Постанова

від 26.12.2018 по справі 916/1448/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1448/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд"

на рішення Господарського суду Одеської області від 27 липня 2017 року, м. Одеса, суддя Цісельський О.В., повний текст складено та підписано 01 серпня 2018 року

у справі № 916/1448/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд"

про стягнення 107 358,80 грн.

Справа розглянута у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи

встановив

В червні 2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд", в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка 95398,80 грн. вартості сплаченого неякісного товару та збитки в розмірі 11960 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі, всупереч вимог укладеного між сторонами договору від 19.05.2016 року № 35566, поставив позивачу товар неналежної якості, в наслідок чого протягом гарантійного періоду позивачем п'ять разів здійснювався його гарантійний ремонт, що призвело до понесення відповідачем відповідних збитків на оренду аналогічного обладнання, а вимоги про заміну поставленого товару неналежної якості відповідачем були залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі №916/1448/17 (суддя Цісельський О.В.) позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка 95398,80 грн. вартості сплаченої неякісної реверсивної плити NTP 400Y (серійний номер №NT400Y1308010) та витрати на оплату судового збору в сумі 1438,98 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог щодо вимогу про стягнення з відповідача 95 398,80 грн. вартості сплаченого неякісного товару, та необґрунтованістю заявлених позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 11960 грн. в зв'язку з відсутність повного складу цивільного правопорушення, оскільки позивачем по справі, у встановленому законом порядку, не доведено необхідності виконання робіт в певному обсязі саме в такі строки, в зв'язку чим, він був змушений використовувати віброплиту Copco LG500 на період з 11.05.2017 року по 03.06.2017 року на умовах оренди та за таким розміром орендної плати.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі № 916/1448/17 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" про стягнення 107358,80 грн. скасувати та ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" про стягнення 107358,80 грн. відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що під час прийняття товару позивачем не було висунуто жодних претензій до відповідача щодо його якості, а у разі виникнення спору щодо заміни дефектного товару, відповідно до п. 5 укладеного між сторонами договору, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертиз. Проте, як вбачається з матеріалів справи віброплита взагалі на експертизу не направлялась та відповідного експертного висновку до суду не надходило, в зв'язку з чим скаржник вважає, що належного доказу, який би дійсно підтверджував наявність початкових дефектів товару до суду позивачем не надавалось.

Також скаржник зазначає, що з листів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нова Тек", яке проводило обслуговування та гарантійний ремонт віброплити, вбачається, що можливою причиною несправностей є порушення умов експлуатації, неотримання рекомендації відносно перемикання напрямку руху віброплити, а також, що співробітниками підприємства були виявлені сліди проведення ремонтних робіт кустарним шляхом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2018 року у справі №916/1448/17 (головуючий суддя Головей В.М., судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" в зв'язку з неповажнітю причин пропуску строку на апеляційне оскарження викладених у клопотанні про поновлення такого строку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 року у справі № 916/1448/17 ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2018 року у справі №916/1448/17 скасовано, справу № 916/1448/17 передано до Одеського апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.05.2018 року у справі №916/1448/17 (головуючий суддя Головей В.М., судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" було залишено без руху та зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" надати суду нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі № 916/1448/17 з інших підстав.

У зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/1448/17 було передано до Південно-західного апеляційного господарського суду за Актом від 03.10.2018 року.

22.10.2018 року від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі № 916/1448/17, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

05.11.2018 року електронною поштою та 06.11.2018 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" відмовити в повному обсязі, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі № 916/1448/17 залишити без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

У відзиві позивач посилається на ті самі обставини що і у позовній заяві. Додатково позивач зазначає, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" не мало жодних підстав на поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на практику Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 176 200 грн. 00 коп.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.

Здійснивши аналіз вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 916/1448/17 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 107358,80 грн.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі № 916/1448/17 є правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 19.05.2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" (Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (Покупець) було укладено договір № 35566, згідно умов пункти 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця обладнання згідно замовлень Покупця (далі товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах даного Договору згідно специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (Додаток № 1), а саме реверсивна віброплита NTP400Y розмірі 1 шт.

Згідно з п. 2.3. Договору, ціна Договору становить: 95 398,80 грн. (дев'яносто п'ять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 80 коп.) з ПДВ згідно специфікації (додаток № 1 до Договору).

Відповідно до п. 4.2.2. Договору Покупець зобов'язаний при виявленні недоліків та дефектів під час використання товару протягом гарантійного строку (12 місяців), негайно інформувати про це Постачальника та сервісний центр у порядку, визначеному в пункті 5 цього Договору.

За приписами п. 5.1. Договору, Постачальник гарантує, що товар не має дефектів, пов'язаних з матеріалом, з якого він виготовлений або з технологічним процесом його виробництва.

Строк гарантії на товар діє з дня підписання накладних (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору, гарантійні зобов'язання не поширюються на товар, що був зіпсований у випадках порушень Покупцем правил використання та зберігання.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що до гарантійного терміну (12 місяців) відноситься обслуговування товарів в авторизованих сервісних центрах виробників.

Згідно з п. 5.5. Договору, у разі виявлення протягом гарантійного строку дефектів у товарі, Покупець протягом 3 (трьох) календарних днів після їх виявлення зобов'язаний повідомити про це Постачальника і запросити його для складання акта про порядок і строки заміни дефектного товару. Якщо Постачальник не з'явиться без поважних причин у визначений у повідомленні строк, Покупець має право скласти зазначений акт без участі Постачальника або із залученням до складання акта незалежних експертів, з повідомленням про це Постачальника. Акт, складений без участі Постачальника, надсилається йому для виконання протягом 3 (трьох) календарних днів після складання цього акта.

Постачальник зобов'язаний за свій рахунок на вимогу Покупця замінити дефектний товар в строк та в порядку, визначені в акті про порядок і строки заміни дефектного товару, але в будь-якому випадку в термін, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з дати складання акта.

Якщо Постачальник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, Покупець має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Постачальника, про заміну дефектного товару власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням усіх витрат та збитків за рахунок Постачальника.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг експлуатуватися за цільовим призначенням внаслідок виявлених дефектів, відповідальність за які несе Постачальник.

Якщо між Покупцем і Постачальником виник спір щодо зміни дефектного товару або причин виникнення дефектів, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Постачальника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов Договору Постачальником або причинного зв'язку між діями Постачальника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення.

На виконання умов вищенаведеного Договору, позивачем на користь відповідача було сплачено 95398,80 грн. вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням від 26.05.2016 року № 2168 на суму 95 398,80 грн.

В свою чергу, відповідачем на виконання умов зазначеного договору, 27.05.2016 року, було поставлено позивачу реверсивну відброплиту NTP 400Y, що підтверджується накладною від 27.05.2016 року № 225 на суму 95398,80 грн. з ПДВ.

Як вбачається з листа ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек", яке здійснювало гарантійний ремонт віброплити NTP 400Y, 10.08.2016 року вищевказана віброплита вперше зламалась і була направлена до сервісного центру листа ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек", яке є офіційними представниками фірми-виробника віброплити, та протягом 10.08.-12.08.2016 року здійснювався гарантійний ремонт вібромеханізму.

25.08.2016 року представники ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка знову звернулись до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" в зв'язку з виходом із ладу вібромеханізму зазначеної віброплити. За погодженням з відповідальним працівником відповідача позивачем було направлено на гарантійний ремонт до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" вібромеханізм. 26.08.2016 року позивачу було направлено новий вібромеханізм.

09.09.2016 року вібромеханізм був знову направлений до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" для проведення гарантійного ремонту у зв'язку з його поломкою. 13.09.2016 року новий вібромеханізм було направлено на адресу позивача.

29.09.2016 року вібромеханізм знов було направлено до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" на ремонт у зв'язку четвертою поломкою. 07.10.2016 року вібромеханізм було отримано позивачем після гарантійного ремонту.

11.10.2016 року представниками ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка було складено Акт, яким засвідчено, що віброплита використовувалась позивачем відповідно до її цільового призначення з дотриманням інструкції, чергова поломка виникла з причин, що не залежали від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка.

04.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка листом № 95 (надісланим на електронну пошту відповідача) повідомило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" про гарантійний випадок, а саме про те, що 03.05.2017 року вищевказана плита знову зламалась, а також вимагало на виконання вимог пункту 5 укладеного між сторонами Договору направити свого повноважного представника для складання акту про порядок та стоки заміни дефектного товару.

16.05.2017 року вібромеханізм був направлений на ремонт в п'яте.

19.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" листом № 29 повідомило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про відмову у повній заміні агрегату, а також повідомлено про необхідність повного скидання оборотів двигуна до холостого ходу перед перемиканням направлення руху віброплити та про те, що всі зафіксовані поломки вказують на недотримання цієї вимоги і пов'язані саме з цим механізмом або зі зносом його частини.

22.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка на адресу відповідача було направлено ще одну вимогу про заміну віброплити.

Листом від 29.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" повідомило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" про те, що 16.05.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка була отримана реверсивна віброплита NTP 400Y для здійснення ремонту.

Також зазначеним листом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" повідомило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" про те, що складеним 11.10.2016 року актом в присутності представників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка актом про відповідність умов експлуатації констатувалось правильність експлуатації виключно в частині правильної зміни напрямку руху віброплити (перемикання напрямків руху на "холостих" оборотах двигуна після повної зупинки віброплити), а також повідомлено, що в ході візуального огляду віброплити 16.05.2017 року було виявлено сліди значного зносу робочої поверхні підошви плити, механічні пошкодження корпусу віброплити, які обумовлені значною інтенсивністю експлуатації обладнання у важких умовах без проведення регламентного технічного обслуговування, а також про виявлені на корпусі віброплити сліди проведення ремонтних робіт кустарним шляхом (сліди зварювальних робіт на корпусі віброплити).

10.06.2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка направило на адресу відповідача вимогу про повернення суми коштів, сплачених за товар № 10/06/17, якою повідомлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка відмовляється від договору від 19.05.2016 року № 35566, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" та вимагало повернення суми коштів, сплачених за товар в розмірі 95398,80 грн. в термін до 17.06.2017 року.

15.06.2017 року, у відповідь на вимогу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка від 10.06.2017 року № 10/06/17, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" повідомило позивача про відмову у поверненні коштів, сплачених за товар в розмірі 95398,80 грн., що і стало підставою для звернення позивача із позовом до господарського суду.

Також, матеріали справи містять докази якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача збитків на оренду аналогічного обладнання у розмірі 11960 грн., а саме Договір оренди від 11.05.2017 року № 11/05/17, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (орендар), відповідно до умов якого орендодавець протягом дії цього договору надає орендарю в оренду (тимчасове користування обладнання), а орендар зобов'язується виплачувати орендодавцю орендну плату та наприкінці терміну оренди повернути йому вказане обладнання.

Відповідно до вказаного договору позивач отримував від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в оренду віброплити Atlas Copco LG 500, що підтверджується актами прийму-передачі обладнання в оренду від 11.05.2017 року, від 31.05.2017 року № 26, від 31.05.2017 року № 27, від 31.05.2017 року № 28, від 06.06.2017 року, від 06.06.2017 року № 29, та сплачував орендну плату за їх користування, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.05.2017 року № 33, від 22.05.2017 року № 209, від 26.05.2017 року № 52, від 01.06.2017 року № 26.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду є правомірним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 673 вказаного Кодексу встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

За змістом ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно зі ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Частиною 1 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново.

З матеріалів справи вбачається, що На виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Грінголд поставило та передало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка обладнання, а саме віброплити Т4ТР 400У (серійний номер NТ400Y 1308010).

Договором від 19.05.2016 року № 35566 гарантійний строк встановлений тривалістю 12 місяців.

Пункт 5.2 договору встановлює, що строк гарантії на товар діє з дня підписання накладних.

Фактично вищевказана віброплита була отримана позивачем 30.05.2016 року і, виходячи з вищевказаного гарантійний строк на вищевказану плиту встановлюється з 30.05.2016 року по 30.05.2017 року.

Авторизованим сервісним центром виробника вказаної віброплити є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТПК Нова Тек .

За час експлуатації вищевказаної віброплити вона знаходилась у ремонті у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТПК Нова Тек 5 разів, а саме:

- з 10.08.2016 року по 12.08.2016 року, було здійснено ремонт вібромеханізму;

- з 25.08.2016 року по 26.08.2016 року, була здійснена заміна вібромеханізму;

- з 09.09.2016 року по 13.09.2016 року, було здійсненено ремонт вібромеханізму;

- з 29.09.2016 року по 07.10.2016 року, було здійснено ремонт вібромеханізму;

- з 16.05.2017 року плита знаходиться у ремонті з підстав поломки вібромеханізму.

Тобто, за період з 30.05.2016 року і по 22.05.2017 року віброплита знаходилась у ремонті 26 днів.

Враховуючи п. 5.5 договору, де вказано, що гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг експлуатуватися за цільовим призначенням внаслідок виявлених дефектів, відповідальність за які несе Постачальник, а також положення ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, гарантійний строк на віброплиту продовжується на 26 днів, тобто до 25.06.2017 року.

Згідно з ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

04.05.2017 року, відповідно до вимог п. 5.5 позивачем було направлено на офіційну електронну адресу відповідача повідомлення про гарантійний випадок, у якому запрошено уповноваженого представника відповідача прибути, за місцем знаходження віброплити, для складання відповідного акту.

Відповідно до п. 9.2 договору електронні копії документів, передані за допомогою електронної пошти чи факсу мають юридичну силу оригіналу.

Представник відповідача не прибув для складання акту та повідомив своїм листом про відмову у задоволенні вимог про заміну віброплити.

У свою чергу згідно зі ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Таким чином, положення вказаної статті покладають обов'язок доведення обставин щодо моменту виникнення недоліків як на покупця, так і на продавця.

В акті 11.10.2016 року представниками ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТПК "Нова Тек" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка зазначено про відповідність умов експлуатації віброплити, правильність експлуатації позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи відповідач посилався на те, що він поставив якісний товар, однак відповідних доказів на підтвердження вказаних доводів відповідач суду не надав.

Судова колегія зазначає, що право учасника справи подати до суду висновок експерта, складеного на його замовлення, передбачено ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 5.5 договору сторонами погоджено, що якщо між Покупцем і Постачальником виник спір щодо зміни дефектного товару або причин виникнення дефектів, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Постачальника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов Договору Постачальником або причинного зв'язку між діями Постачальника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не проводив експертизи щодо якості товару та встановлення причин постійних несправностей віброплити, переданої за умовами договору позивачу, у зв'язку з чим посилання в апеляційній скарзі на відсутність дефектів у товарі до моменту її експлуатації не підтверджено належними доказами у справі.

Зазначення у листі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТПК Нова Тек у травні 2017 року про те, що складеним 11.10.2016 року актом констатувалось правильність експлуатації виключно в частині правильної зміни напрямку руху віброплити (перемикання напрямків руху на "холостих" оборотах двигуна після повної зупинки віброплити), а також повідомлялось, що в ході візуального огляду віброплити 16.05.2017 року було виявлено сліди значного зносу робочої поверхні підошви плити, механічні пошкодження корпусу віброплити, які обумовлені значною інтенсивністю експлуатації обладнання у важких умовах без проведення регламентного технічного обслуговування, а також про виявлені на корпусі віброплити сліди проведення ремонтних робіт кустарним шляхом (сліди зварювальних робіт на корпусі віброплити) не може бути достатнім доказом того, що несправності віброплити, через які постійно здійснювався гарантійний ремонт виникли з вини позивача, а не через недоліки самого товару, оскільки за умовами укладеного у добровільному порядку між сторонами договору у випадку наявності спору щодо дефектів товару передбачено проведення незалежної експертизи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сторони у відповідності до умов договору незалежної експертизи не провели, при цьому, позивач звернувся до відповідача за заміною неналежного договору належним, а потім про повернення вартості неякісного товару в межах гарантійного строку, визначеного договором, наявність несправності віброплити підтверджена матеріалами справи, при цьому відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами по справі того, що несправності товару викликані невірною експлуатацією, а не самими недоліками товару.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 95398,80 грн. вартості сплаченої неякісної реверсивної плити NTP 400Y (серійний номер №NT400Y1308010).

Щодо позовних вимог про стягнення збитків, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Позивач обґрунтовує наявність збитків тим, що у травні 2017 року у зв'язку з черговою несправністю віброплити, виникла необхідність для запобігання простоювання будівництва елеватора взяти в оренду у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 іншу віброплиту, а саме Atlas Copco LG500 на період з 11.05.2017 року по 03.06.2017 року, на підтвердження чого надано договір оренди від 11.05.2017 року № 11/05/17, акт прийому-передачі обладнання в оренду від 11.05.2017 року та Акт прийому-передачі обладнання з оренди від 06.06.2017 року(додаток 16).

Відповідно до умов договору вартість оренди за добу використання обладнання складає 520,00 грн., при цьому, позивач сплатив орендну плату за період з 11.05.2017 року по 06.06.2017 року (23 дні) суму в розмірі 11 960,00 гри., що підтверджується Актами надання послуг: від 31.05.2017 року № 26 на суму 5 200,00 грн., від 31.05.2017 року №27 на суму 2080,00 грн., від 31.05.2017 року №28 на суму 3120,00 грн., від 06.06.2017 року № 29 на суму 1560,00 грн. та платіжними дорученнями: від 11.05.2017 року № 33 на суму 5 200,00 грн., від 22.05.2017 року № 209 на суму 2080, 00 грн., від 26.05.2017 року № 52 на суму 3120, 00 грн., від 01.06.2017 року № 26 на суму 1560, 00 грн.

Тобто, позивач вважає, що збитки полягають у вартості сплаченої орендної плити за договором від 11.05.2017 року №11/05/17.

Проаналізувавши надані позивачем докази та норми чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи не доведено, що у позивача виникла необхідність виконання робіт в певному обсязі саме в такі строки, в зв'язку чим, він був змушений використовувати віброплиту Copco LG500 на період з 11.05.2017 року по 03.06.2017 року на умовах оренди та за таким розміром орендної плати.

Отже, обставини викладені у позовній заяві стосовно понесення позивачем збитків, не були доведені у встановленому законом порядку належними і допустимими засобами доказування, що стало підставою для правомірної відмови місцевим господарським судом у позові в частині стягнення збитків.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі №916/1448/17 відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на скаржника, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грінголд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року у справі №916/1448/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н. М. Принцевська

Суддя Я.Ф. Савицький