Вирок

від 29.12.2009 по справі 1-393/09

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-393/09

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                      29 грудня 2009 року

        Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді     Бойчука П.Ю.

за участю: секретаря          Миронюк Т.М.

                  прокурора          Клімука В.С.

               потерпілого           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки вул. Рокосовського, 85 с. Радошин Ковельського району Волинської області, українки, громадянки України, учениці ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

         Підсудна ОСОБА_2, 06 вересня 2009 року близько 03 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, знаходячись в будинку по вул. Возного, 42-а в с. Партизанське Ковельського району, таємно викрала весільну фату вартістю 120 грн. та гроші в сумі 3500 грн., які знаходились на полиці меблевої стінки у вітальні вказаного будинку, чим спричинила громадянину ОСОБА_1 та громадянці ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 3620 грн.

         Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала частково, так як мобільний телефон марки "Моторола" 06 вересня 2009 року вона не викрадала з будинку по вул. Возного, 42-а в с. Партизанське Ковельського району. ОСОБА_2 показала, що 05 вересня 2009 року вона перебувала в с. Партизанське Ковельського району на весіллі у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Протягом весілля вона трохи сп'яніла. Знаходячись на весіллі, вона з ОСОБА_3, яка була нареченою, пішла до вітальні будинку за вказаною адресою для того, щоб залишити там гроші, які ОСОБА_3 подарували гості. ОСОБА_4 ці гроші поклала на полицю серванту за віньєтку. Близько 03 години вона, проходячи через вітальню та знаючи де лежать гроші, викрала частину грошей, які поклала в свою жіночу сумку. Через деякий час вона зайшла в той же будинок та в іншу свою сумку поклала весільне плаття та фату, після чого поїхала додому. Наступного дня, взявши викрадені гроші, поїхала в м. Ковель, де на Привокзальному ринку купила собі туфлі, продукти харчування на суму 150 грн., навушники до мобільного телефону "Нокіа", срібний ланцюжок, віддала знайомій борг 30 грн. Після цього поїхала в м. Любомль на навчання. Приїхавши в м. Любомль 07 вересня 2009 року близько 17 години вона пішла на ринок та купила собі продукти харчування. Протягом часу з 07 вересня 2009 року по 09 вересня 2009 року вона з подругами ходила по барах та тратила викрадені гроші. 09 вересня 2009 року вона пішла на ринок та купила собі за викрадені гроші дві кофти, туфлі, два бюстгальтери та лосини.

         Вина підсудної, крім її власних показань, підтверджується такими доказами.

         Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 05 вересня 2009 року в неї відбувалось весілля в с. Партизанське в дворі будинку по вул. Возного, 42-а. На весіллі в ролі старшої дружки була присутня ОСОБА_2, яка протягом весілля трохи сп'яніла. Протягом весілля їй гості дарували гроші, які вона перерахувала в присутності ОСОБА_2, зайшовши до будинку у вітальну кімнату. Нарахувала 7140 грн., які вона поклала на полицю стінки в цій же кімнаті. Коли вона перебувала в палатці, де були гості, до палатки зайшла ОСОБА_5 і повідомила, що якісь гроші розкидані на підлозі. Зайшовши до будинку, вона виявила пропажу грошей в сумі 3500 грн., мобільного телефону марки ''Моторола", вартістю 450 грн., в якому знаходився пакет "Білайн", вартістю 15 грн., весільної фати вартістю 120 грн. В подальшому вона дізналась, що гроші та весільну сукню викрала ОСОБА_2, яка це визнала. Вважає, що саме ОСОБА_2, маючи вільний доступ до кімнати, де на столі лежав вказаний мобільний телефон, викрала його.

         Потерпілий ОСОБА_6 показав, що 05 вересня 2009 року в нього відбувалось весілля в с. Партизанське в дворі будинку по вул. Возного, 42-а. На весіллі в ролі старшої дружки була присутня ОСОБА_2, яка протягом весілля трохи сп'яніла. Після закінчення весілля розпочали прибирати посуд зі столів в палатці та носити його в будинок. Через деякий час з будинку вийшла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і він почув їх розмову, в ході якої ОСОБА_2 сказала, що дуже поспішає. Тоді вона сіла на велосипед і поїхала додому. Після цього його дружина ОСОБА_3 зайшла до будинку. Вийшовши з нього вона повідомила йому, що хтось викрав гроші в сумі 3500 грн. , а ще через деякий час повідомила, що зник ще й мобільний телефон "Моторола" з сім карткою "Білайн" та весільна фата. В подальшому він дізнався, що гроші та весільну фату викрала ОСОБА_2, яка це визнала. Також він вважає, що саме ОСОБА_2, маючи вільний доступ до кімнати, де на столі лежав вказаний мобільний телефон, що належить його дружині, викрала його.

         Свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. 05 вересня 2009 року в її дочки ОСОБА_4 відбувалось весілля за її місцем проживання, яке закінчилось близько 01 години ночі. Тоді вона розпочала прибирати посуд зі столів в палатці. Через деякий час з будинку вийшла її матір та, покликавши ОСОБА_3, повідомила їй що у вітальній кімнаті розкидані гроші. ОСОБА_2 в цей час знаходилась в залі та складала дві свої сумки, одна з яких була велика клітчата, а друга – маленька жіноча. Вона помітила, що ОСОБА_2 поспішає покинути будинок. ОСОБА_4 перерахувала гроші і виявила, що не вистачає 3500 грн. Пізніше дочка повідомила, що окрім грошей пропав ще мобільний телефон марки "Моторола" та весільна фата.

         Свідок ОСОБА_8 показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. 05 вересня 2009 року в її онуки ОСОБА_3 відбувалось весілля за вказаною адресою. Після закінчення весілля вона розпочала носити посуд зі столів в палатці в будинок. Посуду носила через вітальню в зал будинку. Коли черговий раз проходила через вітальню, то зустрілась з ОСОБА_5, яка їй повідомила, що у вітальні розкидані гроші. Після цього вона пішла кликати онуку ОСОБА_3, яка знаходилась в палатці. Зайшовши до будинку, вони зайшли до вітальні, де ОСОБА_3 перерахувала гроші і повідомила їй, що не вистачає 3500 грн.

         Свідок ОСОБА_5 показала, що 05 вересня 2009 року вона перебувала в с. Партизанське на весіллі у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Після того, як закінчилось весілля, вона несла порожні пляшки з палатки в будинок. Коли заходила в будинок, то зустріла ОСОБА_2, яка виходила з будинку. Проходячи через вітальну кімнату вона біля серванту побачила розкидані гроші, які забрала та віддала ОСОБА_8

         Допитана в судовому засіданні за клопотанням підсудної свідок ОСОБА_9 показала, що 05 вересня 2009 року перебувала на весіллі в с. Партизанське по вул. Возного, 42-а. Близько 23 години 30 хвилин пішла з весілля, що відбувалось після закінчення весілля не знає. На другий день після весілля до них додому приходив потерпілий ОСОБА_1 та вимагав в її сестри повернути викрадені гроші.

         Показання ОСОБА_9 не є суттєвими щодо обставин справи та не доводять будь-якої непричетності підсудної ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого їй злочину.

         Згідно протоколу огляду місця події від 09 вересня 2009 року /а.с. 10/ було оглянуто житлову кімнату № 516 гуртожитку професійного ліцею в м. Любомль. Під час огляду місця події було вилучено кофту, дві футболки, два бюстгальтери, туфлі, навушники, черевики та дві купюри номіналом 100 грн. та одну купюру номіналом 200 грн. ОСОБА_2 визнала, що  вказані речі вона придбала за викрадені нею гроші.

         Згідно протоколу виїмки від 16 жовтня 2009 року /а.с. 63/, ОСОБА_2 добровільно видала весільну фату, пояснивши при цьому, що вказану фату вона викрала 06 вересня 2009 року з будинку, що знаходиться в с. Партизанське по вул. Возного, 42-а Ковельського району.

         Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 18 жовтня 2009 року /а.с. 24/, було оглянуто кофту, дві футболки, два бюстгальтери, туфлі, навушники, черевики та дві купюри номіналом 100 грн. та одну купюру номіналом 200 грн. вилучені 09 вересня 2009 року та весільну фату, вилучену 16 жовтня 2009 року в ОСОБА_2

         Разом з тим, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_2 у викраденні мобільного телефону ''Моторола", вартістю 450 грн., в якому знаходився пакет "Білайн", вартістю 15 грн. Жодного доказу того, що ОСОБА_2 викрала вказаний мобільний телефон, чи мала намір його викрасти, не здобуто. ОСОБА_2 категорично заперечує свою причетність до викрадення вказаного телефону, а показання потерпілої ОСОБА_3 по даному факту ґрунтуються лише на припущенні і не мають ствердного характеру. Показання потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 не можуть слугувати доказом викрадення ОСОБА_2 мобільного телефону, оскільки вони дізнались про його зникнення лише зі слів потерпілої ОСОБА_3, фактичні обставини справи по даному факту їм не відомі.

         З огляду на викладене, з обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_2, слід виключити вказівку про викрадення нею мобільного телефону ''Моторола", вартістю 450 грн., в якому знаходився пакет "Білайн", вартістю 15 грн.

         Таким чином, підсудна ОСОБА_2, своїми умисними, корисливими діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна, вчинила крадіжку, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

         Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

         До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

         До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.

         Суд враховує також те, що підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризуються позитивно, на даний час навчається, виховується у повноцінній сім'ї.

         З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення підсудної ОСОБА_2 можливе без її ізоляції від суспільства і про наявність підстав для застосування щодо неї покарання у виді штрафу.

         Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та немайнової (моральної) шкоди слід задовольнити частково.

         Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Потерпілою ОСОБА_3 заявлено позовну вимогу щодо відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 450 грн., що складає вартість мобільного телефону "Моторола".

         Однак вина ОСОБА_2 у викраденні вказаного мобільного телефону не доведена, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

         Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

         Суд вважає переконливими твердження потерпілої ОСОБА_3, що внаслідок умисних протиправних дій підсудної щодо викрадення грошей та весільної фати їй завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв'язку із створенням стресової ситуації в сім'ї, переживань від того, що сталося і як це позначиться на стосунках з оточуючими, переживань від необхідності звертатися в правоохоронні органи, перебуваючи при цьому в стані вагітності, що посилює зазначені душевні страждання. Протиправні дії підсудної безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивача вказану моральну шкоду, що не може бути спростовано.

         Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_3, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в 500 грн., тобто в меншій сумі, ніж просила потерпіла.

         Питання про речові докази в справі слід вирішити таким чином: кофту, дві футболки, два бюстгальтери, туфлі, навушники, черевики повернути ОСОБА_2, оскільки дані речі були у вжитку, а тому втратили цінність, весільну фату повернути ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 400 грн. звернути на погашення присудженої моральної шкоди.

         Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

          ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісмдесят) гривень 00 копійок.                  

         Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу щодо засудженої ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд.

         Речові докази:

         кофту, дві футболки, два бюстгальтери, туфлі, навушники, черевики - повернути ОСОБА_2;

         весільну фату повернути ОСОБА_3;

         грошові кошти в сумі 400 (чотириста) гривень звернути на погашення присудженої ОСОБА_3 моральної шкоди.

         Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок завданої немайнової (моральної) шкоди.

         В задоволенні решти вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                               П.Ю.БОЙЧУК