Постанова

від 12.04.2018 по справі 910/3896/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/3896/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"

2. ОСОБА_6

3. ОСОБА_7

4. ОСОБА_8

5. ОСОБА_9

6. ОСОБА_10

7. ОСОБА_11

8. ОСОБА_12

про стягнення 229 840 650,69 грн.

за участю:

позивача: 1) Щербак Є.М. (ордер про надання правової допомоги від 24.10.17)

2) Василєва І.В. (договір про надання правової допомоги від 06.02.2018),

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" (далі-відповідач) 229 840 650,69 грн., з яких: 64 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8 690 552,29 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 913706,71 грн. трьох відсотків річних від суми простроченого тіла кредиту; 34 314 520,59 грн. заборгованості по процентам, 1 472 227,29 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 147732,69 грн. трьох відсотків річних від суми прострочених процентів, 3257600,00 грн. штрафу за договором кредитної лінії № HKЛ-2002859 від 13.09.2013 (112796339,57 грн.); 80 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 3 900 860,26 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 378 581,63 грн. трьох відсотків річних від суми простроченого тіла кредиту, 31 105 753,43 грн. заборгованості по процентам, 1444216,11 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 142899,69 грн. трьох відсотків річних від суми прострочених процентів, 72000,00 грн. штрафу за договором кредитної лінії № HKЛ-2002859/1 від 22.05.2014 (117044311,12 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору кредитної лінії № HKЛ-2002859 від 13.09.2013 та договору кредитної лінії № HKЛ-2002859/1 від 22.05.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 (суддя Ковтун С.А.), позов задоволено повністю. Суд визнав, що оскільки ряд договорів поруки, якими забезпечувалось виконання відповідачем його зобов'язань за спірними договорами кредитної лінії, є нікчемними з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то за встановленої наявності у відповідача перед позивачем заборгованості: за договором кредитної лінії № HKЛ-2002859 від 13.09.2013, та за договором кредитної лінії № HKЛ-2002859/1 від 22.05.2014 у зазначених розмірах, позов підлягає задоволенню.

Оскарженою постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017, вказане рішення суду скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 1 125 959,47 грн. заборгованості за кредитом, 413 180,86 грн. процентів за користування кредитом, 152 832,54 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 16 102,76 грн. 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом. В іншій частині позовних вимог відмовити". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду від 26.03.2018, виправлено допущені описки в описовій частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 шляхом внесення відповідних змін, а саме замінено: на сторінці 10 в п'ятому абзаці та на сторінці 11 в п'ятому абзаці помилково вказані "кредитним договором № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 року" та "договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 року", на "Договором кредитної лінії №НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 року"; на сторінці 10 в четвертому абзаці помилково зазначені "кредитним договором № НКЛ-2002859/1 від 22.05.2014 року" на "Договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 року"; на сторінці 9 в другому абзаці "повне" на "часткове" та на сторінці 9 в третьому абзаці "частково" на "повне"; на сторінці 10 в четвертому абзаці "з 12.02.2015 року" на "04.02.2015 року" та на сторінці 10 в п'ятому абзаці "ОСОБА_6" на "ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12". В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 залишено без змін.

Апеляційний суд визнав, що оскільки договір про відступлення права вимоги №8/1-УР від 12.02.2015 за умовами якого Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" відступило залишок заборгованості за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" в судовому порядку визнано недійсним, та оскільки правові підстави для задоволення позову в іншій частині відсутні, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумах, вказаних у резолютивній частині постанови.

У касаційній скарзі позивач просить вказану постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Позивач вказує, на порушення апеляційним судом частини 2 статті 215, частини 1 статті 236, статей 526-533, 536, 549-552, 625, 1046-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 37, 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012, статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Постанови правління Національного Банку України №560/БТ від 11.09.2014,692/БТ від 30.10.2014, №22 від 21.01.2004 №280 від 17.06.2004, №320 від 16.08.2006.

Позивач вказує, що апеляційна інстанція не надавала оцінку нікчемним правочинам та наслідкам застосування нікчемності правочинів, а також спеціальному банківському законодавству, на відміну від суду першої інстанції.

