Ухвала

від 27.06.2018 по справі 183/4920/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4920/16

№ 1-кс/183/724/18

27 червня 2018 рокуСлідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту,

встановив:

згідно з Державним актом на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 660, виданого 28.12.2000, ОСОБА_4 було надано у постійне користування земельні ділянки площею 8,100 га. кадастровий номер 1222386800:01:002:0280 та 40,900 га. кадастровий номер 1222386800:01:002:0272, для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Крім того, діючий Земельний кодекс України (з 01.01.2002) не передбачає права постійного користування, а ні для громадян, а ні для приватних підприємств або фермерських господарств. У зв`язку із чим, після смерті постійного землекористувача ОСОБА_4 можливе переоформлення права користування вказаною земельною ділянкою, лише на умовах довгострокової оренди, що зроблено не було. Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2014, визнано за ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом, право на СФГ «Євгенія» та право на користування вказаними земельними ділянками. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2015, зазначене рішення Магдалинівського районного суду в частині визнання за ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом, право користування зазначеними земельними ділянками скасовано. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі Статутом СФГ «Євгенія», право постійного користування земельними ділянками, яке за життя надано саме ОСОБА_4 , не було внесено до складеного капіталу господарства, а відтак спірні земельні ділянки не можуть бути успадковані спадкоємцями, оскільки перебувають у власності держави (територіальної громади).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 р., рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2015 р. залишено без змін.

Таким чином, судами достовірно встановлено відсутність права у будь-яких осіб на користування вказаними земельними ділянками станом на початок 2015 року.

14.03.2016 нр. під час обстеження зазначених земельних ділянок, спеціалістом землевпорядником Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області встановлено, що в 2015 р. на них вирощувались сільськогосподарські культури та станом на момент обстеження, вказані земельні ділянки були розорані.

Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, право власності чи користування на вказані земельні ділянки, після смерті ОСОБА_4 , на інших осіб не переоформлювалось.

05.09.2017 р. під час додаткового огляду зазначених земельних ділянок, встановлено, що земельні ділянки розташовані між собою на відстані близько 300 м., а від дороги сполученням Гавришівка Проиорільске Магдалинівського району на відстані близько 1400 м. На земельній ділянці площею 40,900 га, вирощується сільськогосподарська культура соняшник, а на земельній ділянці площею 8,100 га. вирощується сільськогосподарська культура кукурудза.

Проведеним 06.06.2018 р. оглядом вищевказаних земельних ділянок, які видавали на праві постійного користування померлій ОСОБА_4 , було встановлено, що на земельній ділянці площею 40,900 га, вирощується сільськогосподарська культура пшениця, а на земельній ділянці площею 8,100 га. вирощується сільськогосподарська культура горох. Висіяні культури на земельних ділянках, на час огляду знаходяться в доглянутому стані.

На підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо законності користування вказаною земельною ділянкою, проведення якої доручено фахівцям Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За результатами проведення перевірки у 2016 р., фахівцям Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області підтверджено факт самовільного зайняття вказаних земельних ділянок та використання їх для товарного сільськогосподарського виробництва тобто, засіяні соняшником.

На виконання ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, від 22.08.2017, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснено заходи державного контролю з вказаного питання, за результатами чого складено акт перевірки від 11.09.2017 р.

№263-ДК/255/АП/09/01/-17 відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної державі в даному випадку складав 171017,29 грн. (внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 46,900 га).

На теперішній час, досудовим розслідуванням встановлено, що невідомою особою знову самовільно зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 49 га, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту та перебували у користуванні померлої ОСОБА_4 .

Таким чином, врожай вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування, у зв`язку із чим, постановою, врожай на самовільно зайнятих земельних ділянках загальною площею 49 га, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність, підтримавши його, тому у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, суд вважає, що неприбуття прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, вважає клопотання обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.

Прокурором Магдалинівського відділу Новомосковської місцевої прокуратури 22 червня 2018 р. винесено постанову про визнання речовим доказом врожаю пшениці та гороху, що росте на земельних ділянках площею 49 га, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина. Такою істотною причиною суд вважає можливість проведення інших дій пов`язаних з незаконним встановленням права власності на вказані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що згідно ст. 170 КПК України накладення арешту на виявлене майно, яке визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, є необхідною умовою для забезпечення збереження речових доказів і у разі не накладення арешту на вказане майно, можуть бути втрачені сліди кримінального правопорушення, що може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на майно, заборони його використання володільцем, може бути виконане завдання щодо забезпечення збереження слідів кримінального правопорушення та для забезпечення проведення відповідних експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд

постановив :

клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити, накласти арешт на речовий доказ врожай пшениці та гороху, що росте на земельних ділянках загальною площею 49 га, а саме: 8,100га.кадастровий номер1222386800:01:002:0280та 40,900га.кадастровий номер1222386800:01:002:0272, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 660 передані ОСОБА_4 .

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1