Рішення

від 27.04.2007 по справі 36/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/36

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.07 р.                                                                               Справа № 36/36                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Будко Н.В.

при секретарі судового засідання Мамоновой Н.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-польське підприємство „Кондар” ЛТД.” м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „VSP” м.Макіївка

про стягнення 11 114грн. 64коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача:  Борєвич Є.А. – директор, Лисенко В.І. – представник по дов. від 21.04.07р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-польське підприємство „Кондар” ЛТД.” м.Львів, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „VSP” м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 11 114грн. 54коп., яка складається з основного боргу в сумі 8 168грн., пені в сумі 1 597грн. 66коп., суми інфляції 1 053грн. 63коп., 3% річних в сумі 295грн. 35коп.

          В обґрунтування вимог посилається на договір №26 від 01.12.05р., додаток №1 до нього, видаткові накладні, довіреність, рахунок-фактуру, банківськи виписки, претензію №12 від 10.03.2006р., видаткові накладні, довіреності, розрахунок.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням №6249414.

          Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, неможливість присутності в судовому засіданні представника документально підтверджена не була, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом ВСТАНОВЛЕНО:

          01.12.05р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-польське підприємство „Кондар” ЛТД.”, та відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю „VSP”, уклали договір №26.

Згідно п.1.1 даного договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити палітурні матеріали та  металеву фурнітуру.

           На виконання умов за цим договором позивач передав відповідачу за видатковими накладними №РН-343 від 16.12.05р. механізм кліп жабка 11см. У кількості 10000шт. на суму 8 040грн. з урахуванням ПДВ та №РН-345 від 21.12.05р. механізм кліп дротик 10см. і  механізм 123 02 25 R 17 на суму 10 128грн. з урахуванням ПДВ, а всього на суму 18 168грн.

          Відповідачем означений товар прийнято, що підтверджується видатковими накладними №РН-343 від 16.12.05р., №РН-345 від 21.12.05р. та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей НАЩ №141773 від 16.12.05р., підписаними сторонами без зауважень та заперечень і скріпленими печатками обох підприємств.

          На підставі вищезазначеного господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару за видатковими накладними №РН-343 від 16.12.05р., №РН-345 від 21.12.05р. на суму 18 168грн., тобто зобов'язання позивача виконано належним чином відповідно до п.1.1 договору.

Згідно Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору,  відповідач зобов'язався оплатити отриманий товар у строк до 29.12.05р.

Для оплати переданої продукції позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-389 від 01.12.05р. на суму 18 168грн.

Однак, належним чином відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, отриманий товар оплатив частково в сумі 10 000грн., що підтверджено банківськими виписками від 15.12.05р., 13.01.06р., 24.11.06р.

          Доказів оплати залишку боргу в сумі 8 168грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей  525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Направлену позивачем претензію №12 від 10.03.06р. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

          За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, договором №26 від 01.12.05р., додатком №1 до нього, видатковими накладними, довіреністю, банківськими виписками, рахунок-фактурою, претензією №12 від 10.03.06р., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 168грн.  обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

          Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 295грн. 35коп., а сума інфляції – 1 053грн. 63коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє у вимогах позивача в частині стягнення пені в сумі 1 597грн. 66коп., яка нарахована за період з 20.12.05р. по 09.06.06р. на підставі п.4.2 договору, з таких підстав.

          Згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим Кодексом.

          Стаття 256 Цивільного кодексу України містить тлумачення терміну позовної давності як строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Як вбачається з ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

          Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Тобто виходячи з викладеного, позивач повинен звернутися до суду з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені) у строк 1 рік  після того, як він довідався або міг довідатися про порушення свого право або про особу, яка його порушила, при цьому за вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України розрахувавши суму пені за період 6 місяців.

          У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по оплаті отриманих  засобів захисту рослин у строк до 29.12.05р., тобто виходячи з вимог ст. 258 Цивільного кодексу України строк на звернення до суду з вимогами про захист свого порушеного права у межах строку позовної давності встановлено по 30.12.06р.

          Однак позивач звернувся до суду з позовною заявою 02.04.07р. (див. штемпель на поштовому конверті, в якому на адресу господарського суду була направлена позовна заява), тобто поза межами строку позовної давності, встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України.

          З огляду на вищевикладене господарський суд відмовляє позивачу у вимогах в частині стягнення пені  в сумі 1 597грн. 66коп. у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 256, 258, 509, 525, 526, 614,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193,  Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 33,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-польське підприємство „Кондар” ЛТД.” м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „VSP” м.Макіївка  про стягнення 11 114грн. 64коп.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „VSP” ЄДРПОУ 32906696 (86132, Донецька область, пер. Аральський, 27, р/р26005211282980 в ДРУ банку „Фінанси та кредит”, МФО 335816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-польське підприємство „Кондар” ЛТД.” ЄДРПОУ 14363203 (79005, Львівська область, м.Львів, пл. Петрушевича, 3/219, р/р26000011600 в ПЛФ АТ „Кредит Банк”, МФО 325365, основний борг в сумі 8 168грн., 3% річних в сумі 295грн. 35коп., суму інфляції 1 053грн. 63коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95грн. 47коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101грн. 04коп.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя