Рішення

від 12.12.2018 по справі 679/1168/16-ц

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/27/2018

Справа № 679/1168/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин цивільну справу №679/1168/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 1998 році у свою власність на базарі м.Рівне за договором купівлі-продажу він придбав на запчастини автомобіль Ауді- А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446. 14 квітня 1998 року для діагностики двигуна і визначення його якості для продажу, вказаний автомобіль ОСОБА_1 перегонив на автостоянку в м.Нетішин Хмельницької області, але був зупинений працівником ДАІ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2, яким складено протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення за керування незареєстрованим автомобілем та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. 29 квітня 1998 року для проведення розборки автомобіля і продажу його по запчастинах ОСОБА_1 хотів перегнати автомобіль на станцію технічного обслуговування у м.Нетішин, але повторно був зупинений працівником ДАІ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2, яким складено адміністративний протокол за повторне керування незареєстрованим транспортним засобом. 12 травня 1998 року Нетішинським міським судом Хмельницької області розглянуто адміністративні матеріали стосовно повторного керування ОСОБА_1 незареєстрованим транспортним засобом та винесено постанову про накладення на нього адміністративного штрафу та оплатно вилучено належний йому автомобіль Ауді- А6 . В подальшому, вилучений автомобіль судовим виконавцем був реалізований через магазин МПП Ювмекс-авто м.Острог Рівненської області.

Проте, головою президії Хмельницького обласного суду постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 травня 1998 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та оплатне вилучення транспортного засобу - скасовано та закрито адміністративне провадження. Позивач зазначає, що про вказані обставини Хмельницький обласний суд його не повідомив, прийняття рішення відбувалося без його участі і про вказані факти йому стало відомо в 2015 році, але рішення суду про закриття адміністративної справи йому до цього часу не направлено.

ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що підставою звернення до суду з позовом в даний час є те, що 31 січня 2005 року прокуратурою Хмельницької області стосовно нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України. Водночас, належний позивачу автомобіль Ауді- А6 став предметом розслідування та на нього було накладено арешт. 26 грудня 2011 року прокуратурою Рівненської області винесено постанову про закриття стосовно ОСОБА_1 кримінальної справи на підставі п.2 ст.6, ст.130, п.2 ч.1 ст.213, ст.214, ст.215 КПК України (за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину). Вказаною постановою накладений арешт на автомобіль Ауді- А6 , 1998 року випуску, скасовано, але фактично знято не було. Питанння про повернення у його власність вищевказаного автомобіля або його вартості постановою не вирішено та автомобіль йому до цього часу не повернутий та/або кошти за нього не відшкодовано.

За висновком автотоварознавчої експертизи, проведеної в рамках розслідування кримінальної справи №29/2206, вартість автомобіля Ауді- А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446, на травень місяць 1998 року становила 64 539 гривень.

Посилаючись на положення Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду та ст.296 КУпАП позивач вважає, що Нетішинським міським судом Хмельницької області до нього незаконно застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу та оплатне вилучення автомобіля Ауді- А6 . Доказом незаконності вилучення, на думку позивача, є постанова голови президії Хмельницького обласного суду про скасування постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 травня 1998 року, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи №29/2206.

На підставі вказаного, ОСОБА_1 просить суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 64 539 гривень та моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 09.08.2016 року відкрито провадження у даній справі (а.с.57).

Ухвалою суду від 20.10.2016 року (а.с.71) за клопотанням представника позивача витребувано з прокуратури Рівненської області належним чином завірені копії документів, які містяться в матеріалах кримінальної справи №29/2206, а саме:

- матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування незареєстрованим транспортним засобом Ауді-А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446;

- матеріали справи про повторне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

- матеріали виконавчого провадження про реалізацію через магазин МПП Ювмекс-авто м.Острог Рівненської області автомобіля Ауді-А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446;

- матеріали про реєстрацію транспортного засобу Ауді-А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446 в Острозькому МРЕВ Рівненської області.

18.05.2017 року в судді Сопронюк О.В. закінчилися повноваження у зв'язку із закінченням строку, на який її призначено, тому дану справу передано до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями відповідно до вимог ст.11-1 ЦПК України.

Після повторного автоматичного розподілу, в порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, дану цивільну справу передано на розгляд судді Базарнику Б.І. та прийнято суддею відповідно до ухвали суду від 23.05.2017 року (а.с.127).

Суд зазначає, що 15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 Розділу VII Перехідних Положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами загального позовного провадження, що передбачено новою редакцією ЦПК України.

Ухвалами суду від 07.11.2017 року (а.с.137) та від 03.01.2018 року (а.с.156) постановлено судові засідання у даній справі проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року (а.с.172) за клопотанням представника позивача витребувано з прокуратури Рівненської області копію висновку авто-товарознавчої експертизи автомобіля Audi-А6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи №29/2206.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року (а.с.224) за клопотанням представника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі за текстом - ГУНП в Хмельницькій області) здійснено заміну відповідача у даній справі - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на належного відповідача - Ліквідаційну комісію Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області. Постановляючи вказану ухвалу суд погодився з позицією представника ГУНП в Хмельницькій області стосовно того, що постановою Кабінету міністрів України від 16.09.2015 року №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ прийнято рішення про ліквідацію УМВС України та його підрозділів. ОСОБА_3 відомостей державного реєстру Нетішинський МВ УМВС України в Хмельницькій області, де безпосередньо проходив службу ОСОБА_2, діями якого як вказує позивач завдано йому шкоди, перебуває в стані припинення (ліквідації) з 04.12.2015 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності в якій також вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позовні вимоги задоволити (а.с.236).

Представник відповідача - Ліквідаційної комісії Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмові заперечення в яких просив розгляд справи проводити за його відсутності (а.с.233-234).

Так, у своїх запереченнях представник Ліквідаційної комісії Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та вважає їх безпідставними з наступних причин.

02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про Національну поліцію , Прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено, що з 07.11.2015 року (через три місяці після його опублікування) Закон України Про міліцію втрачає чинність. З цієї дати на території України функції з охорони правопорядку покладаються на Національну поліцію України, що за своїм статусом є новоствореним правоохоронним органом державної влади та не є правонаступником органів внутрішніх справ, що діяли на підставі положень Закону України Про міліцію .

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ прийнято рішення про ліквідацію УМВС України та його підрозділів, згідно відомостей Єдиного державного реєстру ОСОБА_4 в Хмельницькій області, де безпосередньо ОСОБА_2В і проходив службу перебуває в стані припинення (ліквідації) з 04.12.2015 року.

Представник відповідача зазначив, що працівник ОСОБА_4 в Хмельницькій області ОСОБА_2 не виносив будь-яких рішень стосовно накладення на позивача адміністративного штрафу та оплатного вилучення його автомобіля. Натомість, таке рішення 12 травня 1998 року було винесено Нетішинським міським судом, яке в подальшому було скасовано Хмельницьким обласним судом, та провадження в адміністративній справі закрите, відповідно на що посилається позивач, як на підставу свого позову. Ще однією підставою позову ОСОБА_1 є те, що 31 січня 2005 року прокуратурою Хмельницької області стосовно останнього було порушено кримінальну справу, в ході якої на його автомобіль було накладено арешт. Однак, 26 грудня 2011 року прокуратурою Рівненської області винесено постанову про закриття стосовно ОСОБА_1 кримінальної справи за недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину. З вказаного, на думку представника відповідача, слідує, що Нетішинський ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області не було і не могло бути у будь-яких правовідносинах із позивачем стосовно накладення арешту на його автомобіль. Отже, Нетішинський ВнП Славутського ГУНП в Хмельницькій області не може відповідати у даній справі за заподіяння позивачеві, на його думку, як матеріальної так і моральної шкоди у зв'язку з незаконним притягненням його до адміністративної та кримінальної відповідальності, вилученням та накладенням арешту на його автомобіль.

На підставі вказаного, представник відповідача у своїх запереченнях просив відмовити у позові ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України, у визначені судом дату та час в судове засідання не з'явився, своїх заперечень або відзиву на позов до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи його було повідомлено судом у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ч.3 ст.131, ст.223 ЦПК України суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі сторін в загальному порядку.

У відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з відсутністю сторін.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд встановив наступні обставини справи та дійшов висновку, що позов належить задоволити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 14 квітня 1998 року відносно ОСОБА_1 працівником ДАІ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП за керування незареєстрованим автомобілем та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.83).

29 квітня 1998 року на ОСОБА_1 повторно складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП за керування незареєстрованим автомобілем та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.84).

12 травня 1998 року Нетішинським міським судом Хмельницької області винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу та оплатно вилучено належний йому автомобіль Ауді- А6 (а.с.92).

ОСОБА_3 передачі легкового автомобіля, складеного у травні 1998 року, судовим виконавцем Нетішинського міського суду Хмельницької області на підставі постанови Нетішинського міського суду від 12.05.1998 року, в присутності ОСОБА_1 та заступника директора МПП Ювмекс-авто , передано на реалізацію легковий автомобіль Audi-А6 , 1998 року випуску, двигун №АЕВ 203615, кузов №123446, оплатно вилучений у ОСОБА_1, який на момент передачі знаходився у технічно справному стані, без пошкоджень (а.с.90).

В подальшому, вилучений автомобіль судовим виконавцем був реалізований через магазин МПП Ювмекс-авто м.Острог Рівненської області, що підтверджується довідкою від 14.05.1998 року, виданою директором МПП Ювмекс-авто ОСОБА_5 (а.с.89), та проданий ОСОБА_6 за 22 тис. грн., що підтверджується довідкою-рахунком серії ОПГ №076589 від 14.05.1998 року (а.с.91).

Водночас, головою президії Хмельницького обласного суду постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 травня 1998 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та оплатне вилучення транспортного засобу - скасовано та закрито адміністративне провадження у даній справі (а.с.87).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

26.12.2011 року слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Рівненської області за результатами розгляду кримінальної справи №29/2206 винесено постанову про закриття кримінальної справи (а.с.5-54). У зазначеній постанові наведено обставини та зміст по епізоду, який стосується предмету та обставин даної цивільної справи (а.п.7-8, а.с.8). Крім того, відповідно до ч.2 резолютивної частини даної постанови скасовано обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід - підписку про невиїзд, скасовано накладений на автомобіль арешт (п.1 ч.4 резолютивної частини постанови, а.с.53), вирішено питання щодо речових доказів по справі та інше.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

ОСОБА_3 висновку експерта №26 від 05.04.2002 року залишкова вартість автомобіля Audi-А6 , 1998 року випуску, на травень місяць 1998 року могла складати 64539 грн. без врахування вартісного еквіваленту суми розмитнення (а.с.180-182).

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

ОСОБА_3 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства прокуратури або суду, встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду встановлено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян (п.1 ч.1 ст.1 Закону). У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Відповідно до ч.4 ст.2 вищевказаного Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_3 п.2 ст.3 Закону та наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.

Як встановлено судом, спірний автомобіль Audi-А6 у власність позивача не повернуто, кошти за нього не відшкодовувались, що не заперечувалось відповідачами та доказів на доведення протилежного суду не надано.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для стягнення на його користь завданої матеріальної шкоди в розмірі 64539 грн., що становить вартість вищевказаного автомобіля згідно висновку експерта №26 від 05.04.2002 року та в повній мірі узгоджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин, на які він посилається як на такі, що завдали йому душевних страждань та переживань, а також не підтверджено доказами самого факту наявності у нього душевних страждань та переживань у зв'язку з наявністю таких обставин. Тому, що стосується відшкодування моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з Державного бюджету України в сумі 5000 грн., суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вищевказаної суми відшкодування позивачем суду не надано, тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, має провадитися за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тобто грошові суми відшкодовуються Казначейством України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

ОСОБА_3 ст.48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте, Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Виходячи з наведених обставин справи, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення на його користь за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку в розмірі 64539 гривень матеріальної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та конфіскацією майна.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з наведеним, та зважаючи на те, що позивач відповідно до Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку про те, що судові витрати, понесенні у зв'язку з судовим розглядом цієї справи, підлягають віднесенню на рахунок держави.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку 64539 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) гривень матеріальної шкоди, завданої незаконним вилученням транспортного засобу Audi-A6 , 1998 року випуску, кузов WUZZZ4BZWN123446.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до ч.1 п.15 п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі №№679/1561/16-ц:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

Відповідачі:

- Ліквідаційна комісія Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Енергетиків, 4, код ЄДРПОУ 08682536);

- Державна казначейська служба України (адреса місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646).

Повний текст судового рішення складено 21.12.2018.

Суддя Б.І. Базарник