Рішення

від 26.06.2018 по справі 761/22020/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22020/17

Провадження № 2/761/3017/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі:

представника позивача: Ізвєкова В.В.

представника відповідача 2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кантрі Девелопмент до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в м. Києві про припинення права користування житловою квартирою; виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

В червні 2017р. позивач ТОВ Кантрі Девелопмент звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 32) до відповідачок: ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в м. Києві, в якому просив суд, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 52-54): припинити право користування відповідачок квартирою АДРЕСА_1 та виселити останніх з цієї квартири, що належить на праві власності позивачу без надання іншого житлового приміщення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником зазначеної квартири, проте відповідачка ОСОБА_4, як колишній власник цієї квартири та її донька ОСОБА_3 відмовляються звільнити цю квартири та продовжують в ній проживати, чим порушують право власності позивача на цю квартиру. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, з урахуванням поданих уточнень, зазначаючи, що відповідачки проживають у зазначеній квартирі без відповідних правових підстав, чим порушують право власності позивача, який позбавлений можливістю користуватись і володіти майном, а тому з метою усунення перешкод сторона позивача у спосіб визначений законом просить позов задовольнити.

Відповідачки: ОСОБА_4, ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили. Представник відповідачки ОСОБА_4 проти позову заперечував зазначаючи, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки стороною відповідачів оскаржується в судовому порядку договір іпотеки у зв'язку з чим сторона просила суд зупинити провадження по справі. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018р. в задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження по справі відмовлено. Відзив на позов сторона відповідачів не подавала, як і не подавались заперечення на позов, в порядку ст. ст. 27, 31 ЦПК України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017р., при цьому представник відповідачки ОСОБА_4 зазначав, що позов подано неналежною особою.

Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки ОСОБА_4, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 29 серпня 2016р., складеного між ТОВ Кантрі Девелопмент та ТОВ Фінансова компанія Капітал Гарант Інвест (номер запису про право власності 16354761, дата державної реєстрації: 05 вересня 2016р., державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М.), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 68221807 від 15 вересня 2016р.

При цьому судом встановлено, що 17 вересня 2007р. між АБ Брокбізнесбанк та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 07Ф-178, за умовами якого банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію з кредитної заборгованості в сумі у розмірі 1250000,00 дол. США, на строк з 17 вересня 2007р. по 17 вересня 2008р. зі сплатою процентів за користування кредиту у розмірі 13,00% річних для споживчих потреб.

18 вересня 2007р. між АБ Брокбізнесбанк та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір другої черги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрований в реєстрі за №7245, за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення основного зобов'язання, що випливає з кредитного договору № 07Ф-178, а також усі додаткові угоди до нього, якщо такі укладені або будуть укладені між сторонами в майбутньому, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2012р. у справі № 2-5347/11 з урахуванням рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012р. за позовом ПАТ Брокбізнесбанк до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за об'єднаним позовом ОСОБА_4 до ПАТ Брокбізнесбанк про визнання кредитного договору недійсним, - позов ПАТ Брокбізнесбанк задоволено в повному обсязі та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4; стягнення провести в рахунок заборгованості ОСОБА_4 за договором кредиту № 07Ф-178 від 17 вересня 2007р. в розмірі 2101024,49 дол. США; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: проведення прилюдних торгів; визначено початкову ціну для реалізації предмету іпотеки - 5 419 400,00 грн. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ Брокбізнесбанк про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.

05 лютого 2014р. за договором факторингу ПАТ Брокбізнесбанк відступив на користь ПАТ Банк національний кредит права вимоги до позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором №07ф-178 від 17 вересня 2007р., а також, було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечними договорами, у т.ч. за іпотечним договором, що був укладений на забезпечення вищевказаного кредитного договору із ОСОБА_4

07 лютого 2014р. між ПАТ Банк національний кредит та ТОВ Фінансова компанія Капітал Гарант Інвест був укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ Банк національний кредит відступив на користь ТОВ Фінансова компанія Капітал Гарант Інвест права вимоги за кредитами, зокрема, за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору про надання ОСОБА_4 кредиту за кредитним договором №07ф-178 від 17 вересня 2007р.

Судом встановлено і цього не заперечував представник відповідачки ОСОБА_4, що відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно з ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

В судовому засіданні представник позивача звертав увагу суду, що відповідачки відмовляються звільнити належну позивачу квартиру, не зазначаючи правових підстав для користування і володіння нею.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також ст. 405 ЦК України.

За змістом ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва..

Згідно положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, право відповідачок користуватися квартирою АДРЕСА_1, існувало у них лише за наявності у відповідачки ОСОБА_4 на праві власності зазначеної квартири, після відчуження квартири та за відсутності відповідного договору з новим власником ними втрачається їх право на користування цією квартирою, аналогічна правова позиція міститься в правових позиціях Верховного Суду України в постанові по справі № 6-158цс14.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме слід припинити право користування відповідачок квартирою АДРЕСА_1 та виселити останніх з цієї квартири без надання іншого житлового приміщення.

Доводи представника відповідачки ОСОБА_4, що сторона відповідачів має право проживати у спірній квартирі та користуватись нею, оскільки в судовому порядку оскаржується іпотечний договір другої черги, за яким зазначена квартира була передана в іпотеку, судом оцінюється критично, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017р. по справі № 761/30057/16-ц, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ Брокбізнесбанк , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ТОВ Фінансова компанія Капітал Грант Інвест , ТОВ Кантрі Девелопмент про визнання недійсним іпотечного договору - залишено без задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачок на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 3200,0 грн. з кожної.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 346, 383, 391, 405 ЦК України; ст. ст. 109, 150, 156 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кантрі Девелопмент (код ЄДРПОУ 40773323, місцезнаходження: м. Київ, провул. Лабораторний, 1, кімн. 133/2) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 02 лютого 2006р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), третя особа: Головне управління Державної міграційної служби в м. Києві (код ЄДРПОУ 37768863, місцезнаходження: м. Київ, вул. Березняківська, 4-а) про припинення права користування житловою квартирою; примусове виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.

Припинити право користування: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 квартирою АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кантрі Девелопмент судовий збір по 3200,0 /три тисячі двісті/ грн. з кожної.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2018р.

Суддя: