Вирок

від 14.10.2008 по справі 1-92/08

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-92/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року     смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді     Цибика І.Й.,

при секретарі     Тисянчин М.В.,

з участю прокурора     Ворона М.І.,  

підсудного     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Великий Березний, вул.  Жовтнева, 12 Великоберезнянського району, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працює, раніше засуджений вироком Великоберезнянського районного суду від 14.05.2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, постановою цього ж суду від 23.05.2005 року звільнений від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, громадянин України, в злочині передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 9 жовтня 1999 року, близько 23 год. 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні переговорного пункту цеху електрозв'язку № 4 державного підприємства "Укртелеком", що знаходиться по вул.  Шевченка, 29 в смт. Великий Березний, умисно, таємно, з корисливих спонукань викрав таксофон "Телекарт-101" вартістю 1350 грн. 75 коп., чим спричинив матеріальну шкоду цеху електрозв'язку № 4 державного підприємства "Укртелеком" на зазначену суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро каявся та пояснив, що в жовтні 1999 року, близько півночі він зайшов у приміщення переговорного пункту «Укртелекому» в смт. Великий Березний, там нікого не було і тоді він вирішив викрасти телефонний апарат щоб розбити його та викрасти з нього монети. З допомогою розкладного ножа він відкрутив апарат, сховав під куртку і відніс на берег річки, де каменем розбив його. Всередині апарату монет не виявилося, а були лише металеві жетони, тоді він викинув апарат у річку.

Крім власного визнання своєї вини ОСОБА_1, його вина стверджена доказами зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні:

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні, а ОСОБА_3 на досудовому слідстві пояснили, що 29 вересня 2008 року вони були запрошені в якості понятих при відтворенні обстановки і обставин події, в процесі якої ОСОБА_1 показав, що осінню 1999 року він викрав із приміщення переговорного пункту телефонний апарат, так як думав, що в ньому є гроші. Після цього показав, що з цим телефонним апаратом пішов до річки Уж, де під мостом розбив його, але грошей у ньому не було і викинув його в річку.

Крім цього, вина ОСОБА_1 доведена:

•   -     Заявою начальника цеху електрозв'язку № 4, в якій він просить прийняти міри до невідомих осіб, які викрали таксофон "Телекарт 101" (а.с. 2);

•   -     Протоколом огляду місця події та схемою до нього, яким оглянуто приміщення переговорного залу, згідно якого в кабінці виявлено відсутність таксофону (а.с. 3-5);

•   -     Протоколом явки з повинною ОСОБА_1, в якому він повідомляє про вчинення ним крадіжки таксофону в жовтні 1999 року (а.с. 52);

•   -     Протоколом відтворення обстановки та обставин події, схемою та фототаблицями до нього з участю підсудного, в ході якого останній показав та розказав про обставини вчинення ним крадіжки таксофону (ас. 62-69).

•   -     Довідкою Великоберезнянського цеху електрозв'язку № 4, згідно якої вартість викраденого таксофону "Телекарт 101" становить 1350, 75 грн. (а.с.18).

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена, а його дії кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України - таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину давши правдиві покази та написав явку з повинною, позитивно характеризується по місцю проживання, що дає підстави суду дійти висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання з випробуванням.

Вироком Великоберезнянського районного суду від 14.05.2004 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, тому остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за сукупністю злочинів, в порядку, визначеному ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України до одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1; ч. 4 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до вступления вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через цей суд.