Ухвала

від 12.07.2018 по справі 183/4920/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4920/16

№ 1-кс/183/797/18

12 липня 2018 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про надання дозволу на реалізацію речових доказів,

встановив:

процесуальний керівник прокурор Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке підтримав у судовому засіданні, про дозвіл на реалізацію речових доказів, а саме посівів сільськогосподарської культури гороху, вирощеного на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 8,100 га, що входить до масиву земельних ділянок за кадастровим номером 1222386800:01:002:0280 площею 27,8424 га та ділянці площею 40,900 га, що входить до масиву земельних ділянок з кадастровим номером 1222386800:01:002:0272 загальною площею 47,8498 га, які розташовані на території Приорільської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Згідно з державним актом на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 660, виданого 28.12.2000, ОСОБА_4 було надано у постійне користування земельні ділянки площею 8,100 га. кадастровий номер 1222386800:01:002:0280 та 40,900 га. кадастровий номер 1222386800:01:002:0272, для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Крім того, діючий Земельний кодекс України (з 01.01.2002) не передбачає права постійного користування, а ні для громадян, а ні для приватних підприємств або фермерських господарств. У зв`язку із чим, після смерті постійного землекористувача ОСОБА_4 можливе переоформлення права користування вказаною земельною ділянкою, лише на умовах довгострокової оренди, що зроблено не було. Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2014, визнано за ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом, право на СФГ «Євгенія» та право на користування вказаними земельними ділянками. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2015, зазначене рішення Магдалинівського районного суду в частині визнання за ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом, право користування зазначеними земельними ділянками скасовано. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі Статутом СФГ «Євгенія», право постійного користування земельними ділянками, яке за життя надано саме ОСОБА_4 , не було внесено до складеного капіталу господарства, а відтак спірні земельні ділянки не можуть бути успадковані спадкоємцями, оскільки перебувають у власності держави (територіальної громади).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2015 р., рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2015 р. залишено без змін. Таким чином, судами достовірно встановлено відсутність права у будь-яких осіб на користування вказаними земельними ділянками станом на початок 2015 року.

14.03.2016 р. під час обстеження зазначених земельних ділянок, спеціалістом землевпорядником Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області встановлено, що в 2015 р. на них вирощувались сільськогосподарські культури та станом на момент обстеження, вказані земельні ділянки були розорані.

Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, право власності чи користування на вказані земельні ділянки, після смерті ОСОБА_4 , на інших осіб не переоформлювалось.

05.09.2017 р. під час додаткового огляду зазначених земельних ділянок, встановлено, що земельні ділянки розташовані між собою на відстані близько 300 м., а від дороги сполученням Гавришівка - Приорільске Магдалинівського району на відстані близько 1400 м. На земельній ділянці площею 40,900 га, вирощується сільськогосподарська культура соняшник, а на земельній ділянці площею 8,100 га. вирощується сільськогосподарська культура кукурудза.

Проведеним 06.06.2018 р. оглядом вищевказаних земельних ділянок, які видавали на праві постійного користування померлій ОСОБА_4 , було встановлено, що на земельній ділянці площею 40,900 га, вирощується сільськогосподарська культура пшениця, а на земельній ділянці площею 8,100 га. вирощується сільськогосподарська культура горох. Висіяні культури на земельних ділянках, на час огляду знаходяться в доглянутому стані.

22 червня 2018 р. винесено постанову про визнання речовим доказом врожаю пшениці та гороху, що росте на земельних ділянках площею 49 га, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

27 червня 2018 р. ухвалою Новомосковського міськрайонного суду на врожай гороху та пшениці накладено арешт.

Враховуючи, що речові докази, пшениця та горох потребує значних витрат по забезпеченню спеціальних умов їх зберігання та охорони, а також піддаються швидкому псуванню, що може призвести до їх знищення, тому виникла необхідність у забезпеченні збереження речових доказів шляхом передавання їх для реалізації, що можливо без шкоди для кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та надані до нього копії документів, вислухавши процесуального керівника прокурора Новомосковської місцевої прокуратури, суд вважає клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР 15 березня 2016 р. за №42016041500000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

22 червня 2018 р. винесено постанову про визнання речовим доказом врожаю пшениці та гороху, що росте на земельних ділянках площею 49 га, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

27 червня 2018 р. ухвалою Новомосковського міськрайонного суду накладено арешт на речовий доказ врожай пшениці та гороху, що росте на земельних ділянках загальною площею 49 га, а саме: 8,100га.кадастровий номер1222386800:01:002:0280та 40,900га.кадастровий номер1222386800:01:002:0272, які розташовані на території Пролетарської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ДП (без номеру), зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування за МД № 660 передані ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Суд вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення насіння гороху, а також те, що насіння гороху потребує значних витрат по забезпеченню спеціальних умов їх зберігання та охорони, а також піддаються швидкому псуванню, що може призвести до їх знищення, виникла необхідність у реалізації речових доказів посівів сільськогосподарської культури гороху, що росте на самовільно зайнятій земельній ділянці, з метою недопущення їх тривалого зберігання яке може бути небезпечним для життя чи здоров`я людей або довкілля в наслідок їх повного розпаду.

Таким чином суд вважає, що відповідно до ч. 8 ст. 100 КПК України , яка вказує на те, що реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому суд задовольняє клопотання прокурора і вважає, його таким, що підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 170 КПК України, суд

постановив :

клопотання процесуального керівника прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити, надати дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні, а саме посівів сільськогосподарської культури гороху, вирощеного на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 8,100 га, що входить до масиву земельних ділянок за кадастровим номером 1222386800:01:002:0280 площею 27,8424 га., та ділянці площею 40,900 га, що входить до масиву земельних ділянок з кадастровим номером 1222386800:01:002:0272 загальною площею 47,8498 га, які розташовані на території Приорільської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, шляхом їх попереднього збирання та подальшої реалізації через відповідні торгівельні установи, на умовах визначеними відповідним торгівельним закладом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1