Постанова

від 14.10.2009 по справі 6/217

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

                                                                                              ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14 жовтня 2009 року                                           справа №6/217

 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - доповідача  - Туркіної Л.П.,

суддів  -  Проценко О.А., Кожана М.П.,

при секретарі  –  Дегтярьові Д.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну   скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2007 року

у справі  №6/217 (категорія статобліку – 2.11.3)

за позовом  Колективного підприємства «Орбіта-Транс-Сервіс», м. Кіровоград

д о   відповідача - Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

про  визнання нечинним та скасування  податкового повідомлення – рішення від 31.05.07р. №0000682300/0,   -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року Колективне підприємство «Орбіта-Транс-Сервіс», м. Кіровоград (далі – КП «Орбіта-Транс-Сервіс») звернулось із позовом до господарського суду Кіровоградської області в якому, згідно доповнення до позову просило визнати нечинним податкове повідомлення – рішення від 31.05.07р. №0000682300/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено норми закону «Про оподаткування прибутку підприємств, оскільки заставні платежі, отримані від ТОВ СП «УМАК» на виконання п. З договору № 3 оренди майна від 17.01.2005 року, не можуть бути включеними до сум податкового зобов'язання. Вартість послуг зберігання автобусів правомірно було віднесено до складу валових витрат, а податок на додану вартість в сумі 3400,00 грн. до податкового кредиту.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 29.10.07р. позовні вимоги задоволено.

 Суд першої інстанції зазначив, що зі змісту умов договору № 3 від 01.01.2005 року, укладеного між колективним підприємством «Орбіта-Транс-Сервіс» (код 303956845) та ТОВ СП «УМАК», вбачається, що він містить як умови договору оренди так і умови договору застави

Господарський суд прийшов до висновку, що грошові кошти, які надійшли колективному підприємству КП «Орбіта-Транс-Сервіс» на поточний рахунок від ТОВ СП «УМАК» на виконання п. З договору № 3 оренди майна від 17.01.2005 року з призначенням платежу - залогові платежі, не повинні бути віднесеними до валових доходів.

Суд першої інстанції вважає помилковим висновок Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі – ДПІ у м. Кіровограді) про порушення колективним підприємством «Орбіта-Транс-Сервіс» п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та про безпідставність відображення у складі валових витрат вартості послуг на загальну суму 20400,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3400,00 грн., за рахунком № 30 від 30.06.2005 року, отриманим від колективного підприємства «Орбіта-Транс-Сервіс» (код 317749929) у зв’язку із наданням послуг  зберігання автобусів у                 2005 році.

Суд вважає, що ДПІ у м. Кіровограді не довела  відсутність на зберіганні колективного підприємства „Орбіта-Транс-Сервіс», відповідно до договору відповідального зберігання від 03.01.2005 року 23 автобусів, в тому числі 10 автобусів VOLVO та 13 автобусів SCANIA.

Суд зазначив, що КП "Орбіта-Транс-Сервіс", яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (Контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, відповідно до договору відповідального зберігання від 03.01.2005 року 20400,00 грн. перерахувало КП «Орбіта-транс-Сервіс» грошові кошти за зберігання автобусів VOLVO, SCANIA., а відповідно, мало право відобразити у складі валових витрат вартість послуг на загальну суму 20400,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3400,00 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.  

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Відповідно  до  п  3   договору №3   оренди  майна  від   17.01.2005  року, укладеного між КП "Орбіта Транс Сервіс " ( код 303956845) та ТОВ СП «УМАК» м.  Полтава,     передбачено,  що  орендар     вносить  на  поточний рахунок  Орендодавця   залогові платежі з подальшим їх використанням у господарській  діяльності.

Отримані кошти підприємством використані у господарській діяльності, але не враховані при визначенні валового доходу, чим занижено оподатковуваний прибуток за 2005 р. на суму 102000,0 грн. , за 2006 р. на суму 100000,0 грн., в результаті чого підприємством не сплачено до бюджету податок на прибуток в розмірі 25500,0 грн. та в розмірі 25000,0 грн. відповідно за 2005 рік та 2006 рік.

У разі закінчення терміну договору оренди  між  вказаними  підприємствами   та   повернення  КП  «Орбіта Транс Сервіс»  залогових  платежів орендарю, підприємство мало змогу відкоригувати валові витрати на суму повернутих платежів. Однак, в перевіряємому періоді кошти не поверталися.

Також, в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями підприємством КП "Орбіта Транс Сервіс" в 3 кварталі 2005 р., а  саме у липні місяці, безпідставно відобразило у складі валових витрат вартість . послуг на загальну суму 20400,0 грн. в тому числі ПДВ 3400,0 грн. по рахунку  №30 від 30.06.2005 р., отриманому від КП "Орбіта Транс Сервіс" ( код 31774929)  за зберігання автобусів за шість місяців 2005 р.

Таким чином, підприємство при складанні звіту про результати спільної   діяльності   за 2005 р. завищило валові витрати на суму послуг в розмір 17000,0грн., чим занизило податок на прибуток в розмірі 4250,0 грн..

Позивач заперечення на апеляційну до суду апеляційної інстанції не надав.    

Представник позивача  під час розгляду справи проти  апеляційної скарги заперечив, зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції  

Представники відповідача в судове засідання  не прибули, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.    

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Як встановлено у судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, співробітниками податкової з 18.04.2007р. по 11.05.2007р. проведена планова  виїзна документальна перевірка фінансово – господарської діяльності КП «Орбіта – Транс – Сервіс», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (контракту)про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора з питань дотримання  вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки податковою складено Акт №53/2300/303956845 від 18.05.07р. «Про результатами виїзної планової перевірки колективного підприємства КП «Орбіта-Транс-Сервіс» відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року».

На підставі Акту перевірки податковою прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000682300/0 від 31.05.07р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 82125,00 грн., з яких 54750,00 грн.  – за основним платежем, та 27375,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями  КП «Орбіта – Транс – Сервіс» до податкового звіту про результати спільної діяльності  за 2005 рік не включено до складу валового доходу суми залогових платежів, отриманих на рахунок підприємства від  ТОВ СП «УМАК» м. Полтава  (орендар) в розмірі 102000, 0 грн., за  2006 рік розмірі  100000, 0 грн. Податкова зазначила, що отримані кошти були використанні підприємствам у господарській діяльності, а отже, по суті, відносяться до фінансової допомоги. Внаслідок допущеного правопорушення занижено податок на прибуток за 2005-2006 року., суму:

1 квартал 2005 року – 15500,0 грн.,      

2  квартал 2005 року – 10000, 0 грн.,

1 квартал 2006 року – 25000, 0 грн.,

Перевіркою також було встановлено, що  в порушення п.п. 5. 2. 1 п.5.2 ст. 5 Закону України від  28.12. 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями  підприємство  КП «Орбіта-Транс-Сервіс» в 3 кварталі 2005року, а саме у липні місяці, безпідставно відобразило у складі валових витрат вартість послуг на загальну суму 20400,0 грн., в тому числі ПДВ 3400, 0 грн., по рахунку № 30 від 30.06.2005 року, отриманому від  КП «Орбіта-Транс-Сервіс» (код 31774929) за зберігання автобусів за шість місяців 2005 року.

Внаслідок  правопорушення занижено податок на прибуток у 3 кварталі  2005р. на суму 4250 грн. 00 коп.

Висновки податкової  щодо порушення позивачем п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі закон № 334/94), на думку колегії суддів , не можна визнати обґрунтованими, виходячи з наступного.

Діючи на підставі контракту про спільну діяльність, та на виконання останнього  КП «Орбіта-Транс-Сервіс»  17.01.2005 року уклала договір оренди майна з спільним підприємством  «Умак», м. Полтава. Згідно зазначеного договору орендодавець (КП «ОТС») передав, а орендатор  ( СП «Умак») отримав в оренду міські автобуси.

У розділі  3 договору « Платежі за договором»  сторони передбачили наступне.

Орендар виплачує Орендодавцю платежі в загальній сумі еквівалентній 143000 Євро    на момент укладення договору 992992 грн., які включають; орендні  платежі-132 000 грн., з розрахунку вартості орендної плати за один автобус – 500 грн., включаючи ПДВ на місяць; залогові платежі – 860 992 грн. Орендні платежі по даному договору вносяться авансом в слідуючом  порядку:

-   після підписання даного договору – 132 000 грн.,

Залогові платежі, які орендодавець має право використовувати в господарській діяльності , виносяться на рахунок орендодавця.

По закінченню строку оренди чи при достроковому розірванні договору оренди  відповідно  до п. 9. 3  даного договору, залогові платежі повертаються Орендатору    на протязі 15 (п’ятнадцяти) днів з моменту повернення майна Орендодавцю.

Таким чином, сторони передбачили  можливість безоплатного отримання позивачем грошових коштів, а також умови та строки їх повернення. Як свідчать матеріали справи та не спростовується сторонами,  вище перелічені  кошти надійшли на рахунок позивача згідно платіжних доручень –  № 4983 від 28.01.2005р., № 5488 від 20.04.2005 р., № 5568 від 11.05.2005 р., № 7040 від 30.01.2006 р., № 30 від 14.02.2006 р.

Отримані кошти підприємством використані у господарській діяльності на придбання ТМЦ, на оплату праці, на перерахування податків і включені до складу валових витрат. Отримані кошти також перераховувалися на Кіровоградську митницю за плату ПДВ на імпорт при оформлені ВМД які підприємством включено до податкового кредиту та відображено в декларації  з податку на додану вартість.

Залогові платежі, передбачені договором, не можна визнати заставою, оскільки предметом застави відповідно до ч.2 ст. 576 ЦК України може бути лише індивідуально визначене майно, яке продовжує існувати під час виконання зобов’язань, забезпечених заставою.

Залогові платежі,  визначені  сторонами договору, також не можуть бути визнанні завдатком, виходячи з норм ст. 570  ЦК України.

