Ухвала

від 10.07.2018 по справі 920/99/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

10.07.2018 Справа № 920/99/17 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області скаргу б/н від 10.11.2017 № б/н (вх. №3306(с) від 14.11.2017) на бездіяльність органу ДВС у справі №920/99/17

за позовом Індивідуального підприємця Нечаєвої Антоніди Павлівни, с.Дар'їнське Зеленівського району Західно-Казахстанської області Республіки Казахстан,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Діола-Інвест , м.Дніпро,

про стягнення 285 000 рублів РФ

у засіданні приймали участь:

представник позивача (скаржника, стягувача) - не з'явився

представника відповідача (боржника) - не з'явився

державний виконавець - не з'явився

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/99/17 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Діола-Інвест (вул. Автопаркова, буд 1Г, м. Дніпро, 49127, код ЄДРПОУ 39054713) на користь Індивідуального підприємця Нечаєвої Антоніди Павлівни (АДРЕСА_1, селище Дар'їнське, Зеленівський район, Західно-Казахстанська область, Республіка Казахстан, код 600823402161) заборгованість в сумі 285 000 російських рублів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 131 062 грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4275, 00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1850 грн. 52 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн. 00 коп.

03.05.2017 на примусове виконання судового рішення у справі № 920/99/17 видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та постановою Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 920/99/17 рішення господарського суду Сумської області від 13.04.2017 залишено без змін.

14.11.2017 представник позивача звернувся до суду зі скаргою від 10.11.2017 (вх. № 3306(с)) на бездіяльність відділу ДВС у справі № 920/99/17, відповідно до якої просить суд: 1) зобов'язати Чечелівський відділ ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надати письмові пояснення з приводу порушень ч.4 ст.28, ч.7 ст.26 ч.4 ст.13, п.21) ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , вказаних у скарзі; 2) визнати протиправною бездіяльність Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що виявилася в порушенні ч.4 ст.28, ч.7 ст.26 ч.4 ст.13, п.21) ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ; 3) зобов'язати Чечелівський відділ ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області направити постанову про відкриття виконавчого провадження, яка не була раніше направлена стягувачу, на адресу представника стягувача ОСОБА_3 за адресою 46002, АДРЕСА_2 або на електронну адресу: loza-viktor(5)ukr.net; 4) зобов'язати Чечелівський відділ ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винести постанову про арешт вказаного рахунку боржника та інших виявлених рахунків та направити її на адресу представника стягувача ОСОБА_3 за адресою 46002, АДРЕСА_3., або на електронну адресу: loza-viktor@ukr.net.

Суд листом № 920/99/17/8923 від 15.11.2017 повідомив скаржника, що 31.10.2017 матеріали справи були направлені до Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим скарга буде розглянута після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

27.06.2018 матеріали справи № 920/99/17 повернуті до Господарського суду Сумської області.

Судовою ухвалою від 27.06.2018 скаргу на бездіяльність Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області призначено у судове засідання на 10.07.2018.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на протиправну бездіяльність державного виконавця, яка полягає у невиконанні вимог Закону України Про виконавче провадження щодо ненаправлення представнику стягувача постанови про відкриття виконавчого провадження електронною поштою як того просив останній. Також у поданій до суду скарзі представник позивача посилається на порушення державим виконавцем вимог вищезазначеного Закону щодо ненакладення арешту на грошові кошти боржника, а також нездійснення опису і арешту майна боржника.

У судове засідання представники позивача (скаржника, стягувача), відповідача (боржника) та органу ДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких пояснень чи інших документів стосовно поданої скарги до суду не надіслали.

Відповідно до положень ч.2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця не перешкоджає розгляду поданої представником позивача скарги на бездіяльність відділу ДВС, тому суд дійшов висновку проводитт розгляд скарги по суті за відсутності представників сторін та державного виконавця.

Із змісту скарги вбачається, що скаржник наполягає на порушенні органом ДВС вимог ч. 4 ст. 13, п. 21) ч. 3 ст. 18, ч. 7 ст. 26, ч. 4 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

За змістом ст. 13 вказаного Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

стягнення аліментів;

відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні - копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Як вбачається з документів, доданих скаржником до скарги на бездіяльність органу ДВС, у заяві стягувача від 03.08.2017 про примусове виконання судового рішення вказано про наявність у боржника діючого рахунку (р/р 26006300427684 в АТ Ощадбанк , МФО 305482), на який стягувач просив накласти арешт одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Обов'язки і права виконавців наведені у ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1).

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки (частина 2).

Згідно з п. 21 ч. 3 даної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4 статті 18).

Відповідно до положень ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Як зазначив скаржник, ним у заяві про примусове виконання судового рішення була вказана адреса електронної пошти стягувача, на яку останній просив надсилати йому копії всіх процесуальних документів у виконавчому провадженні, однак, в порушення положень ст. 28 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем не було направлено на вказану адресу електронної пошти жодної постанови у виконавчому провадженні, а також не направлено на поштову адресу стягувача рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За змістом ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу, що скаржником взагалі не подано доказів направлення до органу Державної виконавчої служби заяви від 03.08.2017 про примусове виконання судового рішення від 13.04.2017 разом з виконавчим документом. Відтак у суду відсутні підстави вважати вказану заяву такою, що підтверджує обставини, викладені представником позивача у скарзі від 10.11.2017 (вх. № 3306 (с)).

За частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права - ст. 339 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Розглянувши вимоги, які містяться у прохальній частині скарги від 10.11.2017, поданої представником позивача у справі, дослідивши докази, додані до вкзаної скарги, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення у зв'язку з недоведенням фактів, викладених у скарзі.

Керуючись статтями 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні скарги від 10.11.2017 (вх. № 3306(с)), поданої представником Індивідуального підприємця Нечаєвої Антоніди Павлівни на бездіяльність відділу ДВС - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.07.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя В.Л.Котельницька