Ухвала

від 29.05.2018 по справі 911/695/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"29" травня 2018 р. місто Київ Справа №911/695/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

За участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.

Представники учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 29.05.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017) у справі №911/695/17 (головуючий суддя А.Ю.Кошик, судді О.В.Щоткін, В.М.Бабкіна)

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1)Міністерства освіти і науки України

2)Головного управління Держгеокадастру у Київській області

3)Національного університету біоресурсів і природокористування України

до 1)Бучанської міської ради

2)Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору:

Кабінету Міністрів України

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1)Мале приватне підприємство "Рада"

2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальний термінал"

3)Товариство з обмеженою відповідальністю "Метаком-Буча"

4)ОСОБА_3

5)ОСОБА_4

6)Кооператив "Асфальтобетонщик"

про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду першої інстанції з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач2) Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі - позивач3) до Бучанської міської ради (далі - відповідач1) та Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "Сона" (далі - відповідач2) про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що повноваження по розпорядженню землями державної власності (на час прийняття спірного рішення) в Ірпінському регіоні мала право здійснювати Київська обласна державна адміністрація, що визначалось ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" як орган, що здійснює виконавчу владу в Київській області. Таким чином, Бучанська міська рада при прийнятті рішення від 25.10.2007 № 470-20-У вийшла за межі визначених законом повноважень, оскільки вирішення питання про припинення права користування Університетом зазначеними землями державної власності сільськогосподарського призначення не належало до її компетенції. При цьому, право розпорядження спірною земельною ділянкою на даний час має Головне управління Держгеокадастру у Київській області, у зв'язку з чим прокуратура Київської області звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави також визначила Головне управління Держгеокадастру у Київській області позивачем у справі, як орган, до відання якого належить право трозпорядження спірною земельною ділянкою. Також, прокуратура стверджувала, що рішення Бучанської міської ради від 10.02.2009 № 1197-47-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Спортивно-технічному клубу "СОНА" прийнято з порушенням вимог ст. ст. 58, 59 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до інформації КДП "Київгеоінформатика" та доданими до неї схематичними та картографічними зображеннями установлено, що передана в оренду МПП СТК "СОНА" земельна ділянка площею 12 га частково розташована в межах прибережної захисної смуги р. Буча та відносить до земель водного фонду, однак мототраса не підпадає під перелік об'єктів, наведених в ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.06.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним рішення Бучанської міської ради від 25.10.2007 №470-20-У "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу м. Буча". Визнано недійсним рішення Бучанської міської ради від 10.02.2009 №1197-47-У "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду спортивно-технічному клубу "СОНА". Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки, укладений між Бучанською міською радою та Спортивно-технічним клубом "СОНА" від 25.02.2010 року №17н/2010. Стягнуто з Бучанської міської ради на користь Прокуратури Київської області 3200 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "СОНА" на користь прокуратури Київської області 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Мале приватне підприємство "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.06.2017 у справі №911/695/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Бучанська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.06.2017 у справі №911/695/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Мале приватне підприємство "Рада" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.06.2017 у справі №911/695/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розгляд справи неодноразово відкладався, а склад колегії - змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у задоволенні заяви Бучанської міської ради про відвід судді Київськогоа пеляційного господарського суду Іоннікової І.А. - відмовлено. Задоволено заяву суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В., Куксова В.В. про самовідвід від участі у розгляді справи № 911/695/17, а справу передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2017, справу № 911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на ішення господарського суду Київської області від 27.06.2017 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2018 справу № 911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення господарського суду Київської області від 27.06.2017 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Чорна Л.В., Гончаров С.А., розгляд справи призначено на 01.02.2018.

Відповідно до пункту 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2018.

Враховуючи положення п.17.4 ч.17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, п.п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, розпорядженням №09.1-08/368/18 від 12.02.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/695/17.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.02.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

З метою здійснення подальшого розгляду справи №911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017), справа прийнята до провадження визначеним складом суду, про що винесено відповідну ухвалу від 13.12.2018. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні 06.03.2018.

