Рішення

від 30.05.2007 по справі 37/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/206

30.05.07

За позовом

ДоПроВідкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія" "Київводоканал" в особі Розрахункового департаментуЖитлово-будівельного кооперативу "Дніпровець - 2" стягнення 6852,01 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача Смірнова Н.М.- представник за довіреністю № 51 від 28.03.2007 року;

Від відповідача  Давиденко Н.І.- голова правління

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія" "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу "Дніпровець - 2"  про стягнення 6852,01 грн. заборгованості за договором № 01560/4-04 від 05.05.1193 на відпуск води та послуги каналізації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2007 р. порушено провадження у справі № 37/206, розгляд справи було призначено на 27.04.2007 року о 10-15.

Представник відповідача 27.04.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/206 від 11.04.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/206 від 11.04.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи, а також не провів звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.05.2007 р. представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 06.03.2007 року Житлово-будівельний кооператив "Дніпровець - 2" значиться за адресою: 04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саратовська, 53/31. Суд зазначає, що дана адреса є іншою, ніж та, що вказана в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2007 року надав суду клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з відповідача. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні надав копію платіжного доручення  № 46 від 24.05.2007 року, відповідно до якого відповідач перерахував на рахунок позивача 7000,00 грн. з призначенням платежу «оплата послуг з водопостачання та водовідведення в рахунок боргу згідно договору».

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом за згодою представників позивача в судовому засіданні 12.03.2007 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

05 травня 1993 року між Підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води “Водозбут”, правонаступником якого є позивач, (постачальником) та Житлово-будівельним кооперативом “Дніпровець-2”  (абонентом) було укладено договір №  01560/4-04 на відпуск води та послуги каналізації (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався забезпечити  абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в місті Києві, затвердженими рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1986 року № 24.

01.07.94 були затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від № 65 Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України ( далі - Правила).

Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильника здійснюється, як правило, що місячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 12.5 Правил встановлено, що рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунок вручається абонентові або пересилається поштою.

Тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення (п. 1.10 Правил).

Абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платником, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум зазначених Постачальником (п. 3.6 Договору).

          Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 № 368/5559, кошти з рахунків банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів –у випадках, передбачених розділом V цієї Інструкції (п. 7 розділу 1).           

          Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платників та стягувачів складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією (п. 8 розділу 1).

          Наведеним розділом V (п. 3) визначено, що примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках, встановлених законами України.

          У той же час чинним, законодавством України не передбачено списання коштів з рахунку платника в порядку інкасо платіжних вимог, як це встановлено Договором.

          Таким чином, визначений Договором порядок розрахунків суперечить законодавству, а тому відповідна умова щодо оплати не підлягає застосуванню.

Пунктом 12.9 Правил встановлено, що рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі Водоканалом. У випадках пред'явлення Водоканалом в банк платіжних документів без виписки рахунків триденний строк відраховується з наступного дня після подання в банк цих документів.

Позивач надав відповідачу за період з 01.04.2001  року по 01.11.2006 року послуг на суму 17580,73 грн.

Відповідачу були надіслані дебетово-інформаційні повідомлення, що підтверджується довідкою Центрального відділення ВАТ КБ “Хрещатик” № 195 від 17.05.2007 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал”   в особі Розрахункового департаменту   доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем  заперечується сума основного боргу в розмірі 17720,15 грн. на підставі спливу строку позовної давності, яка не може перевищувати три роки. З матеріалів справи вбачається, що позивач розраховував заборгованість з 01.04.2001р. по 01.11.2006р., що перевищує встановлений законом термін.  

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідач заявив про сплив позовної давності, суд застосовує позовну давність у три роки.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в частині стягнення 2748,29 грн., в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З 01.01.04 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до статті 22  Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.  

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Також  відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з доданої відповідачем копії платіжного доручення № 46 від 24.05.2007 року відповідач після порушення провадження у справі  оплатив послуги з водопостачання та водовідведення в рахунок боргу в розмірі  7000,00 грн., а тому, приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач сплатив заборгованість за надані позивачем послуги, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3763,13 грн. та 340,59 грн. інфляційних витрат підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 267, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „ Дніпровець-2” (04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саратовська, 53/31, код ЄДРПОУ 22871379 ) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16 код ЄДРПОУ 03327629) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження  61 (шістдесят одна) грн. 08  коп. - державного мита та 70 (сімдесят) грн.  67 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3763,13 грн. та 340,59 грн. інфляційних витрат.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 19.06.2007 р.