Постанова

від 25.06.2007 по справі 25/436

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/436

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2007 р.                                                                            справа №25/436

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевкової  Т.А.

суддів Акулової  Н.В. , Діброви  Г.І.

за участю представників сторін:

від позивача:Ігнатова Н.О. дов. №Н-01/1567 від 16.05.2007р,

від відповідача:Іванова Г.О. дов. № 07-17/17 від 24.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства “Макіїввантажтранс” м. Макіївка Донецької області  

на рішення господарського суду

Донецької області

від17.04.2007 року

по справі№ 25/436 (суддя І.А.Бойко)

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

доДержавного підприємства “Макіїввантажтранс” м. Макіївка Донецької області

простягнення 11123грн.40коп.

В С Т А Н О В И В:  

Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства “Макіїввугілля” м.Макіївка Донецької області про стягнення плати за користування вагонами у червні 2006р. у сумі 11123грн.40коп.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.01.2007р. за клопотанням відповідача, у зв'язку з реорганізацією, в порядку ст.25 ГПК України, здійснив заміну відповідача ДП “Макіїввугілля” його правонаступником –ДП “Макіїввантажтранс” м.Макіївка Донецької області.

Господарський суд Донецької області рішенням від 17.04.2007р. у справі № 25/436 позовні вимоги ДП “Донецька залізниця” про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 11123грн.40коп. задовольнив частково у сумі 10901грн.16коп. В частині стягнення плати за користування вагонами у сумі 222грн.24коп. відмовив.

Господарський суд в своєму рішенні визнав вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 10901грн.16коп. обґрунтованими.  

Державне підприємство “Макіїввантажтранс” м.Макіївка Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2007р. у справі №25/436 скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні його вимог.  

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення неправильно застосовані норми матеріального права –ст.ст.526, 629, 908 Цивільного Кодексу України, ст.ст.2, 71, 72, 121 Статуту залізниць України, ст.ст.3, 21 Закону України “Про залізничний транспорт”.

Вважає, що при винесенні рішення господарський суд не врахував, що максимальна переробна спроможність встановлюється не по станції Макіївка та Харцизьк, а відповідно до фронтів вивантаження і тому пункти 4 і 6 договору №1/111 від 31.01.2006р. діють одночасно, з урахуванням незалежності інтервалів для кожної ЦЗФ, тому що подавання вагонів по незалежним інтервалам по станціям Макіївка, Харцизьк –на один і той саме час, та на один і той саме фронт вивантаження неможливе.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що умови щодо залежності інтервалів подавання вагонів між станціями та узгодження інтервалів подавання вагонів між станціями Макіївка та Харцизьк в договорі № 1/111 від 31.01.2006р. відсутні, оскільки даний висновок суперечить ст.121 Статуту залізниць України.

Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк вважає рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2007р. у справі           №25/436 законним, винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу –необґрунтованою.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем у червні 2006р. на залізничну під'їзну колію при станціях Макіївка та Харцизьк, що належить ДП “Макіїввугілля”, (тепер ДП “Макіїввантажтранс”) подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

Облік часу перебування зазначених вагонів на під'їзній колії відповідача проводився станцією Макіївка за відомостями плати за користування вагонами форми “ГУ-46” №№ 061175, 061176, 061179-061182, 0606187, 0706188-0706190, 0806191-0806193, 1106200, 1106201, 1206203, 1306204, 1106197, 1106198, 1406206-1406208, 1006194-1006196, 1206202, 2006222, 2006223, 2406234, 2406235, 2506236, 2606239, 2606240, 2706241-2706243.

Позивачем за користування зазначеними вагонами відповідачу була нарахована плата за користування вагонами у сумі 641855грн.76коп., в тому числі 106975грн.96коп. –податок на додану вартість, нарахований на зазначену суму плати.  

Відомості плати за користування вагонами відповідач підписав із зауваженнями, частину нарахованої плати, а саме 11123грн.40коп. ( в т.ч. ПДВ 1853грн.90коп.) не визнав, вважаючи її зайво нарахованою, у зв'язку з тим, що вагони, на його думку, пред'являлися залізницею з порушенням п.1.2.3 та 2.1 Єдиного Технологічного процесу роботи під'їзної колії ДП “Макіїввугілля” і станцій Макіївка, Харцизьк Донецької залізниці від 05.12.2005р. із перевищенням максимальної переробної спроможності вантажних пунктів контрагента відповідача –ВАТ “ЦЗФ “Пролетарська”.

Виходячи з вимог ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами –суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.  

Відповідно статті 21 Закону України “Про залізничний транспорт” відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Згідно статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Статтею 76 Статуту залізниць України встановлено, що час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання.

Між ДП “Донецька залізниця” та ДП “Макіїввугілля” 31.01.2006р. було укладено договір № 1/111 на експлуатацію залізничної під'їзної колії ДП “Макіїввугілля” при станціях Макіївка, Харцизьк Донецької залізниці. Даний договір укладений між залізницею та відповідачем на підставі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ДП “Макіїввугілля” і станцій Макіївка, Харцизьк Донецької залізниці, затвердженого 05.12.2005р.

Умовами даного договору передбачено подавання вагонів в тому числі і на під'їзну колію для ВАТ ЦЗФ “Пролетарська”, яка є контрагентом відповідача та одержує вантажі як зі ст.Макіївка, так і зі станції Харцизьк.

Пунктом 4 договору № 1/111 від 31.01.2006 передбачено, що подавання вагонів на під'їзну колію та зарахування їх в користування власнику під'їзної колії здійснюється за інтервалами без попереднього повідомлення про час подавання вагонів:

а) навантажених:

- по ст. Макіївка –не менше 2-х годин;

- по ст. Харцизьк –не менше 3-х годин  

по незалежним інтервалам для кожної ЦЗФ;

б) порожніх –не менш 4-х годин за єдиним інтервалом для обох станцій.

Відповідно пункту 6 даного договору максимальна кількість вагонів в кожній партії, яка одночасно зараховується в користування власнику під'їзної колії, складає не більше:

а) навантажених:

- по ст. Макіївка –15 вагонів, у тому числі 8 вагонів для ЦЗФ “Пролетарська”, 7 вагонів  для ЦЗФ “Колосниковська”;

- по ст. Харцизьк –8 вагонів для ЦЗФ “Пролетарська”, 7 вагонів для ЦЗФ “Колосниковська”, 5 вагонів для інших контрагентів.

б) порожніх - 30 вагонів по кожній станції.

У відповідності до п.9 договору при подаванні залізницею на під'їзну колію вагонів з дотриманням умов, викладених у пунктах 4, 6 даного договору, вважається, що подавання вагонів на під'їзну колію здійснювалося у кількості, що не перевищує максимальну переробну спроможність пунктів навантаження та вивантаження.

Проаналізувавши умови договору, а саме: п.п.4, 6, 9, 13, 16 колегія суддів вважає, що сторони узгодили приймання вагонів для кожної ЦЗФ по кожній станції, незалежно від того одночасно вагони прибувають на обидві станції чи ні, такі ж умови передбачені ЄТП.

Таким чином, виходячи з умов договору залізниця може подавати на під'їзну колію під вивантаження для ВАТ ЦЗФ “Пролетарська” 8 вагонів по станції Макіївка за інтервалом не менш 2 годин та 8 вагонів по станції Харцизьк за інтервалом не менш 3 годин, ці інтервали є незалежними для кожної ЦЗФ.

Умовами договору не передбачено залежність інтервалів подавання вагонів між станціями та не передбачено узгодження інтервалів подавання вагонів між станціями Макіївка та Харцизьк.

Пункти 4 і 6 договору не містять положення про інтервали подачі навантажених вагонів та їх максимальну кількість по станції Макіївка або по станції Харцизьк.

При дотриманні станціями Макіївка та Харцизьк встановлених договором  інтервалів подавання вагонів та максимальної кількості вагонів у кожній партії, подавання вагонів здійснюється залізницею з дотриманням умов, викладених у п.п.4, 6 договору, враховуючі положення п.9 договору вважається, що подавання вагонів на під'їзну колію здійснюється у кількості, що не перевищує максимальну переробну спроможність пунктів навантаження та вивантаження.  

Таким чином, з умов договору вбачається, що відповідач погодився на приймання вагонів для кожної ЦЗФ по кожній станції, незалежно від того одночасно вагони прибуватимуть по обом станціям чи ні.

Згідно пп.7 п.16 даного договору вагони можуть зі згоди власника під'їзної колії зі ст.Харцизьк подаватися на під'їзну колію та зараховуватися в користування в кількості більшій встановленої договором. У цьому випадку наступний інтервал здачі вагонів обчислюється виходячи із кількості зданих вагонів та у відповідності з пунктами 4 та 6 даного договору.

Відповідно пункту 13 даного договору власник під'їзної колії сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) згідно Правил користування вагонами і контейнерами та інші збори та плати.

Як зазначено вище сторони у договорі на експлуатацію залізничної під'їзної колії при станціях Макіївка та Харцизьк Донецької залізниці №1/111 від 31.01.2006р., передбачили порядок експлуатації залізничної під'їзної колії, що належить відповідачу, та подавання (забирання) залізницею вагонів на залізничну під'їзну колію під вивантаження (навантаження).

У пункті 12 договору сторони передбачили подавання вагонів на цих умовах контрагентам відповідача, в тому числі ВАТ ЦЗФ “Пролетарська”.  

Залізниця подавала вагони на під'їзну колію для ВАТ ЦЗФ “Пролетарська”, яка є контрагентом ДП “Макіїввугіллля”.

Матеріалами справи доведено, що подавання вагонів залізницею здійснено відповідно до умов договору № 1/111 від 31.01.2006р. у кількості, що не перевищувала максимальну переробну спроможність пунктів навантаження та вивантаження, тому господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість нарахування плати за користування вагонами у сумі 10901грн.16коп.

Таким чином, підстав для звільнення відповідача від внесення плати за користування вагонами на підставі п.б ст.121 Статуту залізниць України не вбачається.

Доводи заявника скарги про те, що він має можливість приймати одночасно тільки по 8 вагонів по незалежному інтервалу не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним і є такими, що не відповідають п.п.4, 6 договору.

Відповідно даних акту звірки по пам'яткам користування вагонами інтервалів фактичної одночасної подачі вагонів Донецькою залізницею по станції Макіївка і Харцизьк за червень 2006р. на ВАТ ЦЗФ “Пролетарська” від 22.01.2007р. (див. т.2 а.с.1) підписаного та скріпленого печатками сторін, вбачається, що 03.06.2006р. о 03год.00хв. по станції Харцизьк під вивантаження на ВАТ ЦЗФ “Пролетарська” було подано 16 вагонів; 08.06.2006р. о 00год.30хв. по станції Макіївка було подано 26 вагонів.  

З акту вбачається, що в зазначені дні було подано більше вагонів по станціям Макіївка і Харцизьк, ніж передбачено умовами договору (за договором –по кожній станції максимальна кількість вагонів в кожній партії, яка одночасно зараховується в користування власнику під'їзної колії, складає не більше 8 вагонів).

На підставі наведеного позивачем господарському суду 13.02.2007р. був наданий аналіз подачі вагонів на під'їзну колію ДП “Макіїввугілля”, відповідно до якого сума позову з урахуванням вагонів, що подавалися в кількості більшій, ніж зазначено у договорі, зменшена на 222грн.24коп.

Господарським судом прийняті дані обставини до уваги, в позові про стягнення необґрунтовано нарахованої плати у сумі 222грн.24коп. відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2007р. по справі №25/436 про стягнення плати за користування вагонами у сумі 10901грн.16коп. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Макіїввантажтранс” м.Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2007р. у справі № 25/436 залишити  без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2007р. у справі № 25/436 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Н.В.  Акулова

          Г.І.  Діброва

Надруковано 5 прим.:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 – у  справу

4 –ДАГС

5 –ГСДО