Рішення

від 17.09.2008 по справі 2-293/08

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Справа №  2-293/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (заочне)

17 вересня 2008 року Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя                 Сухоруков А.О.,

при секретарі                     Ніколайчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району м.Дніпропетровська, про визнання добросовісними дій по вселенню та здійснення права користування житловим приміщенням, в порядку заочного розгляду справи,

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради, третя особа – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району м.Дніпропетровська, про визнання добросовісними дій по вселенню та здійснення права користування житловим приміщенням, про визнання законним права користування АДРЕСА_1 та зобов’язання відповідача видати документ на вселення у вказану квартиру.

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 04.08.2004 р. між нею та ОСОБА_3 був укладений попередній договір на про придбання АДРЕСА_1, за цим договором позивач виплатила ОСОБА_3 2915 грн.

05.08.2004 року між позивачем та ТОВ «Рада» був укладений договір про надання послуг покупцю житла №05/02-01, за яким ОСОБА_1 виплатила ТОВ «Рада» 795 грн.

27.09.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, за яким позивач передала, а ОСОБА_3 одержала 8100 грн.

20.10.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, за яким позивач передала, а ОСОБА_3 одержала 21 600 грн.

Для придбання вказаної квартири позивач продала домоволодіння за адресою АДРЕСА_2, яке перебувало в аварійному стані і було непридатним для проживання.

З 25.09.2004 року позивач стала проживати та була зареєстрована в квартирі №85 буд. 3 по вул Іларіонівській у м.Дніпропетровську, мешкає там до теперішнього часу, здійснює оплату квартири та всіх комунальних послуг.

ОСОБА_3 в числі інших осіб була притягнута до кримінальної відповідальності та засуджена за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 189, 190 КК України. Договори, укладені ОСОБА_1 щодо спірної квартири, судом недійсними визнані не були.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та інших осіб у теперішній час реєстрація ОСОБА_1 у квартирі анульована, позивач є потерпілою у кримінальній справі.

Стверджує, що її дії при вселенні до спірної квартири були добросовісними, оскільки нею були укладені попередні договори купівлі-продажу квартири, сплачено повну вартість квартири, і ОСОБА_1 була введена в оману злочинними діями ОСОБА_3, добросовісно помилялася щодо можливості придбання у власність спірної квартири.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов, з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає суду підстави для застосування положень ч.4 ст.169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України. Позивач не заперечував розлянути справу у порядку заочного розгляду.

Третя особа повідомлена належнним чином про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються Житловим кодексом України та Цивільним кодексом України, відповідно до ст.  11 якого цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Порядок укладення договору та прийняття пропозиції визначено ст.   642 ЦК України, зокрема ч. 2 цієї статті: «Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом».

Відповідно до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.

До договору найму житла, крім найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Житлові права громадян передбачені ст 9 ЖК України, згідно якої громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Компетенція виконавчих комітетів районних,  міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності  житлового фонду визначена ст. 15 ЖК України, і полягає в тому, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті, зокрема:

10) видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141);

11) видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення (стаття 75);

12) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154);

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду відповідно до ст. 61 ЖК України здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім’я якого видано ордер.

Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду згідно ст. 63 ЖК України є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв’язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Фактичні обставини, наведені в позовній заяві, підтверджуються вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 4 квітня 2006 року, за яким ОСОБА_4 є потерпілою від шахрайських дій, а зокрема ОСОБА_3 засуджена за ч.4 ст. 190 КК України до п’яти років позбавлення волі з випробуванням два роки шість місяців (а.с. 3-9), копіями паспорта ОСОБА_1, за даними якого вона була зареєстрована з 25 вересня 2004 р. у АДРЕСА_3, реєстрація анульована, без дати (а.с. а.с. 10, 11); попередніми договорами купівлі-продажу квартири від 27.09.2004 р., 20.10.2004 р., 03.11.2004 року (а.с. 12, 13, 14), за умовами останнього договору ОСОБА_1 залишалося сплатити за квартиру 8100 грн.

ОСОБА_1 не має іншого житла, що підтверджується довідкою КП «ДМБТІ» від 09.11.2004 р. (а.с. 81), з 22 грудня 2003 року по 25 вересня 2004 року мешкала у гуртожитку по вул Киргізькій, 5 у м.Дніпропетровську (а.с. 82). ОСОБА_1 запрошувалася на вибори народних депутанів України 30 вересня 2007 року, яке нідійшло їй за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 84), нею було укладено договір на газопостачання №329035 16.08.06 р. з додатковою угодою (а.с. 85-88), постійно здійснювалася оплата за квартиру та комунальні платежі за розрахунковою книжкою та квитанціями (а.с. 89, 90, 112).

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач добросовісно вселилася у спірну квартиру, будучи введеною в оману шахрайськими діями зловмисників, відповідач вчинив конклюдентні дії, приймаючи квартирну плату та комунальні платежі від ОСОБА_1, які на думку суду свідчать про згоду на проживання позивача у спірній квартирі.

Керуючись ст.ст. 11, 642, 810 ЦК України, ст.ст. 9, 15, 61, 63 ЖК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 131, 169, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:    

 Позов задовольнити.

 Визнати добросовісними дії ОСОБА_1 по вселенню та здійсненню права користування квартирою №85 у будинку №3 по вул. Іларіонівській у м.Дніпропетровську.

Зобов’язати Дніпропетровську міську раду укласти з ОСОБА_1 договір житлового найму квартири АДРЕСА_5, а також видати їй документ на вселення у квартиру АДРЕСА_6.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя         (підпис)             А.О. Сухоруков

З оригіналом згідно.

Суддя                         А.О. Сухоруков

Рішення набрало законної сили 30 грудня 2008 року.

Суддя                         А.О. Сухоруков