Ухвала

від 02.08.2018 по справі 912/1059/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02 серпня 2018 року Справа № 912/1059/14

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Волошиної О.С., розглянувши матеріали скарги заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури від 25.07.2017 № (12-88)4546вих-17 на рішення державного виконавця у справі №912/1059/14

за позовом: Керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Седнівська сільська рада

до відповідачів:

І - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

ІІ - Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області

про визнання додаткової угоди недійсною, скасування її державної реєстрації, визнання договору припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку,

Представники учасників процесу:

від прокуратури - Чернієнко О.В., посвідчення прокурора № 047280 від 29.06.2017;

від позивача - участі не брали;

від відповідача 1 (ФОП ОСОБА_1) - участі не брали;

від відповідача 2 (Устинівська РДА) - участі не брали;

від 3-ї особи - Волошина Н.Л., довіреність № 07/01-40/03 від 15.01.18 ;

від ДВС - Любченко В.А., начальник Устинівського відділу ДВС, наказ № 185/К від 19.03.2018.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016 позовні вимоги Керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Седнівська сільська рада (позивач) задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду, укладену між Устинівською райдержадміністрацією (відповідач 2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, відповідач 1) та зареєстровану у відділі Держкомзему в Устинівському районі 01.03.2012 до договору оренди землі укладеного між Седнівською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002 за № 27. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2818100 грн, яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. В частині вимоги про визнання припиненим з 24.09.2012 договору оренди землі, укладеного між Седнівською сільською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованого в Устинівському райвідділі КРФ Центру ДЗК 24.09.2002 за № 27, провадження у справі припинив. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

27.07.2016 на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016 видано накази, у тому числі наказ, згідно якого зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2818100 грн, яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

26.07.2017 Заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури (Прокурор) звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - державний виконавець Устинівського районного ВДВС) від 15.11.2016 та зобов'язати останнього відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2016 у справі № 912/1059/14.

Вимоги скарги мотивовані тим, що постановою державного виконавця від 15.11.2016 виконавче провадження закінчено на підставі ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів направлення повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення відповідачем 1 кримінального правопорушення. Виконавче провадження закінчено державним виконавцем безпідставно без проведення всіх необхідних дій для його примусового виконання.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2017 скаргу Прокурора призначено до розгляду в судовому засіданні.

05.10.2017 від ФОП ОСОБА_1 надійшла письмова позиція щодо скарги Прокурора, в якій зазначено про пропуск строків на оскарження постанови державного виконавця та повідомлено, що відповідач 1 використовує земельну ділянку на законних підставах (том ІІ а.с. 193).

Устинівський районний ВДВС заперечив проти поданої скарги, про що до суду надано письмові заперечення від 06.09.2017 (том ІІ а.с. 175-176), з тих підстав, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення суду в повному обсязі. Крім того, за твердженням органу ДВС, скаржником не вказано жодних доказів порушень норм законодавства, вчинених державним виконавцем при виконанні рішення, та не зазначено, що саме має зробити державний виконавець після скасування постанови про закінчення.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 (головуючий суддя Колодій С.Б., судді - Вавренюк Л.С., Макаренко Т.В.) скаргу Прокурора на рішення державного виконавця задоволено частково: скасовано постанову державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 15.11.2016 по виконанню наказу від 27.07.2016р. у справі № 912/1059/14; в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 у справі № 912/1059/14 скасовано. В задоволенні скарги Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця відмовити.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.06.2018 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017. Справу № 912/1059/14 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

24.07.2018 матеріали справи №912/1059/14 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 дану справу призначено судді Тимошевській В.В.

Ухвалою від 26.07.2018 суддею Тимошевською В.В. прийнято справу №912/1059/14 до свого провадження; прийнято до розгляду скаргу Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури на рішення державного виконавця та скаргу призначено до розгляду в засіданні на 02 серпня 2018 р. Від учасників процесу та органу ДВС витребувано пояснення і докази, необхідні для розгляду скарги.

Від Прокурора 31.07.2018 надійшла заява з доказами, в якій зазначено про правомірність звернення Прокурора зі скаргою на рішення державного виконавця Устинівського районного ВДВС та про дотримання строку при поданні такої скарги.

Від Устинівського районного ВДВС надійшли пояснення щодо поданої скарги, згідно яких орган ДВС просить відмовити у задоволенні скарги з підстав пропуску строку подання скарги та дотримання державним виконавцем норм законодавства при винесенні оскаржуваної постанови.

Від третьої особи 02.08.2018 надійшли письмові пояснення, у відповідності до яких третя особа просить відмовити у задоволення поданої скарги з підстав пропуску строку подання скарги та не доведенням неправомірності дій державного виконавця.

В судовому засіданні 02.08.2018 прийняли участь Прокурор, представник третьої особи та Устинівського районного ВДВС. Інші учасники справи в засідання суду по розгляду справи не з'явились, хоча належним чином повідомлені про його проведення. Від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява від 31.07.2018 про відкладення засідання суду у зв'язку з перебування відповідача 1 на лікарняному.

Господарський суд відхиляє вказане клопотання, оскільки за положеннями частин 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

При розгляді скарги господарський суд враховує наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121-1 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діяла на час подання Прокурором скарги, передбачалось, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За правилами частини 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення у даній справі прийнято судом за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Седнівської сільської ради. Отже оцінка обґрунтованості мотивів звернення до суду для захисту інтересів держави здійснена судом під час розгляду спору по суті заявлених вимог, а Прокурор набув статусу учасника справи.

Враховуючи, що справа № 912/1059/14 розглядалась саме за позовом Прокурора, поданим в інтересах держави в особі Седнівської сільської ради, на час відкриття виконавчого провадження як стадії виконавчого провадження, прокурор є учасником справи, а тому не має обґрунтовувати необхідність захисту інтересів держави, звертаючись із скаргою на дії органу виконавчої служби.

Таким чином, Прокурор має право оскаржувати дії державного виконавця Устинівського районного ВДВС з приводу виконання рішення господарського суду у справі № 912/1059/14.

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.06.2018, прийнятої за результатами касаційного перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 та ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 у справі № 912/1059/14.

Як зазначено вище, за змістом ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час подання скарги, скарга на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Прокурор згідно поданої скарги просить скасувати постанову державного виконавця Устинівського районного ВДВС від 15.11.2016, тоді як скарга подана 26.07.2017.

Ухвалою господарського суду від 02.08.2017 під час призначення скарги до розгляду було зобов'язано Прокурора надати суду належні докази на підтвердження того, коли було отримано копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2016.

Згідно згаданої вище постанови Верховного Суду від 23.06.2018, ухвала господарського суду від 14.12.2017, яка прийнята за результатами розгляду скарги, не містить висновків щодо виконання вимог зазначеної ухвали, а також надання оцінки цим доказам, якщо такі були подані. Наведені обставини також належним чином не досліджені судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що прийняті у справі ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті за неповного дослідження істотних обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарський суд зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-УШ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Згідно частини 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оцінюючи докази, які надано на підтвердження дотримання строку подання скарги, а також враховуючи пояснення Прокурора і Устинівського районного ВДВС у відповідній частині, господарський суд зазначає наступне.

Звертаючись із поданою скаргою Прокурор зазначив про дотримання строку оскарження, оскільки до Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури оскаржувана постанова надійшла лише 25.07.2017. На підтвердження вказаних доводів Прокурором надано наступні докази: копію оскаржуваної постанови з вхідним штампом прокуратури про її отримання, довідку прокуратури від 06.09.2017 про те, що за період з 15.11.2016 по 25.07.2017 до Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури не надходила постанова про закінчення виконавчого провадження; інформацію з електронної системи діловодства в органах прокуратури (том ІІ а.с.148, 170, 171).

Крім того, на виконання вимог ухвали господарського суду від 26.07.2018 Прокурором надано додаткові письмові пояснення з приводу доказів дотримання строку, до яких додано чітку копію оскаржуваної постанови державного виконавця від 15.11.2016 з вхідним штампом прокуратури, інформацію з електронної системи діловодства в органах прокуратури та лист Устинівського районного ВДВС від 03.04.2018 з повідомленням про направлення постанови державного виконавця від 17.11.2016 стягувачу Седнівській сільській раді (том ІV а.с. 78-80).

Головне територіальне управління юстиції в поясненнях до суду щодо скарги Прокурора вважає пропущеним строк на звернення до суду зі скаргою, посилаючись на ті обставини, що скаржник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення права (том ІV а.с. 90-95).

Господарський суд зазначає, що згідно положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ст. 50). Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку; якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана постанова державного виконавця, яка прийнята 15.11.2016, отримана Устинівським відділом Олександрійської місцевої прокуратури 25.07.2017 та зареєстрована за вхідним номером (1288)9336 вх.- 7, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції, розміщеної на примірнику такої постанови.

Відповідно до пункту 4.1. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 24.02.2016 № 103, реєстрація документа - це фіксування факту створення або надходження документа шляхом проставлення на вхідних документах штампа із зазначенням номера та дати з подальшим записом у книгах обліку необхідних даних про документ. Штамп містить найменування прокуратури, дату реєстрації та порядковий номер відповідної книги обліку (номер за автоматизованою системою електронного документообігу) і проставляється у нижньому правому куті лицевого боку першої сторінки або на будь-якому вільному від тексту місці першої сторінки.

Отримання прокуратурою оскаржуваної постанови саме 25.07.2017 підтверджується також даними електронної системи з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 123 від 28.12.2011.

Таким чином, враховуючи дату отримання прокурором оскаржуваної постанови державного виконавця від 15.11.2016 про закінчення виконавчого провадження - 25.07.2018, подання скарги на таку постанову 26.07.2017 (дата здачі скарги на пошту) здійснено в межах 10-денного строку, коли Прокурор дізнався про оскаржувану постанову.

Стосовно доводів Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про те, що скаржник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення права, господарський суд зазначає наступне.

Згідно положень частини 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України в редакції, які діяли на час подання Прокурором скарги до суду, облік строку на оскарження розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що Прокурор повинен був дізнатися про прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови в інший термін. Не повідомляє про вказане і третя особа в своїх запереченнях. При цьому посилання третьої особи на рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Устименко проти України", "Кузнецов та інші проти України", "Рисовський проти України" не приймається судом, оскільки обставини справ істотно різняться, а тому відповідні висновки не можуть бути безумовним прецедентом при розгляді питання щодо дотримання строку подання скарг на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Як встановлено матеріалами справи, рішення суду у даній справі прийнято на користь позивача - Седнівської сільської ради та за наказом, виданим на виконання такого рішення, Седнівська сільська рада є стягувачем в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи слідує, що наказ на виконання рішення господарського суду від 05.07.2016 у справі №912/1059/14 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути Седнівській сільській раді земельну ділянку направлено Седнівській сільській раді та саме вказаною радою наказ було пред'явлено для виконання до Устинівського районного ВДВС (том ІІ а.с. 126, 128).

Згідно листа державного виконавця Устинівського районного ВДВС від 15.11.2016 № 5629 постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2016 підлягала направленню стягувачу - Седнівській сільській раді, боржнику - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та господарському суду Кіровоградської області (том ІІ а.с. 131).

Відсутність направлення Прокурору вказаної постанови також підтверджено державним виконавцем Устинівського районного ВДВС Любченко В.А. в поясненнях від 01.08.2017. Більш того, яка зазначає державний виконавець, йому навіть не було відомо про те, що рішення у справі приймалось за позовом Прокурора, оскільки Прокурор жодним чином не заявляв про своє відношення до рішення суду.

Стосовно аргументів Устинівського районного ВДВС згідно пояснень від 01.08.2018 про те, що строк на оскарження слід рахувати з дня коли про рішення державного виконавця дізнався стягувач - Седнівська сільська рада, господарський суд зазначає, що вказаний висновок відповідає постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018, прийнятій у даній справі.

Разом з цим, постановою Верховного Суду від 23.06.2018 зазначена постанова апеляційного суду скасована із зазначенням про необхідність оцінки доказів, що були надані прокурором, на підтвердження отримання копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2016.

Господарський суд також враховує, що матеріали справи не містять належних доказів направлення Седнівській сільській раді оскаржуваної постанови згідно листа від 15.11.2016 та доказів отримання такої постанови Седнівською сільською радою. Також жодним з учасників процесу не повідомлено в який строк Седнівська сільська рада повинна була дізнатися про наявність оскаржуваної постанови.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку про дотримання Прокурором строку на подання скарги на постанову державного виконавця Устинівського районного ВДВС від 15.11.2016.

Як встановлено матеріалами справи, 04.08.2016 старший державний виконавець Устинівського РВ ДВС Любченко В.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №51859994 по виконанню наказу № 912/1059/14 від 27.07.2016 про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Седнівській територіальній громаді Устинівського району Кіровоградської області в особі Седнівської сільської ради земельну ділянку площею 143,7 га, вартістю 2818100 грн, яка розташована на території Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. У такій постанові державний виконавець постановив боржнику добровільно виконати наказ до 10.08.2016.

11.08.2016 старший державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що боржник знаходиться на стаціонарному лікуванні.

19.08.2016 старший державний виконавець виніс постанову про поновлення виконавчого провадження. Також старшим державним виконавцем зроблено запит до Седнівської сільської ради про добровільне виконання ФОП ОСОБА_1 наказу у даній справі. Так листом № 154-02-25 від 21.09.2016 сільський голова Седнівської сільської ради повідомив, що наказ про передачу земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 не виконано.

23.09.2016 старший державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 170 грн на боржника у зв'язку із невиконанням рішення суду.

Листом № 4611 від 23.09.2016 старший державний виконавець повідомив боржника про надання йому повторного терміну для виконання рішення до 28.09.2016.

28.09.2016 старший державний виконавець знову виносить постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що боржник знаходиться на стаціонарному лікуванні.

09.11.2016 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, проте знову жодних дій, спрямованих на здійснення виконавчого провадження державним виконавцем не здійснено. Лише зроблено запит до Седнівської сільської ради про добровільне виконання ФОП ОСОБА_1 наказу по поверненню земельної ділянки. Водночас у такому запиті № 4579 від 10.11.2016 державний виконавець зазначає, що згідно акту державного виконавця від 22.08.2016 земельна ділянка ОСОБА_1 не обробляється. У відповідь державний виконавець отримав від Седнівської сільської ради про невиконання боржником наказу.

11.11.2016 старший державний виконавець Любченко В.А. повідомленням про вчинення кримінального правопорушення повідомляє Устинівське відділення поліції Бобринецького відділу поліції Головного управління поліції в Кіровоградській області про невиконання ФОП ОСОБА_1 наказу у справі № 912/1059/14 та пропонує вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України.

15.11.2016 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У вказаній постанові встановлено, що рішення не виконано, згідно ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, відтак на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 912/1059/14 від 27.07.2016.

На думку Прокурора державний виконавець не вчинив всіх необхідних та достатніх дій по примусовому виконанню наказу у справі № 912/1059/14, зокрема: не встановлено поважність причин невиконання рішення суду та не витребувано відповідні пояснення від боржника, не організовано виконання рішення суду без участі боржника.

Судом враховано, що в період здійснення виконавчого провадження №51859994 з виконання наказу господарського суду, виданого у справі № 912/1059/14, діяло декілька редакцій Закону України "Про виконавче провадження", а саме Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 N 606-XIV (далі - Закон від 21.04.1999 N 606-XIV) та Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 N 1404-VIII, який набрав чинності 06.10.2016 (далі - Закон від 02.06.2016 N 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV та Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пунктів. 6, 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як встановлено матеріалами справи, виконавче провадження №51859994 з виконання наказу господарського суду було відкрито 04.08.2016, тобто під час дії Закону від 21.04.1999 №606-ХІV та закінчено 15.11.2016 - під час дії Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Підставою для закінчення виконавчого провадження №51859994, згідно постанови державного виконавця від 15.11.2016, зазначено пункт 11 частини 1 ст. 39 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ.

Згідно вказаної норми наведеного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Слід відмітити, що стаття 63 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ регламентує порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, за наведеною нормою виконавче провадження підлягає закінченню у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Між тим, надані до справи матеріали виконавчого провадження №51859994 не містять будь-яких документів, які б свідчили про організацію виконання державним виконавцем рішення суду та встановлену неможливість його виконання без участі боржника.

В постанові про закінчення виконавчого провадження від 15.11.2016 лише встановлено, що рішення не виконане, згідно ст. 63 направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, з підстав чого державний виконавець, посилаючись на пункт 11 частини 1 ст. 39 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ постановив закінчити виконавче провадження.

Тобто, вказана постанова не містить будь-яких висновків або посилання державного виконавця про те, що рішення суду неможливо виконати без участі боржника.

Слід наголосити, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (ст. 18 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ).

Таким чином, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, які набрали законної сили.

Звернення в порядку ст. 63 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ з повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є заходом реагування на невиконання рішення суду, вжиття якого передбачено також у тих випадках, коли рішення боржником не виконується, однак виконання рішення може бути проведене без участі боржника.

Враховуючи викладене, направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника у порядку ст. 63 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ не є єдиною достатньою дією вчинення державним виконавцем усіх можливих дій з виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття державним виконавцем передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.

Окрім того, за положеннями пункту 6 частини 5 статті 19 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Державний виконавець, в свою чергу, має право вимагати від боржників надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (ст. 18 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ).

Проте, в даному випадку державним виконавцем не встановлювались причини невиконання боржником рішення суду.

Господарський суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України (заява № 60750/00), від 27.07.2004 по справі "Ромашов проти України" (заява № 67534/01), від 19.03.1997 "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Заперечення боржника про правомірне користування земельною ділянкою під час вчинення виконавчих дій з огляду на наявність рішень господарських судів про поновлення договору оренди, прийнятих господарським судом у справах №912/1754/17 та №912/2294/15, не приймаються судом, оскільки вказані обставини не є підставою для винесення оскаржуваної постанови.

За наведених підстав, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої скарги в частині невідповідності вимогам законодавства постанови державного виконавця від 05.11.2016 про закінчення виконавчого провадження №51859994.

Одночасно, оскільки вимога Прокурора про скасування оскаржуваної постанови не відповідає положенням частини 1 статті 343 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідно до наведеної норми підлягає визнанню судом неправомірною.

Щодо зобов'язання орган ДВС відновити виконавче провадження, то в цій частині господарський суд не знаходить підстав для задоволення скарги, оскільки таке виконавче провадження підлягає відновлення в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження", а не в силу вказівки у судовому рішенні.

Так, відповідно до частини 1 статті 41 Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

З метою виконання вказаного припису господарський суд надсилає на адресу органу ДВС оригінал наказу від 27.07.2016, який було повернуто державним виконавцем до суду 10.04.2018 (том ІІІ а.с.150, 151).

Керуючись ст. ст. 12, 234, 235, ч. 1 ст. 316, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури від 25.07.2017 № (12-88)4546вих-17 на рішення державного виконавця, поданої у справі №912/1059/14, задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 15.11.2016 про закінчення виконавчого провадження № 51859994.

3. У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

4. Направити на адресу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області оригінал наказу від 27.07.2016 для відновлення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити Олександрійській місцевій прокуратурі за адресою: 28000, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1-а; Седнівській сільській раді за адресою: 28620, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Седнівка, вул. Шевченка, 52; Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1; Устинівській районній державній адміністрації за адресою: 28600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 2; Устинівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою: 25600, Кіровоградська область, смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1; прокуратурі Кіровоградської області за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 6/7.

Ухвалу складено та підписано 03.08.2018.

Суддя В.В.Тимошевська