Постанова

від 19.03.2018 по справі 912/1059/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 року м.Дніпро Справа № 912/1059/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Устинівського районного віддділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області (головуючий суддя Колодій С.Б., судді - Вавренюк Л.С., Макаренко Т.В.) від 14.12.2017р.

за заявою заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця у справі № 912/1059/14

за позовом Керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Седнівська сільська рада

до відповідачів:

І - Фізичної особи - підприємця Білошицького Анатолія Степановича

ІІ - Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області

про визнання додаткової угоди недійсною, скасування її державної реєстрації, визнання договору припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2017 року заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури звернувся до господарського суд зі скаргою на рішення державного виконавця, в якій просив суд скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 15.11.2016р.;

- зобов'язати Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016р. у справі №912/1059/14.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець не вжив всіх, передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду. Земельна ділянка не була повернута Седнівській сільській раді, чим порушено її права.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року у справі № 912/1059/14 ( головуючий суддя Колодій С.Б., судді - Вавренюк Л.С., Макаренко Т.В.) скаргу заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця задоволено частково.

Скасовано постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 15.11.2016 по виконанню наказу від 27.07.2016р. у справі № 912/1059/14.

В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала в частині скасування постанови державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 15.11.2016 по виконанню наказу від 27.07.2016р. мотивована тим, що доказів неможливості виконання наказу господарського суду без участі боржника відділом ДВС до суду не подано. Державний виконавець не позбавлений можливості вчинити дії по поверненню земельної ділянки Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради за актом приймання-передачі. Невчинення таких дій свідчить про невжиття Устинівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016 у справі №912/1059/14.

Щодо відмови в задоволенні скарги про зобов'язання Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016р. суд зазначив, що виконавче провадження підлягає відновлення в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", а не в силу вказівки у судовому рішенні.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Устинівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що:

- Згідно ч. 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Прокурор звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця лише 25.07.2017р. року, в той час як постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена ще 15.11.2016 року.

- Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2016 року у справі № 912/2294/15 суд задовольнив позов ФОП Білошицького А.С. до Седнівської сільської ради Устинівського району, Кіровоградської області про визнання договору оренди землі поновленим. На момент вчинення виконавчих дій рішення суду набрало законної сили, про що було зазначено у рішенні суду. За таких обставин на земельній ділянці, на законних підставах могло знаходитись майно ФОП Білошицького А.С., а тому здійснити передачу земельної ділянки без участі ФОП Білошицького А.С. було неможливо.

- Згідно наказу господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016 року у справі № 912/1059/14 зобов'язання повернути земельну ділянку стосується безпосередньо боржника Білошицького Анатолія Степановича, так як у нього в користуванні знаходиться земельна ділянка, і державний виконавець не мав права складати та підписувати будь які акти приймання-передачі вказаної земельної ділянки без участі Білошицького А.С. Крім того у виконавчому документі не зазначено спосіб повернення земельної ділянки боржником стягувачу, так як відповідно до статті 17 Закону України Про оренду землі зазначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом з внесенням відповідних відомостей до державних реєстрів, але дана норма закону діє з 12.02.2015 року і на момент виконання рішення відомості щодо права користування даною земельною ділянкою в Реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні, так як у користування земельну ділянку боржник отримав на підставі акту приймання-передачі, а тому повернення земельної ділянки повинно бути проведено в той самий спосіб в який і отримано в користування.

- Згідно ст. 63 Закону України Про виконавче провадження (в редакції після 05.10.2016 року) у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тому постановою державного виконавця від 15.11.2016 року виконавче провадження стосовно примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/1059/14 від 27.07.2016 року про зобов'язання ФОП Білошицького Анатолія Степановича повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2818100 грн., яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району, Кіровоградської області завершено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції після 05.10.2016 року). Постанови про стягнення виконавчого збору, штрафу та витрат виділено в окремі виконавчі провадження, які в подальшому були завершені в зв'язку з їх фактичним виконанням.

Просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року та відмовити заступнику керівника Олександрійської місцевої прокуратури у задоволенні скарги.

Просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Олександрівська місцева прокуратура зазначила, що рішення суду прийняте при повному та об?єктивному дослідженні доказів та цілковитій відповідності до норм чинного законодавства. Державний виконавець не вжив всіх необхідних дій для виконання судового рішення та передчасно закрив виконавче провадження. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, з?ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, в межах апеляційної скарги встановила наступне.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016р. по справі № 912/1059/14 позов Прокурора Устинівського району задоволено частково.

Визнано недійсною, укладену між орендодавцем - Устинівською райдержадміністрацією та орендарем - Фізичною особою - підприємцем Білошицьким А.С. та зареєстровану у відділі Держкомзему в Устинівському районі 01.03.2012р. додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між Седнівською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем Білошицьким А.С., зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002р. за № 27.

Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Білошицького Анатолія Степановича повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2 818 100 грн, яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

В частині вимоги про визнання припиненим з 24.09.2012 договору оренди землі, укладеного між Седнівською сільською радою та Фізичною особою - підприємцем Білошицьким А.С., зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002 за № 27, провадження у справі припинено.

В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Білошицького Анатолія Степановича на користь Державного бюджету України 1827,00 грн судового збору.

Стягнути з Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області 609,00 грн судового збору.

27.07.2016 року на примусове виконання рішення видано відповідні накази.

04 серпня 2016р. старшим державним виконавцем Устинівського РВ ДВС Любченко В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов?язано боржника добровільно виконати наказ - повернути земельну ділянку - до 10.08.2016р. (т.3 а.с.33).

11.08.2016р. старший державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що боржник знаходиться на стаціонарному лікуванні (т.3 а.с.32).

19.08.2016р. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження(т.3 а.с.27).

22.08.2016р. державним виконавцем складено акт про те, що з телефонної розмови з боржником встановлено, що він перебуває на амбулаторному лікуванні і що земельна ділянка в даний час ним не обробляється (т.3 а.с.29).

В цей же день зроблено запит до Седнівської сільської ради щодо добровільного виконання ФОП Білошицьким А.С. рішення суду та зазначено, що земельна ділянка не обробляється (т.3 а.с.28).

21.09.2016р. державний виконавець вдруге звернувся до сільської ради з цього ж питання, на що в цей же день отримав відповідь, що наказ про передачу земельної ділянки ФОП Білошицьким А.С. не виконано (т.3 а.с.26)

23.09.2016р. старший державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 170 грн на боржника у зв'язку із невиконанням рішення суду та листом № 4611 від 23.09.2016р. повідомив боржника про надання йому повторного терміну для добровільного виконання рішення до 28.09.2016р.( т.3 а.с.45, 46)..

28.09.2016р. старшим державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із знаходженням боржника на стаціонарному лікуванні (т.3 а.с.21).

09.11.2016р. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (т.3 а.с. 21).

Листом № 4579 від 10.11.2016р. державний виконавець звернувся до Седнівської сільської ради щодо добровільного виконання ФОП Білошицьким А.С. наказу по поверненню земельної ділянки. В листі зазначено, що згідно акту державного виконавця від 22.08.2016р. земельна ділянка Білошицьким А.С. не обробляється. У відповідь державний виконавець отримав від Седнівської сільської ради повідомлення про невиконання боржником наказу (т.3 а.с.19, 20).

11.11.2016р. старший державний виконавець Любченко В.А. повідомленням про вчинення кримінального правопорушення повідомляє Устинівське відділення поліції Бобринецького відділу поліції Головного управління поліції в Кіровоградській області про невиконання ФОП Білошицьким А.С. наказу у справі № 912/1059/14 та пропонує вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності Білошицького А.С. до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України.

На підставі постанови державного виконавця слідчим Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України, за невиконання Білошицьким рішення суду.

15.11.2016р. старшим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. У постанові зазначено, що рішення не виконано, згідно ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, відтак на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 912/1059/14 від 27.07.2016р.

Вирішуючи питання щодо статусу прокурора на стадії виконання рішення суду та його права на подачу скарги на дії державного виконавця, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про виконавче провадження , в редакції від 21.12.2016р., діючій на час подання прокурором скарги, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, …

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.26 Закону);

В пункті 9.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 , із змінами від 16.12.2015р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , прокурор набуває статусу учасника виконавчого провадження за умови, що в передбачених статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (наразі ст..23) випадках він здійснював представництво інтересів держави або громадянина в суді й зазначене провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою (частина перша статті 7, пункт 2 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Оскільки виконавче провадження було відкрите не на підставі заяви прокурора, то він і не є учасником виконавчого провадження.

Разом з тим, прокурор користується певними процесуальними правами на стадії виконання рішень, ухвал, постанов.

Так, відповідно до ст..121 2 Господарського кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Дана норма надає право прокурору на оскарження дій державного виконавця, не залежно від того чи є він учасником виконавчого провадження.

При цьому дане право необхідно розглядати в системному зв?язку з повноваженнями, наданими прокурору Законом України Про прокуратуру .

Відповідно до статті 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (ч.4).

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (п.2 ч.6);

брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді (п.6 ч.6).

Оскільки відповідно до ст..1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час подання скарги) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, то п.2 ч.6 ст. 23 Закону Про прокуратуру надає прокурору право вступити у справу на стадії виконання рішення суду у тому випадку, коли він не є учасником виконавчого провадження (не подавав наказ та заяву про відкриття виконавчого провадження).

При цьому прокурор повинен обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави.

Однак, заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури взагалі не послався на порушення або загрозу порушення інтересів держави. Тобто не навів підстав звернення ним до суду.

Крім того, стаття 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює строк на оскарження дій державного виконавця - протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що перебіг 10-денного строку починається саме з дня коли про порушення прав стало або могло стати, відомо особі, права якої порушено, тобто Седнівської сільської ради, а не з дня коли стало відомо прокурору.

Отже прокурором пропущено строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

З наведених підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню у зв?язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. В задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269 - 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Устинівського районного віддділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017р. у справі № 912/1054/14 скасувати.

В задоволенні скарги Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови

Повний текст постанови складений 26.03.2018р .

Головуючий С.Г. Антонік

Судді Л.О. Чимбар

І.О. Вечірко