Вирок

від 20.05.2008 по справі 1-201/08

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №1-201/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 травня   2008р. Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

при секретарі - Білоус А.Ю.

за участю прокурорів - Букало А.О., Ландарь Є.О.,

адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому    судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, 27.07.1983р.н., уродженця і мешканця м .ОСОБА_3 Полтавської області, квартал 278АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, не працюючого, судимого:

15.02.2000р. Автозаводським райсудом м.Кременчука ст.141 ч.2, 140 ч.2, 229-6 ч.1,

42 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 13.06.2000р. по постанові

Бережанського райсуду Тернопільської області  від 8.06.2000р. на підставі ст.1 п.

«а» Закону України «Про амністію» від 11.05.2000р.,-

26.06.2001р. Автозаводським райсудом м.Кременчука за ст.ст.81 ч.2, 140 ч.3, 229-6

ч.2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 20.05.2004р.

по відбуттю строку покарання, -

02.03.2005р. Автозаводським райсудом м.Кременчука за ст.190 ч.2, 75 КК України

до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, -

-     06.03.2006р. тим же судом за ст.ст.190 ч.2, 309 ч.2, 71 КК України до 2 років З

місяців позбавлення волі, звільнився 19.06.2007р. згідно постанови Крюківського

райсуду м.Кременчука від 16.06.2007р. умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців, -

За ст.187 ч.2 КК України, -

ОСОБА_4, 27.08.1979р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, приватного підприємця, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 полтавського району і області, АДРЕСА_2, судимого:

22.06.1998р. Полтавським райсудом Полтавської області за ст.140ч.3,44, 45 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,-

-     25.01.2000р. тим же судом за ст.ст.81 ч.2, 81 ч.3, 140 ч.2, 43 КК України до 4 років

позбавлення волі, звільнився 09.07.2002р. по постанові Полтавського райсуду. Полтавської області від 09.07.2002р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 7 днів,-

•   -     25.02.2004р. Октябрський райсудом м.Полтави за ст.309 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,-

•   -     4.05.2006р. Октябрський райсудом м.Полтави за ст.186 ч.2, 69, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 28.12.2006р. згідно постанови Крюківського райсуду м.Кременчука полтавської області умовно-достроково на 7 місяців 18 днів,-

За ст.187 ч.2 КК України, -

Встановив:

13 жовтня 2007р. близько 23год. підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 попередньо домовилися про відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5, раніше незнайомого, який знаходився в нетверезому стані поблизу зупинки громадського транспорту «Мотель» по вул.Калініна в м.Полтаві.

Реалізуючи зговір, перебуваючи біля будинку №2 по ул.Калініна,2 в м.Полтаві, ОСОБА_2, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров»я потерпілого, завдав декілька ударів кулаком в область голови громадянина ОСОБА_5, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Підсудний ОСОБА_4 застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, що виразилося в ударах по тулубу потерпілого ОСОБА_5 Застосувавши насильство, підсудні відкрито заволоділи майном потерпілого: курткою із шкірезамінювача вартістю 55грн., борсеткою вартістю 30грн., мобільним телефоном «Nokia N 70» вартістю 1105грн. із зарядним пристроєм, сім-картою оператора «Київстар» вартістю 20грн, на рахунку якої знаходилося 8грн., та документами без вартості, заподіявши шкоди на суму 1218грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково. Пояснив, що у зазначений час він на автомобілі під керуванням ОСОБА_4 під»їхав до зупинки «Мотель». Дівчата ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які були з ними в автомобілі, вийшли на зупинку. Побачивши, що до дівчат підійшов потерпілий та став до них приставати, вийшов з автомобіля, підійшов ближче і зробив зауваження потерпілому. Той був в нетверезому стані та похитнувся на нього, що він сприйняв як спробу ударити, тому зразу ж ударив потерпілого кулаком в область обличчя, потім схватив за куртку, потягнув на себе та знову ударив в область голови. Після цього потерпілий вирвався та втік, а куртка залишилася у нього в руках. Борсетку виявив на землі, очевидно вона випала з рук потерпілого. Піднявши зазначені речі став іти в пошуках потерпілого. Однак його не побачив, тому з речами повернувся до машини та поклав спочатку у салон на задню панель, а потім у багажник. Наступного дня телефон продав у м.Кременчуці, всі інші речі викинув.

Заперечив зговір з ОСОБА_4 та участь останнього у подіях відносно потерпілого ОСОБА_5, а також заперечував корисливий мотив в своїх діях. Стверджував, що підійшов до потерпілого, щоб заступитися за дівчат. Речі потерпілого забрав, бо не знайшов того на місці. Гроші від проданого телефону в сумі 400грн. віддав ОСОБА_4, як оплату за перевезення на автомобілі. На досудовому слідстві оговорив ОСОБА_4 під тиском працівників міліції.

Цивільний позов визнав частково, а саме в частині документально підтверджених витрат потерпілого на відновлення документів, які знаходилися у борсетці, та які він викинув. Щодо визначення суми моральної шкоди покладався на суд.

Підсудний ОСОБА_4 вину не визнав. Суду пояснив, що разом з ОСОБА_2, своєю знайомою ОСОБА_8 та двома дівчатами, яких перевозів як пасажирів -ОСОБА_7 і ОСОБА_6 під»їхали до зупинки «Мотель», де останні вийшли на зупинку. З автомобіля бачив, як до дівчат став чіплятися потерпілий. ОСОБА_2 вийшов до них та між останнім і потерпілим зав»язалася бійка. Він вийшов з автомобіля та хотів підійти до них, однак його дівчина ОСОБА_8 зупинила, тому він повернувся до автомобіля. Через деякий час до автомобіля підійшов ОСОБА_9, тримаючи в руках якісь речі, пояснивши, що йому дав знайомий. На вул. 23Вкересня зупинилися, де він запропонував ОСОБА_9 перекласти речі - куртку та борсетку в багажник. Наступного дня на прохання ОСОБА_9 повіз його у ОСОБА_3, де на ринку ОСОБА_9 продав своєму знайомому мобільний телефон та 400грн. заплатив йому за послуги таксі. Звідки у ОСОБА_9 взявся той телефон, - не цікавився. Участь у нападі на потерпілого та заволодіння майном заперечував.

Однак вина підсудного ОСОБА_4 у грабежі за попереднім зговором з ОСОБА_2 та вина ОСОБА_2 у розбійному нападі підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що 13.10.2007р. близько 22год. від зупинки громадського транспорту «4-а поліклініка» він пішки дійшов до зупинки «Мотель». Там до нього підійшли дві незнайомі дівчини, можливо пропонували познайомитися. Точно не пам»»ятає. Давав їм гроші на пиво. Коли відійшов за будку та поговорив по мобільному телефону, відчув удар в челюсть справа, від якого впав. Коли почав підійматися, то йому був нанесений ще один удар в голову зліва. Куди прийшлися інші удари - згадати не може. Коли став тікати, то втратив свідомість. Прийшов до тями в ямі, з якої вибрався та повідомив міліцейському патрулю про напад. Внаслідок нападу було викрадено куртку, мобільний телефон, борсетку з документами та золотим ланцюжком. Коли тікав, то його ще наздоганяли два чи три чоловіки. Більш детально події відтворити не міг, оскільки був випивши та від ударів втрачав свідомість.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що, знаходячись в автомобілі разом з підсудними, під»їхали до зупинки «Мотель», на якій стояв потерпілий, якого раніше не знала. Хтось із підсудних попрохав вийти за познайомитися з потерпілим. З ОСОБА_6 вона підійшла до потерпілого, познайомилася, він запропонував випити пива за знайомство. Потім на прохання ОСОБА_6 вона разом з нею відійшли в туалет за будівлю електропідстанції. Потерпілий спочатку йшов за ними, але вони попросили не йти. Коли зайшли за електропідстанцію, то з іншої сторони знаходився потерпілий. Почувши шум біля потерпілого, побачила, що до нього підійшли ОСОБА_4 і ОСОБА_9. Спочатку вони про щось голосно розмовляли, а потім хтось з них штовхнув потерпілого. Подальших подій не бачила, бо злякалась та з ОСОБА_6 з місця стали тікати. Вона - в сторону зупинки громадського транспорту, де до неї під»їхав той же автомобіль під керуванням ОСОБА_4. Коли сіла в автомобіль, там уже сиділа Герма ненко. В салоні на задній панелі побачила куртку потерпілого . На вул.23Вересня біля ОСОБА_9 і ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, де роздивлялися куртку та корсетку, після чого ОСОБА_9 поклав куртку до багажника. Після цього їх відвезли додому.

