Постанова

від 22.09.2009 по справі 2а-930/2009

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-930 / 2009 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року. Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Тутовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку та виплати недорахованої державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

 Позивачка звернулася з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Алчевську про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з липня 2007 р. по теперішній час, просила поновити строк звернення до суду, оскільки пропустила його з поважних причин.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007р.» та «Про Державний бюджет України на 2008р.» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивачка просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надіславши заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності. позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надіславши заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на те. що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідача наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно то позивачці був відомий її розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни» що підтверджується пенсійним посвідченням № 140793 (а.с. 10-11).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 вказаного вище Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 4 ст. 99 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Позивачка не надавала відповідачу скаргу на дії чи бездіяльність, відповідно і рішення по скарзі не виносилось. Позивачка лише зверталась з письмовою заявою про перерахунок та виплату спірної доплати до пенсії.

Відповідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачка разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не надала поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав вона дізналась після висвітлення цього питання у засобах масової інформації та від своїх знайомих. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня .2007 року до 10 серпня 2008 року.

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління пенсійного фонду в м.Алчевську здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягають задоволенню лише з 10 серпня 2008 року, оскільки вона звернулася до суду з позовом 10 серпня 2009 року.

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або ЇЇ складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка була встановлена у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих атів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня - 498грн.

Враховуючі, що позивачці, починаючи з 01.01.2008р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 10.08.2008р. до 31.12.2008р. відповідач повинен нарахувати позивачці 463, 00 грн. ((482 грн. х 30% / 31 х 22 дн. -482 грн. х 10%/31 х 22 дн.) + (482грн. х 30% - 482грн. х

10% )+ (498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%)).

Суд не може задовольнити позовні вимоги за 2009 рік, оскільки відсутні рішення Конституційного суду, тощо стосовно бюджету України на 2009 рік. Суд позбавлений можливості задовольнити вимоги позивачки та зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну допомогу, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і воно не може обмежуватися волею законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Керуючись ст.ст.99, 100, 158-163. 167 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Позов задовольнити частково. Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Алчевську про відмову в перерахунку розміру щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 за період з 10 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську перерахувати та здійснити виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни ОСОБА_1 за період з 10 серпня 2008 року до 31 грудня 2008 року у сумі 463, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.