Посилаючись на правову позицію Вищого господарського суду України у постановах від 13.02.2017 у справі №910/21767/15, від 09.03.2017 у справі №911/4055/15, від 28.03.2017 у справі 910/8955/16, від 05.04.2017 у справі №910/10369/16, від 16.05.2017 у справі №910/9825/16, від 16.05.2017 у справі №910/10784/16, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 30.08.2017 у справі №756/1698/16-ц, Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі №815/3514/15 вказує, що суд має встановити, що саме сталося внаслідок здійснення відповідної операції - реальне надходження коштів на рахунок банку чи коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов'язань.

Посилаючись на судові рішення з різних справ, позивач вказує, що скасування у судовому порядку повідомлень про нікчемність не тягне за собою визнання дійсними таких правочинів, нікчемність яких встановлена законом, не спростовує самого факту нікчемності правочину, якщо він таким є, з огляду на те, що нікчемним, тобто абсолютно недійсним, є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом.

Позивач наголошує, що ухвалою від 05.07.2017 Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження у справі К/800/22776/17, і встановлені у справі №826/2152/16 обставини не мають юридичного значення, а тому апеляційний суд неправильно застосував частину 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

При цьому зазначає, що певні договори поруки були визнані недійсними у судовому порядку.

Також позивач вважає, що апеляційний суд помилково не припинив апеляційне провадження на підставі частини1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 просять у задоволенні касаційної скарги відмовити посилаючись на безпідставність доводів, викладених у ній. Так заявники посилаються на правомірність забезпечення порукою виконання зобов'язань, настання реальних наслідків такого забезпечення, та на відсутність правових підстав для нікчемності правочинів.

Окрім того 22.03.2018 представником позивача безпосередньо до суду касаційної інстанції подано клопотання про долучення до матеріалів справи судових рішень, прийнятих в інших справах. Клопотання обґрунтовано тим, що після подання касаційної скарги судами різних юрисдикцій були розглянуті пов'язані із даною справою інші справи, які встановлюють фактичні обставини справи, та які впливають на вирішення даної справи оскільки підтверджують його доводи касаційної скарги про визнання недійсними договорів поруки.

Відповідно до приписів статті 300 ч.2 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного суд відмовляє у зазначеному клопотанні.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи оскаржувану постанову, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Як встановлено судами 13.09.2013 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Айбокс" (позичальник) уклали договір кредитної лінії №НКЛ-2002859 (далі - Кредитний договір-1).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору-1, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, надалі за текстом - кредит, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно з п. 1.1.1 Кредитного договору-1 надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо "транш", а у сукупності - "транші", на умовах визначених цим договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 64000000 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.09.2016.

Повернення кредиту здійснюється не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості, вказаного в п.п. 1.1.1 цього договору (п. 1.1.2). У разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, який визначено в п.п. 1.1.1. цього договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 23% річних, та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим договором. При цьому сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру плати за користування Кредитом є заздалегідь погодженим (п. 1.1.3).

На виконання п.1.3 Кредитного договору-1 були укладені такі договори, які забезпечують його виконання:

договір застави № HKЛ-2002859/S-2, укладений 27.09.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс", предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку №1 до цього Договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 753 744, 76 грн.;

договір застави корпоративних прав № HKЛ-2002859/S-l, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Бенезія Інвестментс Лімітед" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс" (код ЄДРПОУ 34046074), а саме: частка у розмірі 1500000, 00 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1500 000, 00 гри.;

договір застави корпоративних прав № HKЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Ардо Істеблішмент Лімітед" (зі змінами, внесеними Додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс" (код ЄДРПОУ 35534645), а саме: частка у 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46000,00 грн.;

договір застави корпоративних прав № HKЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Мінола Трейдінг Лімітед" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД" (код ЄДРПОУ 35467291), а саме: частка у розмірі 44000,00 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44000,00 грн.;

договір застави № НКЛ-2002859/8-3, укладений 22.01.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 22.05.2014), предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку №1 до цього договору (копія Додатку №1 додається), загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48491936,76 грн.;

договір поруки №П-2002859/3, укладений 31.07.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_17;

договір поруки №П-2002859/4, укладений 31.07.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_18.

22.05.2014 АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" уклали договір кредитної лінії №НКЛ-2002859/1 (далі - Кредитний договір-2)

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору-2, кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти, надалі за текстом - кредит, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами надалі за текстом кожна частина окремо - "транш", а у сукупності - "транші", на умовах визначених цим договором, в межах невідновлювальної кредитної лінії в максимальним лімітом заборгованості 80000000,00 грн. зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 16% річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2017 (п. 1.1.1). Повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту у відповідності до зміни максимального ліміту згідно з відповідним графіком, але в будь-якому разі не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом, вказаного в п.1.1.1 цього договору (п. 1.1.2).

На виконання п.1.3 Кредитного договору-2 були укладені такі договори, які забезпечують його виконання:

договір застави корпоративних прав № HKЛ-2002859/S-l, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Бенезія Інвестментс Лімітед" (зі змінами, внесеними Додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Айбокс" (код ЄДРПОУ 34046074), а саме: частка у розмірі 1500000,00 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 1500000,00 грн.;

договір застави корпоративних прав № HKЛ-2002859/S-3, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Ардо Істеблішмент- Лімітед" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Сітібокс" (код ЄДРПОУ 35534645), а саме: частка у розмірі 46000,00 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 46000, 00 грн.;

договір застави корпоративних прав №HKЛ-2002859/S-2, укладений 31.10.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та компанією "Мінола Трейдінг Лімітед" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 31.07.2014), предметом якого є корпоративні права ТОВ "Мінола Україна ЛТД" (код ЄДРПОУ 35467291), а саме: частка у розмірі 44000, 00 грн., що становить 100% від статутного капіталу товариства, заставною вартістю за згодою сторін 44000, 00 грн.;

договір застави №HKЛ-2002859/S-3, укладений 22.01.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Айбокс" (зі змінами, внесеними додатковим договором від 22.05.2014), предметом якого є обладнання, що зазначене в додатку №1 до цього договору, загальною заставною вартістю за погодженням сторін 48491936,76 грн.;

договір поруки № П-2002859-5, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором і ОСОБА_9, як поручителем;

- договір поруки № П-2002859-7, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором і ОСОБА_7, як поручителем;

- договір поруки № П-2002859-8, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором і ОСОБА_8, як поручителем;

- договір поруки № П-2002859-9, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором і ОСОБА_10, як поручителем;

- договір поруки № П-2002859-10, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором і ОСОБА_11, як поручителем;

- договір поруки № П-2002859-11, укладений 25.06.2014 між ПАТ "Дельта Банк", як кредитором ОСОБА_12, як поручителем;

договір поруки №П-2002859/3, укладений 31.07.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_17 як поручителем;

договір поруки №П-2002859/4, укладений 31.07.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_18 як поручителем.

Встановлено, що банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитними договорами, зокрема, надав кредити у розмірі 64000000,00 грн. та 80000000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 2629080 від 14.01.2014 та № 43891182 від 23.05.2014 відповідно.

Також встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" 04.02.2015 та 12.02.2015, на підставі умов вказаних договорів поруки № П-2002859-5, № П-2002859-7, № П-2002859-8, № П-2002859-9, № П-2002859-10, № П- 2002859-11 з депозитних та поточних рахунків поручителів були списані грошові кошти у загальній сумі 2 366 437,93 дол. США та 40 800 318,64 грн. в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії № НКЛ- 2002859/1 від 22.05.2014, внаслідок чого відбулось повне погашення заборгованості за відповідним договором. На підставі договору поруки № П-2002859-6 від 25.06.2014, 04.02.2015 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" з рахунку поручителя були списані грошові кошти у сумі 4 157 175,04 дол. США в рахунок погашення кредиту за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013, внаслідок чого відбулось частково погашення заборгованості за відповідним договором.

04.02.2015 Банк списав з депозитного рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_6, відкритого в АТ "Дельта Банк", на рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "Дельта Банк", 4157175,05 дол. США як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-1.

04.02.2015 Банк списав з поточного рахунку НОМЕР_3 ОСОБА_7, відкритого в АТ "Дельта Банк", 1950310,24 дол. США на рахунок НОМЕР_1, та 430609,90 грн. на рахунок НОМЕР_5, які відкриті в АТ "Дельта Банк", як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

04.02.2015 Банк списав з поточного рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_8, відкритого в АТ "Дельта Банк", на рахунок НОМЕР_5, відкритий в АТ "Дельта Банк", 2065698,32 грн. як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

04.02.2015 Банк списав з поточного рахунку НОМЕР_6 ОСОБА_9, відкритого в АТ "Дельта Банк", на рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ "Дельта Банк", 416127,69 дол. США як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

04.02.2015 Банк списав з поточного рахунку НОМЕР_7 ОСОБА_10, відкритого в АТ "Дельта Банк", на рахунки НОМЕР_5, НОМЕР_8, відкриті в АТ "Дельта Банк", 9804011, 32 грн. як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

12.02.2015 Банк у зв'язку з достроковим розірванням договору банківського вкладу № 005-09509-291214 від 29.12.2014 для реалізації поруки зарахував з поточного рахунку НОМЕР_9 ОСОБА_11 25000000,00 грн. на транзитний рахунок банку НОМЕР_10, які цього ж дня зараховані на рахунок НОМЕР_5, відкритий в АТ "Дельта Банк" як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

12.02.2015 Банк у зв'язку з достроковим розірванням договору банківського вкладу № 006-09509-291214 від 29.12.2014 для реалізації поруки зарахував з поточного рахунку НОМЕР_11 ОСОБА_12 3500000,00 грн. на транзитний рахунок банку НОМЕР_12, які цього ж дня зараховані на рахунок НОМЕР_5, відкритий в АТ "Дельта Банк" як погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором-2.

Розрахунок за договором №8/1-VP про відступлення права вимоги, укладений 12.02.2015 між ПAT "Дельта Банк" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент", відбувся 12.02.2015 шляхом перерахуванням останнім за платіжним дорученням № 11 від 12.02.2015 з рахунку 26508040000454, відритого АТ "Дельта банк", на рахунок 373980012 АТ "Дельта Банк" 1125959,47 грн.

В подальшому, в рамках перевірки правочинів, яка здійснювалась на виконання приписів ч. 2 ст. 38 Закону України "При систему гарантування вкладів фізичних осіб", Банком виявлені такі договори, які стосуються порядку виконання зобов'язань за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2:

договір поруки № 11-2002859-5, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_9. За даним договором ОСОБА_9 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки № П-2002859-б, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_6. За даним договором ОСОБА_6 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-1. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки № П-2002859-7, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_7. За даним договором ОСОБА_7 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки № 11-2002859-8, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_8. За даним договором ОСОБА_8 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки № 11-2002859-9, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_10. За даним договором ОСОБА_10 зобов'язалась перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки № П-2002859-10, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_11. За даним договором ОСОБА_11 зобов'язався перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір поруки №11-2002859-11, датований 25.06.2014 між ПAT "Дельта Банк" та ОСОБА_12. За даним договором ОСОБА_12 зобов'язалась перед Банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ "Айбокс" зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій та пені у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором-2. У разі невиконання позивальником забезпечених порукою зобов'язань, поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя (в національній та/або іноземній валюті), відкритих ним у кредитора;

договір №8/1-VP про відступлення права вимоги, укладений 12.02.2015 між ПAT "Дельта Банк" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент". За даним договором Банк передав, а ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" прийняв на себе право вимоги належного викання зобов'язання ТОВ "Айбокс" за Кредитним договором-2, а саме: право вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 1125959,47 грн. Ціна відступлення права вимоги становить 1125959,47 грн., які новий кредитор зобов'язався сплатити не пізніше 15 лютого 2015 року.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що Договір про відступлення №8/1-УР від 12.02.2015 визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 по справі №910/13407/16 за позовом Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" про визнання договору недійсним та визнання відсутнім права вимоги, яке залишено без змін після його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови правління НБУ від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02.10.2015. До цієї ж дати продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

Судом першої інстанції також встановлено, що 30.10.2015 постановою Правління Національного банку України № 629/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні виходячи із наступного.

Положеннями статі 312 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив із того, що зазначені вище договори поруки та договір №8/1-VP про відступлення права вимоги між ПAT Дельта Банк та ТОВ КУА Скай Кепітал Менеджмент , є нікчемними з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб через те, що мало місце безоплатне відчуження майна банком.

До таких висновків цей суд дійшов на підставі того, що зазначені договори, у тому числі і поруки, є відплатними.

При цьому як вбачається із рішення цього суду єдиною підставою, покладеною в основу судового рішення для повного задоволення позову, були положення п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб про те, що мало місце безоплатне відчуження майна банком - позивачем у справі.

Згідно застосованої судом першої інстанції частини п. 1 ч. 3 ст. 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав як те, що банк безоплатно здійснив відчуження майна.

Однак із такими висновками місцевого господарського суду погодитися не можна виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 12 частини 1 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Згідно частини 4 цієї статті особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 509 цього Кодексу визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 5 статті 626 вказаного Кодексу договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином за відплатним договором одна сторона зобов'язана, зокрема, вчинити на користь другої сторони певну дію (наприклад сплатити гроші), а друга сторона має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів статті 546 частини 1 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями статті 553 цього Кодексу визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1). Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2). Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ч.3).

Згідно статті 554 вказаного Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2).

За вказаних обставин порука це забезпечення основного зобов'язання, яким може бути оплатний договір, а не самостійне оплатне зобов'язання, порука за своєю суттю не є таким зобов'язанням, за яким би здійснювалося відплатне відчуження, або передача майна.

Згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Разом з тим, вирішуючи спір, пов'язаний із нікчемним правочином суд має на підставі належних та допустимих доказів встановити і навести у своєму рішенні обставини, за яких правочин є нікчемним.

Таких обставин, за яких наведені вище правочини є нікчемними, у даній справі не встановлено.

Отже суд першої інстанції ухвалив судове рішення без додержання вказаних норм матеріального права.

При цьому посилання скаржника на те, що спірні правочини взято на облік у лютому 2015 само по собі за вказаних вище обставин не може свідчити про нікчемність правочинів і не дає правових підстав вважати, що такі правочини є нікчемними, оскільки договори поруки не відносяться до оплатних договорів, а відтак передбачена відповідною частиною п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та встановлена місцевим господарським судом така ознака нікчемності зазначених правочинів, відсутня.

Доводи скаржника в частині порушення приписів статті 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017, щодо відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про припинення провадження у справі також відхиляються судом.

Так із обставин справи вбачається, що судом було розглянуто спір про визнання недійсним вказаного вище договору № 8/1-VP про відступлення права вимоги від 12.02.2015, але скаржник вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 у справі № 910/3896/17 не стосуються прав та обов'язків ТОВ "КУА "Скай кепітал Менеджмент".

Як вбачається із справи останнє залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до приписів статті 27 частини 4 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно зі статтею 42 цього Кодексу правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу (отже і третіх осіб) перед законом і судом.

За вказаних обставин третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "КУА "Скай кепітал Менеджмент" користується тими ж процесуальними правами, що і сторони у справі, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Таким чином це товариство наділено відповідними процесуальними правами, у тому числі і на оскарження судового рішення.

При цьому правові підстави для припинення провадження у справі у справі були передбачені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час прийняття постановою суду апеляційної інстанції оскарженої постанови. Згідно цієї норми господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Правові підстави для припинення провадження у справі за позовом позивача також відсутні.

Відтак доводи скаржника у цій частині також є безпідставними.

Посилання скаржника на правові позиції Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України, викладені у інших, вищенаведених судових справах відхиляється колегією суддів через те, що предмет спору і матеріально-правове регулювання у даній справі є відмінними від наведених скаржником справ.

Так згідно: постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2017 і від 15.11.2016 у касаційному порядку переглянуто спір про визнання недійсним договору застави майнових прав та договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами); постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі №910/21767/15 - переглянуто спір за позовом до поручителів про солідарне стягнення, обґрунтований тим, що договір відступлення прав вимоги є нікчемним; постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2017 №911/4055/15 переглянуто спір за позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків, штрафу, 3% річних від суми простроченої заборгованості зі сплати кредиту, 3% річних від суми простроченої заборгованості за відсотками за Договором кредитної лінії, у якій вирішувалося питання про те, чи відповідає договір відступлення права вимоги від 12.09.2014 ознакам нікчемності, встановленим пунктом 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також обґрунтованості припинення провадження в частині стягнення штрафу та надання належної оцінки умовам договору застави майнових прав; постанови Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі №910/8955/16, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, - про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, зобов`язання повернути на користь позивача право майнової вимоги за договором, оригінали документів, отримані згідно акта приймання-передачі; постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі №910/10369/16 - про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов'язання повернути право майнової вимоги за договором про відступлення прав вимоги та оригінали документів, які отримані згідно актів приймання-передачі і внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2017 у справі 910/9825/16 - спір про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом і заборгованості за відсотками стосувався нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015; постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2017 у справі №910/10784/16 - спір про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору про відступлення прав вимоги; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 у справі №756/1698/16-ц - спір про визнання недійсними правочинів; ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі №815/3514/15 переглянуто спір про: визнання протиправними дії Уповноваженої особи щодо повідомлення про нікчемність договору від 20.01.2015 № 990413520 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року; зобов'язання Уповноважену особу ФГВФО надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_19, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ ІМЕКСБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі названого вище договору; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників АТ ІМЕКСБАНК , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2017 у справі №910/7083/16 - спір про визнання недійсними договору застави майнових прав і договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами); постанови Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі №910/14617/16 - спір про визнання недійсним договору застави цінних паперів.

Наведені скаржником рішення судів касаційних інстанцій, з огляду на відмінність предмету спору і матеріально-правового регулювання, не дають правових підстав для висновку про те, що у даній справі № 910/3896/17 рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим.

Крім того, із положень Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 не вбачається, що такі судові рішення у інших справах були обов'язковими для судів першої інстанції та апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що договір про відступлення №8/1-УР від 12.02.2015 визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 по справі №910/13407/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" про визнання договору недійсним та визнання відсутнім права вимоги, яке набрало законної сили.

Відтак апеляційний суд правильно визнав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суми основної заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2002859 від 13.09.2013 у розмірі 1 125 959,47 грн., процентів за користуванням кредитними коштами за період з 04.02.2015 по 05.03.2017 у розмірі 413 180,86 грн. (до 12.09.2016 - 16%, після - 23%), пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.09.2016 по 05.03.2017 у розмірі 152 832,54 грн., трьох процентів річних від суми простроченого тіла кредиту за період з 13.09.2016 по 05.03.2017 у розмірі 16 102,76 грн., здійснивши при цьому розрахунок вказаних вище сум.

Аргументи скаржника щодо порушення апеляційним судом приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 щодо встановлення постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 зі справи №826/2152/16 погашення заборгованості за кредитними договорами, та посилання скаржника на зловживання ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами, між якими було укладено наведені договори поруки, при їх укладенні, не дають правових підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та залишення у силі рішення місцевого господарського суду, оскільки за наведених вище обставин відсутність правових підстав вважати, що наведені вище договори поруки відносяться до оплатних договорів, не дають правових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції у частині відмови у позові, та не дають правових підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції після 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

Згідно статті 312 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таких підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не встановлено.

Наведеним вище у сукупності спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції, а доводи відзиву на касаційну скаргу знайшли своє підтвердження про законність оскарженої постанови.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі Господарського суду міста Києва № 910/3896/17, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов