Ухвала
29 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 757/7529/17-ц
провадження № 61-43718ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Старонаводницька 6-Б , Державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Іванюхи Олега Володимировича, третя особа - ОСОБА_8, про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2018 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник вказує, що його представник ознайомився з ухвалою апеляційного суду лише 03 серпня 2018 року, надає відповідні докази, однак питання про поновлення процесуального строку заявником не порушується.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Отже, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, навести підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження.
Крім того, судом враховано , що заявник додав до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору, проте така квитанція не відповідає вимогам законодавства.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів , на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року Про платіжні системи та переказ коштів в Україні і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України Про судовий збір , документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата) . Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .
За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Надана суду квитанція про сплату судового збору не відповідає зазначеним вимогам законодавства, зокрема квитанція не скріплена банківською печаткою.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 15 листопада 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2018 |
Оприлюднено | 30.10.2018 |
Номер документу | 77455995 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні