовідносини не повинні поширюватися строки позовної давнини, оскільки згідно ст.268 ч.1 ЦК України позовна давність не поширюється, якщо рішеннями, діями, бездіяльністю органів влади або місцевого самоврядування порушено право власності, або інше майнове право позивача. Оскільки його право власності порушено відповідачем (см. справи Європейського суду з прав людини Войтенко проти України, Науменко проти України), відповідач має виконати свій обов'язок щодо нього незалежно від строків позовної давності.

    6. Провести попереднє судове засідання у письмовому провадженні у відсутність позивачки, а також провести судовий розгляд по суті справи у письмовому провадженні у відсутність позивачки.

            В наданих до суду письмових запереченнях відповідач вказав, що позивачкою пропущені строки звернення до адміністративного суду. Відповідно до ст. 99 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав  чи інтересів .

              Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 №  2195-ІV  «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            З набранням чинності 01.01.2006 Закону №  -IV дія ст. 6 цього Закону була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення до останнього змін- було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.

          Протягом 2007 року підвищення пенсій дітям війни виплачується в прядку встановленому ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала виплату такого підвищення особам, що є інвалідами війни у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Водночас п. 12 ст. 71 вказаного закону дія ст. 6 Закону №  2195-ІV  була призупинена на 2007 рік.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 12 ст. 71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Отже, стаття 6 Закону № 2195-ІV, якою передбачена виплата підвищення пенсій дітям війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відновила дію з 09.07.2007 року.

            Підстави для призначення та виплати вказаного підвищення пенсії за період з 09.07.2007 по 01.01.2008 у органів Пенсійного фонду  відсутні з наступних причин:

              1. Відповідно до ст. 7 Закону №  2195-ІV  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

        Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України.

      Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 (далі-Положення). Відповідно до п. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленному порядку його територіальні управління.

    Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

            Враховуючи, що фінансування виплат за Законом №  -IV проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, дії останнього щодо відмови у виплаті підвищення пенсій дітям війни за період з 09.07.2007 по 01.01.2008  не порушують діюче законодавство.

            2. Законодавством до 01.01.2008 не було встановлено величини, з якої мало обчислюватися вказане підвищення, що не давало можливості визначити його розмір.

              Єдиним нормативно-правовим актом, що визначає мінімальний розмір пенсії за віком, є Закон України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058). Але статтею 28 Закону № 1058, де встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, передбачені обмеження щодо його застосування. Так, ч.3 ст. 28 Закону № 1058 зазначає, що даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону.

    Таким чином з 09.07.2007, тобто з моменту відновлення дії ст. 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни” до 01.01.2008, законодавством не було визначено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни.

              Позивачеві, УПФУ в Розівському районі щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни з урахуванням вимог Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та  постанови КМУ № 530 від 28.05.08 р. відповідно до якої,  дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний статус війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 01 січня 2007 р. по 31 березня 2007 р. - 19 грн., з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. - 20,3 грн., з 01 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 20,55 грн., з 01 січня 2008 р. по 01 квітня 2008 р. - 47 грн., з 01 квітня 2008 р. по 22 травня - 48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня по 31 грудня 2008 р.- 49,8 грн., та на протязі 2009 року відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” у розмірі 49,80 грн. за кожен  місяць.

            Враховуючи вище викладене, вважає, що немає підстав для задоволення позову ОСОБА_1   так як всі  вимоги є безпідставними та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.  

                Будучи викликаними до суду позивачка і відповідач у судове засідання не з”явились, але надали до суду письмові  заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутності.      

          Вивчивши матеріали адміністративної справи, адміністративний позов ОСОБА_1, а також заперечення відповідача суд прийшов до висновку:

    У листопаді2009року   ОСОБА_1 Іванівназвернулась до суду з позовом до управлiння Пенсiйного фонду України в Розівському районі (далi - управлiння Пенсiйного фонду, вiдповiдач) про визнання бездiяльностi неправомiрною та покладення обов’язку пiдвищити розмiр пенсiї.

       Позивачка стверджувала, що вона є пенсіонером за вiком, має статус «дитина вiйни» i, вiдповiдно до ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» (далi - Закон), що набрав чинностi з 01 сiчня 2006 року, її щомiсячна пенсiя повинна збiльшитись на 30% мiнiмальної пенсiї за вiком.

      Позивачка пояснила, що вiдповiдач не виконав вимог вказаного Закону; а її письмове звернення про збiльшення пенсiї вiдповiдно до вимог Закону залишив без задоволення.

      Посилаючись на наведене, позивачка просила визнати бездiяльнiсть вiдповiдача щодо вiдмови в збiльшеннi пенсiї неправомiрною, зобов’язати пенсійний фонд пiдвищити їй пенсiю на 30% мiнiмальної пенсiї за вiком щомiсячно, починаючи  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по теперішній час, та стягнути на її користь рiзницю в розмiрi пенсiйних виплат за весь перiод.