06.03.2018 розгляд справи №911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017) - не відбувся.

У зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі суду - неможливо.

Враховуючи положення п.17.4 ч.17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, п.п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням №09.1-08/618/18 від 12.03.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/695/17.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.03.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

З метою здійснення подальшого розгляду справи №911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017), справа прийнята до провадження визначеним складом суду, про що винесено ухвалу від 13.03.2018. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні 05.04.2018.

05.04.2018 розгляд справи №911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017) - не відбувся.

У зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі суду - неможливо.

Враховуючи положення п.17.4 ч.17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, п.п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, розпорядженням №09.1-08/943/18 від 05.04.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/695/17.

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.03.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

З метою здійснення подальшого розгляду справи № 911/695/17 за апеляційними скаргами Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА", Бучанської міської ради, Малого приватного підприємства "Рада" на рішення Господарського суду Київської області від 27.06.2017 (повний текст якого підписано 13.07.2017), справа прийнята до провадження визначеним складом суду, про що винесено ухвалу від 05.04.2018. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні 17.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2018.

В судовому засіданні 29.05.2018 судом поставлено на обговорення клопотання Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" та МПП Рада про призначення у справі судової земельно - технічної експертизи.

Клопотання мотивовані тим, що позовні вимоги прокурора зводяться до того, що Бучанською міською радою Київської області протиправно прийнято рішення від 25.10.2007 № 470-20-V Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу місто Буча , як і рішення Бучанської міської ради від 10.02.2009 № 1197-47-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Спортивно-технічному клубу "СОНА", оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законодавства. При цьому, рішенням Київської обласної ради від 22.10.2004 № 219-17-ІV було сформовано та затверджено межі населеного пункту селища Буча, яким включено спірну земельну ділянку площею 60,0 га в межі селища Буча. В свою чергу, відведення земельної ділянки здійснювалось за відповідним проектом землеустрою, а встановлення факту наявності або відсутності відповідності розробленого проекту вимогам чинного законодавства можливе лише за допомогою спеціальних знань. На підставі наведеного, Малим приватним підприємством "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" та МПП РАДА заявлені клопотання про призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою, а саме:

- чи відповідає розроблена технічна документація щодо відведення земельної ділянки площею 60,00 га, за рахунок земель Науково-дослідного господарства Ворзель до земель запасу м.Буча та її затвердження, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?

- чи відповідає розроблена технічна документація щодо відведення земельної ділянки площею 12,00 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167 щодо надання її в оренду Малому приватному підприємству "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" та її затвердженням вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?

- чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки площею 12,0 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167 відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то у чому полягають невідповідності?

- чи відповідає фактичне землекористування земельною ділянкою площею 12,0 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167 правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельну ділянку та нормативно - правовим актам?

В судовому засіданні 29.05.2018 сторони надали свої пояснення щодо суті заявлених клопотань, а саме: прокурор та представник позивача-1 проти заявленого клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, а також на відсутність необхідності застосування спеціальних знань при вирішенні спору у справі. Представники відповідачів-1, 2, 3 надали пояснення по суті поданого клопотання.

Київський апеляційний господарський суд, заслухавши думки присутніх представників сторін та прокурора щодо заявленого клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду першої інстанції з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач2) Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі - позивач3) до Бучанської міської ради (далі - відповідач1) та Малого приватного підприємства "Спортивно-технічний клуб "Сона" (далі - відповідач2) про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що повноваження по розпорядженню землями державної власності (на час прийняття спірного рішення) в Ірпінському регіоні мала право здійснювати Київська обласна державна адміністрація, що визначалось ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" як орган, що здійснює виконавчу владу в Київській області. Таким чином, Бучанська міська рада при прийнятті рішення від 25.10.2007 № 470-20-У вийшла за межі визначених законом повноважень, оскільки вирішення питання про припинення права користування Університетом зазначеними землями державної власності сільськогосподарського призначення не належало до її компетенції. При цьому, право розпорядження спірною земельною ділянкою на даний час має Головне управління Держгеокадастру у Київській області, у зв'язку з чим прокуратура Київської області звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави також визначила Головне управління Держгеокадастру у Київській області позивачем у справі, як орган, до відання якого належить право розпорядження спірною земельною ділянкою. Також, прокуратура стверджувала, що рішення Бучанської міської ради від 10.02.2009 № 1197-47-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Спортивно-технічному клубу "СОНА" прийнято з порушенням вимог ст. ст. 58, 59 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до інформації КДП "Київгеоінформатика" та доданими до неї схематичними та картографічними зображеннями установлено, що передана в оренду МПП СТК "СОНА" земельна ділянка площею 12 га частково розташована в межах прибережної захисної смуги р. Буча та відноситься до земель водного фонду, однак мототраса не підпадає під перелік об'єктів, наведених в ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України.

В свою чергу, скаржник МПП "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" в обґрунтування заперечень на позов, а також в обгрунтування доводів апеляційної скарги посилалось зокрема на те, що спірні землі не належали на праві постійного користування Національному аграрному університету України, а отже, останній не мав повноважень по їх розпорядженню.

Крім того, Бучанська міська рада в обґрунтування своїх доводів на позов, а також апеляційної скарги, посилалась на те, що земельна ділянка площею 60 га відведена до земель запасу оскаржуваним рішенням Бучанської міської ради, станом на 2007 рік знаходилась в розпорядженні Бучанської міської ради, оскільки знаходилась в межах міста Буча, що підтверджується рішенням Київської обласної ради четвертого скликання від 22.10.2004 № 219-17-ІV Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області . При цьому, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою площею 60 га належали саме органу місцевого самоврядування внаслідок нерозмежованості земель державної та комунальної власності.

Крім того, МПП Рада у письмових поясненнях по справі додатково наголошувала на тому, що розпорядженням Кабінету Міністрів Української РСР від 20.12.1968, Бучанському заводоуправлінню будівельних матеріалів Мінбудматеріалів УРСР для розширення Яблунівського кар'єра глин і під гідровідвали за рахунок земель Ворзельської науково-дослідної станції м'ясного тваринництва Мінсільгоспу СРСР відведено 22,9 га земель, з яких: 0,9 га - в постійне користування, 22,00 га - в тимчасове користування на умовах, визначених рішенням Київського облвиконкому від 23.09.1968 № 681 Про відведення земельних ділянок Бучанському заводоуправлінню будівельних матеріалів під поширення Яблунівського кар'єру по добуванню глини та під гідровідвали вскришних порід . Наведеним рішенням затверджено проект відведення земельних ділянок Бучанському заводоуправлінню будівельних матеріалів під поширення Яблунівського кар'єру по добуванню глини та під гідро відвали вскришних порід загальною площею 40,5 га, в т.ч. 0,9 га - в постійне користування, 22,00 га - в тимчасове користування. В свою чергу, правонаступником Бучанського заводоуправління будівельних матеріалів є ВАТ Ірпінський комбінат Перемога . МПП Рада , посилаючись на надані у справу документи, вказувало на те, що спірні землі не перебували в користуванні НДГ Ворзель , а перебували в користуванні ВАТ Ірпінський комбінат Перемога і були зайняті гідровідвалами, а згідно викопіювання з опорного плану м.Буча, земельна ділянка, в подальшому відведена СТК Сона , а також землі суміжних землекористувачів теж розміщені в межах земельної ділянки, площею 22,9 га, яка не перебувала в складі земель освіти.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що кожна з сторін обгрунтовує наявне у неї право на землю певними документами, проте, їх оцінка як доказів в підтвердження або спростування доводів кожної з сторін, має здійснюватись на стадії розгляду справи по суті, коли суд повинен встановити обставини наявності/відсутності певного права, і відповідно, чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.

Вказані обставини не встановлюються на стадії вирішення судом питання про призначення судової експертизи, оскільки на даній стадії судового провадження суд визначає чи потрібні відповіді на питання, які стосуються предмету спору в контексті спірних правовідносин сторін, і відповідь на які можливо надати саме з застосуванням спеціальних знань у певній галузі, якими суд не володіє.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що об'єкти дослідження у даному спорі - є нерухомими речами (земельними ділянками), розташування (знаходження) яких у просторі та площині землі - є беззаперечним фактом, а суд, не володіючи спеціальними знаннями щодо перевірки обставин справи стосовно наявності певного об'єкту у просторі по відношенню до документального оформлення сторонами своїх прав на земельні ділянки, як і перебування земельної ділянки в межах захисної прибережної смуги, позбавлений можливості здійснити таку перевірку без спеціальних знань.

В свою чергу, застосування спеціальних знань у земельно-технічній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі землеустрою та землеупорядкування, а тому для повного, об'єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової земельно-технічної експертизи.

Згідно п.6.1 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Малого приватного підприємства "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" та МПП РАДА про призначення справі судової експертизи - задовольнити.

2. Призначити у справі № 911/695/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

3. На вирішення експерта (експертів) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України поставити наступні питання стосовно об'єктів дослідження:

3.1. Чи підтверджується документально, а також в натурі (на місцевості) перебування/не перебування земельної ділянки загальною площею 60,00 га, щодо якої рішенням Бучанської міської ради № 470-20-V від 25.10.2007 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу міста Буча прийнято рішення про припинення користування, в межах земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 087488 від 1993 року?

3.2. Чи підтверджується документально, а також в натурі (на місцевості) перебування/не перебування земельних ділянок, проекти землеустрою щодо яких затверджені рішенням Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-V Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу місто Буча та рішенням Бучанської міської ради від 10.02.2009 № 1197-47-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Спортивно-технічному клубу "СОНА", в межах міста Буча Київської області, визначених згідно з рішенням Київської обласної ради четвертого скликання від 22.10.2004 № 219-17-ІV Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області ?

3.3. Чи підтверджується документально, а також в натурі (на місцевості) перебування/не перебування земельних ділянок, проекти землеустрою щодо яких затверджені рішенням Бучанської міської ради від 25.10.2007 № 470-20-V Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до земель запасу місто Буча та рішенням Бучанської міської ради від 10.02.2009 № 1197-47-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Спортивно-технічному клубу "СОНА" в межах земельної ділянки, відведеної розпорядженням Кабінету Міністрів Української РСР від 20.12.1968 Бучанському заводоуправлінню будівельних матеріалів Мінбудматеріалів УРСР для розширення Яблунівського кар'єра глин і під гідровідвали на умовах, визначених рішенням Київського облвиконкому від 23.09.1968 № 681 Про відведення земельних ділянок Бучанському заводоуправлінню будівельних матеріалів під поширення Яблунівського кар'єру по добуванню глини та під гідровідвали вскришних порід ?

3.4. Чи відповідає розроблена технічна документація щодо відведення земельної ділянки площею 60,00 га, за рахунок земель Науково-дослідного господарства Ворзель до земель запасу м.Буча та її затвердження, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?

3.5. Чи відповідає розроблена технічна документація щодо відведення земельної ділянки площею 12,00 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167 щодо надання її в оренду Малому приватному підприємству "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" та її затвердженням вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?

3.6. Чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки площею 12,0 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167 відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то у чому полягають невідповідності?

3.7. Чи відповідає фактичне землекористування Малим приватним підприємством "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" земельною ділянкою площею 12,0 га з кадастровим номером 3210800000:01:118:0167, що розташована за адресою: Київська область, місто Буча, район гідровідвалу, правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельну ділянку?

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 384, 385 КК Україна.

5. По закінченню експертизи висновок експерта подати Київському апеляційному господарському суду разом з матеріалами справи та даними щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертизи .

6. Зобов'язати Мале приватне підприємство "Спортивно-технійчний клуб "СОНА" забезпечити оплату вартості експертизи. Копію договору та документу на сплату вартості експертизи надати суду для вирішення питання розподілу судових витрат.

7. Матеріали справи № 911/695/17 передати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6).

8. Провадження у справі № 911/695/17 зупинити у зв'язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, в порядку і строки, встановлені ст. ст. 288-290 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв