Вирок

від 23.12.2008 по справі 1-121/2008

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-121/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року     Богородчанський районний суд Івано-Франківської

області

в складі:     головуючого - судді  Битківського Л.М

з участю секретаря     Пилипонюк К.С.

прокурора     Когут Н.В.

захисника     ОСОБА_1

представника потерпілої     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. м. т. Богородчани справу щодо ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого,  працюючого директором центру продажу і обслуговування клієнтів страхових компаній «Провідна»,  відповідно до  ст.  89 КК України раніше не судимого,  який обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України,  -

встановив:

Підсудній ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження.

Злочин вчинив при наступних обставинах:

22 березня 2007 року,  близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_3 зайшов в аптеку «Ангеліна»,  що в смт. Богородчанах по вул.  Шевченка,  59 до своєї знайомої ОСОБА_4  В ході розмови,  ОСОБА_4  стала вимагати у підсудного повернути їй позичені кошти,  на цьому ґрунті у них виникла суперечка,  яка переросла у сварку,  під час якої,  діючи умисно,  ОСОБА_3 схопив потерпілу рукою за горло і при цьому копнув її по правій нозі,  спричинивши легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний свою вину не визнав та пояснив,  що в ніч з 21 на 22.03.2007 року разом з чоловіком сестри ОСОБА_5 та малолітнім племінником ОСОБА_6 виїхали на власному автомобілі в м. Київ,  де племінник був оформлений на стаціонарне лікування до Київської клінічної лікарні №17,  а він залишився з ним та доглядав його. Будь-якого конфлікту з ОСОБА_4  не мав,  знайомі з нею протягом тривалого часу,  чому вона наговорює на нього йому не відомо.

Не зважаючи на заперечення своєї вини підсудним,  його вина у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 125 ч. 1 КК України доводиться зібраними у справі доказами.

Так,  будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4  повністю підтримала обставини,  викладені у поданій нею скарзі в порядку приватного обвинувачення. Пояснила,  що 22.03.2007 року перебувала на робочому місці в кафе «Ангеліна». Близько 11 год.30 хв. в приміщення кафе зайшов ОСОБА_3,  за яким вона перебувала у дружніх стосунках. Між ними зав'язалась розмова і вона нагадала ОСОБА_3,  що він позичив у неї певну суму грошей і протягом тривалого часу не повертає. З цього приводу між ними виникла сварка,  оскільки ОСОБА_3 сказав,  що немає наміру повертати гроші. Вона стала дорікати йому,  а він висловлюючись у її адресу нецензурною лайкою,  схопив її рукою за шию здавив та копнув у праву ногу. На її крик до аптеки забігла ОСОБА_7 ,  яка працювала в кафе «Монарх»,  що знаходиться в тому ж приміщенні.

Будучи допитана в судовому засіданні ОСОБА_7  пояснила,  що близько 10 год. прийшла на роботу в кафе «Монарх»,  і прибирала в приміщенні кафе. Приблизно між 11 та 12 год. почула сильний крик,  що доносився з першого поверху приміщення,  де знаходиться аптека «Ангеліна». Спустившись в низ по сходах зустріла ОСОБА_3,  який виходив з приміщення аптеки. Коли вона зайшла в аптеку,  то побачила,  що ОСОБА_4  перебуває у стресовому стані,  знервована,  на її питання повідомила,  що ОСОБА_3,  схопив її рукою за горло і вдарив. При цьому на шиї потерпілої очевидними були сліди від пальців руки,  про що свідчило почервоніння шкіри. Потерпіла піднялась разом з нею в приміщення кафе на другий поверх де розповіла,  що причиною конфлікту стало те,  що підсудний не хотів повертати позичені кошти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив,  що працює дільничним інспектором Богородчанського РВ УМВС.  В березні 2007 року до нього на вулиці підійшла ОСОБА_4 ,  яка пояснила,  що в аптеці на робочому місці її побив ОСОБА_3 Оскільки на той час Богородчани вже не входили в зону його обслуговування,  як дільничного інспектора,  він порадив звернутись до ДІМ Зіняка.

Даними судово-медичної експертизи,  згідно висновків якої в потерпілої ОСОБА_4  виявлені тілесні ушкодження - два синці на бокових поверхнях шиї та правої гомілки,  які утворились від дії тупих твердих предметів,  можуть відповідати терміну,  вказаному потерпілою і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер тілесних ушкоджень,  при відсутності будь-яких ілених ушкодженнях на виступаючих частинах тіла,  вони не могли утворитись при падінні на площині та ударах казаними ділянками тіла до тупих твердих предметів,  а могли утворитись внаслідок тиснутої чи ударної дії тупих твердих предметів в ділянки шиї та правої гомілки. ( а.с.  55-56)

Даючи оцінку зібраним по справі доказам та оцінивши їх в сукупності,  суд вважає недостовірними показання підсудного,  що 22.03.2007 року у нього не було конфліктів з потерпілою,  а того дня він знаходився разом з малолітнім ОСОБА_6 в Київській МКЛ №17,  оскільки зазначені обставини не знайшли свого об'єктивного підтвердження в матеріалах кримінальної справи і спростовані в судовому засіданні поясненням свідка ОСОБА_7 ,  яка підтвердила,  що бачила того дня підсудного,  який виходив з аптеки безпосередньо після конфлікту з потерпілою. Така позиція підсудного,  на думку суду спрямована на уникнення відповідальності.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10,  які являються близькими родичами підсудного в тій частині,  що саме 22.03.2007 року підсудний виїхав з Богородчан до м. Києва де займався доглядом за малолітнім ОСОБА_6 При цьому,  суд виходить також з того,  що згідно інформації,  наданої на вимогу Богородчанського районного суду головним лікарем Київської МКЛ №17 ОСОБА_11 та завідувачем відділення торокальної хірургії для дітей ОСОБА_12,  ОСОБА_3 знаходився у відділенні по догляду за дитиною ОСОБА_6 з 26.03.,  а не з 22.03.2007 року.

Позиція підсудного щодо постійного перебування в м. Києві протягом періоду з 22.03 по 17.04.2007 року спростовується також поясненнями свідка ОСОБА_8,  який в судовому засіданні ствердив,  що через декілька днів після розмови з ОСОБА_4 ,  яка поскаржилась на дії підсудного,  в ніч з 31 березня на 01.04.2007 року,  перебуваючи на чергуванні,  за вказівкою чергового райвідділу разом з іншими працівниками пішов до кафе «Монарх» де бачив ОСОБА_3,  який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. За своєю ініціативою працівники міліції відводили ОСОБА_3 додому.

Дії підсудного суд кваліфікує за  ст. 125 ч. 1 КК України,  оскільки ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 умисне легке тілесне ушкодження.

В діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України,  оскільки,  судом встановлено,  що конфлікт між підсудним та потерпілою виник внаслідок неприязних відносин,  що склались через невиконання підсудним своїх цивільно-правових зобов'язань перед потерпілою. Таким чином,  ОСОБА_3 діяв не з хуліганських спонукань чи з мотивів явної неповаги до суспільства,  спрямованість умислу підсудного була інша. Грубого порушення громадського порядку не відбулось,

Послання обвинувачення на те,  що при конфлікт відбувся у присутності сторонніх осіб - покупців,  не підтверджений в судовому засіданні об'єктивними даними. Свідки та очевидці конфлікту не встановлені,  сама потерпіла,  вказала,  що на момент,  коли в приміщення аптеки зайшов ОСОБА_3 були двоє відвідувачів,  які згодом вийшли,  а сам конфлікт відбувся коли сторонніх осіб в приміщенні уже не було.

Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного,  його характеристику та обставини,  що обтяжують та пом'якшують покарання.

Суд не визнає обставиною,  що обтяжує покарання підсудному вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння,  оскільки вказана обставина в ході судового розгляду не знайшла свого об'єктивного підтвердження. Обставин,  що пом'якшують покарання судом не встановлено.

За таких обставин,  суд вважає,  що підсудному слід обрати покарання в межах санкції  ст.  125 ч. 1 КК України у вигляді виправних робіт. При цьому слід врахувати,  що підсудний фактично відбув

Цивільний позов по справі про стягнення заподіяних моральних збитків в користь потерпілої слід задовольнити частково в розмір 500 грн.,  виходячи з характеру і тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень,  їх наслідків,  а також зважаючи на те,  в якій матеріальній формі позивачка оцінює заподіяну їй шкоду та з яких міркувань при цьому виходить.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

постановив:

ОСОБА_3 визнати винним за  ст.  125 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді виправних робіт строком на шість місяців з відрахуванням 15% від заробітку.

Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_3 під вартою з 08 квітня по 08 червня 2008 року із врахуванням передбаченого ч. 1  ст.  72 КК України співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає три дні виправних робіт.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4  задовольнити частково. Стягнути в її користь з ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.