Рішення

від 23.08.2018 по справі 806/1914/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/1914/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22.06.2017 капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України;

- визнати незаконним та скасувати наказ голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області №5 о/с від 21.03.2017;

- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ України;

- зобов'язати ОСОБА_4 комісію УМВС України в Житомирській області прийняти рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання "майор міліції" з моменту закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні "капітан міліції" - 28.09.2015, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2017, рапорт від 16.06.2017 та прийняти ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про національну поліцію" (враховуючи невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі);

- стягнути з ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області та ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 07.03.2017 по 22.06.2017 (з дотриманням ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII);

- стягнути з ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2017 по день ухвалення судового рішення;

- зобов'язати відповідачів надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо надання відпустки у відповідності до ст.115 КЗпП України, ст.10, ч.1 ст.21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки №132);

- зобов'язати відповідачів видати мені службове посвідчення (у відповідності до наказу МВС №111 від 18.02.2016 "Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень у МВС України").

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.07.2017 працівником Управління кадрового забезпечення ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області позивачу було надано витяг з наказу голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017. Вказує, що спірним наказом позивача було звільнено з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського MB УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. На думку позивача, оскаржуваний наказ №13 о/с від 22.06.2017 є незаконним, оскільки винесений з грубим порушенням чинного законодавства та є похідним від іншого наказу №5 о/с від 21.03.2017, який позивач також вважає незаконним.

Наголошує, що голова ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області безпідставно та без належного попередження вдався до звільнення позивача з органів внутрішніх справ, незважаючи на той факт, що належним чином не поновив ОСОБА_1 на службі, не призначив на посаду, яка передбачена штатним розписом, проігнорував рапорти про бажання проходити службу в поліції та переважне право позивача на залишення на роботі згідно статті 42 Кодексу законів про працю України, п.13 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За твердженнями ОСОБА_1, позивачу не було запропоновано жодної вакантної посади у ОСОБА_3 управлінні Національної поліції в Житомирській області, враховуючи їх наявність та, а також 153 вакантних посад інспекторів патрульної поліції м. Житомира, які відбирались шляхом проведення конкурсу з 12.06.2017 по 11.07.2017. При його звільненні відповідачем також протиправно не було проведено атестацію позивача.

Зазначає, що звертався до відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області із рапортом від 16.06.2017, однак, вказаний рапорт був протиправно залишений відповідачем без розгляду. Під час спірного звільнення позивача також не було вирішено питання про надання ОСОБА_1 щорічних оплачуваних відпусток за 2014, 2015, 2016 та 2017 рік із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог, а саме: визнання незаконним та скасування наказу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №5 о/с від 21.03.2017; зобов'язання ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2017. (том І, а.с. 4-5)

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог, а саме: зобов'язати відповідачів видати мені службове посвідчення (у відповідності до наказу МВС №111 від 18.02.2016 "Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень у МВС України"; зобов'язати ОСОБА_4 комісію УМВС України в Житомирській області прийняти рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання "майор міліції" з моменту закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні "капітан міліції" - 28.09.2015, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114. (том І, а.с. 6-7)

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо: поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ України; зобов'язати відповідачів надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016 роки. (том І, а.с. 8-9)

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 відкрито провадження у справі за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017, далі - КАС України). Закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2017 року о 09:45.

Підготовче судове засідання, призначене на 07.08.2017 о 09:45 було відкладено на 07.09.2017 о 10:00 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. на лікарняному.

17 серпня 2017 року позивачем до відділу документального забезпечення суду було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої виключив позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області та ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 07.03.2017 по 22.06.2017 (з дотриманням ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII). (том І, а.с. 48)

Підготовче судове засідання, призначене на 07.09.2017 о 10:00 було відкладено на 18.09.2017 об 11:00 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. у відпустці.

18 вересня 2017 року позивачем до відділу документального забезпечення суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до винесення Житомирським апеляційним адміністративним судом щодо апеляційних скарг на ухвали від 10.07.2017 (том І, а.с. 61), а також заяву про відвід головуючого судді Черняхович І.Е. (а.с. 62)

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Черняхович І.Е. (том І, а.с. 66-67)

18 вересня 2017 року головуючим суддею Черняхович І.Е. подано заяву про самовідвід (том І, а.с. 68) та ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 заяву ОСОБА_5 про самовідвід задоволено. (том І, а.с.70-72)

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 №582 (том І, а.с.73) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2017 (том І, а.с.74) головуючим суддею для розгляду вказаної справи визначено суддю Попову О.Г.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 справу прийнято до провадження, призначено судове засідання у справі на 11 жовтня 2017 року о 14:30. (том І, а.с. 75)

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 - без змін.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 скасовано в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області щодо: поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ; зобов'язання надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 роки. У цій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 - без змін.

Протокольною ухвалою суду від 11.10.2017 в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.10.2017 о 14:00 для отримання рішень апеляційної інстанції, що зафіксовано секретарем судового засідання у журналі судового засідання від 11.10.2017.

25 жовтня 2017 року до відділу документального забезпечення суду представником відповідача ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області подано заперечення на адміністративний позов, відповідно до змісту яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (том І, а.с. 105-114)

30 жовтня 2017 року на адресу суду надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 20 жовтня 2017 року №К/800/33905/17 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі №806/1914/17. (том І, а.с. 134)

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 зупинено провадження по справі №806/1914/17 до набрання законної сили судовим рішенням Вищого адміністративного суду України по справі №К/800/33905/17. (том І, а.с. 130-132)

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, подальший розгляд справи проводиться у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції за правилами загального позовного провадження.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №806/1914/17 (адміністративне провадження №К/9901/17985/18) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін. (том І, а.с. 145-146)

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання по даній справі на 23 липня 2018 року о 14:00. (том І, а.с. 162)

Судовий розгляд справи призначений на 23.07.2018 о 14:00 було відкладено на 02.08.2018 о 14:00 у зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці.

02 серпня 2018 року до відділу документального забезпечення суду позивачем було подано клопотання про об'єднання справ та зупинення розгляду справи до повернення матеріалів адміністративної справи №806/1093/17 з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. (том І, а.с. 177 та зворот)

Протокольною ухвалою суду від 02.08.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 07.08.2018 о 14:40 для надання додаткових пояснень і доказів представником відповідача, що зафіксовано секретарем судового засіданні у протоколі судового засідання від 02.08.2018.

03 серпня 2018 року представником ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області подано до відділу документального забезпечення суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (том І, а.с. 183-194), а також представником ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в порядку статті 159 КАС України подано додаткові пояснення по справі (том І, а.с. 201-211).

06 серпня 2018 року ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області подано до відділу документального забезпечення суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №806/2497/17. (том І, а.с. 220-224)

Протокольними ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ та зупинення провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області про зупинення провадження. В судовому засідання оголошено перерву до 16.08.2018 о 11:30 для надання додаткових доказів, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 07.08.2018.

Протокольною ухвалою суду від 16.08.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2018 о 09:30 для надання додаткових доказів представником відповідачів, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 16.08.2018.

В судове засідання призначене на 23.08.2018 о 09:30 прибув позивач та представник відповідачів ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Станом на 23 серпня 2018 року, з урахуванням ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 (том І а.с. 4-5; том І а.с. 6-7; том І а.с. 8-9), заяви про зменшення позовних вимог від 17.08.2017 (том І, а.с. 48), ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, постанови Верховного Суду від 13.06.2018 (том І, а.с. 145-146), адміністративний позов розглядається у межах наступних позовних вимог:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22.06.2017 капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України;

- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ України;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області розглянути рапорт від 16.06.2017 та прийняти ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про національну поліцію" (враховуючи невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі);

- стягнути з ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2017 по день ухвалення судового рішення;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо надання відпустки у відповідності до ст.115 КЗпП України, ст.10, ч.1 ст.21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки №132).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (том І, а.с. 105-114) та додаткових поясненнях від 31.07.2018 (том І, а.с. 201-211)

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2013/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано накази УМВС України в Житомирській області №542 о/с від 17.06.2014, №67 о/с від 27.01.2015, №815 о/с від 22.06.2015 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_1; визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №96 о/с від 10.04.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області та призначення на посаду старшого дільничного Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області; поновлено позивача на попередню посаду старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області; скасовано наказ №172 о/с від 03 липня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п. "е" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни) та наказ №234 від 31.08.2015 про внесення змін до пункту наказу УМВС №172 о/с від 03.07.2015; зобов'язано УМВС України в Житомирській області надати ОСОБА_1 щорічну відпустку за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік; стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2015 року по день ухвалення судового рішення - 07.03.2017 року в сумі 58 170 грн. (том ІІ, а.с. 47-56)

Встановлено, що на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15 головою ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області винесено наказ №5 о/с від 21.03.2017, яким, зокрема: поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, з 10.04.2015; поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, з 07.03.2015; на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15 надано невикористані відпустки за 2014, 2015, 2016 роки капітанові міліції ОСОБА_1 (М-185816) старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу на 105 діб (з урахуванням 35 діб за 2014 рік, 35 діб за 2015 рік, 35 діб за 2016 рік), з 07.03.2015 по 22.06.2017. (том І, а.с. 18 та зворот)

03.04.2017 позивач звертався із рапортом на ім'я голови ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області щодо внесення змін до наказу №5 о/с від 21.03.2017, зокрема, в частині зміни дати поновлення ОСОБА_1 на посаді, дати початку та закінчення наданих невикористаних відпусток, перенесення дати початку відпустки на 10.04.2017. (том І, а.с. 23)

18.05.2017 позивач звертався із рапортом на ім'я голови ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області щодо видачі наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію". (том І, а.с. 19)

16.06.2017 ОСОБА_1 звертався із рапортом на ім'я голови ОСОБА_4 комісії УМВС України у Житомирській області щодо надання чергової оплачуваної відпустки за 2017 рік з 22 червня, із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. (том І, а.с. 34)

16.06.2017 позивач звертався із рапортом на ім'я начальника ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області щодо видачі наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію", п.13 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (том І, а.с. 35)

Відповідно до наказу голови ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 22 червня 2017 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області. Вислуга років на 22.06.2017 складає: календарна - 13 років 09 місяців 21 день (том І, а.с. 96)

У відповідності до листа ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області вих. №2297/12/01-2017 від 21.07.2017 позивача повідомлено, що його рапорт (вхідний управління кадрового забезпечення 27.06.2017) керівництвом ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області розглянуто. Роз'яснено, що 22 червня 2017 року наказом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Житомирській області від 22.06.2017 №13 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 Розділу ХІ закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 22.06.2017. Зазначено, що порядок відбору на службу до Національної поліції України регламентований статтями 47-57 Закону України "Про Національну поліцію" та "Типовим порядком проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади", затвердженого наказом МВС України від 25.12.2015 №1631. Конкурс складається з окремих етапів, для кожного з яких встановлено прохідний мінімум, кандидати запрошуються на наступний етап лише за умови успішного проходження попереднього. Послідовність етапів та їх зміст може змінюватися залежно від посади, на яку оголошується конкурс, процедура проходження конкурсу для конкретної посади описується в оголошенні про проведення конкурсу. Повідомлено, що інформацію про оголошення конкурсу на службу до поліції позивач може відслідковувати на офіційному веб-сайті ГУНП в Житомирській області в рубриці "Проводиться набір до поліції". (том І, а.с. 198)

Згідно з листом Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України вих. №22/3/1-П-1788 від 20.09.2017 позивачу на його звернення від 18.08.2017 повідомлено, що після набрання чинності 07.11.2015 Закону України "Про Національну поліцію" у структурних підрозділах апарату, закладах та установах МВС України посад, які заміщуються особами рядового і начальницького складу, немає і введення таких посад чинним законодавством не передбачено. (том І, а.с. 82)

Як встановлено із листа за підписом заступника голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області вих. №20/225 від 15.12.2017 позивачу на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 №806/1558/17 та запиту ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 18.05.2017 повідомлено, що станом на 18.05.2017 позивач штатним працівником Міністерства внутрішніх справ не являється. Посадові права та обов'язки за посадою старшого слідчого відділу ДТП Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій ОСОБА_1 був поновлений згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2073/15, станом на момент подання запиту, відсутні. Адресу робочого місця ОСОБА_1 станом на 18.05.2017 не визначено у зв'язку з його відсутністю та неможливістю, визначеною на законодавчому рівні, виконувати ОСОБА_1 будь-які повноваження працівника міліції. Належність позивача до органів внутрішніх справ та факт проходження ОСОБА_1 служби в ОВС станом на момент подання запиту було визначено наступними документами: наказ УМВС України в Житомирській області від 21.03.2017 №5 о/с; постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2073/15 (том І, а.с. 175)

Відповідно до листа за підписом заступника голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області вих. №20/224 від 15.12.2017 позивачу на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 №806/2514/17 та запиту ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 18.08.2017 повідомлено, що у період часу з 07.03.2017 по 22.06.2017 ОСОБА_1 штатним працівником УМВС України в Житомирській області (Житомирського МВ) не являвся. Будь-яких посадових обов'язків за посадою старшого слідчого відділу розслідування ДТП Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій ОСОБА_1 був поновлений згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2073/15 та перебував до 22.06.2017, позивач не мав. (том І, а.с. 176)

Як встановлено зі змісту листа ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області вих. №31/26-2018 від 06.03.2018, на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі №806/2668/17 та за результатами повторного розгляду запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації, позивачу повідомлено, що станом на 13.06.2017 (момент подання запиту) у ОСОБА_3 управлінні Національної поліції в Житомирській області були у наявності 50 вакантних посад. Які саме це посади указано в списку, який додається (том І, а.с. 253-255). Викладена інформація підтверджується списком вакантних посад та наказом ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області від 08.06.2017 №473 (том І, а.с. 252).

Станом на 13.06.2017 інших вакантних посад (які не вказані у списку) у ОСОБА_3 управлінні Національної поліції в Житомирській області не було. Надана інформація щодо вакантних посад у ГУНП в Житомирській області є достовірною, повною, точною та відображає всі запитувані ОСОБА_1 питання станом на 13.06. 2017. (том І, а.с. 251)

Не погоджуючись із діями відповідачів ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідачів на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулювався Законом України "Про міліцію" від 20 .12.1990 №565-XII (втратив чинність на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №565-XII).

Так, положеннями статті 18 Закону №565-XII було передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначаються постановою Кабінету Міністрів Української РСР "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" від 29.07.1991 №114 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу, далі - Положення №114).

Згідно з п.1 Положення №114 до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Пунктом 8 Положення №114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії; у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі; за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків; у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації; за службовою невідповідністю; у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення; через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку; у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі.

За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

На момент виникнення спірних правовідносин Закон №565-ХІІ втратив чинність та 07.11.2015 вступив у дію Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до підпункту першого пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано в офіційному друкованому виданні Верховної Ради України газеті "Голос України" № 141- 142 від 06 серпня 2015 року).

Враховуючи вищевикладене, 07 серпня 2015 року є датою набрання чинності пунктами 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, а з 07 листопада 2015 року закон набрав чинності в цілому.

Статтею 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону У№580-VIII з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

За правилом встановленим пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Пунктом 10 Розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII обумовлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Відповідно до змісту наказу голови ОСОБА_4 комісії УМВС України в Житомирській області №5 о/с від 21.03.2017 поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області. (том І, а.с. 18 та зворот)

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 16.09.2015 №730 утворено Головне управління Національної поліції в Житомирській області та ліквідовано, як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема, Житомирський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Відповідно до змісту наказу МВС України "Про організаційно-штатні питання" від 06.11.2015 №1388, в УМВС України в Житомирській області було скасовано всі штати та скорочено всі посади.

Як встановлено зі змісту оскаржуваного наказу №13 о/с від 22.06.2017, ОСОБА_1 звільнено у відповідності до положень пунктів 10 та 11 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII та відповідно до Положення №114 за пунктом 64 "г", тобто через скорочення штатів.

Разом з тим, за змістом пункту 64 "г" Положення №114 звільнення у зв'язку із скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Пунктами 9, 10, 11 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Таким чином, вказані норми Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII та Положення №114, на які йдеться посилання у оскаржуваному наказі, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.

Так, позивач був попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу п.8 Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу з мотивів не проведення відповідачем атестації ОСОБА_1 при звільненні у відповідності до Положення №114 та зазначає, що в силу пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" від 20.10.2011 №1074 ліквідаційні комісії не наділені повноваженнями щодо проведення атестації/переатестації.

Водночас, суд погоджується із доводами позивача та наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 самостійно не відмовлявся від проходження служби, а навпаки, подавав рапорт щодо переведення його на рівнозначну посаду до органів Національної поліції України в порядку п.9 Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII. (том І, а.с. 35)

Як встановлено з листа управління кадрового забезпечення Управління МВС України в Житомирській області вих. №П-244/12/01-2016 від 25.10.2016, за період проходження служби в УМВС України в Житомирській області з 19.07.2007 по 06.05.2015 ОСОБА_1 атестувався один раз - 04.10.2010. Відповідно до висновку атестаційної комісії від 04.10.2010 ОСОБА_1 відповідав займаній посаді. (том І, а.с. 25)

Відповідно до змісту листа ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області вих. №31/26-2018 від 06.03.2018 (том І, а.с. 251) станом на 13.06.2017 у ОСОБА_3 управлінні Національної поліції в Житомирській області були у наявності вакантні посади у кількості 50 вакантних посад. Які саме це посади указано в списку, який додається (том І, а.с. 253-255). Викладена інформація підтверджується списком вакантних посад та наказом ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області від 08.06.2017 №473 (том І, а.с. 252).

Доказів щодо надання відповідачами ОСОБА_1 пропозицій переведення на рівнозначні, вищі або нижчі посади, що заміщуються поліцейськими, які перелічені у списку вакантних посад (том І, а.с. 253-255) та наявність яких підтверджується наказом ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області від 08.06.2017 №473 (том І, а.с. 252), матеріали справи не містять.

Верховний Суд України в постановах від 04.03.2014 (справа №21-8а14), від 27.05.2014 (справа №21-108а14), від 28.10.2014 (справа №21-484а14) сформулював правову позицію, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію.

Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_4 комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області при звільненні позивача мала дотримуватись процедури звільнення, що встановлена Положенням №114, яке ні на момент винесення спірного наказу, ні на момент судового розгляду справи не втратило чинності та є спеціальним нормативним документом, що регулює спірні правовідносини.

Правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №806/197/16 (адміністративне провадження №К/9901/7033/18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа "Броньовський проти Польщі", заява №31443/96, рішення від 22.06.2004, п.184).

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

ОСОБА_4 комісією Управління МВС України в Житомирській області спірним наказом №13 о/с від 22.06.2017 в порушення п.8, п.64 Положення №114, п.8, п.9 Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII було звільнено ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ: без пропозицій переведення на рівнозначні, вищі або нижчі посади, що заміщуються поліцейськими, які перелічені списку вакантних посад та наявність яких підтверджується наказом ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області від 08.06.2017 №473; за наявності попереднього позитивного висновку атестаційної комісії від 04.10.2010 щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді та рапортів позивача щодо переведення на службу до органів Національної поліції України в порядку п.9 Розділу ХІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №580-VIII.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що спірний наказ ОСОБА_4 комісії Управління МВС України в Житомирській області спірним наказом №13 о/с від 22.06.2017 винесено відповідачем із порушенням ч.2 ст.19 Конституції України та не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ голови ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22 червня 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на протиправність оскаржуваного наказу, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області.

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Враховуючи задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді, підлягає задоволенню і похідна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок №100).

Відповідно до абз.3, абз.4 п.2, п.8 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Подія, пов'язана із звільненням ОСОБА_1 без законної підстави мала місце 22 червня 2017 року. Таким чином, останніми двома календарними місяцями роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, мають бути квітень 2017 року та травень 2017 року відповідно.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до змісту листа заступника голови ОСОБА_4 комісії Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області вих. №917/29/Л-2018 від 10.06.2018, ОСОБА_1 з моменту поновлення на посаді за постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15, 07 березня 2017 року по момент звільнення спірним наказом №13 від 22.06.2017, 22 червня 2017 року, не було пропрацьовано на займаній посаді два повні місяці поспіль. (том ІІ, а.с. 101-103)

Враховуючи вищевикладене, правові підстави застосовувати розмір грошового забезпечення позивача, зазначений у вказаному листі та довідці про доходи від 01.08.2018 (том І, а.с. 212) для обрахунку середньоденної заробітної плати, відсутні.

Відповідно до п.5 розд. ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Абзацом другим пункту 8 Порядку №100 передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Враховуючи факт, що ОСОБА_1 з моменту поновлення на посаді за постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15, 07 березня 2017 року по момент звільнення спірним наказом №13 від 22.06.2017, 22 червня 2017 року, не було пропрацьовано на займаній посаді два повні місяці поспіль, судом для визначення розміру грошового забезпечення враховуються відомості грошового забезпечення позивача за два останні повні місяці роботи, що передували незаконному звільненню та поновленню на посаді 07.03.2017 постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15, а саме: лютий 2015 року та березень 2015 року.

Так, Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі №806/2073/15 встановлено, що згідно довідки УМВС України в Житомирській області від 22.11.2016р. № 2365/29/01-2016 грошове забезпечення позивача за два останні повні місяці роботи за лютий 2015 року, березень 2015 року становить 3 720,03 грн, кількість відпрацьованих днів у цьому періоді - 44, а тому середньоденний заробіток складає 84,55 грн. (том ІІ, а.с. 47-56)

Вказані обставини в силу положень частини четвертої статті 78 КАС України не потребують доказування.

Враховуючи число робочих днів за період вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення по день постановлення судового рішення (296) та середньоденну заробітну плату позивача (84,55 грн), середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 25 026,80 грн та підлягає стягненню з ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, а тому позовні вимоги у даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Національної поліції у Житомирській області розглянути рапорт від 16.06.2017 та за результатами розгляду прийняти ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про національну поліцію", суд зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 16.06.2017 звертався із вказаним рапортом на ім'я начальника ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області щодо видачі наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію", п.13 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". (том І, а.с. 35)

У відповідності до листа ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області вих. №2297/12/01-2017 від 21.07.2017 позивача повідомлено, що його рапорт (вхідний управління кадрового забезпечення 27.06.2017) керівництвом ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області розглянуто. Роз'яснено, що 22 червня 2017 року наказом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Житомирській області від 22.06.2017 №13 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ згідно з пунктами 10 та 11 Розділу ХІ закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 22.06.2017. Зазначено, якими нормами регламентується порядок відбору на службу до Національної поліції України. Повідомлено, що інформацію про оголошення конкурсу на службу до поліції позивач може відслідковувати на офіційному веб-сайті ГУНП в Житомирській області в рубриці "Проводиться набір до поліції". (том І, а.с. 198)

Враховуючи розгляд ОСОБА_3 управлінням Національної поліції в Житомирській області рапорту ОСОБА_1 від 16.06.2017 та наданням відповіді за результатами його розгляду, оформленої листом вих. №2297/12/01-2017 від 21.07.2017, правові підстави для повторного зобов'язання ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.06.2017 та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду, відсутні, а тому позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Національної поліції надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо надання відпустки у відповідності до ст.115 КЗпП України, ст.10, ч.1 ст.21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки №132), суд зазначає наступне.

Так, Управлінням МВС України в Житомирській області в повному обсязі виконано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у адміністративній справі № 806/2073/15, зокрема, в частині надання позивачу відпусток за 2014, 2015, 2016 рока у зв'язку з чим 17.07.2017 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54050595. (том І, а.с. 100-102)

Законність винесення такої постанови було оскаржено позивачем у рамках адміністративної справи №806/2153/17. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі №806/2153/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Житомирській області про закінчення виконавчого провадження №54050595 від 17.07.2017. (том ІІ, а.с. 20-22).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 без змін. (том ІІ, а.с. 16-19)

Суд критично ставиться до доводів позивача в частині зобов'язання ОСОБА_3 управління Національної поліції у Житомирській області надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення та наголошує, що ОСОБА_1 в період з 2014 року по 2017 року службу у ОСОБА_3 управлінні Національної поліції у Житомирській області не проходив.

Крім того, Головне управління Національної поліції у Житомирській області не є відповідачем у адміністративній справі №806/2073/15 та постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 не було покладено на Головне управління Національної поліції у Житомирській області обов'язку щодо надання ОСОБА_1 щорічної оплачуваної відпустки за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача в частині невиконання ОСОБА_3 управлінням Національної поліції у Житомирській області суперечать фактичним обставинам справи, а твердження про наявність у вказаного відповідача правових підстав та/або обов'язку надати ОСОБА_1 щорічної оплачуваної відпустки за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення є безпідставними, а тому позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем ОСОБА_4 комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність наказу голови ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №13 від 22.06.2017 про звільнення з 22 червня 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Житомир, 10029. РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008. ЄДРПОУ 40108625), ОСОБА_4 комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Лесі Українки, 17, Житомир, 10002. ЄДРПОУ 38969421), ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008. ЄДРПОУ 08592164) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ голови ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22 червня 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області.

Поновити ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_4 комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення, 23 серпня 2018 року, в розмірі 25 026,80 грн (двадцять п'ять тисяч двадцять шість гривень вісімдесят копійок.

Рішення суду у в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене: 04 вересня 2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова