Рішення

від 17.10.2018 по справі 910/9720/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2018Справа № 910/9720/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_6; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2; ідентифікаційний код 22716816)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_7; ідентифікаційний код НОМЕР_2)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 (61157, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_3)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 (17024, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_4)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 (04073, АДРЕСА_4; ідентифікаційний код НОМЕР_5)

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_7 - представник

від відповідача та третіх осіб-1,2,3,4: ОСОБА_8 - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", які викладені у Протоколі № 1-16 від 08.12.2016, Протоколі № 2-16 від 08.12.2016 та Протоколі № 3-16 від 09.12.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те що, він з моменту заснування і до 08.12.2016 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" з часткою у статутному капіталі розміром 123, 75 грн., що дорівнює 33,33% статутного капіталу даного товариства.

З 16.01.2013 відповідач перебував у стані припинення за рішенням засновників відповідача, жодної господарської діяльності не проводив, жодних загальних зборів учасників відповідача не скликалося.

Позивач також зазначає, що взимку 2017 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дізнався, що він більше не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

З матеріалів кримінального провадження № 420170000000001020 позивачу стало відомо, що 08.12.2016 відповідачем без його участі було проведено загальні збори учасників відповідача, що підтверджується Протоколом № 1-16 від 08.12.2016 та Протокол № 2-16 від 08.12.2016.

Позивач зазначає, що Протоколом № 1-16 від 08.12.2016 Збори № 1 відповідача ухвалили скасувати рішення загальних зборів від 11.01.2013 про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" та припинити роботу ліквідаційної комісії. Також даним протоколом обрано особу, відповідальну за підписання зазначеного протоколу та особу відповідальну за проведення реєстраційних дій щодо Протоколу № 1-16.

Згідно Протоколу № 2-16 від 08.12.2016 позивача було примусово виключено зі складу учасників відповідача за систематичне невиконання свої обов'язків, що полягає у небажанні брати участь у зборах відповідача, неповідомленні зміни свого місця постійного проживання для можливості повідомлення про збори відповідача для вирішення нагальних питань, неотриманні листів від учасників відповідача, оскільки дана бездіяльність призводить до недосягнення цілей відповідача та неможливості його нормального функціонування.

Також, 09.12.2016 відповідач провів ще одні загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", про що свідчить Протокол № 3-16, яким було прийнято рішення про зміну складу учасників відповідача.

Відтак, позивач стверджує, що його не було повідомлено про час та місце проведення загальних зборів 08.12.2016 та 09.12.2016 у жодний із можливих способів, що позбавило його можливості взяти участь у таких зборах. Крім того, виключення позивача зі складу учасників відповідача без обгрунтованих причин також є безумовним порушенням корпоративних прав позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

15.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Підготовче засідання відкладено на 12.09.2018.

29.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

07.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення на позовну заяву від третьої особи-1, 2.

10.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення на позовну заяву від третьої особиц-3, 4.

У підготовчому засіданні 12.09.2018 судом було оголошено перерву у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 19.09.2018.

19.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив від відповідача та письмові пояснення на відповідь на відзив від третьої особи-2.

Ухвалою Господарського суді міста Києві від 19.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.10.2018.

У судового засіданні 05.10.2018 оголошено перерву до 17.10.2018 у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.10.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача та третіх осіб-1,2,3 та 4 заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 17.10.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб-1,2,3 та 4 Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" із часткою 33, 33 %.

З 16.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" перебуває у стані припинення за рішенням засновників відповідача.

Взимку 2017 позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що він більше не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

З матеріалів кримінального провадження № 420170000000001020 ОСОБА_1 дізнався, що 08.12.2016 відповідачем без участі позивача було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", що підтверджується протоколом № 1-16 від 08.12.2016 та протокол № 2-16 від 08.12.2016.

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016 (протокол № 1-16) було скасовано рішення загальних зборів від 11.01.2013 про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" та припинено роботу ліквідаційної комісії. Також даним протоколом обрано особу, відповідальну за підписання зазначеного протоколу та особу відповідальну за проведення реєстраційних дій щодо протоколу № 1-16.

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016 (протокол № 2-16) ОСОБА_1 було примусово виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" за систематичне невиконання свої обов'язків, що полягає у небажанні брати участь у зборах відповідача, неповідомленні зміни свого місця постійного проживання для можливості повідомлення про збори Товариства для вирішення нагальних питань, неотриманні листів від учасників, оскільки дана бездіяльність призводить до недосягнення цілей Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" та неможливості його нормального функціонування.

Також було прийнято рішення виплатити позивачу компенсацію за належну йому частку у розмірі 123, 75 грн. впродовж 12 місяців з дня виключення.

Одноголосно було перерозподілено частки між двома учасниками: 49 % належить ОСОБА_3, 51 % - ОСОБА_4, затверджено нову редакцію Статуту відповідача та обрано осіб, уповноважених на підписання протоколу за № 2-16 та здійснення державної реєстрації змін.

Також, 09.12.2016 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", про що свідчить протокол № 3-16, було прийнято рішення про зміну складу учасників відповідача.

Так, ОСОБА_3 подарувала свої 49 % частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" на користь ОСОБА_6, а ОСОБА_4 подарував свої 51 % - ОСОБА_5.

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили збільшити свої частки у статутному капіталі відповідача і сам статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" до 1 600, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_4 було звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" та обрано нового директора - ОСОБА_9.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" викладених у протоколах: № 1-16 від 08.12.2016, № 2-16 від 08.12.2016 та № 3-16 від 09.12.2016, ОСОБА_1 мотивує позовні вимоги тим, що оскільки вказані рішення були прийняті зборами без участі позивача, а також виключення останнього зі складу учасників відповідача відбулось без обгрунтованих причин такого виключення, що є безумовним порушенням корпоративних прав ОСОБА_1, то такі рішення є незаконними, а відтак, на переконання позивача мають бути визнані недійсними.

В той час, із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень зборів були присутні учасники, яким у сукупності належать частки в сумі 67 % Статутного капіталу.

Також, відповідач вказує про те, що про скликання зборів учасників Товариства ОСОБА_1 повідомлявся належним чином.

Таким чином, на переконання відповідача, рішення прийняті загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", що проведені 08.12.2016 та 09.12.2016 та оформлені протоколами № 1-16, № 2-16 та № 3-16 за наявності кворуму в межах компетенції є правомочними.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Частиною 2 ст. 87 Цивільного кодексу України унормовано, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, аналіз приписів чинного законодавства дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначаються установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Товариства визначається його Статутом.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (08.12.2016) позивач мав статус учасника Товариства із часткою у статутному капіталі 33, 33 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За твердженнями ОСОБА_1 , під час проведення зборів учасників Товариства, не було дотримано вимоги ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", в обґрунтування таких доводів позивача вказує, що дана стаття передбачає, що повідомлення учасника повинно бути здійснено в спосіб, який визначено Статутом товариства.

Разом з тим, суд вказує, що зазначений вище спосіб повідомлення учасників про проведення зборів Товариства визначений також п. 7.4. Статуту Товариства затвердженого протоколом зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" в редакції від 26.06.2002 зареєстрованому у виконкомі Харківської міської ради від 05.07.2002.

Згідно вказаного пункту Статуту, учасники повідомляються про проведення Зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

Як про це вказує ОСОБА_1 жодного повідомлення про проведення зборів № 1-2 він не отримував ні поштою, ні кур'єром, ні телефаксом, а ні засобами телефонного зв'язку.

В той час, в якості заперечень щодо позовних вимог, відповідач, вказує про те, що на загальний зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" 08.12.2016 були присутні учасники, яким у сукупності належать частки в сумі 67 %, у зв'язку з чим, збори були правомочними приймати рішення з усіх питань порядку денного.

Однак, щодо даних тверджень відповідача, суд вказує про те, що в контексті даних спірних правовідносин, судом встановлюються наявність або відсутність обставин, зокрема, щодо дотримання повідомлення позивача стосовно скликання зборів де б зазначалося б про час і місце їх проведення зборів та порядок денний, та як наслідок наявність або відсутність порушення прав позивача щодо участі в управлінні товариством.

Разом з тим, в якості належного повідомлення про скликання зборів, час і місце їх проведення, відповідач вказує про те, що згідно опису вкладення в цінний лист на ім'я ОСОБА_1 05.11.2016 останньому за місцем його реєстрації надсилалось повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 08.12.2016.

Проте, з такими твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Як про це вказує позивач, та що у свою чергу встановлено судом, із наданого відповідачем фіскального чеку вбачається, що цінний лист 05.11.2016 був направлений на прізвище "Палавський", тоді, як прізвище позивача - ОСОБА_1.

Водночас, наданий фіскальний чек та опис вкладення містить інформацію, про те, що вказаний лист відправлено за адресою: АДРЕСА_8

В той час, позивач вказує про те, що він ніколи не проживав за вказаною адресою.

Крім того, в установчому договорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" наданого самим відповідачем, на останньому аркуші вказана адреса позивача ОСОБА_1: АДРЕСА_9

Разом з тим, вказана адреса міститься і в усіх інших документах, наданих відповідачем на підтвердження своїх доводів та міркувань.

Факт проживання позивача за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни підтверджується й копією паспорта ОСОБА_1, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, в даному випадку суд не бере до уваги твердження відповідача стосовно того, що ним відправлялось повідомлення про скликання позачергових загальних зборів на 08.12.2016 на адресу позивача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки, згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивач вказує про те, що вказані відомості є недостовірними, і про це відповідачу відомо.