       Суд вважає, що дiї управлiння Пенсiйного фонду щодо вiдмови ОСОБА_1 у пiдвищеннi пенсiї на 30% мiнiмальної пенсiї за вiком як «дитинi вiйни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час є незаконними. Згідно з Законом України  «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» на вiдповiдача покладено обов’язок пiдвищити позивачеві ОСОБА_1 щомiсячну пенсiю на 30% мiнiмальної пенсiї за вiком як «дитинi вiйни» з 09 липня 2007 року.

      В запереченні управлiння Пенсiйного фонду порушує питання про відмову ОСОБА_1 в поновленню строка позовної давності та про вiдмову у позовi в повному обсязi.

    Вiдповiдач посилається на те, що в 2006 роцi ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» не застосовувалась, оскiльки вiдповiдно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рiк» пiдвищення пенсiї «дiтям вiйни» запроваджувалось поетапно за результатами виконання бюджету в першому пiврiччi згiдно з порядком, який мав бути визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України та погоджений з Комiтетом Верховної Ради України з питань з бюджету. Такий порядок у 2006 роцi визначений не був, що виключало можливiсть збiльшення пенсiї дiтям вiйни».

    На 2007 рiк ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рiк» пiдвищення пенсій «дiтям вiйни» мало здiйснюватись у розмiрi 50% вiд розмiру надбавки, встановлено для учасникiв вiйни. Разом з тим, дiя ст. 6 Закону була зупинена п. 12 ст. 71 вказаного Закону про бюджет.

    Що стосується 2008 року, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України» № 107 вiд 28 грудня 2007 року у ст. 6 Закону внесенi змiни, що стосуються «дiтей вiйни» (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту»), а саме: до пенсiї виплачується пiдвищення у розмiрi надбавки встановленої для учасникiв вiйни.

    На думку вiдповiдача, хоча Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/ 2008 Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рiк» в частинi змiни редакцiї ст. 6 Закону визнаний не конституцiйним, разом з тим п. 8 Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України №530 вiд 28 травня 2008 року встановлено, що «дiтям вiйни» (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту» та «Про жертви нацистських переслiдувань») до пенсiї виплачується пiдвищення у таких розмiрах: з 01 січня 2007 р. по 31 березня 2007 р. - 19 грн., з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. - 20,3 грн., з 01 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 20,55 грн., з 01 січня 2008 р. по 01 квітня 2008 р. - 47 грн., з 01 квітня 2008 р. по 22 травня - 48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня по 31 грудня 2008 р.- 49,8 грн., та на протязі 2009 року відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” у розмірі 49,80 грн. за кожен  місяць.

    Вiдповiдач в запереченні посилається i на те, що вiдповiдно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком як розрахункова величина застосовується лише до правовiдносин, що регулюються цим законом, i до такої категорiї громадян як «дiти вiйни» не застосовується, а згiдно ст. 7 Закону фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй «дiтей вiйни» здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України, i Пенсiйний фонд України не повинен нести вiдповiдальнiсть за позовами вказаної категорiї громадян. Кошти Пенсiйного фонду України не повиннi витрачатися на доплати до пенсiї “дiтям вiйни”.

      На думку вiдповiдача, його дiї щодо вiдмови в здiйсненнi перерахунку пiдвищення пенсiї в розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за вiком позивачу як «дитинi вiйни» вiдповiдають чинному законодавству України, а тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному опсязі.

      Крім цього судом  встановлено, що ОСОБА_1 є пенсионером, та народилась в 1942 роцi, i вiдповiдно до вимог ст. 1. Закону, який набрав чинностi з 01 сiчня 2006 року, набула статусу «дитини вiйни», а тому згiдно зi ст. 6 Закону має право на пiдвищення пенсії на 30% мiнiмальної пенсiї за вiком.

        Так з гідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

    Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, поновили свою дію згідно рiшення Конституцiйного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року.

    Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

    Що стосується доводiв вiдповiдача про те, що поняття “мiнiмальна пенсiя за вiком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування», застосовується виключно для визначення пенсiй, що призначаються лише за цим Законом i не стосується «дiтей вiйни» вiдповiдно до ст. 6 Закону, то вони є безпiдставними. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мiнiмального розмiру пенсiї за вiком) до обрахування iнших пенсiй чи доплат пов’язаних з мiнiмальною пенсiєю за вiком, оскiльки чинним законодавством не встановлено iншого, крiм передбаченого частиною першою статтi, мiнiмального розмiру пенсiї за вiком.

        Суд не враховує посилання вiдповiдача на вiдсутнiсть коштiв для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсiї позивачу, оскiльки органи державної влади не можуть посилатись на вiдсутнiсть коштiв, як на пiдставу невиконання своїх зобов’язань, якi встановленi ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

    Крiм того, Пенсiйний фонд України дiє у вiдповiдностi до Положення «Про Пенсiйний фонд України i здiйснює свої повноваження на пiдставi п. 15 зазначеного положения через створенi в установленному порядку територiальнi управлiння. Вiдповiдно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсiйне страхування» рiшення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсiї приймаються територiальними органами Пенсiйного фонду України за мiсцем проживання пенсiонерiв.

      Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплатi доплати до  пенсiї позивачу, передбачено ст. 6 Закону покладено на вiдповiднi територiальнi управлiння за мiсцем проживання позивача.

    Позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 30 листопада 2009 року виходячи з наступного.

    Дiю ст. 6 Закону на 2007 рiк було зупинено ст. 111 Закону України вiд 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рiк» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 роцi пiдвищення до пенсiї вiдповiдно до ст. 6 Закону, виплачується особам, якi є iнвалiдами (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту») у розмiрi 50% вiд розмiру надбавки, встановлено для учасникiв вiйни.

          Разом з тим, Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09 липня 2007 року № 6-рн/2007 (справа про соцiальнi гарантiї громадян) визнанi неконституцiйними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рiк» щодо зупинення дiї на 2007 рiк ст. 6 Закону. Отже, суд вважає покласти обов’язок на управлiння Пенсiйного фонду Розівського району Запорізької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Іванівніза 2007 рік починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року оскільки це термін дії Закона України про бюджет на 2007 та на 2008 роки. З матерiалiв справи вбачається, що управління ПФУ виплачувало щомiсячно позивачу як дитині вiйни, пiдвищення до пенсiї: травень, червень 2008 року у розмірі 48,1 грн., з липня по вересень 2008 року у розмірі 48,2 грн., з жовтня 2008 року по листопад 2009 року у розмірі 49,8 грн..

            Так згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

              Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, поновили свою дію згідно рiшення Конституцiйного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року.

    Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.                      

    Враховуючи наведене, суд дiйшов висновку про проявлення вiдповідачем бездiяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здiйснити нарахування позивачеві за перiод з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 30 листопада 2009 року  у розмiрі 30 відсотків надбавки до пенсiї та виплати  ОСОБА_1 , встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV вiд 18 листопада 2004 року.

    Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти адміністративного позову, не можутъ бути прийнятi до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязi вимог позивача, оскiльки особливий статус «дiтей вiйни» та обумовлені частиною 2 ст. 3 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, державнi соцiальнi гарантії дiтям вiйни, не можуть бути обмеженi або скасованi iншими нормативно-правовими актами на що було вказано рiшенням Конституцiйного Суду України №10-рп вiд 22 травня 2008 року.

      Оскiльки функцiї з призначення, виплати пенсiй, надбавок, пiдвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсiйного фонду України, тому вiдповiдач по справi, заперечуючи проти адмiнiстративного позову, у вiдповiдностi до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був довести правомірність своєї бездiяльностi стосовно  позивача.

        Проте відповідачем  не було надано будь-яких доказiв щодо правомiрностi його бездiяльностi.

    Суд відмовляє вiдповiдачу в задоволенні його заперечень по справі про наявнiсть пiдстав для вiдмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адмiнiстративного суду з позовом через наступне.

      Згідно  ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом Прав, свобод та iнтересiв особи встановлюєтъся рiчний строк.

    Вiдповiдно до ч.2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адмiнiстративна справа розглядається i вирiшується в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Зважаючи на похилий вiк позивача, його юридичну необiзнаннiсть, а також обмежене коло засобiв масової iнформацiї, що оприлюднювали рiшення Конституцiйного Суду України № 6-рп вiд 09 липня 2007 року та рiшення Конституцiйного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, суд вважає що строк звернення позивачем до суду пропущений з поважної причини.

    Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналiзу положень чинного законодавства України та матерiалiв справи, суд дiйшов висновку, що викладенi в позовнiй заявi доводи позивача ОСОБА_1 пiдлягають задоволенню. Проте відповідачем не було надано будь-яких доказiв щодо правомiрностi його бездiяльностi.

          Згідно з ч.3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливим  постановити  рі шення по справi  в порядку письмового провадження, що вiдповiдає вимогам вказаної статті.

            На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 18, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

        Адмiнiстративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адмiнiстративного суду та про оскарження бездiяльностi Управлiння Пенсiйного Фонду України i здiйснення перерахунку недоплаченої щомiсячної суми допомоги «Дiтям вiйни» - задовольнити частково.

    Поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду.

    Визнати неправомiрною бездiяльнiсть Управлiння Пенсiйного фонду України в Розівському районi Запорiзької областi щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здiйснити за перiод з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року перерахунок та виплату надбавки до пенсiї ОСОБА_1 у розмiрi 30 відсотків, встановленому ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».

    Зобов’язати Управлiння Пенсiйного фонду України в Розівському районi Запорiзької областi здiйснити перерахунок та виплатити   ОСОБА_1 30 відсотків надбавки до пенсiї згiдно ст.6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» за перiод з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року виходячи з урахуванням ранiше проведених пiдвищень до пенсiї «Дiтям вiйни» за вiдповiднi перiоди.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Розівський районний суд Запорізької області.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Розівський районний суд Запорізької області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

            Суддя :                                                  А.В. Коржов