Ухвала

від 30.11.2018 по справі 6-498/11

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6-498/11

4-с/242/16/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафронової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

До Селидівського міського суду Донецької області, якому розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 підсудні справи Ворошиловського районного суду м. Донецька, надійшла скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка мотивована тим, що ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.2011 року відносно ОСОБА_2 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи ТОВ Донстройіндустрія за межі України до виконання зобов'язань за виконавчим документом. Дане обмеження встановлене у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області. В подальшому Господарським судом Донецької області було затверджено мирову угоду, якою сторони погодили закрити виконавче провадження. У зв'язку з обмеженням він звернувся до Слов'янського міськрайонного відділу ДВС, на який покладено виконання функцій Ворошиловського районного відділу ДВС, з заявою про припинення обмеження та відповіддю його було повідомлено, що вказане неможливо здійснити через те, що документація Ворошиловського районного відділу ДВС знаходиться в м. Донецьку, тобто на тимчасово окупованій території. Вважає, що такими діями ДВС порушує його права. Просить визнати бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС протиправною та скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

В подальшому до суду було подано заяву про уточнення вимог скарги, в якій окрім первинних обставин, якою обґрунтовується скарга, просить бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС протиправною та зобов'язати здійснити дії щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2

Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, надали суду заяви про розгляд скарги у їх відсутність, просять уточнену скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник Слов'янського міськрайонного відділу ДВС в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Залучені ухвалою суду в якості заінтересованих осіб ТОВ Донстройіндустрія та ТОВ Макцем в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, прийшов до наступного.

Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2011 року задоволено подання відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку та встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи ТОВ Донстройіндустрія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн НОМЕР_1, за межі України - до виконання зобов'язань за виконавчим документом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25 липня 2018 року за ініціативою суду частково відновлене втрачене судове провадження по цивільній справі № 6-498/11 за поданням відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України та відновлений текст ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.2011 року.

Із тексту відновленої ухвали суду вбачається, що на виконанні у відділі ДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 25/2010, виданого 16.12.2010 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ Донстройіндустрія на користь ТОВ Макцем основного боргу в сумі 284 182,76 грн., індексу інфляції 1 420,91 грн., 3% річних 1 004,37 грн., держмита 2 866,08 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 222,26 грн. Станом на 07.09.2011 року боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду. Керівником боржника ТОВ Донстройіндустрія є ОСОБА_2

З відповіді в.о. начальника Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.05.2018 року № 10130 встановлено, що за даними ЄДРВП та АСВП містяться відомості про виконавче провадження № 27755744 з примусового виконання виконавчого документа (судовий наказ № 25/10 від 16.12.2010 року) у Ворошиловському районному відділі ДВС м. Донецька, стан виконавчого провадження завершено, виконавчий документ повернено без виконання та у зв'язку з проведенням активної фази АТО на території Донецької області надати копії матеріалів виконавчого провадження неможливо. Крім того, згідно наказу № 1/12 від 18.04.2012 року ОСОБА_2 звільнений з посади директора ТОВ Донстройіндустрія на підставі заяви та Протоколу загальних зборів учасників ТОВ ДСІ .

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.2011 року) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Верховний Суду України, узагальнюючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (узагальнення від 01.02.2013), та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 01.07.2015), зазначивши, що тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця. У разі врегулювання боргових зобов'язань державний виконавець виносить відповідну постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України.

Отже, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а скасування обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

У спірних правовідносинах, які є предметом оскарження, склалася ситуація існування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, пов'язане з примусовим виконання судового рішення, виконавче провадження відносно якого закінчено, а тому законні підстави для подальшого обмеження права відсутні, а тому допущено бездіяльність в частині скасування вказаного обмеження, оскільки відсутність виконавчого провадження не може виправдовувати такий ступінь втручання в права та свободи особи як обмеження виїзду.

За таких підстав, скарга на бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованою і підлягає задоволенню в частині визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити дії щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України скаржника.

Керуючись статями 18, 259, 260, 261, 447, 451, 452 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - задовольнити.

Визнати бездіяльність Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по скасуванню тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, накладений ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.2011 року у цивільній справі № 6-498/11, неправомірною.

Зобов'язати Слов'янський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити дії щодо скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, накладений ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.2011 року у цивільній справі № 6-498/11.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Владимирська І.М.