Таким чином, норми податкового законодавства, що пов’язані із правовідносинами застави  або завдатку  у даному випадку не можуть бути застосовані.

Згідно п.1. 22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».    Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику у користування на визначений строк  відповідно до договорів, які не потребують нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Виходячи з зазначеного, колегія суддів погоджується  з висновками перевіряючих, що залогові платежі у сумі 860 992 грн. 00 коп.  у податковому обліку  слід віднести до поворотної фінансової допомоги.

Однак, колегія суддів вважає, що порушень п. 4. 1. 6 ст. 4 названого вище закону позивач не допускав.

Так, відповідно до п. 4.1.6 ст. 4  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових доходів  підприємства,  включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.                

Доказів стосовно  того, що учасники договору №3 оренди майна є особами, що  не відносяться до платників податку на прибуток, або мають пільги з цього податку, матеріали справи не містять, у акті перевірки про зазначені обставини не йдеться.

    Отже,  висновки податкової стосовно порушень платником податків норм п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають чинному законодавству, а нарахування податкових зобов’язань  на загальну суму 75750, здійснені на підставі  п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону  «Про оподаткування прибутку підприємств» , є протиправними та необґрунтованими.

    Що стосується порушень  п. 5. 1 ст. 5   Закону  «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів зазначає наступне. Валові витрати виробництва та обігу            (далі  волові витрати) – сума  будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг) , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській  діяльності.

    До складу валових витрат під час виконання договору спільної діяльності позивач відніс суму 20400 грн., сплачену за рахунком КП «Орбіта-Транс-Сервіс»  за зберігання та охорону автобусів  протягом  6 місяців 2005року.

    Оскільки балансовий облік майна  за договором спільної діяльності, його оприбуткування та розмитнення  повинен здійснювати позивач, висновок податкової  про вчинене платником порушення  ґрунтується на тому, що згідно даних оборотно – сальдової відомості  по рах. 10.5 на балансі підприємства станом на 01.01.2005р., рахувалося тільки 35 транспортних одиниць, в тому числі 5 автобусів SKANIA.          

Як свідчать пояснення сторін та матеріали справи, відомості, зазначені податковою у акті, відповідають показником бухгалтерського  обліку підприємства.

Доказів наявності у власності, чи володінні за договором спільної діяльності  належної  кількості автобусів ( 10 автобусів VOLVO та 13 автобусів   SKANIA) матеріали справи не містять. Після перерви, оголошеної  судом апеляційної інстанції для надання необхідних доказів, представник позивача до суду не прибув, витребуваних доказів не надав.

Враховуючи зазначене, а також , приймаючи до уваги, що згідно чинного законодавства податковий  облік суб’єкта господарювання базується на показниках бухгалтерського (балансового) обліку останнього, колегія суддів вважає,  що перевіряючі обґрунтовано дійшли висновку про відсутність документального підтвердження зв’язку витрат у сумі 20400 грн.,  з  господарською діяльністю платника податків, що перевірявся.

Посилання позивача та суду першої інстанції у 2007 році на наявні  у позивача  інвойси, датовані 2003 роком , не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки самі інвойси не є підтвердженням права власності, або правомірного володіння майном. Як і доказом існування такого майна через 2-4 роки після оформлення інвойсів.

Належних доказів права  власності  або володіння (документи бухгалтерського обліку, реєстраційні документи ДАІ ) до суду не надано.

Відсутність названих доказів  дає підстави вважати, що відповідач обґрунтовано та у межах діючого законодавства визначив валові витрати, виходячи з показників  бухгалтерського обліку платника податків, щодо наявності транспортних засобів.

Таким чином, відповідач обґрунтовано дійшов висновку про завищення валових витрат та визначив позивачу податкове зобов’язання  у сумі 6375 грн. 00 коп.( 4250 грн. основного боргу та 2125 грн., штрафних санкцій)

Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині скасування податкового повідомлення-рішення  на суму 75 750 грн., ( 50500 основний борг, 25250 штрафних санкцій).

Отже, рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено у повному обсязі, не можна визнати обґрунтованим, що є підставою для його скасування  та часткового задоволення  апеляційної скарги.

На підставі викладеного  керуючись  ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207  Кодексу адміністративного судочинства  України,  колегія суддів, -

                                                    ПОСТАНОВИЛА:                                

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді задовольнити частково. Постанову господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2007 року скасувати.

Позов задовольнити частково. Визнати  податкове повідомлення-рішення                      № 0000682300/0 від 31.05.2007 року, винесене Державною податковою інспекцією                 у м. Кіровограді, нечинним  в частині визначення  податкового зобов’язання  з податку на прибуток підприємств у сумі 75 750грн. ( 50500грн., основного боргу, 25250 грн., фінансових санкцій)

У задоволені  решти позивних вимог відмовити.

    Постанова  набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

 Постанову виготовлено у повному обсязі  05.01.2010 р.

Головуючий суддя:                                                                              Л.П. Туркіна

    Суддя:                                                                                             М.П. Кожан

            Суддя:                                                                                        О.А. Проценко