Рішення від 27.10.2008 по справі 2-260/2008

 Справа 2-260/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2008 року     Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді     Дашковської А.В.,

при секретарі     Соболевській О.Ю.,

за участю прокурора     Чалого М.Г.

за участю представників     ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 2274 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Військової частини 2274 до ОСОБА_3, про вішкодування шкоди, посилаючись на те, що за результатами документальної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини 2274, викладеними у Акті від 16 квітня 2007 року було виявлено факт завищення за період з квітня 2004 року по січень 2005 року норм витрати пального на роботу двигуна спеціального обладнання, встановленого на автомобільній техніці, на загальну суму 2 106 грн. 80 коп.; проведеним службовим розслідуванням за даним фактом було встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність за даний період, а саме: з квітня 2004 року по січень 2005 року був тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира військової частини прапорщик ОСОБА_3, який був відповідальним за вірне застосування норм витрат пального з квітня 2004 року по січень 2005 року, тобто особисто виписував шляхові листи, робив розрахунок витрати пального, приймав використані шляхові листи, перевіряв правильність заповнення шляхових листів і відповідність розрахунків. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь Військової частини 2274як відшкодування матеріальної шкоди, що виразилося у перевищенні витрат на роботу спеціальної техніки у сумі 2106грн.80коп.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що відповідно до п. Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості" від 02.11.1995 року № 880, загальна сума відшкодування військовій частині 2274 відповідачем складає 6 320 грн. 40 коп., просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову заперечували, зазначали що відповідач не був ознайомлений з нормами витрат пального, передбаченими у додатку № 2 до наказу Міністра оборони України № 1 від 06 січня 1999 року, застосовував у роботі інші норми витрат пального, ніж ті, які визначені у додатку № 2 до наказу Міністра оборони України № 1 від 06 січня 1999 року, заявили клопотання про застосування позовної давності.

Вислухавши пояснення прокурора, представника військової частини номер 2274, представника відповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається з матеріалів справи 04 вересня 1998 року прапорщик ОСОБА_3 прибув для подальшого проходження служби у військову частину 55476, де був зарахований в штат військової частини та поставлений на усі види забезпечення.

Згідно з наказом Командуючого Національною гвардією України № 037 від 11 грудня 1992 року військовим частинам, прибувши до складу Національної гвардії України зі складу Міністерства Оборони, військовій частині 55476 було присвоєно нове найменування та номер 2274.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 16, 110 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України виконуючий обов'язки заступника командира з технічної частини, ОСОБА_3 зобов'язаний знати свої обов'язки, що визначаються військовими статутами та порадниками Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, стежити за правильним застосуванням і ощадливим витрачанням пального, мастильного матеріалу та спеціальних рідин.

Виходячи зі змісту наказу по військовій частині 32274 від 05.03.2004року №24 відповідальним за технічний стан, експлуатацію та утримання техніки в постійній готовності відповідно до вимог наказу МВС України від 18.07. 2000 року №500 « Про затвердження Настанови Автомобільної служби» був призначений прапорщик ОСОБА_3 Факт ознайомлення з наказом по військовій частині 32274 від 05.03.2004року №24 відповідачем по справі не заперечується.

З метою забезпечення збереження матеріальних засобів в серпні 2001 року між військовою частиною 2274 та ОСОБА_3 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

18 серпня 2005 року старший прапорщик ОСОБА_3 був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил за віком.

Відповідно до розпорядження Командувача внутрішніми військами МВС України від 15 березня 2007 року № 8-07 було призначено проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини з 26 березня по 16 квітня 2007 року.

За результатами проведеної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини 2274 викладеними у Акті від 16 квітня 2007 року було виявлено факт завищення за період з квітня 2004 року по січень 2005 року норм витрати пального на роботу двигуна спеціального обладнання, встановленого на автомобільній техніці на загальну суму 2 106 грн. 80 коп.

Як вбачається з акту ревізії, перевіркою шляхових листів щодо правильності застосування норм витрат пального, всупереч норм витрат пального, визначених у додатку № 2 до наказу Міністра оборони України № 1 від 06 січня 1999 року, ОСОБА_3 було завищено норми витрат пального на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілі НОМЕР_1 2573 військовий номер 33-91Ф4 (автомобільний кран) у травні - грудні 2004 року згідно шляхових листів, а саме: 67 від 11.05-31.05.2004 p., № 88 від 1.06-30.06.2004 p., № 115 від 01.07-12.07.2004 p., № 125 від 13.07-31.07.2004 p., № 139 від 1.08-16.08.2004 p., № 150 від 17.08-31.08.2004 p., № 167 від 14.09-30.09.2004 р. було безпідставно, понад норму списане дизельне пальне у кількості 568 літрів на загальну суму 1 902 грн. 80 коп., а також у січні місяці 2005 року, згідно шляхового листа від 17.01-26.01.2005 р. № 9 було безпідставно, понад норму списане дизельне пальне у кількості 40 літрів на загальну суму 134 грн. 00 коп., та автомобіль марки ЗІЛ-131 АЦ 40 військовий номер 33-85 Ф4 (пожежний автомобіль) у квітні-серпні 2004 року було безпідставно, понад норму списане пальне марки А-80, А-76 у кількості 25 літрів на загальну суму 70 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту Висновків службового розслідування, затвердженими 07.05.2007року Командиром військової частини № 2274 , відповідальним за фінансово-господарську діяльність за даний період, а саме з квітня 2004 року по січень 2005 року був тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира військової частини прапорщик ОСОБА_3, який був відповідальним за вірне застосування норм витрат пального з квітня 2004 року по січень 2005 року, тобто особисто виписував шляхові листи, робив розрахунок витрати пального, приймав використані шляхові листи, перевіряв правильність заповнення шляхових листів і відповідність розрахунків.

15 травня 2007 року відповідачу була направлена претензія, але добровільно відшкодувати завдану військовій частині 2274 шкоду ОСОБА_3 відмовився.

Доводи відповідача про те, що він застосовував інші норми витрат пального, ніж ті, які визначені у додатку № 2 до наказу Міністра оборони України № 1 від 06 січня 1999 року є безпідставними та суд не бере їх до уваги, оскільки відповідач не надав доказів того, що були затверджені інші норми, по яких він проводив списання, даних про те, що взагалі існують інші норми не має.

Крім того, у суду не має сумнівів у кваліфікації фахівців, які проводили ревізію фінансово-господарської діяльності військової частини 2274 у період з квітня 2004 року по січень 2005 року відповідно до розпорядження Командувача внутрішніми військами МВС України від 15 березня 2007 року № 8-07, та це не було спростовано в судовому засіданні та іншими доказами.

Позов піддягає задоволенню в частині позовних вимог щодо застосування кратності відшкодування матеріальної шкоди, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості" від 02.11.1995 року № 880 затверджений Перелік майна, яке відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, та зазначено, що пальне, масло і мастила, спирти і спеціальні рідини, а також паливо відшкодовуються у трикратному розмірі. Тому загальна сума відшкодування військовій частині 2274 відповідачем складає 2 106 грн. 80 коп. X 3 (кратність) = 6 320 грн. 40 коп.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про застосування позовної давності, оскільки завищення норми витрат пального на роботу спеціального обладнання ОСОБА_3 відповідно до книги №197т.1 «Реєстрація перевірок в частині» були виявлені під час планової документальної ревізії контрольно - ревізіонного управління ГУВВ МВС України в період з 26 березня по 16 квітня 2007року.

Згідно з ч.4. ст.1193 ГК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від ії матеріального становища.

Як вбачається з представлених відповідачем документів, відповідач не працює, є пенсіонером, що підтверджується посвідченням пенсіонера за №86/14936, виданим 19.08.2005року, ветераном органів внутрішніх справ, що підтверджується посвідченням Серія А№000454, виданим 27.10.2005року, знаходиться на обліку в СМО ГУМВС України в Запорізькій області з діагнозом: Гіпертонічна хвороба II ст., що підтверджується довідкою, виданою 27.10.2008року№2б/134., у зв'язку з чим він не має можливості сплатити таку суму заподіяної шкоди.

При таких обставинах, суд приходить до висновку про те, що в силу важкого майнового стану відповідача суму матеріальної шкоди, яку позивач просить з нього стягнути, можливо зменшити до 1 000 грн.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України , суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 держави державне мито у розмірі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1193 ЦК України діючої редакції, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 2274 ВВ МВС України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь військової частини 2274 суму у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 51 пятьдесят одну) грн. та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30(тридцять) грн.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції.