Вирок

від 02.12.2008 по справі 1-763/08

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-763/08

ВИРОК

Іменем України

02 грудня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Рибака І.О.

при секретарі Скопець Л.В.

з участю прокурора Кулеби М.В.

провівши в приміщенні суду в залі судового засідання в м. Києві розгляд кримінальної справи по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця Кіровоградської обл., українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого з адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 18.12.2006 року Світловодським м/с Кіровоградської обл. за ч.2 ст. 186 КК України до 2 р. 6 міс п/в, 07.04.2008 р умовно-достроково звільнений від відбуття покарання з не відбутим терміном 11 міс. 3 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим 18.12.2006 року Світловодський міський судом Кіровоградської обл. за ст. 186 ч. 2 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі; 07.04.2008 року за постановою Миколаївського районного суду Львівської обл. був умовно-достроково звільнений від відбуття покарання на не відбутий термін 11 місяців та 3 дні, маючи не зняту не погашену судимість, на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічний злочин.

Так, ОСОБА_1, повторно, 28.06.2008 року, приблизно 23.30 год., знаходячись по вул. Саперно-Слобідській в м. Києві вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою з метою вчинити відкрите викрадення чужого майна. Розділивши ролі з невстановленою слідством особою, ОСОБА_1, помітивши у раніше незнайомої ОСОБА_2 в руках жіночу сумку, вирішив відкрито викрасти чуже майно. Продовжуючи свій злочинний умисел, 28.06.2008 року, приблизно 23.30 год., знаходячись по вул. Саперно-Слобідській в м. Києві, невстановлена слідством особа спостерігала за обстановкою, а ОСОБА_1 підбіг до потерпілої ОСОБА_2 та схватив за ручки сумки і ривком намагався її забрати у потерпілої ОСОБА_2 Після того, як потерпіла ОСОБА_2 почала чинила опір та кричати, ОСОБА_3 закрив своєю рукою потерпілій рота та почав нею боротись, завдавши їй фізичну біль, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Після чого, ОСОБА_1 вихопив з руки ОСОБА_2 чорну жіночу сумку вартістю 220 грн., в якій знаходились:

посвідчення працівника міліції видане на ім'я ОСОБА_2, електронний пропуск до ГУ МВС України в м. Києві виданий на ім'я ОСОБА_2, жетон ОВС особистим номером, зв'язка ключів, вартості не представляють, гаманець вартістю 200 грн., гроші в сумі 250 грн., дві пластикові кредитні картки «Укргазбанк» та «Укрпромбанк» вартості не представляють, мобільний телефон Нокіа 72 МЕІ НОМЕР_1, вартістю 1800 грн., сім карта оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якого було 16 грн., гарнітура до мобільного телефону вартості не представляють, цифровий фотоапарат «Олімпус» вартістю 1800 грн., сонцезахисні окуляри вартістю 340 грн., косметика на загальну суму 485 грн., блокнот вартості не представляє, довідник маршрутних таксі вартості не представляє, чим завдав потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 5136 грн. Відкрито викравши чуже майно, яке належить у потерпілій ОСОБА_2, ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою з місця вчинення злочину з зникли та розділили викрадені речі навпіл.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав та пояснив, що дійсно 28.06.2008 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 на вул. Саперно-Слобідській в м. Києві. Близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 помітив раніше йому не знайому ОСОБА_2 та вирішив відібрати у неї жіночу сумочку. Повідомивши про це своєму знайомому ОСОБА_3, вони вирішили, що останній буде спостерігати за обстановкою та буде сповіщати ОСОБА_1, якщо хтось буде йти в момент грабунку, а ОСОБА_1 вчинить безпосередньо грабунок. Після чого останній пішов на зустріч до ОСОБА_2 Коли вони зрівнялись у відстані, то ОСОБА_1 почав йти за потерпілою. Потерпіла почала втікати від нього, як помітила, що ОСОБА_1 йде за нею. Останній наздогнав ОСОБА_2 та схватився за ручки її сумки. Остання почала чинити опір та бити ОСОБА_1 по обличчю парасолькою та кричати. Після чого ОСОБА_1 закрив їй рота своєю долонею та продовжував відбирати сумку. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 впали на землю та продовжували боротись, в результаті чого, ОСОБА_1 відібрав у ОСОБА_2 сумку та побіг в напрямку до ОСОБА_3. Після того, як ОСОБА_1 та хлопець на ім'я ОСОБА_3 зникли з місця події, останні оглянули зміст сумки та розділи викрадене навпіл.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, вина ОСОБА_1 підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 28.06.2008 року близько 23 год. 30 хв. потерпіла поверталась додому. Коли вона йшла повз залізничні колії ОСОБА_2 помітила раніше їй не знайомого ОСОБА_1 Останній пішов на зустріч до ОСОБА_2 та коли він зрівнялись у відстані з потерпілою, то ОСОБА_1 почав йти за потерпілою. Потерпіла почала втікати від нього, як помітила, що ОСОБА_1 йде за нею. Останній наздогнав ОСОБА_2 та схватився за ручки її сумки. Остання почала чинити опір. Після чого ОСОБА_1 закрив їй рота своєю долонею та продовжував відбирати сумку. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 впали на землю та

продовжували боротись, в результаті чого, ОСОБА_1 відібрав у ОСОБА_2 сумку та побіг в невідомому напрямку.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного, потерпілої ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів справи, характеризуючих особу підсудного.

Заслухавши підсудного, потерпілу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його вина в тому, що він своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, повторно відкрито викрав чуже майно, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. Його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 186 КК України, особу винного - раніше судимого, на обліку у лікаря психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, не працюючого, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, та сприяння встановленню істини по справі, обставин, що обтяжують покарання - суд не вбачає.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_2 речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Цивільні позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Світловодського від 18.12.2006 року та призначити остаточну міру покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 14.08.2008 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну залишити без зміни: тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ ПВП.

Речові докази: - мобільний телефон „Нокіа", який знаходиться у потерпілої ОСОБА_2 - залишити власнику; - ксерокопії коробки від фотоапарату та ксерокопія коробки від мобільного телефону, які знаходяться в матеріалах справи - залишити при справі.

Цивільні позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму 3336 (три тисячі триста тридцять шість) грн.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання його копії.