В той час, суд вказує про те, що тверджень позивача стосовно того, що відповідач був обізнаний про адресу місцяпроживання та реєстрації ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" не спростовано доказів протилежного суду не надано.

Разом з тим, позивач, як власник корпоративних прав відповідача, позбавлений самостійної можливості виправити вказані відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від не є тією особою, яка вправі подавати таку інформацію реєстратору.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач у своєму відзиві вказує про повідомлення позивача щодо скликання позачергових загальних зборів, проте, з наявних в матеріалах справи протоколів загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" не вбачається за можливе встановити, що вказані збори є саме позачерговими.

Крім того, відповідачем не надано копію повідомлення про проведення про скликання позачергових загальних зборів на 08.12.2016 та порядок денний таких зборів.

З опису вкладення в цінний лист на ім'я ОСОБА_1 05.11.2016 направленого за адресою: Харків. обл., Дергачівськ. р-н, смт. Мала Данилівка також не вбачається, що відповідачем окремо направлявся порядок денний таких зборів.

Відтак, зважаючи на викладене, суд вказує про те, що будь яка інша інформація, докази, тощо, щодо повідомлення позивача, не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів де б зазначався час і місце проведення таких зборів та порядок денний, в матеріалах справи відсутня, а відтак, суд дійшов висновку, що неотримання персонального повідомлення та порядку денного, а отже, й необізнаність про скликання, порядок денний та проведення зборів, а за наслідками їх проведення й прийняття спірних рішень, порушують права позивача на участь в управлінні товариством.

Судом встановлено, що в пункті 2 Рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016 (протокол № 2-16) зазначено, що збори вирішили примусово виключити учасника Товариства, ОСОБА_1, на підставі ст.64 Закону України " Про господарські товариства" та в порядку, передбаченому п.9.3. Статуту Товариства за систематичне невиконання своїх обов'язків, що полягає у небажанні брати участь в зборах Товариства, неповідомленні зміни свого постійного місця проживання для можливості повідомлення про збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" для вирішення нагальних питань Товариства, неотриманні листів від Учасників Товариства, оскільки дана бездіяльність Учасника призводить до недосягнення цілей Товариства та неможливість його нормального функціонування.

Що стосується доводів відповідача на які останній посилається як на підставу виключення позивача із складу учасників Товариства, підставою чого послугувало систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків, як учасника, зокрема, як докази невиконання таких обов'язків відповідач надає листи-вимоги про повернення документів відповідача. На переконання відповідача, такими діями позивач перешкоджав досягненню цілей Товариства.

Разом з тим, в якості спростування таких тверджень відповідача, позивачем до відповіді на відзив були додані копії акту приймання-передавання печаток і штампів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 07.11.2011, відповідно до якого позивач передав іншому учаснику ОСОБА_4 печатки та штампи відповідача.

Крім того, 21.12.2011 між позивачем, як колишнім директором та ОСОБА_4, як чинним директором було складено акт приймання-передавання документів, матеріальних цінностей та аудиту. Відповідно до вказаного акту ОСОБА_4 підтвердив, що ним отримана вся бухгалтерська та технічна документація, матеріальні засоби і цінності, всі основні засоби та інше майно, нематеріальні активи, тощо. Також у вказаному акті зазначено, що ОСОБА_4 жодних претензій до позивача не має. ОСОБА_4 проведено повний фінансовий аудит відповідача, ніяких порушень не виявлено.

Так, судом враховано подані третіми особами пояснення щодо заявлених позовних вимог, в той час, суд вказує, що будь яких сумнівів, як відповідачем, так і зокрема, третьою особою-2: ОСОБА_4 та третіми особами 1, 3 та 4: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосовно наявних в матеріалах справи акту від 07.11.2011 приймання-передавання печаток і штампів та акту від 21.11.2011 приймання-передавання документів, матеріальних цінностей та аудиту не висловлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на наявні акти від 07.11.2011 та від 21.11.2011, стосовно яких в матеріалах справи не міститься будь яких сумнівів та зауважень, то за таких підстав, твердження відповідача стосовно систематичного невиконання позивачем своїх обов'язків, як учасника, зокрема, щодо неповернення документів відповідача, а отже й перешкоджання досягненню цілей Товариства є такими, що не відповідають дійсності.

Статтею 117 Цивільного кодексу України унормовано, що учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Аналогічні обов'язки учасника відповідача викладено і у Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", чинному на момент прийняття рішення про виключення позивача зі складу його учасників.

Установчий договір відповідача (ст. 11) містить додаткові обов'язки: не розпоряджатися самостійно своєю часткою у Товаристві та виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та документами Товариства.

Таким чином, перелік обов'язків учасника відповідача є вичерпним.