Свідок ОСОБА_6 дала суду аналогічні свідку ОСОБА_10 показання щодо викладених подій. Уточнила, що саме ОСОБА_4 попросив її з ОСОБА_10 вийти на зупинці та познайомитися з потерпілим. Бачила, як з іншої сторони від електропідстанції, де знаходився потерпілий, підійшли підсудні та ОСОБА_9 штовхнув руками в плечі потерпілого. Інших подій не бачила, бо, злякавшись, повернулась до автомобіля, куди через декілька хвилин підійшли і підсудні. Трохи проїхавши вперед від зупинки, побачили ОСОБА_10, яка також сіла до автомобіля. ОСОБА_4 запитав їх, куди відвезти.

Вони відповіли, що на ул.Сільськогосподарську. Однак ОСОБА_4 поїхав спочатку до універсаму на вул.23Вересня, де разом з ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та розглядали куртку та борсетку потерпілого, які потім поклали в багажник.

Свідок ОСОБА_11 показала суду, що 13.10.2007р. вона перебувала у ОСОБА_10 вдома по вул.Сільськогосподарській, яка з ОСОБА_6 викликала таксі та їздили в місто, після повернення були стурбовані. ОСОБА_6 їй розповіла, що хлопці, з якими вони їздили, побили хлопця та забрали куртку і борсетку.

Згідно показань свідка ОСОБА_8, дослідженим в порядку ст.306 КПК України, вона 13.10.2007р. близько 22год. також знаходилася в автомобілі під керуванням ОСОБА_4, де знаходилися ОСОБА_9, Герма ненко, ОСОБА_10. На зупинці громадського транспорту «Мотель» ОСОБА_9 звернув увагу на чоловіка, який йшов до зупинки та був випивши. Хтось із хлопців, ОСОБА_9 чи ОСОБА_4, запропонував дівчатам познайомитися з ним. Вони, ОСОБА_10 і ОСОБА_6, вийшли на зупинку, а ОСОБА_4 від»їхав від зупинки вперед. Через деякий час ОСОБА_6 підійшла до автомобіля та сказала, що вони познайомилися з тим чоловіком і він має купити їм пива. Потім вона, свідок, з автомобіля побачила, що дівчата з потерпілим ідуть до будівлі електропідстанції. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вийшли з автомобіля та також пішли до будівлі електропідстанції. Подальших подій не бачила. Коли всі повернулися до автомобіля, то доїхали до «Універсаму» на вул.23 Вересня, де ОСОБА_4 з ОСОБА_2 стали роздивлятися куртку червоного з чорним кольору та борсетку, які поклали в багажник. Наступного дня ОСОБА_4 відвозив ОСОБА_9 в ОСОБА_3./т. 1 а.с. 164-166/

Свої показання свідки підтвердили в ході очних ставок між собою, а саме між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 /т.1 а.с.180-181/, між ОСОБА_8 і ОСОБА_6С./т.1 а.с. 182-183/, а також в ході очних ставок з підсудними: між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 /т.1 а.с.207-216/, ОСОБА_6 і ОСОБА_2 /т.1 а.с.217-222/, ОСОБА_12 і ОСОБА_2 /т.1 а.с.223-232/, ОСОБА_6 і ОСОБА_4В./т.1 а.с.251-259/

Показання свідків ОСОБА_7С, ОСОБА_6 , ОСОБА_8, які були очевидцями подій, - є послідовними, детальними, співвідносяться між собою та відповідають показанням потерпілого про те, що йому наносили удари декілька чоловік. Водночас показання зазначених свідків спростовують показання ОСОБА_4, що він не підходив до потерпілого та не вчиняв відносно нього будь-якого насильства, а також показання ОСОБА_2, який також заперечував співучасть ОСОБА_4 в побитті ОСОБА_5 та заволодінні його майном.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_5 при обставинах, на які він зазначав, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садно шкіри обличчя, які утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я./т. 1 а.с.47/

У судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13, підтвердивши висновок експертизи, пояснила, що виявлене у потерпілого тілесне ушкодження у виді ЗЧМТ, струсу головного мозку, садно шкіри обличчя могло настати від однократної дії предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, а тому може кваліфікуватися лише в сукупності. Вказане тілесне ушкодження не могло уторитися від падіння. Інші виявлені тілесні ушкодження - садна шкіри верхніх кінцівок, синець правого колінного суглобу утворилися від дії тупих предметів, знаходяться в анатомічних ділянках, характерних для утворення при падінні на площину, та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Висновок судово-медичної експертизи та показання експерта в судовому засіданні спростовують показання підсудного ОСОБА_2, який ставив під сумнів можливість заподіяння ним ЧМТ, струсу головного мозку від удару рукою в область обличчя потерпілого справа, стверджуючи, що ці тілесні ушкодження могли утворитися від падіння потерпілого в яму.

Наявність попереднього зговору між підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо відкритого викрадення мана потерпілого ОСОБА_5 підтверджується встановленими фактичними даними: підсудні звернули увагу на потерпілого, який йшов до зупинки Мотель та був нетверезий; там зупинилися та запропонували ОСОБА_7 і ОСОБА_6 познайомитися з ним; вийшли вдвох з автомобіля та підішли до потерпілого, що зазначені свідки бачили; разом роздивлялися речі потерпілого після бійки та розпорядилися ними, розділивши гроші від продажу викраденого телефону.

Свідок ОСОБА_14, чиї показання були досліджені в порядку ст.306 КПК України, показав, що на прохання ОСОБА_2 продати мобільний телефон на його паспорт, разом з ОСОБА_4 пішов до кіоску по продажу телефонів на Центральному ринку в м.Кременчуці, де з яким і продав викрадений телефон за 850грн. При пред»явленні осіб по фотографіях на впізнання свідок ОСОБА_14 впізнав саме ОСОБА_4, як особу, з якою продавав телефон на прохання ОСОБА_9./ т.1 а.с. 187-189, 190/

Свідок ОСОБА_15, чиї показання були досліджені судом в порядку ст.306 КПК України, підтвердив придбання мобільного телефону «Нокіа N 70» у двох хлопців, один з яких був з паспортом на ім»я ОСОБА_14. Ці дані були записані в робочий журнал, а також запис ОСОБА_14, що телефон не крадений./т.І а.с. 192-193/ . При пред»вленні фотографій на впізнання свідок впізнав ОСОБА_4, як особу, яка 14.10.2007р в кіоску на Центральному ринку в м.Кременчуці продала йому мобільний телефон, /т.1 а.с. 195/

Свідок ОСОБА_16 видав працівникам міліції телефон, який перед цим купив на ринку в м.Кременчуці ./т.1 а.с.197/

Згідно висновку товарознавчої експертизи вартість викраденого телефону становить 1105грн./т.1 а.с.81/

Викрадення підсудними телефону, куртки із шкірезамінювача та борсетки доведена, тому сума заподіяної потерпілому матеріальної шкоди, яка доведена в удовому засіданні, складає 1218грн. Зазначення потерпілим, як викраденого, золотого ланцюжка вартістю 200грн. об»єктивно нічим не підтверджується. А тому вартість золотого ланцюжка, заявленого на досудовому слідстві потерпілим, як викраденого, суд із суми заподіяної матеріальної шкоди підлягає виключенню

Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що дії підсудних підлягають перекваліфікації з ч.2 ст.187 КК України наступним чином.

Судом встановлено, що у підсудних був зговір на відкрите викрадення майна. В ході здійснення злочинного зговору підсудний ОСОБА_2 наніс спочатку удар кулаком в область щелепи справа , від якого утворилися ЗЧМТ, струс головного мозку та садно шкіри обличчя. Як вбачається з акту судово-медичного обстеження та потім з висновку судово-медичної експертизи, садно шкіри обличчя у потерпілого виявлено     у ділянці підборіддя справа./т.1 а.с.42-43, 47/ Ці судово-медичні дані співвідносяться з показаннями потерпілого, який показував, що від удару в щелепу він втратив свідомість на мить та впав на коліна. А також співвідносяться з показаннями ОСОБА_2, який першим наніс удар по потерпілому кулаком в область обличчя справа. Саме цей однократний удар, з показань експерта, спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Інших об»єктивних даних, які б вказували про нанесення ударів, які заподіяли легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров»я,- не добуто. Виявлені легкі тілесні ушкодження в області верхніх та нижніх кінцівок, могли утворитися і від ударів і від падіння., що не суперечить показанням потерпілого про нанесення йому ударів не менш ніж двома особами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заподіяння ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, виходять за межі зговору підсудних на пограбування потерпілого. В даному випадку застосування ОСОБА_2 насильства, яке було небезпечним для здоров»я особи, яка зазнала нападу, є ексцесом виконавця ОСОБА_2

Враховуючи викладене, суд дії підсудного ОСОБА_2 перекваліфіковує з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.187 КК України , оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоро»я особи, яка зазнала нападу / розбій/.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд перекваліфіковує з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України , оскільки він відкрито викрав чуже майно за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчиненим повторно /грабіж/.

Суд критично оцінює показання підсудних в судовому засіданні. Зокрема, зміна показань у судовому засіданні підсудним ОСОБА_2 та заперечення співучасті у злочині ОСОБА_4 є явною надуманою позицією, яка спростовується вищевикладеними доказами: показаннями свідків, експерта, висновками експертиз, речовим доказом.

В ході досудового слідства ОСОБА_2 при допиті в якості підозрюваного виклав обставини зговору з ОСОБА_4 на пограбування потерпілого та детально і послідовно показав про обставини нападу у співучасті з ОСОБА_4 і заволодіння майном потерпілого, /т.1 а.с.97-98/ При проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину свої попередні показання на місці повністю підтвердив та показав про обставини розбою./т.1 а.с. 106- 108/ При розгляді у суді подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту він визнав вину у пред»явленому початковому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України, показавши, що інкримінований злочин вчинив у групі з ОСОБА_4В./т.1 а.с. 119/

Зміна таких показань в послідуючому та заперечення співучасті ОСОБА_4 у злочині суд розцінює як спробу допомогти підсудному ОСОБА_4 уникнути відповідальності, тому його показання в суді дані в угоду останньому.

Посилання ОСОБА_2 на обмовлення ОСОБА_4 на досудовому слідстві під тиском працівників міліції - є явно безпідставними та надуманими, спростовується вищезазначеним доказами, сумнівів в об»єктивності яких суд не має.

Підсудний ОСОБА_4, заперечуючи причетність до вчинення злочину, таким чином намагається ухилитися від відповідальності за злочин.

Тому суд оцінює позицію підсудних в судовому засіданні як обрану ними лінію захисту з метою уникнути відповідальності за тяжкі злочини.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, які раніше судимі, ОСОБА_2 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, їх задовільні характеристики за місцем утримання, конкретні обставини справи.

Обставин, які пом»якшують або обтяжують покарання підсудних, - суд не встановив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з межах санкцій частини статей обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_5 в удовому засіданні заявив цивільний позов на 1220грн. матеріальної шкоди та 30тис.грн моральної шкоди. Враховуючи, що невідшкодованою є доведена матеріальна шкода в частині затрат потерпілого на відновлення особистих документів, які знаходилися у викраденій підсудними борсетці, що складає 636,61грн., тому суд стягує цю суму з підсудних в солідарному порядку. Позовні вимоги щодо затрат на лікування потерпілим у судовому засіданні не доведені, тому в цій частині суд в позові відмовляє.

Крім того, враховуючи, що потерпілому розбійним нападом та пограбуванням , вчиненими підсудними, були заподіяні тілесні ушкодження, фізичний біль та моральні страждання, суд з урахуванням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначає до стягнення з підсудних моральну шкоду в сумі 3000грн., що буде достатнім і справедливим відшкодуванням моральної шкоди потерпілому.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

Засудив:

ОСОБА_2 за ч.1 ст.187 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука від 06.03.2005р. у виді шести місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбуття чотири роки шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 і ОСОБА_4 залишити без змін - взяття під варту.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 19.11.2007р. Зарахувати в строк відбуття покарання час адміністративного арешту з 14.11.2007р. по 19.11.2007р.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 20.11.2007р.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 636,61грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 3000грн. у відшкодування   моральної шкоди.

Речовий доказ - мобільний телефон залишити потерпілому ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через районний суд: засудженими - з моменту вручення їм копії вироку, іншими учасниками процесу - з моменту проголошення.