Постанова

від 09.01.2019 по справі 909/68/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р. Справа №909/68/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Мирутенка О.Л.

Якімець Г.Г.

за участю представників сторін:

від апелянта: Мельник В.А - представник за довіреністю;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Калуської міської ради, м. Калуш Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2018 (суддя Гриняк Б.П., повне рішення складено 21.03.2018)

за позовом Фізичної особи-підприємця Кінаша Віталія Івановича, м. Калуш Івано-Франківської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Тенюх Оксани Володимирівни, м. Івано-Франківськ

про визнання укладеною додаткової угоди

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернувся ФОП Кінаш Віталій Іванович з позовом до ФОП Тенюх Оксани Володимирівни про визнання укладеною додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 22.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані ухилянням відповідача від укладення додаткової угоди до договору купівлі - продажу від 22.08.2017.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2018 позовні вимоги задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору купівлі - продажу від 22.08.2017, укладеного між ФОП Кінашем Віталієм Івановичем та ФОП Тенюх Оксаною Володимирівною, посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстровано в реєстрі за № 702 в редакції позивача.

Рішення суду мотивоване тим, що судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 22.08.2017 позивачем сплачено за майно кошти, а відповідачем передано позивачу спірне майно, ключі та документи, як це передбачено пунктом 6 вищевказаного договору, що свідчить про повне виконання договору. Водночас ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, порушує законні права та інтереси позивача, оскільки унеможливлює реєстрацію за останнім права власності на спірне майно.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Калуською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду грубо порушує права та законні інтереси Калуської міської ради як власника земельної ділянки. При цьому апелянт вказує, що суд, визнавши додаткову угоду до договору купівлі-продажу дійсною, фактично змінив статус приміщення з тимчасового на капітальне без законних на те підстав. Крім цього скаржник зазначає, що після прийняття оспорюваного рішення до позивача - Кінаша В.І. перейшло першочергове право на земельну ділянку, у зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно, при цьому таке право не переходить у зв'язку з набуттям права власності на тимчасову споруду, оскільки вона не є нерухомістю.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить закрити провадження у справі, оскільки місцевим господарським судом не приймалось рішення про права та обов'язки міської ради. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу, термін дії договору оренди землі, укладений між Калуською міською радою та ФОП Тенюх О.В. закінчився. При цьому між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав об'єкт загальною площею 133,8 кв.м, який знаходиться на бетонному фундаменті; стіни - метал, пластик, внутрішні стіни та перегородки цегляні; перекриття - метал, пластик; покрівля - полімер шифер. Відповідно до ч. 1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Крім цього позивач зазначає, що скаржник не надав аргументів та не обґрунтував, на які права впливає укладений договір купівлі-продажу, адже Калуська міська рада не є і не може бути стороною договору.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Фактичні обставини справи.

22.08.2017 між ФОП Тенюх Оксаною Володимирівною (продавець по договору, відповідач по справі) та ФОП Кінаш Віталієм Івановичем (покупець по договору, позивач по справі) укладено договір купівлі-продажу.

Згідно п. п. 1, 2 вказаного договору, Тенюх О.В. передала у власність, а Кінаш В.І. прийняв у власність належний продавцю торговий павільйон №147 з терасою, що розташований за адресою : Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького.

Об'єкт належить продавцю на підставі договору дарування, посвідченого 07.12.2012 приватним нотаріусом Тихан О.М. Калуського міського нотаріального округу по реєстру №4091.

Об'єкт знаходиться на земельній ділянці площею 0,0144 га, яка надана продавцю в оренду для обслуговування торгового павільйону №147, кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:08:004:0009, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданим 18.06.2017 Міськрайонним управлінням у Калуському районі та м. Калуші Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, номер витягу : НВ-2602655062017.

В подальшому 19.09.2017 між ФОП Чех Л.М. (виконавець) та ФОП Кінаш В.І. (замовник)укладено договір №491 на виконання робіт технічної інвентаризації вищезазначеного нерухомого майна.

Покликаючись на те, що в результаті інвентаризації з'ясовано, що за вказаною адресою знаходиться не торговий павільйон з терасою, а нерухоме майно - нежитлові приміщення, 26.09.2017 між сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі продажу від 22.08.2017, якою змінено пункт 1 та викладено його в наступній редакції: Продавець передала у власність, а покупець прийняв у власність нерухоме майно: нежитлові приміщення (далі - об'єкт), що розташовані за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького .

Згідно п. 2 додаткової угоди передбачено, що протягом трьох робочих днів, наступних за днем її підписання, сторони зобов'язуються з'явитися до нотаріуса для нотаріального посвідчення цієї додаткової угоди.

Позивач стверджує, що проект зазначеної Додаткової угоди підприємець Тенюк Оксана Володимирівна підписала, однак від нотаріального її посвідчення ухиляється, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Окрім цього судом апеляційної інстанції встановлено таке.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2018 позовні вимоги задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до договору купівлі - продажу від 22.08.2017, укладеного між ФОП Кінашем Віталієм Івановичем та ФОП Тенюх Оксаною Володимирівною, посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстровано в реєстрі за № 702 в редакції позивача.

Не погоджуючись із указаним рішенням, Калуська міська рада як особа, яка не брала участі у справі, однак рішення стосується її законних прав та інтересів, звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Калуської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2018 на підставі п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 21.09.2018 касаційну скаргу Калуської міської ради задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у даній справі скасовано; справу № 909/68/18 направлено до Львівського апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

У своїй постанові Верховний Суд зазначив, що прийняте у справі судове рішення, яким змінено статус придбаного позивачем майна з рухомого на нерухоме, тобто фактично встановлено правовий зв'язок між майном, яке є предметом спору у справі та належною скаржнику земельною ділянкою, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов'язків та зачіпає інтереси Калуської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

Оцінка суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 626, 220 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Отже, на відміну від рухомих речей, нерухомість має безпосередній та нерозривний правовий зв'язок із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Враховуючи особливий правовий статус нерухомого майна, чинне земельне законодавство передбачає і особливий пріоритетний порядок набуття законним власником нерухомості речового права на земельну ділянку, зокрема: перехід речового права на землю (ст.120 Земельного кодексу України), отримання земельної ділянки у власність поза конкурсом (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України) тощо. У той же час такий порядок відсутній щодо власників рухомого майна, які можуть набути прав на земельну ділянку на загальних підставах у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У справі, яка переглядається, предметом спору, який вирішений судом першої інстанції, є внесення змін до укладеного між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) договору купівлі-продажу в частині його предмета.

За таких обставин прийняте у справі судове рішення, яким змінено статус придбаного позивачем майна з рухомого на нерухоме, тобто фактично встановлено правовий зв'язок між майном, яке є предметом спору у справі та належною скаржнику земельною ділянкою, безпосередньо впливає на обсяг прав та обов'язків та зачіпає інтереси останнього, як власника земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції зобов'язаний був залучити до участі у справі Калуську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, враховуючи те, що остання є власником земельної ділянки, на якій розташоване майно, предметом якого є додаткова угода до договору купівлі-продажу від 22.08.2017.

А відтак, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про можливість застосування ст. 220 ЦК України та визнання укладеною додаткової угоди.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залученням Калуської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність покладення судового збору за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Калуської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.2018 у справі №909/68/18 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні про позову визнання укладеною додаткової угоди відмовити.

3. Калуську міську раду (77300 м. Калуш, Івано-Франківська область, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 33578261) залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача.

4. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кінаша Віталія Івановича (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Калуської міської ради (77300 м. Калуш, Івано-Франківська область, вул. Івана Франка, 1, код ЄДРПОУ 33578261) судовий збір у розмірі 2 643, 00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суді Івано-Франківської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.01.2019

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді О.Л. Мирутенко

Г.Г. Якімець