Однак, протокол загальних зборів від 08.12.2016 за № 2-16, рішенням яким позивача було виключено зі складу учасників Товариства, не містить будь яких посилань на порушення таких обов'язків.

Також, відповідач у своєму відзиві зазначає, про те, що начебто непередання документів позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" унеможливило його господарську діяльність, у зв'язку з чим загальними зборами учасників відповідача від 11.01.2013 було прийнято рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

Проте, таке твердження відповідача не відповідає дійсності, адже, з моменту, коли на переконання відповідача "відбулось" невиконання своїх обов'язків позивачем, як колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", а не його учасником, перед відповідачем, минуло понад три роки, впродовж яких інші учасники відповідача не вбачали жодного перешкоджання позивачем діяльності Товариства.

Разом з тим, позивач вказує про те, що протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 11.01.2013 також не містить жодних посилань на те, що рішення про ліквідацію відповідача прийнято через систематичне невиконання позивачем своїх обов'язків перед Товариством.

Позивач вказує про те, що погодився з рішенням інших учасників відповідача про його ліквідацію і не оскаржував вказане рішення.

Рішення про відновлення діяльності відповідача та виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" прийнято через п'ять років після того, коли начебто трапилось невиконання своїх обов'язків позивачем, як колишнім директором Товариства, а не його учасником, перед відповідачем, і через майже три роки після того, як відповідач не вів жодної господарської діяльності.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що не вбачається жодного причинно-наслідкового зв'язку між начебто невиконанням своїх обов'язком позивачем перед Товариством з його виключенням зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, позбавив ОСОБА_1 можливості визначити свою позицію щодо відновлення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", бажання чи небажання продовжувати бути учасником Товариства та у незаконний спосіб позбавив його корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

Про незаконність такого позбавлення свідчить також й те, що усупереч власному рішенню відповідача ОСОБА_1 не було виплачено належну йому частку статутного капіталу.

Відтак, оскільки, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений та був відсутній на загальних зборах де були прийнятті оскаржувані рішення, то за таких підстав, при прийнятті рішень загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016 (протокол № 1-16, протокол № 2-16) щодо скасування попереднього протокольного рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 11.01.2013 та щодо примусового виключення учасника Товариства ОСОБА_1 на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" та в порядку, передбаченому п. 9.3. Статуту Товариства, за систематичне невиконання своїх обов'язків, що полягають у небажанні брати участь в зборах Товариства, неповідомленні зміни свого постійного місця проживання для можливості повідомлення про збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" для вирішення нагальних питань Товариства, неотриманні листів від Учасників Товариства, оскільки дана бездіяльність Учасника призводить до недосягнення цілей Товариства та неможливість його нормального функціонування, були прийняті з порушенням пункту 7.4. Статуту Товариства затвердженого протоколом зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 26.06.2002 зареєстрованому у виконкомі Харківської міської ради від 05.07.2002 та ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховний Суд від 20.03.2018 у справі № 910/12262/17.

Відповідно до пунктів 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Таким чином, з огляду на викладене вище, та з врахуванням наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що під час проведення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016, за наслідком яких прийняті спірні рішення, були порушені права позивача, як учасника товариства, адже, позивач був позбавлений права прийняти участь в управлінні товариством, зокрема, був позбавлений можливості визначити свою позицію щодо відновлення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", висловити бажання чи небажання продовжувати бути учасником Товариства, та були відсутні обгрунтовані причини виключення позивача, що своїм наслідком послугувало незаконним способом позбавлення ОСОБА_1 його корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь".

Пунктом 2.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 08.12.2016 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь", рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, про скасування попереднього протокольного рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 11.01.2013 та щодо примусового виключення учасника Товариства ОСОБА_1, як встановлено судом, порушують права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні Товариством.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" від 08.12.2016, оформлених протоколами № 1-16 від 08.12.2016 та № 2-16 від 08.12.2016.

А оскільки, рішення зборів від 08.12.2016, що оформлені протоколами № 1-16 та № 2016 судом визнані недійсними, то відповідно недійсним, як похідні є й рішення зборів від 09.12.2016, що оформлене протоколом 3-16, оскільки, учасники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не набули права власності на 49 та 51 відсотків частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" відповідно, а тому не мали права відчужувати вказані частки та приймати будь які інші рішення щодо відповідач, оскільки, такими рішеннями порушуються права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" (ідентифікаційний код 22716816), викладені у протоколі № 1-16 від 08.12.2016.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" (ідентифікаційний код 22716816), викладені у протоколі № 2-16 від 08.12.2016.

4. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" (ідентифікаційний код 22716816), викладені у протоколі № 3-16 від 09.12.2016.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Біопромінь" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2; ідентифікаційний код 22716816) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_6; ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 05.11.2018

Суддя Д.О. Баранов